26 січня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1655/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальній сумі 283462,70 грн., -
Акціонерне товариство “Перший Український Міжнародний Банк» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» № 712809135666 від 15.10.2024 року в розмірі 283462,70 грн., з яких 250000,02 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 49999,98 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 200000,04 грн., та 33462,68 грн. простроченої заборгованості за комісією.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань як позичальником за кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» № 712809135666 від 15.10.2024 р. щодо повернення отриманих кредитних коштів.
Так, позивач вказує, що між Акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - Банк, кредитор) та фізичною особою-підприємцем Ковтуном Сергієм Валерійовичем (надалі - Відповідач, Позичальник, Клієнт, ФОП) був укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 712809135666 від 15.10.2024 року за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.
Факт укладення кредитного договору з боку позичальника підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 13.11.2025 р., відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_712809135666.pdf, що містить кредитний договір, підписаний з боку ФОП Ковтун Сергій Валерійович (підписувач - 1) 10:12:54 15.10.2024 р., результат перевірки підпису: підпис створено та перевірено успішно; цілісність даних підтверджено.
Наразі позивач вказує, що відповідно до умов договору Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами.
Згідно з п. 1.1.8 кредитного договору, термін «Типові умови» використовується в цьому договорі в наступному значенні: Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк», що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору). Всі інші терміни, що використовуються в цьому договорі, мають значення, наведені у Типових умовах.
Так, позивач вказує, що кредитний договір складається з договору та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Так, укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п. 5.1. договору).
Умови кредитування відповідно до договору: сума кредиту складає 300000,00 гривень, строк кредитування - до 15.10.2027 р. включно, комісійна винагорода за надання кредиту - 1,0 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,7 % від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника.
Згідно з п. 1.4. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі графіку платежів.
Згідно вказаного графіку позичальник має, починаючи з 15.11.2024 р., щомісячно не пізніше 15 числа місяця до 15.09.2027 р. сплачувати суму у розмірі 13433,33 грн., а 15.10.2027 р. - 13 433,45 грн. з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 8333,33 грн., а 15.10.2027 р. - 8333,45 грн. та на погашення комісії по 5100,00 грн. щомісячно. Позивач зазначає, що загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 483600,00 грн., з яких 300000,00 грн. на погашення основної суми (тіло) кредиту та 183600,00 грн. на погашення комісії.
Відповідно до п. 3.5. Типових умов надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. договору.
Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією NTR.86620544.49653.29514 вiд 15.10.2024 р., призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 712809135666 від 15/10/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Ковтун Сергій Валерійович", сума: 297 000,00 грн.
Крім того, позивач вказує, що кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 3000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією NTR.86620544.49652.29514 вiд 15.10.2024 р., призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №712809135666 від 15/10/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Ковтун Сергій Валерійович". Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку.
Згідно зп. 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі.
Наразі позивач стверджує, що відповідно до умов договору за користування кредитом та його обслуговування станом на 04.11.2025 р. нарахована комісія у сумі 33462,68 грн. Також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 49 999,98 грн.
Отже, за розрахунком позивача, заборгованість ФОП Ковтуна Сергія Валерійовича за кредитним договором станом на 04.11.2025 р. (включно) становить 283462,70 грн., з яких: - 250000,02 грн. - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 49999,98 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 200000,04 грн.; - 33462,68 грн. прострочена заборгованість за комісією.
Крім того позивачем зазначено, що відповідач Ковтун Сергій Валерійович відмовився від статусу фізичної особи - підприємця (дата запису: 28.08.2025 р., номер запису: 2010350060002358935, підстава: власне рішення). Проте, як стверджує позивач, у спірних правовідносинах він виступав як ФОП, а кредит був виданий з цільовим призначенням: на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника. Відтак, на переконання позивача, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, спір між позивачем та відповідачем належить до господарської юрисдикції.
Так, з метою визначення підсудності справи за ч. 6-8 ст. 176 ГПК України судом зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та з'ясовано, що згідно з даними вказаного Реєстру інформація про Ковтуна Сергія Валерійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсутня в реєстрі. Також судом направлено запит щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання відповідача до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.
Наразі з метою отримання інформації про можливе місце проживання (перебування) відповідача - фізичної особи Ковтуна Сергія Валерійовича судом направлено запит до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про внутрішньо переміщену особу. З отриманої судом відповіді на запит № 2022114 від 19.11.2025 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери про внутрішньо переміщену особу вбачається, що ОСОБА_1 має статус ВПО та фактичне місце його перебування зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2025 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» (вх. № 16066/25 від 14.11.2025 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України не подано доказів направлення позовної заяви на адресу місця перебування відповідача. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
21.11.2025 від представника позивача - Курилової О.А. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. №16369/25 від 21.11.2025), згідно з якою заявником надано для долучення до матеріалів справи докази направлення позовної заяви на адресу місця перебування відповідача.
25.11.2025 від Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради на електронну пошту господарського суду надійшла інформація (вх. №16539/25) про зареєстроване місце проживання Ковтуна С.В.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2025 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1655/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання призначено на 25.12.2025 о 14:30.
09.12.2025 та 19.12.2025 від Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради на електронну пошту господарського суду надійшла інформація (вх. №17558/25 та №18361/25 відповідно) про зареєстроване місце проживання Ковтуна С.В
25.12.2025 від представника позивача - Курилової О.А. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. №18835/25), в якій заявник просить суд розглянути справу без участі представника АТ "ПУМБ" у зв'язку із знаходженням представника на великій віддаленості від суду, та враховуючи, що позиція представника позивача та її документальне підтвердження надані до суду в повному обсязі, а погашення заборгованості з моменту звернення позивача до суду відповідачем не здійснювались.
25.12.2025 від представника позивача - Курилової О.А. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2025 р. у справі № 915/1655/25 розгляд справи відкладено на 26.01.2026 о 10:40 з огляду на неявку відповідача в судове засідання.
В судове засідання, призначене на 26.01.2026 р., сторони не з'явилися.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена у Єдиному державному демографічному реєстрі.
Так, надіслані на адресу відповідача копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 26.11.2025, ухвали суду від 25.12.2025 про відкладення розгляду справи були повернуті до суду без вручення з відміткою Укрпошти про відсутність адресата за вказаною адресою.
За змістом п. 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
В п. 82 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка».
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20).
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - сучасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Суд зауважує, що, виходячи зі змісту диспозитивних положень пунктів 1-5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення може бути не лише день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (тобто день фактичного отримання рішення), а й день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 903/237/23).
При цьому, враховуючи неотримання відповідачем поштової кореспонденції за своїм місцепроживанням, судом протягом всього строку розгляду справи вживалися додаткові заходи щодо належного та фактичного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом.
Також згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.
З огляду на вказане та з урахуванням повернення до суду без вручення ухвал суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи, господарським судом відповідач також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчать наявне в матеріалах справи оголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Разом з тим, з урахуванням положень ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
15.10.2024 р. між Акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний Банк» та фізичною особою - підприємцем Ковтуном Сергієм Валерійовичем був укладений кредитний договір “Кредит “всеБізнес» № 712809135666 від 15.10.2024 р. за допомогою системи “Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом, згідно зі статтею 1 якого відповідно до умов, передбачених договором, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступних умов:
- сума кредиту 300000,00 грн. (п. 1.1.1.);
- валюта кредитування гривня (UAH) (п. 1.1.2.),
- строк кредитування до 15.10.2027 р. включно (п. 1.1.3.);
- плата за кредит (п. 1.1.4):
-комісійна винагорода за надання кредиту - тариф комісійної винагороди - 1%, комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов (п. 1.1.4.1.);
-комісійна винагорода за обслуговування кредиту - тариф комісійної винагороди - 1,7% за один місяць користування кредитом; комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п.6.3.2. Типових умов, та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. договору (п. 1.1.4.2.);
-процентна ставка за користування кредитом - 0,00001% річних; проценти нараховуються відповідно до п. 6.2. Типових умов та сплачуються згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. договору (п. 1.1.4.3.);
- процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0,00001% річних; проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п. 6.2. Типових умов (п. 1.1.4.4.);
- цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1. договору (у разі наявності такої комісійної винагороди), в сумі, що визначається згідно п.1.1.4.1. договору (п. 1.1.7.);
- Типові умови - Типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит “всеБІЗНЕС», укладеного в Системі інтернет-банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS АТ “ПУМБ», що розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору (п. 1.1.8.);
- штраф - у разі порушення позичальником строку оплати суми платежу за кредитом на строк 5 календарних днів і більше позичальник зобов'язаний на шостий календарний день з дня настання строку оплати відповідної суми платежу за кредитом сплатити на користь банку штраф у розмірі 5 відсотків від розміру несплаченої суми платежу за кредитом, за умови, що розмір несплаченої суми платежу за кредитом становить на шостий календарний день з дати настання строку її оплати не менше 1000,00 (однієї тисячі) гривень. Штраф сплачується за кожне таке порушення (п. 1.1.9.).
Як встановлено в п. 1.3. статті 1 договору, виконання боргових зобов'язань забезпечується всім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно з п. 1.4. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в договорі графіку платежів. Згідно з вказаним графіком позичальник має, починаючи з 28.10.2023 р., щомісячно не пізніше 15 числа місяця до 15.10.2027 р. сплачувати суму у розмірі 13433,33 грн., а 15.10.2027 р. - 13433,45 грн., з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 8333,33 грн., а 15.10.2027 р. - 8333,45 грн., та на погашення комісії по 5100,00 грн. щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 483600,00 грн., з яких 300000,00 грн. на погашення основної суми (тіла) кредиту та 183600,00 грн. на погашення комісії.
Відповідно до п. 1.5. договору повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань.
Як визначено п. 2.1. договору, підписанням договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в п.1.1.1. договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору. Умови цього пункту договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту.
Пунктами 2.2., 2.3. договору визначено, що банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п.1.1.1. договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію. Позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п.1.1.4.1. договору, на користь банку, згідно з п. 6.3.1 Типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. договору.
В п. 3.4. договору встановлено право на договірне списання коштів з рахунків позичальника. При настанні строків виконання будь-яких боргових зобов'язань банк набуває право, а позичальник цим доручає банку протягом строку дії договору самостійно списувати (переказувати) грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зазначених зобов'язань, з рахунку(ів) позичальника в банку та переказувати їх на користь банку в рахунок виконання відповідних боргових зобов'язань (на рахунок для погашення боргових зобов'язань), відповідно до п. 7.8., 7.9. Типових умов. Платіжні операції, пов'язані між собою спільними ознаками та зазначені в абзаці першому цього пункту, вважаються пов'язаними між собою платіжними операціями в розумінні Закону України «Про платіжні послуги». При цьому згода на виконання банком першої з пов'язаних платіжних операцій надається позичальником шляхом підписання цього договору. Відкликання згоди на виконання пов'язаної платіжної операції в межах договірного списання на користь банку може бути здійснено позичальником за погодженням з банком у будь-який час, але не пізніше списання коштів з рахунку позичальника, та за умови відсутності у позичальника будь-яких боргових зобов'язань, в т.ч. і тих, строк виконання яких ще не настав.
Згідно з п. 4.3. договору підписанням договору позичальник підтверджує, що до укладення договору був в письмовій формі повідомлений банком про обов'язкову інформацію, яка повинна надаватися відповідно до вимог ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в тому числі шляхом надання позичальнику доступу до такої інформації на власному веб-сайті банку та попереднього погодження проекту договору. Всі умови та положення договору та Типових умов позичальнику зрозумілі, згоди з усіх істотних умов договору досягнуто.
Як визначено в п. 5.1. договору, цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку.
Згідно з п. 5.2., 5.3 договору у всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між Типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет. Сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи «Інтернет-Банкінг». Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника).
Відповідно до п. 5.4. договору він набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі.
Згідно з п. 5.5. договору до підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.
Відповідно до п.п. 5.6., 5.7. договору позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі «Реквізити та підписи Сторін» договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов'язаних з виконанням та/або обслуговуванням договору. Зміни до договору можуть бути внесені шляхом укладення додаткових угод у вигляді електронного документа або на папері. Право визначення форми додаткової угоди (на папері або у вигляді електронного документа) належить банку.
В силу частини 1 статті 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Так, укладений між сторонами по справі кредитний договір “Кредит “всеБізнес» № 712809135666 від 15.10.2024 р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона), у тому числі кредитор, має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Так, ч. 1 ст. 174 ГК України зазначає, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору “Кредит “всеБізнес» № 712809135666 від 15.10.2024 р. АТ “ПУМБ» було надано позичальнику - фізичній особі-підприємцю Ковтун С.В. кредитні кошти у сумі 300000,00 грн. за поточним рахунком позичальника, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.86620544.49653.29514 від 15.10.2024 р., призначення платежу: “Зарахування на поточний рахунок кредитних НОМЕР_2 за договором № 712809135666 від 15/10/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Ковтун Сергій Валерійович», сума: 297000,00 грн. Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 3000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № TR.86620544.49652.29514 від 15.10.2024 р., призначення платежу: “Оплата комісії за рахунок кредитних коштові за договором №712809135666 від 15/10/2024 за позикою Фізична особа-підприємець Ковтун Сергій Валерійович», а також випискою з рахунку.
Однак, за ствердженнями позивача, що не спростовано відповідачем, останнім порушені умови кредитного договору та не сплачувались кредитні кошти відповідно до встановленого графіку.
Згідно з наведеним в договорі графіком платежів позичальник, починаючи з 15.11.2024 р., повинен був щомісячно не пізніше 15 числа місяця до 15.10.2027 р. сплачувати суму у розмірі 13433,33 грн., а 15.10.2027 р. - 13433,45 грн., з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 8333,33 грн., а 15.10.2027 р. - 8333,45 грн., та на погашення комісії по 5100,00 грн. щомісячно.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань, 26.08.2025 р. позивач звернувся до позичальника - ФОП Ковтун С.М. із вимогою № 468, в якій банк вимагав у позичальника негайно погасити прострочену заборгованість згідно графіку погашення платежів за вказаним договором в сумі 672012,30 грн. Так, у вказаній вимозі Банк зазначив позичальнику, що станом на 26.08.2025 р. за кредитним договором існує заборгованість у загальному розмірі 672012,30 грн. Направлення вказаної вимоги позичальник підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списку згрупованих поштових відправлень від 26.08.2025 р., фіскального чеку від 29.08.2025 р., однак доказів реагування відповідачем на вказану вимогу матеріали справи не містять.
Надалі, як з'ясовано та вбачається із відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 28.08.2025 Ковтун Сергій Валерійович припинив підприємницьку діяльність, дата запису: 28.08.2025, номер запису: 2010350060002358935, підстава - власне рішення.
Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (стаття 609 ЦК України).
Проте, до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, спір між позивачем та відповідачем належить до господарської юрисдикції.
Як з'ясовано судом, станом на 04.11.2025 року у відповідача була наявна прострочена заборгованість по комісії в сумі 33462,68 грн., а також прострочена заборгованість за тілом кредиту в сумі 49999,98 грн.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики частинами визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Відтак, суд вважає правомірними вимоги банку про сплату відповідачем наявної станом на 04.11.2025 р. кредитної заборгованості в загальному розмірі 283462,70 грн., з якої: 250000,02 грн. - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 49999,98 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 200000,04 грн.; 33462,68 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
Положеннями ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Так, неповернення позичальником отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд погоджується з обґрунтованістю вимог позивача про стягнення вказаної заборгованості за спірним кредитним договором.
Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Так, у постанові від 29.06.2021 р. у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов'язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов'язку відповідача щодо виконання договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов'язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов'язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов'язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором “Кредит “всеБізнес» № 712809135666 від 15.10.2024 р. у розмірі 283462,70 грн., що цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк» обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3401,55 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; код ЄДРПОУ 14282829) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості в загальній сумі 283462,70 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором “Кредит “всеБізнес» №712809135666 від 15.10.2024 р. у загальному розмірі 283462/двісті вісімдесят три тисячі чотириста шістдесят дві/грн. 70 коп., з яких: - прострочена заборгованість за сумою (тіло) кредиту в розмірі 250000/двісті п'ятдесят тисяч/грн. 02 коп., включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 49999/сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять/грн. 98 коп. і строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 200000/двісті тисяч/грн. 04 коп.; - прострочена заборгованість за комісією в розмірі 33462/тридцять три тисячі чотириста шістдесят дві/грн. 68 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3401/три тисячі чотириста одна/грн. 55 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 20.02.2026 року, з урахуванням умов воєнного стану та навантаженості.
Суддя Л.М. Ільєва