79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.02.2026 Справа № 914/2667/25
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів»
до відповідача-1: ОСОБА_1
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ»
про: стягнення 881 463,59 грн.,
представники:
позивача: не з'явився,
відповідача-1: не з'явився,
відповідача-2: не з'явився,
третьої особи: не з'явився,
Господарським судом Львівської області розглядається справа №914/2667/25 за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ», до відповідача-2: ОСОБА_1 , до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА» про стягнення 881 463,59 грн.
В прохальній частині позовної заяви та в долученій до позову заяви, позивач виклав клопотання в якому просить суд розглядати справу без участі представника на підставі наявних матеріалів справи.
На виконання вимог статті 176 ГПК України, 01.09.2025 року судом сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру із застосуванням підсистеми Електронного суду.
Відповідно до відповіді №1721603 від 01.09.2025р. з Єдиного державного демографічного реєстру, місцем реєстрації відповідача-1: ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
02.09.2025р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 01.10.2025р.; викликати представників сторін у підготовче засідання.
Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
12.11.2025р. через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» подало клопотання (вх.№30218/25) про відкладення розгляду справи.
01.12.2025р. на адресу суду Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» подало клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» та залучення такого до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.
У поданому клопотанні позивач просить суд позов щодо відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» залишити без розгляду, посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, вказано про те, що ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА» є поручителями по кредитному договору, який укладений між АТ АКБ «Львів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ», несуть солідарну відповідальність із ТзОВ «ЛЕОФУДЗ» і в майбутньому можуть мати право регресної вимоги до ТзОВ «ЛЕОФУДЗ». Відповідно, рішення суду у даній справі може вплинути на права або обов'язки ТзОВ «ЛЕОФУДЗ» щодо однієї із сторін цієї справи.
03.12.2025р. суд постановив ухвалу, відповідно до якої, зокрема, ухвалив: позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» у справі №914/2667/25 в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» залишити без розгляду; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (місцезнаходження: Україна, 79024, Львівська обл., місто Львів, вул.Промислова, будинок 50/52; ідентифікаційний код: 44905968) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, якій надати письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, у яких викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення надати з урахуванням вимог ст.168 ГПК України; відкласти підготовче засідання на 17.12.2025р.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 17.12.2025р., суд постановив протокольну ухвалу відповідно до якої ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 21.01.2026р.
27.01.2026р. через систему «Електронний суд» позивач подав заяву (вх.№2548/26) про розгляд справи без участі представника, в якій також просив позовні вимоги задовольнити.
Позиція позивача:
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Кредитного договору №319/В/2024 від 05.04.2024р. та Договорів поруки від 05.04.2024р.
Позиція відповідачів:
Відповідачі, повідомлені належним чином про відкриття даного судового провадження, щодо заявлених вимог не заперечили, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи пояснень не подали.
Позиція третьої особи: не висловлено.
За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
05 квітня 2024 року між АТ АКБ «Львів» (надалі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕОФУДЗ» (надалі Позичальник) укладено Кредитний договір №319/В/2024, відповідно до умов якого, Банк зобов'язався надати Позичальнику Кредит в розмірі 1 200 000,00 гривень, із процентною ставкою 23% річних, з кінцевою датою повернення - 04.04.2027р. (надалі Кредитний договір).
Прийняті на себе зобов'язання по Кредитному договору Банк виконав, перерахувавши на поточний рахунок Позичальника кошти в розмірі 1 200 000,00 гривень , що підтверджується меморіальним ордером №255637 від 05.042024р.
Відповідно до пункту 2.1.6 Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється згідно Графіку погашення кредиту, оформленого додатком №1 до кредитного договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.5.1, п .5.2. Кредитного договору, Позичальник зобов 'язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додаткам и до нього. Повернення Кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку.
Згідно п.4.2. Кредитного договору, проценти за користування Кредитом нараховуються Банком щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3. цього Договору, з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4. цього договору.
Станом на 13.08.2025р., заборгованість по нарахованих і несплачених процентах по Кредитному договору становить 54 919,28 грн. за період з 01.05.2025 року по 12.08.2025р., що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках.
З 13.08.2025р. Банком припинено нараховувати проценти по Кредитному договору у зв'язку із направленням листа-вимоги від 28.07.2025р. за вих.№5693/0-05 про дострокове виконання кредитного зобов'язання , яка змінила кінцевий термін повернення кредиту.
Згідно п.2.7. Кредитного договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим Договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань за цим Додатковим договором, а також у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення Кредиту або його частини.
Згідно п.5.8. Кредитного договору, Банк, у випадках передбачених п.2.7. цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших платежів за Договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Пунктом 5.9. Кредитного договору передбачено, що «Позичальник зобов' язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.5.8) достроково повернути Кредити, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим Договором».
На виконання п.5.9. Кредитного договору, зважаючи на те, що по даному кредитному зобов'язанню наявна заборгованість, і з метою вирішення даного спору у позасудовому порядку, Банком було надіслано лист-вимогу від 28.07.2025р. за вих. №5693/0-05, однак вона повернулась за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується Трекінгом Укрпошти 0505345739844 та залишилась без відповідного реагування зі сторони Позичальника.
Оскільки, направленням вищевказаного листа-вимоги Позичальнику було змінено термін виконання кредитного зобов'язання, Банком застосовано презумпцію належного повідомлення та припинено нараховувати проценти за Кредитним договором з 13.08.2025р.
Отже, з урахуванням того, що Позичальник систематично не виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, Позивач, на підставі п.2.7. Кредитного договору вправі вимагати дострокового погашення існуючої заборгованості в судовому порядку.
Станом на 18.08.2025р., заборгованість Позичальника перед АТ АКБ «Львів» по основному боргу, процентах згідно Кредитного договору становить 881 463,59 грн., що складається із заборгованості: заборгованість по основному боргу - 826 544,31 грн.; заборгованість по процентах - 54 919,28 грн.
Разом з тим, 05.04.2024р., з метою забезпечення виконання вимог за Кредитним договором №319/В/2024, між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 укладено Договір поруки №319/В/2024/Р-1 та між АТ АКБ «Львів» та ТзОВ «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА» укладено Договір поруки №319/В/2024/ Р-2 (надалі іменуються - Договори поруки).
Пунктом 1.2. Договорів поруки передбачено: безпосередні обсяг, розмір, порядок і умови виконання Основного зобов'язання визначаються відповідно до умов Кредитного Договору з урахуванням усіх додаткових договорів/угоді додатків до нього, які укладені та/або будуть укладені в майбутньому.
Згідно п.1.4. Договорів поруки, Поручитель несе солідарну з Позичальником відповідальність за належне виконання Позичальником Основного зобов'язання.
У випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником Основного зобов'язання, Поручитель зобов'язується:
-повернути отриманий, але неповернутий Позичальником Кредит (п. 2.l.l. Договору поруки).
-сплатити нараховані проценти за користування Кредитом, неустойку (штраф, пеню), передбачені умовами Кредитного договору (п.2.1.2. Договору поруки).
Відповідно до п.2.3. Договорів Поруки, кредитор вправі вимагати виконання Основного зобов 'язання, частково або в повному обсязі, на свій розсуд, як від Позичальника Поручителя, так і від будь-кого з них окремо.
Як слідує із п.2.8. Договорів поруки, Поручитель зобов'язаний здійснити погашення суми простроченого Основного зобов'язання не пізніше 7 банківських днів, з дати надсилання йому Вимоги Кредитора. При цьому, Вимога Кредитора вважається такою, що отримана Поручителем, якщо вона надіслана рекомендованим чи цінним листом на поштову адресу або електронну адресу поручителя, зазначені в Договорі Поруки, або повідомлені Поручителем додатково, або вручена йому особисто.
На виконання п.2.8. Договорів поруки, Поручителю ОСОБА_1 було надіслано лист-вимогу від 28.07.2025р. за вих.№5694/0-05 та Поручителю ТзОВ «КРАСБЕРІ УКРАЇНА» було надіслано лист-вимогу від 28.07.2025р. за вих. №5695/0-05, які були вручені Поручителям, що підтверджується трекінгами з сайту «Укрпошти», 0505345733579 та 0505345731649, однак залишились без відповідного реагування зі сторін Поручителів.
Виходячи із п.1.3, п.1.4.2.1 Договорів поруки, ОСОБА_1 та ТзОВ «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА» виступають співвідповідачами по даних зобов'язаннях.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасного повернення отриманих кредитних коштів порушеними.
Як унормовано положеннями ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України).
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з пунктом 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановив суд, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором від 05.04.2024р., перерахувавши позичальнику кошти на суму 1 200 000, 00 грн. Водночас, відповідачі порушили умови кредитного договору в частині своєчасної сплати заборгованості за кредитом та процентів, не повернувши у строки, узгоджені в графіках повернення кредиту. Отже, неповернутими залишаються платежі по тілу кредиту: на суму 826 544,31 грн заборгованості по тілу кредиту та 54 919,28 грн заборгованості по відсоткам, що підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам та розрахунком суми позову.
Згідно з статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до статей 554, 555 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, суд враховує в даному випадку те, що відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.
Суд встановив, що для забезпечення виконання кредитного договору, банк та відповідачі уклали договори поруки, у яких передбачено повну солідарну відповідальність перед кредитором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).
Позивач надіслав відповідачам вимогу про дострокове виконання зобов'язання, проте така залишена без відповіді.
Слід зазначити, що направленням листа-вимоги змінено термін зобов'язання, який настав 13.08.2025р. Відповідно, банк правомірно припинив нараховувати проценти за кредитним договором з 13.08.2025р.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем, як солідарні боржники.
Отже, як з'ясував суд та підтверджується матеріалами справи, за наслідками прострочення оплат по тілу кредиту та по відсотках, у відповідачів виник обов'язок з повернення несплаченої суми тіла кредиту та прострочених відсотків. Доказів погашення заборгованості суду не подано, а відповідачі не заперечили існування такої заборгованості.
За таких обставин, та з урахуванням умов договору поруки, позивач набув право вимоги і до поручителів щодо погашення заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, під час вирішення спору встановлено, а відповідачами не спростовано факт наявності заборгованості за кредитним договором, яка з урахуванням умов договорів поруки підлягає стягненню з поручителів у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №1303318 від 25.08.2025р. на суму 13 222,00 грн.
Порядок розподілу та відшкодування судового збору регламентується виключно ГПК України та Законом України «Про судовий збір».
Розподіл судових витрат у господарській справі здійснює суд, який ухвалював судове рішення у справі, відповідно до вимог ст. ст. 129, 126 ГПК України.
З аналізу вказаних норм Господарського процесуального кодексу України слідує, що солідарне стягнення судових витрат чинним ГПК України не передбачено.
Солідарне зобов'язання є інститутом цивільного права і на нього поширюється дія норм Цивільного кодексу України, який визначає це поняття через «солідарну вимогу» та «солідарний обов'язок» (ст. ст. 541-544 ЦК України).
Отже, якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами у визначених частках, оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2024р. у справі №903/135/23 (903/134/23).
За таких обставин, у відповідності до статті 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам у рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА» (адреса: Україна, 79032, Львівська обл., місто Львів, вулиця П.Шафарика, будинок 10 а, квартира 24; ідентифікаційний код 38821812) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (адреса: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, вулиця Сербська, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) заборгованість за Кредитним договором №319/В/2024 від 05.04.2024р. в розмірі 881 463,59 грн. з яких: заборгованість по основному боргу - 826 544,31 грн.; заборгованість по процентах - 54 919,28 грн.
3.Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (адреса: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, вулиця Сербська, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) 6 611,00 грн. судового збору.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА» (адреса: Україна, 79032, Львівська обл., місто Львів, вулиця П.Шафарика, будинок 10 а, квартира 24; ідентифікаційний код 38821812) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (адреса: Україна, 79008, Львівська обл., місто Львів, вулиця Сербська, будинок 1; ідентифікаційний код: 09801546) 6 611,00 грн. судового збору.
5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 23.02.2026 р.
Суддя Король М.Р.