79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
17.02.2026 Справа № 914/3469/25
За позовом: Фізичної особи-підприємця Чуниса Дмитра Федоровича, м. Львів,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Качмарика Тараса Теодоровича,м. Львів,
про стягнення 1'944'450,82 грн неустойки.
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Чуниса Дмитра Федоровича до Фізичної особи-підприємця Качмарика Тараса Теодоровича про стягнення 1'944'450,82 грн неустойки за договором найму (оренди) нежитлової будівлі від 28.11.2018. У позовній заяві позивач також зазначив, що очікує понести витрати за надання правової (правничої) допомоги в розмірі 20'000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.11.2025 справу № 914/3469/25 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; встановлено строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана сторонам електронним судом, докази про що знаходяться в матеріалах справи. Подальший хід розгляду справи у підготовчому засіданні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою від 19.01.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.02.2026.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 17.02.2026 через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі сторони.
Відповідач участь повноважного представника у підготовчі засідання та судове засідання 17.02.2026 не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про усі засідання у даній справі, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався, правом на подання відзиву не скористався.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані простроченням виконання відповідачем обов'язку щодо повернення майна (23 місяці) у зв'язку з чим орендарю на підставі ч.2 статі 785 ЦК України нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення у сумі 1944450,82 грн. (з урахуванням часткової оплати). Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 у справі №914/1445/23, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено частково; зокрема, присуджено до стягнення з ФОП Качмарика Т.Т. на користь ФОП Чуниса Д.Ф. 754219,28 грн основного боргу, 169731,86 грн штрафу та 16543,27 грн. судового збору; зобов'язано ФОП Качмарика Т.Т. звільнити та повернути ФОП Чунису Д.Ф. об'єкт оренди, переданий в користування за договором найму (оренди) нежитлової будівлі від 28.11.2018, шляхом виселення ФОП Качмарика Т.Т. з будівлі магазину-пекарні, позначеної за планом земельної ділянки літ. «Е-1», загальною площею 38,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Примусове виконання рішення відбулось 03.04.2025. У даному провадженні позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача неустойки за період 03.05.2023 - 03.04.2025 (наступного за днем прострочення повернення майна з оренди до дати погашення повернення майна).
Аргументи відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, явка сторін у судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України за відсутністю відповідача.
У судовому засіданні 17.02.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
28 листопада 2018 року між Фізичною особою-підприємцем Чунисом Дмитром Федоровичем (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Качмариком Тарасом Теодоровичем (орендар) укладено договір найму (оренди) нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Волинською Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 3057.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування будівлю магазину-пекарні, позначену на плані земельної ділянки літерою «Е-1». загальною площею 38.7 кв.м., що розташована за адресою: м.Львів, пр-т Ч. Калини, 109, і зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 3.2 договору).
Згідно з п. 4.1 договору орендна плата, яку орендар сплачує орендодавцю становить 30 000,00 грн. без ПДВ за один календарний місяць.
Орендна плата нараховується орендодавцем та сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди відповідно до розділу 3 договору до дня повернення орендарем об'єкту оренди орендодавцю по відповідному акту приймання-передачі, відповідно до розділу 8 даного договору або припинення фактичного користування об'єктом оренди орендарем з одночасним звільненням приміщень від меблів та інвентарю орендаря або фактичної передачі ключів від об'єкта оренди орендодавцю, включаючи передачу цінної бандеролі поштовому відділенню на адресу орендодавця, зазначену у договорі. Після завершення кожного календарного року дії договору, орендна плата автоматично збільшується на індекс інфляції за відповідний календарний рік. Перше збільшення орендної плати з урахуванням індексу інфляції здійснюється з січня 2019 року.
Згідно з п. 8.1 договору після закінчення строку дії даного договору або у випадку його дострокового розірвання (в тому числі в односторонньому порядку) об'єкт оренди повертається орендодавцю протягом 30 (тридцяти) робочих днів за відповідним актом приймання-передачі, а у випадку застосування п. 9.6.8 цього договору після сплати штрафу орендодавцем.
30.11.2018 на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в користування будівлю магазину-пекарні, загальною площею 38,7 кв.м. місцезнаходження: м.Львів, пр-т Ч. Калини, 109 згідно акту передачі-приймання нежитлової будівлі.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 у справі №914/1445/23 позовні вимоги задоволено частково; зокрема, присуджено до стягнення з ФОП Качмарика Т.Т. на користь ФОП Чуниса Д.Ф. 754219,28 грн основного боргу, 169731,86 грн штрафу та 16543,27 грн судового збору; зобов'язано ФОП Качмарика Т.Т. звільнити та повернути ФОП Чунису Д.Ф. об'єкт оренди, переданий в користування за договором найму (оренди) нежитлової будівлі від 28.11.2018, шляхом виселення ФОП Качмарика Т.Т. з будівлі магазину-пекарні, позначеної за планом земельної ділянки літ. «Е-1», загальною площею 38,7 кв.м., що розташована за адресою: м.Львів, пр-т Ч. Калини, 109. Судом встановлено, що до кінця календарного 2018 року орендна плата за 1 місяць складала 30 000,00 грн., а з 2019 року і в подальшому, враховуючи її автоматичне збільшення на індекс інфляції за попередній рік, така становила за 1 місяць: у 2023 році - 50140,67 грн. (39605.58 грн.+26,6 % (індекс інфляції за 2022 р.). Крім того, суд у рішенні відзначив, що договір оренди розірваний з 21.03.2023, а тому, з огляду на п.8.1 договору та повідомлення позивача про його розірвання, відповідач мав повернути об'єкт оренди до 02.05.2023.
10.01.2024 Господарським судом Львівської області на примусове виконання ухваленого рішення видано відповідні накази.
03.04.2025 складено Акт приватного виконавця (ВП №77229120) з примусового виконання судового рішення в частині виселення та передачі об'єкта оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, орендар мав повернути об'єкт оренди не пізніше 02.05.2023, а повернув 03.04.2025, тобто після спливу 23 місяців.
Позивач стверджує, що на момент його звернення з позовом до суду відповідач, сплативши кошти в сумі 362020,00 грн., частково виконав зобов'язання зі сплати неустойки, а тому заборгованість останнього складає 1944450,82 грн., що становить різницю між сумою неустойки за спірний період, яку нарахував позивач (2306470,82 грн.) і сумою сплачених коштів (362020,00 грн.), яку просить стягнути з відповідача.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу , надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ст. 631 ЦК України).
28.11.2018 між сторонами було укладено договір оренди.
Факт припинення дії договору оренди шляхом його розірвання з 21.03.2023 був встановлений рішенням Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 у справі № 914/1445/23, що набрало законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
За ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, зважаючи на те, що майно відповідачем було повернуте орендодавцю лише 03.04.2025 під час примусового виконання судового рішення, тобто майже через 23 місяці після обов'язку щодо його повернення, то у відповідача існує обов'язок сплатити позивачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за заявлений позивачем період 03.05.2023 по 03.04.2025 (50140,67 грн х 2 х 23), із врахуванням частково сплаченої відповідачем суми неустойки у розмірі 362020,00 грн.
У розумінні загальних та спеціальних норм права санкція (неустойка), яка передбачена ст. 785 ЦК України, є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст. 549 ЦК України.
Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст.785 ЦК України обов'язковим є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як орендаря за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин (постанова Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18).
Отже, перевіривши наданий до позову розрахунок неустойки за час фактичного користування орендованим майном за період 03.05.2023 по 03.04.2025, судом встановлено, що з відповідача з урахуванням часткової оплати підлягає стягненню неустойка в сумі 1944450,82 грн, тобто у заявленому позивачем розмірі.
Відповідач суми заборгованості, заявленої до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження повного погашення неустойки суду не надав.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується квитанцією №3045-9971-9636-9114 від 11.11.2025 на суму 23'333,41 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Качмарика Тараса Теодоровича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Чуниса Дмитра Федоровича ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 1'944'450,82 грн неустойки та 23'333,41 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 23.02.2026.
Суддя Яворський Б.І.