про залишення позовної заяви без руху
23.02.2026 р. Справа № 914/462/26
Суддя Господарського суду Львівської області Б.І. Яворський,
розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи: Фермерського господарства «Рисовський», с.Зубра Пустомитівського району Львівської області
до відповідача: Солонківської сільської ради, с.Солонка Пустомитівського району Львівської області
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
На розгляд господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Фермерського господарства «Рисовський» до Солонківської сільської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом припинення володіння правом приватної власності спірних земельних ділянок в межах земельної ділянки площею 8 га, що надана ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач рішення арбітражного суду Львівської області від 11.11.1993 у справі №3/454, рішення Господарського суду Львівської області від 13.10.1994 у справі №5/79 та рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.03.1995 у справі №2-162 не виконав та всупереч таким змінив цільове призначення землі, що надана для фермерства, та передав у приватну власність спірні земельні ділянки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.02.2026 справу № 914462/26 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
19.02.2026 ФГ «Рисовський» подало клопотання про долучення доказів.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
У статтях 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги, які мають бути дотримані при поданні позовної заяви. Суд зазначає, що дотримання встановлених вимог до позовної заяви пов'язане з виконанням завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору.
Пунктами 4, 5 ч.3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно. Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 у справі № 990/150/23 підкреслювала, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права чи інтересу у прохальній частині позову.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, і відповідно для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 162 ГПК України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Натомість не зазначення позивачем у позовній заяві змісту конкретних позовних вимог у відповідності до вимог чинного господарського процесуального законодавства, нівелює можливість дотримання судом вказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 1 та 4 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу; відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, відповідач за своєю суттю є особою, яка за позовною заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання її прав та охоронюваних законом інтересів, а також у передбачених законом випадках, й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача, яка знайшла своє аргументування та вираження у відповідній позовній заяві, тобто між позивачем та відповідачем має існувати правовий зв'язок щодо предмету позову, обумовлений певними господарськими правовідносинами (аналогічні висновки викладені в пункті 4.9 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №922/404/19).
У поданій до суду позовній заяві позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом припинення володіння правом приватної власності спірних земельних ділянок в межах земельної ділянки площею 8 га, однак чітко не зазначив, на захист якої саме земельної ділянки (площа земельної ділянки, її кадастовий номер, адреси її місцезнаходження) спрямований його негаторний позов, не зазначено також кому та які земельні ділянки передано у приватну власність, а також до кого звертається вимога.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам ст.162 ГПК України. Способом усунення цього недоліку визначається надання позивачем письмових пояснень із зазначенням прохальної частини позовної заяви, в якій мають бути чітко визначені та заявлені вимоги до відповідача у справі та визначено коло учасників справи, а також вказано площа земельної ділянки, її кадастовий номер та місцезнаходження .
Частиною 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч.4 ст.164 ГПК України).
У позовній заяві позивач посилається на ухвали районної та сільської рад, однак таких позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Суд звертає також увагу заявника на те, що частина копій документів, долучених у якості доказів на підтверження викладених у позовній заяві обставин, виготовлені неякісно, їх неможливо прочитати та визначити, який документ подано, а який відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу 5-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом надання до суду:
- належним чином виготовлених документів, долучених до позовної заяви;
- чітко зазначити площу, кадастровий номер, місцезнаходження в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також відомостей щодо тих земельних ділянок, які передані у приватну власність;
- чітко зазначити, до кого заявлена позовна вимога.
- надати усі докази, на які покликається позивач у позовній заяві.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Яворський Б.І.