просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
23 лютого 2026 року м.Харків Справа № 913/28/26
Провадження №19/913/28/26
Суддя Косенко Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Луганської обласної прокуратури (вул. Богдана Ліщини, буд.27, м.Сіверськодонецьк, Луганська область, 93400)
в інтересах держави в особі
позивача-1 - Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області (просп. Дружби, буд. 13, м. Кремінна, Сіверськодонецький район, Луганська область, 92905)
позивача-2 - Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під'їзд, 10 поверх, м. Харків, 61022)
до відповідача - Фізичної особи-підприємця Шахової Людмили Володимирівни ( АДРЕСА_1 )
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 120 641 грн 52 коп.
Луганська обласна прокуратура (далі - прокуратура) 19.02.2026 через систему “Електронний суд» звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі позивача-1 - Кремінської міської військової адміністрації, позивача-2 - Північно-східного офісу Держаудитслужби, до відповідача - Фізичної особи-підприємця Шахової Людмили Володимирівни (далі - ФОП Шахова Л.В.) про:
- визнання недійсними додаткових угод від 09.03.2021 №1, від 15.03.2021 №4, від 25.03.2021 №5, від 31.03.2021 №6, від 31.03.2021 №7, від 22.07.2021 №9, від 21.10.2021 №10 до договору про закупівлю від 01.03.2026 №26, який укладений між Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради та ФОП Шаховою Л.В.;
- стягнення з ФОП Шахової Л.В. на користь держави в особі Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області грошових коштів у сумі 213 054 грн 65 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради 29.01.2021 на веб-порталі “Prozorro» розміщене оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-01-28-010109-b про закупівлі товару (код ДК 021:2015-09130000-9-нафта і дистеляти (бензин А-92, дизельне паливо).
За результатом проведення торгів між Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради та ФОП Шаховою Л.В. укладено договір про закупівлю від 01.03.2026 №26.
У подальшому, між покупцем та постачальником укладено 7 додаткових угод, зокрема від 09.03.2021 №1, від 15.03.2021 №4, від 25.03.2021 №5, від 31.03.2021 №6, від 31.03.2021 №7, від 22.07.2021 №9, від 21.10.2021 №10 до договору про закупівлю від 01.03.2026 №26, внаслідок укладання яких ціну за 1 літр бензину А-92 збільшено з 19 грн 74 коп. з ПДВ до 31 грн 60 коп. з ПДВ (60% від первинної ціни), ціну за 1 літр дизельного палива збільшено з 17 грн 39 коп. з ПДВ до 28 грн 30 коп. з ПДВ (62,7% від первинної ціни).
Прокурор указав, що сторонами всупереч інтересів держави, без належного підтвердження підстав, в порушення норм та положень договору про закупівлю, укладено додаткові угоди до нього, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару (більше ніж на 10%), що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів. У зв'язку з зазначеним, просить
визнати додаткові угоди від 09.03.2021 №1, від 15.03.2021 №4, від 25.03.2021 №5, від 31.03.2021 №6, від 31.03.2021 №7, від 22.07.2021 №9, від 21.10.2021 №10 до договору про закупівлю від 01.03.2026 №26 недійсними, а також стягнути з відповідача на користь позивача-1 надмірно сплачені кошти у розмірі 213 054 грн 65 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України “Про прокуратуру».
Законом України “Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший “виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва Луганської обласної прокуратури інтересів держави в особі позивача-1 - Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.
У ст.143 Конституції України зазначено, що обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до підпунктів 1, 4 пункту “а» ч.1 ст.28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження зі складання схвалення та подання на розгляд відповідної ради прогнозу місцевого бюджету, складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів; здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.
На підставі ч.1 ст.62 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Управління об'єктом комунальної власності включає в себе адміністративні, розпорядчі та організаційні функції, зокрема, вирішення питання про фінансування потреб такої установи з метою виконання нею функцій та завдань для реалізації яких вона створена, а також контролю за раціональним, цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.
Відповідно до ч.4 ст.71 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Розпорядженням міського голови від 09.12.2020 №№ 03-01/163 «Про затвердження штатного розпису апарату Кремінської міської ради та її виконавчих органів» затверджено та введено в дію з 03.12.2020 Управління освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради.
Відповідно до п.1.1. Положення Управління освіти, культури, молоді та cпорту Кремінської міської ради, затвердженого рішенням Кремінської міської ради від 03.12.2020 №1/11 Управління освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради є виконавчим органом Кремінської міської ради, створюється міською радою. Управління є підзвітним і підконтрольним Кремінській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів відповідно до розподілу обов'язків, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 1.3. передбачено, що засновником Управління є Кремінська міська рада.
На момент укладення договору про закупівлю від 01.03.2026 №26 між Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради та ФОП Шаховою Л.В., Управління освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради підпорядковувалась Кремінській міській раді.
Згідно з п.3 ч.1, ч.5 ст.78 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених законами України “Про військово-цивільні адміністрації», “Про правовий режим воєнного стану». Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан.
Указом Президента України від 31.03.2022 № 192/2022 “Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області», було утворено Кремінську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області. Указ набрав чинності 01.04.2022.
Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 07.04.2022 внесено запис про державну реєстрацію Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (ідентифікаційний код 44789075).
01.07.2022 Верховною Радою України прийнято постанову №2333-IX “Про здійснення начальниками Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану», п.1 якої встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування: 1) начальники Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області: крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України “Про правовий режим воєнного стану», здійснюють повноваження відповідних міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних міських голів; можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідної міської ради (для працівників, посади яких не включено до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду); 2) апарати Кремінської і Рубіжанської міських рад та їх виконавчі комітети, інші виконавчі органи (з урахуванням абз.3 пункту 1 частини другої статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану»), комунальні підприємства, установи та організації Кремінської і Рубіжанської міських територіальних громад підпорядковуються відповідно начальнику Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та начальнику Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області. Постанова набрала чинності 05.07.2022.
Отже, на час подання позовної заяви 19.02.2026 у справі, повноваження Кремінської міської ради Луганської області тимчасово здійснює (до моменту відновлення повноважень Кремінської міської ради) Кремінська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області.
У позовній заяві заявлена вимога про стягнення необґрунтовано отриманих відповідачем коштів місцевого бюджету у вигляді переплати у розмірі 213 054 грн 65 коп. та їх повернення до вказаного бюджету, головним розпорядником якого є позивач-1.
За приписами п.п.4-6 ч.7 ст.15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації є розпорядником бюджетних коштів; представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами; звертається до суду щодо визнання незаконними актів органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади.
На думку господарського суду, з наведених положень законодавства випливає, що Кремінська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області могла самостійно звернутися до суду із позовом до відповідача з заявленими вимогами.
08.12.2025 прокурор звернувся до Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області з листом №24-1866вих-25, у якому виклав обставини порушення інтересів держави внаслідок укладення додаткових угод до договору про закупівлю від 01.03.2026 №26, запропонував самостійно вжити заходи, спрямовані на їх усунення, а також повідомити про вжиті або заплановані заходи.
У відповідь від Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області на адресу Луганської обласної прокуратури надійшов лист від 18.12.2025 за №01-21/3975, у якому повідомлено про те, що Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради не зверталось до суду з вимогами про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів.
Суд відзначає, що незважаючи на наявність у Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом воно з моменту отримання вищезазначеного листа Луганської обласної прокуратури не вжило заходів щодо звернення з позовом до суду.
У той же час приписами ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру», про що наголосив Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, передбачено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Суд бере до уваги, що розумність строку визначається з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що у нього були підстави, вбачаючи порушення законодавства, вважати, що Кремінська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, будучі обізнаним з такими порушеннями не вжило заходів до їх усунення з метою захисту інтересів держави.
Суд зауважує, що сам факт не звернення Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними додаткових угод від 09.03.2021 №1, від 15.03.2021 №4, від 25.03.2021 №5, від 31.03.2021 №6, від 31.03.2021 №7, від 22.07.2021 №9, від 21.10.2021 №10 до договору про закупівлю від 01.03.2026 №26, який укладений між Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради та ФОП Шаховою Л.В. та стягнення 213 054 грн 65 коп.
Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.
Вимога щодо попереднього повідомлення Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з відповідним позовом виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 06.02.2026 №24-116вих-26, яке направлено на офіційну адресу електронної пошти адміністрації.
За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод від 09.03.2021 №1, від 15.03.2021 №4, від 25.03.2021 №5, від 31.03.2021 №6, від 31.03.2021 №7, від 22.07.2021 №9, від 21.10.2021 №10 до договору про закупівлю від 01.03.2026 №26, який укладений між Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради та ФОП Шаховою Л.В. та стягнення 213 054 грн 65 коп., і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України “Про прокуратуру».
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва Луганської обласної прокуратури інтересів держави в особі позивача-2 - Північно-східного офісу Держаудитслужби, з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.
Частиною 4 ст.7 Закону України “Про публічні закупівлі» визначено, що рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст.2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Разом з тим, згідно з пп.пп.3, 4, 9 п.4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23 “Про затвердження положень про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи» Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
Відповідно до ст.28 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що Північно-східний офіс Держаудитслужби міг самостійно звернутися до суду з заявленими позовними вимогами.
У запиті від 08.12.2025 №24-1867вих-25 про існування порушення інтересів держави внаслідок укладення додаткових угод від 09.03.2021 №1, від 15.03.2021 №4, від 25.03.2021 №5, від 31.03.2021 №6, від 31.03.2021 №7, від 22.07.2021 №9, від 21.10.2021 №10 до договору про закупівлю від 01.03.2026 №26 Луганська обласна прокуратура запропонувала самостійно вжити заходи, спрямовані на їх усунення, а також повідомити про вжиті або заплановані заходи.
У листі від 26.12.2025 №201231-17/1726-2025 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області повідомило, що станом на 25.09.2025 заходів державного фінансового контролю не проводилось, потреба у зверненні до суду з позовною заявою з боку Управління відсутня.
Суд зауважує, що сам факт не звернення Північно-східного офісу Держаудитслужби з заявленим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними додаткових угод від 09.03.2021 №1, від 15.03.2021 №4, від 25.03.2021 №5, від 31.03.2021 №6, від 31.03.2021 №7, від 22.07.2021 №9, від 21.10.2021 №10 до договору про закупівлю від 01.03.2026 №26.
Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.
Вимога щодо попереднього повідомлення Північно-східного офісу Держаудитслужби про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з відповідним позовом виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 06.02.2026 №24-114вих-26, яке направлено адресату на офіційну адресу електронної пошти.
За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем-2 не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод від 09.03.2021 №1, від 15.03.2021 №4, від 25.03.2021 №5, від 31.03.2021 №6, від 31.03.2021 №7, від 22.07.2021 №9, від 21.10.2021 №10 до договору про закупівлю від 01.03.2026 №26, який укладений між Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради та ФОП Шаховою Л.В. та стягнення 213 054 грн 65 коп., і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України “Про прокуратуру».
За змістом абз.2 ч.3 ст.12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, суд вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Частиною 8 ст.165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Відповідно до абз.1 ч.6, абз.2 ч.8 ст.6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною 7 ст.42 ГПК України передбачено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Суд зауважує, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: вул. Суворова, буд. 42, м. Кремінна, Сіверськодонецький район, Луганська область, 92900.
За інформацією Акціонерного товариства “Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в м. Кремінна Сіверськодонецького району Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Кремінна Сіверськодонецького району Луганської області наразі є неможливим.
Отже, позивачем обґрунтовано не направлено копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу засобами поштового зв'язку.
Керуючись ст.ст.12, 53, 120, 121, 165, 176, 179, 177, 181, 182, 232 - 234 ГПК України, суд
1. Підтвердити підстави представництва Луганською обласною прокуратурою інтересів держави в особі позивача-1 - Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, та позивача-2 - Північно-східного офісу Держаудитслужби, з заявленими позовними вимогами до відповідача - ФОП Шахової Л.В.
2. Прийняти позовну заяву прокурора від 19.02.2026 №24-174 вих-26 до розгляду та відкрити провадження у справі.
3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
4. Підготовче засідання призначити на 16 березня 2026 року о 09 год. 50 хв.
5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: просп. Науки, буд. 5, м. Харків, у залі судових засідань №204.
6. Явку прокурора, представників сторін визнати необов'язковою.
7. Встановити позивачам та відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання сторонами відзиву подати суду докази його надіслання (надання) іншим учасникам справи з усіма додатками.
8. Розмістити оголошення про розгляд справи для відповідача на сторінці суду офіційного вебпорталу “Судова влада України» в мережі Інтернет (http://lg.arbitr.gov.ua).
9. Запропонувати відповідачу невідкладно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
10. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення їх права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та п.п.45-50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
11. Звернути увагу відповідача, що він повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч.3 ст.80 ГПК України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (відповідно до ст.178 ГПК України).
12. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно п.5.26 Національного стандарту України “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів “Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
13. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч.2, 3, 5 ст.46 ГПК України).
14. Звернути увагу учасників справи, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 23.02.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
Суддя Тетяна КОСЕНКО