ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.02.2026Справа № 910/7547/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/7547/25
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Виробничого ремонтно-будівельного об'єднання молодіжних житлових комплексів «Будінтер»
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»
про стягнення 1436823,84 грн
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Бубенок В.Г.;
від третіх осіб: не з'явились.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Виробничого ремонтно-будівельного об'єднання молодіжних житлових комплексів «Будінтер» (далі - відповідач) про стягнення 1436823,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 03.12.2020 року запроваджено укладання публічного договору приєднання, втім відповідач як користувач нежитлового приміщення загальною площею 503,0 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Туполева, буд. 24, у встановлений законом термін не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з позивачем відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги. У той же час, здійснював фактичне споживання у період жовтень 2018 - жовтень 2021 року теплової енергії, однак оплату не здійснив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 260475,09 грн, плату за надання послуги з теплової енергії у розмірі 781274,29 грн, інфляційні втрати у розмірі 300300,83 грн, 3% річних у розмірі 78029,58 грн, пеню у розмірі 14543,51 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 256,27 грн, плату за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1231,47 грн та плату за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води у розмірі 712,80 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7547/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 призначено підготовче засідання у справі на 05.02.2026.
У судове засідання 05.02.2026 позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, тому суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про визнання його явки обов'язковою, у зв'язку з чим підготовче засідання у справі відкладено на 19.02.2026.
При цьому, за наслідками судового засідання 05.02.2026, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України повідомлено про виклик Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у підготовче засідання на 19.02.2026, визнання його явки обов'язковою та роз'яснено позивачу про наслідки нез'явлення у відповідності до Господарського процесуального кодексу України.
Втім, у підготовче засідання 19.02.2026 представник позивач не з'явився.
Отже, позивач у підготовчі засідання, призначені на 05.02.2026 та 19.02.2026, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час засідань був належним чином повідомлений, заяви про розгляд справи №910/7547/25 без участі його представника до суду не подав.
Ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 та від 06.02.2026 про призначення судових засідань були направлені судом належним чином в порядку передбаченому статтею 242 Господарського процесуального кодексу України в електронний кабінет позивача зареєстрований у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету від 23.12.2025 та від 09.02.2026.
З повідомлень про доставлення процесуального документа до електронного кабінету вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 та від 06.02.2026 були доставлені до електронного кабінету позивача, а саме: ухвала від 22.12.2025 - 22.12.2025 о 20:14 год, ухвала від 06.02.2026 - 09.02.2026 о 04:22 год.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Як вже зазначалось вище, судом розгляд даної справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, для виконання завдань якого у даній справі призначені підготовчі засідання. Дата та час визначені судом з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Пунктом 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Приписами частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №910/12184/20 та у постановах Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №904/809/22, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, від 02.12.2020 у справі №914/1531/19 та від 25.11.2020 у справі №910/15226/19 зазначено, що аналіз змісту норм статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 та від 31.03.2020 у справі №910/11383/19.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
В господарському процесі сторони користуються рівними процесуальними правами, для яких права та обов'язки наведені у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, за приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з цим, учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було належним чином повідомлене про підготовчі засідання, призначені на 05.02.2026 та 19.02.2026 і про визнання обов'язковою явки його представника у засідання, про що свідчать повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету ухвал суду про виклик та призначення судових засідань, однак позивач явку свого представника у вказані засідання у даній справі не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, заяви (клопотання) про розгляд справи за відсутності представника позивача або про відкладення засідання до суду не подав.
Відтак, оскільки позивачем не подано до суду ані заяви про розгляд справи за його відсутності, ані повідомлення про неявку та про поважність причин такої неявки, то у суду відсутня передбачена процесуальним законом можливість розгляду позовних вимог (частина 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постановах від 16.08.2018 у справі №910/2344/17 та від 29.01.2019 у справі №922/2584/18, неподання відсутнім позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №910/16978/19 та від від 17.03.2023 у справі №910/17906/21.
Позивач є ініціатором судового процесу, тому, насамперед він має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права та виконувати обов'язки, визначальним серед яких є забезпечення представництва власних інтересів під час розгляду спору у суді, і наведені норми процесуального права є своєрідною формою відповідальності позивача у разі його неналежної поведінки. На відміну від відповідачів позивач завжди знає про ініційоване ним судове провадження, а отже, може дізнаватись про ухвалені судові рішення та призначені судові засідання у справі, у тому числі з використанням відкритих даних веб порталу «Судова влада України», та вчасно повідомити суд про причини своєї неявки, заявити відповідні клопотання, подати докази чи заяву про розгляд справи за своєї відсутності тощо.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
За таких обставин, оскільки представник позивача на виклик суду в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час підготовчих засідань та не повідомив суд про причини своєї неявки і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, що є самостійною та достатньою підставою за якої суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом враховано, що у зв'язку із залишенням позову без розгляду, не порушуються права позивача на судовий захист, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно відповідно до частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №904/5646/20).
Керуючись статтями 2, 202, 226, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 19.02.2026 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.02.2026.
СуддяТ.В. Васильченко