23.02.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1469/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом керівника Косівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі КОСІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КОСІВСЬКОГО РАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
до відповідача - ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "КАРПАТСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ"
про стягнення шкоди в розмірі 245 629,32 грн,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. Керівник Косівської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Косівської міської ради до ДП "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" про стягнення шкоди в розмірі 245 629,32 грн.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 25.12.2025).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
3. Зміст заяв по суті справи.
3.1. Позовна заява від 22.12.2025 № 54-1637ВИХ-25 (вх. № 11156/25).
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем як постійним лісокористувачем обов'язків щодо охорони та захисту лісу, що призвело до незаконної порубки деревини (одного дерева породи бук) невстановленими особами у кварталі 37 виділі № 1 Косівського лісництва. Внаслідок цього було заподіяно шкоду в розмірі 245 629,32 грн. Позов обґрунтовано приписами ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. 19, 63, 64, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 ЦК України.
3.2. Відзив на позов від 01.01.2026 (вх. № 8/26).
Відповідач позов не визнав з огляду на таке.
Відсутність протиправної поведінки та вини. Відповідач стверджує, що він діяв правомірно, оскільки його попередник (філія "Кутське лісове господарство") самостійно виявив факт незаконної рубки і своєчасно повідомив про це правоохоронні органи. Оскільки винних осіб у ході досудового розслідування не встановлено, а посадових осіб лісгоспу до відповідальності не притягнуто, відсутні докази вини самого лісокористувача.
Неналежність доказів завдання шкоди. Розмір шкоди ґрунтується на висновку експерта, який досліджував виключно матеріали кримінального провадження, і не містить натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей, на підставі яких було здійснено розрахунок. Звертає увагу на розбіжності в розмірі шкоди, який визначений постійним лісокористувачем і експертом. Вказує на відсутність перевірок з боку Держекоінспекції, яка не складала актів, які б фіксували порушення або бездіяльність лісгоспу. Водночас саме такий акт є основним доказом правопорушення.
Недоведеність причинного зв'язку. Позивач не довів, які саме конкретні заходи з охорони лісу відповідач не вжив і як це безпосередньо призвело до незаконної рубки. Сам факт порубки на території лісгоспу, на думку відповідача, не доводить його вини.
3.3. Пояснення прокурора від 04.02.2026 (вх. № 1967/26).
Прокурор у поданих поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та заперечив проти доводів відповідача. Зокрема, прокурор наголосив, що відповідач як постійний лісокористувач допустив протиправну бездіяльність, яка виразилася у невжитті належних заходів щодо забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубувань на підвідомчій йому території. На переконання прокурора, сам факт вчинення незаконної порубки свідчить про невиконання лісокористувачем обов'язків, покладених на нього ст. 19, 64 Лісового кодексу України. Також прокурор зазначив, що посилання відповідача на вчинення порубки третіми невстановленими особами не є підставою для звільнення постійного лісокористувача від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду. Оскільки обов'язок збереження лісового фонду покладено саме на відповідача, він несе майнову відповідальність за незабезпечення охорони ввірених йому лісових ресурсів незалежно від результатів кримінального розслідування щодо безпосередніх виконавців. З огляду на викладене, прокурор вважає твердження відповідача про відсутність його вини необґрунтованими та такими, що не спростовують презумпцію вини заподіювача шкоди у деліктних правовідносинах.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Відповідно до п. 1.4.122 Статуту позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав і обов'язків Державного підприємства "Кутське лісове господарство" на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 925. Наказом ДП "Ліси України" від 28.12.2022 № 142 було затверджено Положення про філію "Кутське лісове господарство" ДП "Ліси України".
Згідно з наказом ДП "Ліси України" від 18.10.2024 № 1813 було припинено філію "Кутське лісове господарство" ДП "Ліси України". Відповідно до наказу ДП "Ліси України" від 31.12.2024 № 2340 затверджено передавальні акти, згідно з якими активи та пасиви передано до філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України".
4.2. ДП "Кутське лісове господарство" були надані у постійне користування земельні ділянки лісогосподарського призначення на підставі розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 238 від 05.04.1996 "Про надання в постійне користування земель лісового фонду". Згідно з додатком № 1 до вказаного розпорядження Кутському ДЛГ на території Косівського району надано у постійне користування землі лісового фонду площею 23 003 га.
4.3. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023091190000446 від 12.10.2023 встановлено, що 22.10.2023 працівниками державної лісової охорони філії "Кутське лісове господарство" ДП "Ліси України" виявлено, що невстановлена особа здійснила незаконну рубку одного дерева породи бук у кварталі 37 виділі 1 Косівського лісництва.
За даним фактом помічник лісничого Косівського лісництва Кутського ЛГ Пліхтяк П. П. за участю майстра лісу Карп'як Ю. Я. склав акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 23.10.2023, в якому вказано, що виявлено незаконну рубку одного сироростучого дерева бук діаметром пня 55 см, а також визначено заподіяну шкоду відповідно до постанови КМУ № 575 від 10.05.2022 у розмірі 245 629,3 грн.
В довідці - розрахунку вказаної шкоди, складеною помічником лісничого Косівського лісництва Кутського ЛГ Пліхтяк П. П., розрахунок здійснено за формулою 19402*126,6/100)*10 - 245 629,3 грн.
ДП "Ліси України" (філія "Кутське лісове господарство") направило до Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області повідомлення (лист № 520/21.13-2023 від 30.10.2023) про виявлення вказаної незаконної рубки, якою завдано шкоди. Також зазначено, що в ході службового розслідування встановити осіб, які вчинили дане порушення, силами державної лісової охорони не вдалось.
По даному факту здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, в ході якого особу, яка вчинила незаконну порубку дерева, не встановлено.
Слідчий СВ Косівського РВП 17.05.2024 за участю помічника лісничого Косівського лісництва Кутського ЛГ Пліхтяка П. П., за участю спеціаліста - криміналіста Кіфора Р.Д. провів огляд місця події - ділянки лісового масиву у кварталі 37 виділ 1 Косівського лісництва, за результатами якого зафіксовано пень зрізаного дерева породи бук (протокол огляду місця події від 17.05.2024).
Під час досудового розслідування Івано-Франківський НДЕКЦ МВС України провів судову інженерно-екологічну експертизу. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109-25/14589-ФХЕД від 10.10.2025 розмір шкоди, завданої незаконною порубкою одного сироростучого дерева породи бук на території кварталу 37 виділу 1 Косівського лісництва становить 245 629,32 грн. Експерт для розрахунку розміру шкоди застосував такси, затверджені постановою КМУ № 575 від 10.05.2022, використав формулу розрахунку 19402*126,6/100)*10 (таку ж, як у довідці - розрахунку постійного лісокористувача) і визначив розмір шкоди - 245 629,32 грн. Розбіжності в розмірі шкоди пояснюються тим, що в довідці - розрахунку застосовано заокруглення до десятих. А тому розмір шкоди, визначений експертом, є точнішим.
Той факт, що експерт не здійснював натурні обстеження, не позбавляє висновок доказової сили, оскільки на вирішення експерта було поставлене питання виключно визначення розміру шкоди.
4.4. Суд відхиляє твердження відповідача про недоведеність наведених фактів порубки дерева і розміру шкоди з таких міркувань.
4.4.1. Відповідно до ст. 76, 77, 78 ГПК України надані докази є належними, допустимими, достовірними.
4.4.2. В акті огляду місця вчинення лісопорушення від 23.10.2023, складеному представником філії, зазначено кількість зрізаних дерев та їх діаметр, розмір шкоди. Такі ж дані наведені філією в листах, які направлялись слідчим органам. Огляди місця події проводились за участю представників лісгоспу.
При оцінці вказаних доказів належить застосувати доктрину заборони суперечливої поведінки, в основу якої покладено принцип добросовісності, передбачений в ст. 3 ЦК України.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно застосовує доктрину заборони суперечливої поведінки і вказує, що її складовими є, зокрема, заборона суперечливої поведінки та заборона зловживання процесуальними правами. Одним із способів захисту добросовісної сторони є правовий принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своєї позиції, якщо її попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції (принцип естопеля). Під принципом естопеля розуміється неможливість суперечливої (непослідовної) поведінки, яка може проявлятися як в матеріальних правовідносинах, так і в судовому процесі. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах КГС ВС від 24.09.2025 у справі № 925/322/23, від 01.10.2025 у справі № 925/727/22 (п. 56, 57).
Відповідач (його правопопередник) встановив вказане правопорушення, зафіксував кількість незаконно зрубаних дерев, їх діаметр, розрахував розмір шкоди, звернувся з відповідними заявами до слідчих органів, а під час розгляду цієї справи в суді відповідач заперечує наведені обставини.
4.4.3. Відповідно до ст. 73 ГПК України докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як доказ у господарській справі.
Це стосується і висновку експерта.
В постанові КГС ВС від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23 зазначено, що узагальнено висновки Верховного Суду щодо прийняття копії висновку експерта, складеного в рамках кримінального провадження, полягають у такому:
- висновок експерта, складений в рамках кримінального провадження на виконання рішення органу досудового розслідування, є допустимим письмовим доказом у справі, за умови, що експерт є атестованим і попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок;
- копія висновку експерта має бути належним чином засвідчена;
- для прийняття копії висновку експерта не потрібно окремого дозволу слідчого чи вироку суду у кримінальному провадженні;
- цей доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює копію висновку експерта у сукупності з іншими доказами у справі;
- сторони мають право надати суду докази на спростування висновку експерта, клопотати про виклик експерта до суду; про призначення додаткової або повторної експертизи, тощо.
Наданий висновок експерта, складений в рамках вказаного кримінального провадження, відповідає наведеним вимогам.
4.4.4. Суд звертає увагу на те, що докази узгоджуються між собою і зміст документів дозволяє достовірно встановити обставини, які мають значення для вирішення спору.
4.4.5. Щодо відсутності перевірок Державної екологічної інспекції Карпатського округу суд виходить з того, що здійснення заходів державного нагляду (контролю) органами Державної екологічної інспекції України не виключають можливості виявляти та фіксувати вказані обставини в ході розслідування кримінальних справ відповідно до приписів КПК України. Тим більше, що відповідно до постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 було припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено ст. 1166 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах КГС від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 26.05.2022 у справі № 922/2317/21.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
5.2. В ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України (ЛК України) передбачено, що право користування лісами здійснюється, зокрема, в порядку постійного користування лісами. Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов'язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Кодексу та інших законів (ч. 4 ст. 17 ЛК України).
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб; забезпечення охорони і захисту лісів покладається на постійних лісокористувачів; основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Відповідач є правонаступником ДП "Кутське лісове господарство", яке було постійним лісокористувачем і на якого відповідно до вказаних норм було покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій йому території.
5.3. Відповідно до ст. 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок.
В п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України визначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
За приписами ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладається на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Практика ВС з цього приводу є сталою, і наведені висновки викладені, зокрема, у постанові ОП КГС ВС від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.
5.4. З огляду на викладене суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не довів, які саме конкретні заходи з охорони лісу відповідач не вжив і як це безпосередньо призвело до незаконної рубки. В силу наведених приписів закону відповідач повинен був вжити всіх необхідних заходів для охорони та захисту лісів з метою недопущення незаконної порубки дерев. Перелік таких заходів нормативно не встановлено. Відповідач не довів, що вжив всіх необхідних заходів, і, відповідно, не довів відсутність своєї вини.
5.5. Як передбачено в ст. 47 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди, а відтак - до фондів органів місцевого самоврядування, в адміністративних межах яких розташовані земельні ділянки, де здійснювались незаконні поруби лісових ресурсів.
Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 43 від 29.01.2013, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок на тій адміністративній території, на якій скоєно правопорушення (для подальшого розподілу коштів між державним, обласним та місцевим бюджетами).
Оскільки факт незаконної порубки деревини виявлений на території, яка входить в Косівську територіальну громаду, то заподіяна шкода підлягає стягненню на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Косівської міської ради.
6. Висновки суду.
6.1. Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позову.
7. Судові витрати.
7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Прокурор сплатив судовий збір у розмірі 3 684,44 грн (платіжна інструкція № 2137 від 02.12.2025).
Інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, учасники справи не заявили.
7.2. Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, ідентифікаційний код 44768034) в особі філії "КАРПАТСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" (88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Собранецька, будинок 156, ідентифікаційний код 45554542) на користь Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області (78600, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, місто Косів, майдан Незалежності, будинок 11, ідентифікаційний код 04054228) 245 629,32 грн (двісті сорок п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень тридцять дві копійки) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Стягнути з ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, ідентифікаційний код 44768034) в особі філії "КАРПАТСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛІСИ УКРАЇНИ" (88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Собранецька, будинок 156, ідентифікаційний код 45554542) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 03530483) 3 684,44 грн (три тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні сорок чотири копійки) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.02.2026.
Суддя О. В. Малєєва