ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.02.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/494/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тисменицької міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів у сумі 508437,27 грн.
за участю:
від прокуратури: Гоголь В.В.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Дмитрук О.І.
встановив, що керівник Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тисменицької міської ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 02.03.2021, №2 від 27.08.2021, №3 від 07.09.2021, №4 від 28.09.20221, №5 від 29.09.2021, №6 від 29.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії № 29088 від 17.02.2021 та стягнення грошових коштів в сумі 508437,27грн.
Ухвалою суду від 21.04.25 постановлено позовну заяву залишити без руху; позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області належні докази на підтвердження права підпису позовної заяви керівником Івано-Франківської окружної прокуратури Євгеном Шишком.
Позивачем, у межах встановленого судом строку, усунено недоліки позовної заяви, відтак ухвалою від 24.04.25 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 20.05.2024, встановив сторонам процесуальні строки.
09.05.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" надійшов відзив від 09.05.2025 (вх. №7788) з додатками.
У свою чергу, 12.05.2025 через систему "Електронний суд" від Івано-Франківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. № 7954) з додатками.
09.05.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" надійшла заява б/н від 09.05.2025 (вх. №7811) про зупинення провадження у справі до вирішення справи №920/19/24 Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою від 03.06.26 задоволено вищезазначену заяву: зупинено провадження у справі №909/494/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
24.10.25 за вх.№17443/25 від Івано-Франківської окружної прокуратури надійшли пояснення у справі.
21.11.25 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову, якою залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2024 року та рішення Господарського суду Сумської області від 26 червня 2024 року у справі №920/19/24.
08.12.25 від ОСОБА_1 надійшло клопотання вх.№20060/25 про поновлення провадження у справі, до якого заявником не долучено доказів на підтвердження його повноважень, відтак ухвалою від 09.12.25 провадження у справі поновлено за ініціативою суду, залишено без розгляду клопотання ОСОБА_1 вх.№20060/25 від 08.12.25 про поновлення провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 13.01.26.
За наслідками підготовчого засідання 13.01.26 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.02.26.
Судове засідання 10.02.26 не відбулося у зв'язку з несправністю (неналежним функціонуванням) системи відеоконференцзв'язку, що підтверджується актом №14 від 10.02.26, відтак ухвалою від 10.02.26, зазначеною у відповідному протоколі судового засідання, відкладено розгляд справи по суті на 17.02.26.
В судове засідання представник позивача не з'явився.
За змістом ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Позиція прокуратури.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, вказує на те, що відповідач ініціював укладення додаткових угод № 1-6 до Договору від 28.09.2021 про постачання електричної енергії з порушення вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки за їх умовами ціна за одинцю товару (кВт/годину) перевищила 10 % граничну межу, а ціна договору фактично збільшилась на 508437,27грн. порівняно з погодженою ціною під час закупівлі, що фактично призвело до незабезпечення потреб держави в особі Тисменицької міської ради в обсязі електричної енергії, визначеному Договором та заявленому у тендерній документації. З огляду на викладене прокурор просить оспорювані додаткові угоди визнати недійсними та повернути на користь позивача сплачені за цими угодами кошти. Свою позицію позивач обґрунтовує положеннями ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 6, 16, 215, 216, 509, 525, 626, 628, 632, 669, 670, 712 ЦК України, ст. 179, 180 ГК України, Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Позиція позивача.
В судові засідання жодного разу не з'явився, заяв та клопотань не подавав.
Позиція відповідача.
Проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві від 09.05.2025 (вх. №7788). Зокрема, вказує на те, що при черговому коливанні ціни електричної енергії на ринку, що зумовлено волатильністю цього товару, сторони договору змушені використовувати випадок зміни ціни за одиницю товару до 10 відсотків без збільшення суми договору з відповідним зменшенням кількості товару на підставі Закону. Внесення змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку відбувалося шляхом укладення додаткових угод, а також було обґрунтованим та документально підтвердженим. З дати запровадження нового ринку електричної енергії, для забезпечення постачання електричної енергії споживачам, електропостачальники здійснюють закупівлю електричної енергії на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому та балансуючому ринках, за двосторонніми договорами, а також шляхом імпорту електричної енергії. Листом Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії" Уповноважений орган вказав на можливість використання для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку інформацію про результати торгів на РДН та ВДР, яку оприлюднює відповідно до Закону № 2019 ДП "Оператор ринку" на власному веб-сайті (https://www.oree.com.ua/). Показником, який одночасно враховує ціну та обсяги купівлі-продажу електроенергії, є середньозважена ціна електричної енергії, яка складається за результатами торгів на РДН та ВДР. ДП "Оператор ринку" оприлюднює на власному веб-сайті інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію за результатами кожного торгового дня, а також за окремі періоди: 10 днів, 20 днів, календарний місяць. На момент укладення Договору між ТОВ "Прикарпатенерготрейд" та Тисменицькою міською радою № 29088 від 17.02.2021 ціна за 1 кВт/год електричної енергії становила 2,01 грн з ПДВ, із них: 1,38107 - вартість електричної енергії, 0,29393 -тариф на послуги з передачі електричної енергії, 0,335 - ПДВ. Ріст ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" відбувався впродовж всього строку дії та виконання Договору. Протягом дії Договору ціна електричної енергії як товару за 1 кВт/год була підвищена до рівня 3,25680322 грн з ПДВ, з них: 2,42007268- вартість електричної енергії, 0,29393 - тариф на послуги з передачі електричної енергії, 0,54280054 - ПДВ. При укладенні Договору сторони не очікували такого значного зростання ціни на електричну енергію впродовж дії Договору. З метою мінімізації збитковості по Договору, товариство зверталося до контрагента, Тисменицької міської ради, з листами про збільшення вартості електричної енергії та ініціюванням змін до Договору, за результатом розгляду яких було укладено шість додаткових угод щодо зміни ціни за одиницю товару, що опубліковані на веб-сайті Уповноваженого органу, кожна з яких не перевищувала 10%, тому відповідач вважає, що порушень законодавства в частині зміни ціни в межах 10% не відбулось. Таким чином, ТОВ "Прикарпатенерготрейд" не порушено встановлений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону імперативний 10% максимальний ліміт щодо збільшення ціни, визначеної у договорі. Збільшення ціни не має обмежень у строках, оскільки п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону прямо передбачено, що обмеження строку (не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару) не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів.
При встановленні фактичних обставин справи суд виходить з того, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення (частина друга статті 76 ГПК України).
У даній справі предмет доказування становлять обставини укладення додаткових угод № 1 від 02.03.2021, №2 від 27.08.2021, №3 від 07.09.2021, №4 від 28.09.20221, №5 від 29.09.2021, №6 від 29.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії № 29088 від 17.02.2021.
За змістом ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підтвердження своїх вимог та заперечень прокурор та відповідач подали суду копії письмових доказів, які зазначені як додатки до позовної заяви/відзиву.
Заяв у порядку ч. 11 статті 80 ГПК України про те, що якісь із письмових доказів викликають сумнів з приводу їх достовірності або є підробленими, сторони не подавали та не заперечували щодо вірогідності, належності, допустимості, законності доказів, наданих іншою стороною.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів, суд визнає встановленими (спростованими) такі обставини, що є предметом доказування.
Тисменицькою міською радою проведено відкриті торги із закупівлі "ДК 021:2015-09310000-5: Електрична енергія" в обсязі 841 414 кВт.год з очікуваною вартістю 2 078 293 грн.
Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-порталі Prozorro за ID№:UA-2021-01-04-000849-а.
За результатами проведення відкритих торгів між Тисменицькою міською радою (далі - Позивач/Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (далі - Відповідач/Постачальник) 17.02.2021 укладено договір про закупівлю електричної енергії №29088 (далі - Договір) на постачання електричної енергії в обсязі 841414 кВт/год на суму 1691242, 14 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 281873,69 грн ( п.2.4, 5.1 Договору).
Зазначений Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник постачає Споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої (використаної) електричної енергії на умовах цього Договору.
Згідно з п.2.4 Договору загальний обсяг електричної енергії становить до 841414 кВт/год.
Пунктом 5.2 Договору та п.1 додатку 2 до Договору передбачено, що ціна за одиницю електричної енергії становить 2,01 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 3.1 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в Заяві, яка є додатком 1 до цього Договору, тобто з 17.02.2021. Строк постачання електричної енергії - з дати зазначеної в Заяві додатку 1 цього Договору до 31.12.2021.
Пунктом 5.6 Договору сторони погодили, що ціна цього Договору та ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках, передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до п. 5.10 Договору зміна ціни за одиницю товару (електричної енергії) може відбуватися відповідно до умов ч.5 і 6 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови письмового звернення Постачальника до Споживача та надання Постачальником необхідних підтверджуючих документів щодо кожного коливання ціни електроенергії на ринку шляхом підписання додаткової угоди до даного Договору. Наявність факту коливання ціни Товару на ринку підтверджується довідкою щодо розміру цін Товару тільки на дату звернення до органів, установ, організацій, які уповноважені надавати цю інформацію.
Згідно п.5.11 Договору зміна ціни в бік збільшення за одиницю Товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення ціни Договору, допускається не раніше, ніж через 3 місяці від дати початку постачання товару за цим Договором.
Зміна ціни 1кВт електроенергії в бік збільшення не більше, ніж на 10 % у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, може відбуватись тільки відносно її фактичної вартості, не враховуючи при цьому тариф Постачальника і тариф на передачу (згідно формули) (п.5.13 Договору).
Пунктом 5.17 Договору визначено, що зміна ціни за 1 кВт/год електричної енергії та дата настання таких змін будуть відображені в Додатковій угоді до Договору.
У період дії Договору шляхом укладення додаткових угод між ТОВ "Прикарпатенерготрейд" та Тисменицькою міською радою вносились зміни щодо вартості одиниці електричної енергії, в результаті чого ціна електроенергії за цим Договором за 1 кВт/год збільшилась із 2,01грн. до 3,25680322 грн., тобто на 1,24680322 грн., що становить 62%. Водночас, обсяг постачання електроенергії зменшився з 841414 кВт/год. до 559448 кВт/год. (фактично поставлений обсяг електроенергії), тобто на 281966 кВт/год.
Зокрема, 02.03.2021 (через 14 днів після підписання Договору) між Постачальником та Споживачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено зміни до пункту 5.2 Договору щодо ціни за 1 кВт.год - 2,172414 грн. (з ПДВ), що на 8,08 % більше попередньої ціни, та викладено у відповідній редакції п. 1 Додатку 2 до Договору.
Відповідно до п.5 додаткової угоди №1 вона набирає чинності з моменту підписання її Сторонами, є невід'ємною частиною Договору та відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що виникли з 01.03.2021.
Зміна ціни обґрунтована фактографічною довідкою №В-76 від 15.02.2021 Івано-Франківської торгово-промислової палати, згідно додатків до якої зазначено середньозважені ціни оператора ринку за 10 днів лютого та січня 2021 року.
Шляхом укладення 27.08.2021 Додаткової угоди №2 до Договору Постачальником та Споживачем внесено зміни до пункту 5.2 Договору щодо ціни за 1 кВт.год - 2,350744 грн. (з ПДВ), що на 16% більше ціни Договору. Відповідно до п.5 додаткової угоди №2 вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України поширює дію на відносини що виникли з 01.08.2021.
Документом для обґрунтування зміни ціни Постачальником є фактографічна довідка №В-469 від 13.08.2021, видана Івано-Франківською торгово-промисловою палатою, згідно додатків до якої зазначено середньозважені ціни оператора ринку за 10 днів липня, серпня 2021 року та серпня 2020 року. Водночас, у примітці до вказаної фактографічної довідки вказано, що вона носить довідково-інформаційний характер.
Додатковою угодою №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29088 від 17.02.2021 укладеною 07.09.2021 Постачальник та Споживач внесли зміни до пункту 5.2 Договору щодо ціни за 1 кВт.год - 2,54655119 грн. (з ПДВ), що на 26% більше ціни Договору. Відповідно до п.5 додаткової угоди №3 вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України поширює дію на відносини що виникли з 11.08.2021.
Документом для обґрунтування зміни ціни Постачальником є фактографічна довідка №В-477 від 26.08.2021 Івано-Франківської торгово-промислової палати, згідно додатків до якої зазначено середньозважені ціни оператора ринку за 20 днів серпня та липня 2021 року.
Водночас, у примітці до вказаної фактографічної довідки вказано, що вона носить довідково-інформаційний характер.
Постачальник та Споживач 28.09.2021 шляхом укладення Додаткової угоди №4 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29088 від 17.02.2021 внесли зміни до пункту 5.2 Договору щодо ціни за 1 кВт.год -2,76154704 грн. (з ПДВ), що на 26,69% більше ціни договору. Відповідно до п.5 додаткової угоди №5 вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України поширює дію на відносини, що виникли з 01.09.2021.
Документом для обґрунтування зміни ціни Постачальником є фактографічна довідка №В-499 від 08.09.2021(яка носить довідково-інформаційний характер) Івано-Франківської торгово-промислової палати, згідно додатків до якої зазначено середньозважені ціни оператора ринку за серпень 2021 року.
Додатковою угодою №5 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №29088 від 17.02.2021 укладеною 29.09.2021 внесено зміни до пункту 5.2 Договору щодо ціни за 1 кВт.год - 2,99760418 грн. (з ПДВ), що на 49,1% більше ціни договору.
Відповідно до п.5 додаткової угоди №5 вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України поширює дію на відносини, що виникли з 11.09.2021.
Документом для обґрунтування зміни ціни Постачальником є фактографічна довідка № В-544 від 15.09.2021 (яка носить довідково-інформаційний характер) Івано-Франківської торгово-промислової палати, згідно додатків до якої зазначено середньозважені ціни оператора ринку за 10 днів вересня 2021 року.
Окрім того, Додатковою угодою №6 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29088 від 17.02.2021 укладеною 29.10.2021 внесено зміни до пункту 5.2 Договору щодо ціни за 1 кВт.год - 3,25680322 грн. (з ПДВ); що на 62% більше ціни договору. Відповідно до п.5 додаткової угоди №5 вона набирає чинності з дня її підписання та відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України поширює дію на відносини, що виникли з 01.10.2021.
Документом для обґрунтування зміни ціни Постачальником є фактографічна довідка № В-604 від 13.10.2021 (яка носить довідково-інформаційний характер) Івано-Франківської торгово-промислової палати, згідно додатків до якої зазначено середньозважені ціни оператора ринку за 10 днів жовтня та вересня 2021 року.
На виконання умов Договору від 17.02.2021 між Споживачем та Постачальником підписано наступні акти про використану електричну енергію та рахунок:
від 18.02.2021 про використану електричну енергію №29088/1 за лютий 2021 року: електроенергія обсягом 61788 кВт.год. на суму 234 871 грн. з ПДВ (ціна з ПДВ - 3,80 грн.); із вказаного обсягу електроенергії за Договором від 17.02.2021 спожито електроенергії обсягом лише 36535 кВт.год. виходячи із фактичної оплати за вищевказаним актом на суму 138834,58 грн. (138834,58 грн./ 2,80 грн. = 36535 кВт.год.);
від 26.02.2021 про використану електричну енергію за лютий 2021 року: електроенергія обсягом 50941 кВт.год. на суму 206291, 48 грн. з ПДВ (ціна з ПДВ - 4,04 грн); із вказаного обсягу електроенергії за Договором від 17.02.2021 спожито електроенергії обсягом лише 9 445 кВт.год. виходячи із фактичної оплати за вищевказаним актом на суму 38 157.50 грн. (38 157,50 грн./4,04 грн. = 9445 кВт.год.);
від 31.03.2021 про використану електричну енергію №29088/1 за березень 2021 року: електроенергія обсягом 54614 кВт.год. на суму 118 644,23 грн з ПДВ (ціна з ПДВ -2,17 грн.);
від 30.04.2021 про використану електричну енергію №29088/1 за квітень 2021 року: електроенергія обсягом 65214 кВт.год. на суму 141 671,80 грн. з ПДВ (ціна з ПДВ -2,17 грн.);
від 31.05.2021 про використану електричну енергію №290088/1 за травень 2021 року: електроенергія обсягом 37321 кВт.год. на суму 81 076,66 грн. з ПДВ (ціна з ПДВ - 2,17 грн.);
рахунок електроенергію №2051000088210619 від 07.07.2021 за червень 2021 року: електроенергія обсягом 26525 кВт.год. на суму 57 623,28 грн. з ПДВ (ціна з ПДВ-2,17 грн.);
від 31.07.2021 про використану електричну енергію №29088/1 за липень 2021 року: tлектроенергія обсягом 17990 кВт.год. на суму 39 081,73 грн. з ПДВ (ціна з ПДВ - 2,17 грн.);
від 31.08.2021 про використану електричну енергію №29088/1 від 31.08.2021 за серпень 2021 року: електроенергія обсягом 20830 кВт.год. на суму 53 044,66 грн з ПДВ (ціна з ПДВ - 2,54 грн.);
від 30.09.2021 про використану електричну енергію №29088/1 за вересень 2021 року: електроенергія обсягом 48707 кВт.год. на суму 175 993, 47 грн. з ПДВ (ціна з ПДВ - 3,61 грн.);
від 31.10.2021 про використану електричну енергію №29088/1 за жовтень 2021 року: електроенергія обсягом 61198 кВт.год. на суму 199309,86 грн з ПДВ (ціна з ПДВ - 3,25 грн.);
від 30.11.2021 про використану електричну енергію №29088/1 за листопад 2021 року: електроенергія обсягом 75591 кВт.год. на суму 246 185,04грн. з ПДВ (ціна з ПДВ - 3,25 грн.);
від 23.12.2021 про використану електричну енергію №29088/1 за грудень 2021 року: електроенергія обсягом 105478 кВт.год. на суму 343 521,13 грн. з ПДВ (ціна з ПДВ - 3,25 грн.).
Таким чином, за 11 місяців 2021 року Тисменицькій міській раді фактично поставлено електроенергію в обсязі 559448 кВт.год. загальною вартістю 1632927,75 грн. Зазначену вартість електричної енергії повністю сплачено Тисменицькою міською радою, що підтверджено наступними платіжними дорученнями: №113 від 22.02.2021 на суму 53 818,70 грн.; № 13 від 22.02.2021 на суму 2 506,03 грн.; №11 від 22.02.2021 на суму 709,97 грн.; № 20 від 22.02.2021 на суму 8 000 грн.; № 4 від 25.02.2021 на суму 73 799,88 грн.; № 218 від 17.03.2021 на суму 9 420,16 грн.; № 26 від 17.03.2021 на суму 3 242,74 грн.; № 25 від 17.03.2021 на суму 643,88 грн.; № 37 від 17.03.2021 на суму 1 996,46 грн.; № 16 від 17.03.2021 на суму 22 853,26 грн.; № 18 від 07.04.2021 на суму 73 592,76 грн.; № 58 від 07.04.2021 на суму 1 335,60 грн.; № 37 від 07.04.2021 на суму 1 882,55 грн.; № 39 від 07.04.2021 на суму 2 751,15 грн.; № 323 від 07.04.2021 на суму 38 637,96 грн.; № 424 від 14.05.2021 на суму 102 808,39 грн.; №60 від 14.05.2021 на суму 1 535,62 грн.; № 80 від 14.05.2021 на суму 2000 грн.; №20 від 14.05.2021 на суму 35 327,80 грн.;№ 531 від 10.06.2021 - на суму 53 654,28 грн.; № 79 від 11.06.2021 на суму 3 536,87 грн.; №61 від 11.06.2021 на суму 862,27 грн.; №100від 11.06.2021 на суму 775,29 грн.; № 22 від 11.06.2021 на суму 22247,95 грн.; №29від 13.07.2021 на суму 12 000 грн.; № 141 від 13.07.2021 на суму 500 грн.; № 614 від 13.07.2021 на суму 44 223,28 грн.; № 102 від 13.07.2021 на суму 500 грн.; № 76 від 13.07.2021 на суму 400 грн.; № 37 від 10.08.2021 на суму 21 213,62 грн.; № 166 від 10.08.2021 на суму 1 122,47 грн.; № 92 від 10.08.2021 на суму 400 грн.; № 726 від 10.08.2021 - на суму 16 073,64 грн.; № 120 від 10.08.2021 на суму 500 грн.; № 47 від 09.09.2021 на суму 27 887,28 грн.; № 201 від 09.09.2021 на суму 1 545,47 грн.; № 108 від 09.09.2021 на суму 401,33 грн.; № 822 від 09.09.2021 на суму 22 984 грн.; № 137 від 09.09.2021 на суму 226,58 грн.; № 944 від 11.10.2021 на суму 128 386,35 грн.; № 154 від 11.10.2021 на суму 740,85 грн.; № 119 від 11.10.2021 на суму 411,58 грн.; № 105 від 11.10.2021-на суму 1 174,32 грн.; №236 від 11.10.2021 на суму 2000 грн.; № 60 від 11.10.2021 на суму 43280,37 грн.; №1054 від 12.11.2021 на суму 130 506,97 грн.; № 178 від 12.11.2021 на суму 4459,15 грн.; № 135 від 12.11.2021на суму 1 488,42 грн.; № 121 від 12.11.2021 на суму 311,80 грн.; № 259 від 12.11.2021 на суму 3500 грн.; № 73 від 12.11.2021 на суму 59 043,52 грн.; № 1170 від 09.12.2021 на суму 154 453,30 грн.; № 210 від 09.12.2021 на суму 3 800 грн.; № 83 від 09.12.2021 на суму 83 417,86 грн.; № 282 від 09.12.2021 - на суму 3 000 грн.; № 149 від 09.12.2021 на суму 1000 грн.; № 128 від 09.12.2021 на суму 513,88 грн.; № 1234 від 23.12.2021 на суму 244 268,13 грн.; № 93 від 23.12.2021 на суму 99 253 грн.
Згідно з тендерною документацією щодо укладання Договору про постачання електричної енергії споживачу, фінансування вказаної закупівлі здійснювалось із місцевого бюджету Тисменицької міської ради.
Беручи до уваги встановлену в Договорі від 17.02.2021 ціну за 1 кВт/год електроенергії (2,01 грн.), внаслідок укладення додаткових угод позивачем сплачено 508437,27 грн, що стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
1. Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором у даній справі.
Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Наведена правова норма кореспондується з частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
За правилами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захисту; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 05 березня 2020 року у справі № 9901/511/19, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21).
У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (такі висновки наведено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 18.03.2020 у справі №553/2759/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 ).
У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частина 1 якої визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.09.2024 у справі № 916/2407/22, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред'явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов'язань відповідно до положень Закону (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 924/524/24).
У даній справі прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Тисменицької міської ради, зазначив, що укладення оспорюваних додаткових угод з порушенням вимог Закону призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, а також порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері, оскільки заподіяло пряму шкоди майновим інтересам держави у вигляді переплати бюджетних коштів. Внаслідок неправомірного підвищення цін на електричну енергію на підставі оспорюваних додаткових угод територіальна громада позбавлена можливості отримати електричну енергію у необхідній кількості, водночас сплачуючи значні кошти з місцевого бюджету за набагато менші обсяги придбаного товару, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу постачання та відповідно надмірної сплати бюджетних коштів.
Івано-Франківською окружною прокуратурою в порядку ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" 27.02.2025 за вих. №51-603 ВИХ-25 скеровано лист до Тисменицької міської ради, в якому повідомлено про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" внаслідок укладення Додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії №29088 від 17.02.2021.
Листом від 07.03.2025 вих. № 205 Тисменицькою міською радою повідомлено, що лист окружної прокуратури розглянуто та надано копії запитуваних документів.
Також Івано-Франківською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" скеровано лист від 11.04.2025 вих. № 51 -1189 ВИХ-25 до Тисменицької міської ради, в якому повідомлено про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" внаслідок укладення Додаткових угод до Договору №29088 від 17.02.2021 про постачання електричної енергії та про заявлення окружною прокуратурою позову.
Тобто підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Тисменицької міської ради щодо захисту інтересів держави, яка є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором, та зобов'язана ефективно і раціонально використовувати бюджетні кошти, в тому числі реагувати на порушення вимог законодавства, що впливають на інтереси територіальної громади.
Враховуючи наведене, суд констаує, що прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив Тисменицьку міську раду позивачем за пред'явленим ним до суду позовом, оскільки останнє є розпорядником бюджетних коштів та стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права й нести обов'язки та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно із законодавством України. Такий висновок цілком узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 927/188/22, від 28 серпня 2024 року у справі № 918/694/23.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. У такому разі двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами.
2. Щодо суті спору.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього).
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною четвертою статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону). При цьому, зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
У спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорювані додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм частини п'ятої статті 41 Закону у двох редакціях: Закону № 114-ІХ (договір про закупівлю та додаткова угода до нього №1) та Закону № 1530-ІХ (додаткові угоди до договору № 2 - 6).
Відтак, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує законодавство, чинне на момент їх виникнення.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ, чинній на момент укладення договору про закупівлю та оспорюваної додаткової угоди до нього № 1) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
У пунктах 88-90 постанови від 24.01.24 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно п.5.11 Договору зміна ціни в бік збільшення за одиницю Товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни електричної енергії на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення ціни Договору, допускається не раніше, ніж через 3 місяці від дати початку постачання товару за цим Договором.
Всупереч зазначеного пункту Договору 02.03.2021 (через 14 днів після підписання Договору) між Постачальником та Споживачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору.
Законом № 1530-ІХ внесено зміни до Закону (у редакції Закону № 114-ІХ) та викладено пункт 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону в такій редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".
Внесеними Законом № 1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.
Так, на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону у редакції Закону №114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.
Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Водночас положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону у редакції Закону № 1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі. Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону унормовано на рівні не більше 10 %.
До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договоруне повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону.
Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону.
Наведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.11.25 у справі №920/19/24.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У даній справі судом встановлено, що за результатами проведення відкритих торгів між Тисменицькою міською радою (далі - Позивач/Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (далі - Відповідач/Постачальник) 17.02.2021 укладено договір про закупівлю електричної енергії №29088 (далі - Договір) на постачання електричної енергії в обсязі 841414 кВт/год на суму 1691242, 14 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 281873,69 грн ( п.2.4, 5.1 Договору).
Додатковими угодами № 1, 2, 3, 4, 5, 6 до договору ціну електричної енергії збільшено відповідно на 8,8%, 16%, 26%, 26,69%, 49,1% та 62% більше ціни договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.25 зауважила, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).
Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. Cпеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (зокрема, до цих суб'єктів можна віднести ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).
Судом встановлено, що для обґрунтування підвищення ціни відповідачем на власний розсуд обирались періоди для порівняння середніх цін на електричну енергію, дослідження яких не відображало їх динаміку, а також не могло бути належним обґрунтуванням для висновків про коливання цін у бік збільшення. Крім того, у наданих відповідачем документах не міститься доказів на підтвердження пропорційного зростання ціни на товар на ринку з урахуванням періоду дії попередньої додаткової угоди.
Водночас наведені документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону.
За наведеного, суд висновує, що необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.
З урахуванням наведеного наявні підстави для визнання оспорюваних додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 6 до Договору недійсними, оскільки ними передбачено підвищення цін на електричну енергію з перевищенням максимального ліміту у 10 %, а також за відсутності належного документального обґрунтування, що не відповідає вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, та з порушення п.5.11 Договору ( стосовно додаткової угоди №1).
Оскільки зазначені додаткові угоди № 1, 2. 3, 4, 5 та 6 є недійсними та не породжують правових наслідків, то підстава для оплати електричної енергії за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України, у заявленому розмірі відповідач має повернути, відтак суд висновує про стягнення з відповідача цих коштів. Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22.
В ході судового розгляду відповідач не спростував доводів позовної заяви, контррозрахунку та належних та допустимих доказів про наявність інших обставин, аніж ті, що встановлені судом, суду не подав.
За наведених обставин справи та зазначених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Висновок суду.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Прокурор за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 25794,57 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №575 від 15.04.25.
В контексті наведеного, з огляду на задоволення позову в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 25794,57 грн суд покладає на відповідача.
Керуючись ст.2, 13, 53, 73, 74, 80, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов керівника Івано-Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тисменицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 02.03.2021, №2 від 27.08.2021, №3 від 07.09.2021, №4 від 28.09.20221, №5 від 29.09.2021, №6 від 29.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії № 29088 від 17.02.2021 та стягнення грошових коштів в сумі 508437,27грн.
Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 02.03.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29088 від 17.02.2021, укладену між Тисменицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 27.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29088 від 17.02.2021, укладену між Тисменицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 07.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29088 від 17.02.2021, укладену між Тисменицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 28.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29088 від 17.02.2021, укладену між Тисменицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 29.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29088 від 17.02.2021, укладену між Тисменицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Визнати недійсною Додаткову угоду №6 від 29.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №29088 від 17.02.2021, укладену між Тисменицькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (код ЄДРПОУ 42129720, ІПН 421297209151, вул. Надрічна, 4-6, м. Івано-Франківськ, 76019) на користь Тисменицької міської ради ( код ЄДРПОУ 04356165, р/р UA 518201720344290047000028326, в ДКСУ в м. Києві, МФО 820172) кошти в сумі 508437(п'ятсот вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень) 27 копійок.
Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (код ЄДРПОУ 42129720, ІПН 421297209151, вул. Надрічна, 4-6, м. Івано-Франківськ, 76019) 25794(двадцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні ) 57 копійок судового збору (отримувач: Івано-Франківська обласна прокуратура, ЄДРПОУ 03530483, р/р UA 668201720343120001000003924, в ДКСУ в м. Києві, МФО 820172).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 25.02.2026
Суддя П. А. Шкіндер