17 лютого 2026 року м. Харків Справа № 922/4209/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
від позивача - адвокат Біленко О.О., на підставі довіреності (в залі суду),
від відповідача - керівниця Петрова Н.Д., в порядку самопредставництва, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (поза межами приміщення суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вх.№2873Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2025 (повне судове рішення складено 26.12.2025, суддя Т.О. Пономаренко) у справі №922/4209/25
за позовом Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Харків,
до Комунального підприємства "Чугуївтепло", Харківська обл., м. Чугуїв,
про стягнення заборгованості
Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Чугуївтепло", в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Чугуївтепло" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" суму заборгованості за договором розподілу природного газу №200104FТ-1080-23 від 01.07.2023 за період серпень 2025 року - жовтень 2025 року (з урахуванням коригування) в сумі 4 828 112, 11грн, 367 076, 31грн - пені, 35 523, 52грн - три проценти річних, 58 549, 28грн - інфляційні втрати, а всього: 5 289 261, 22грн та судові витрати з оплати судового збору в сумі 63 471, 13грн.
В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та в повному обсязі оплати розподілу природного газу за договором розподілу природного газу №200104FТ-1080-23 від 01.07.2023 за період з серпня 2025 року по жовтень 2025 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.12.2025 позов Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Комунального підприємства "Чугуївтепло" про стягнення заборгованості задоволено. Клопотання Комунального підприємства "Чугуївтепло" про зменшення пені задоволено частково. Зменшено розмір пені на 50%. Стягнуто з Комунального підприємства "Чугуївтепло" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" суму заборгованості за договором розподілу природного газу №200104FТ-1080-23 від 01.07.2023 за період серпень 2025 року жовтень 2025 року (з урахуванням коригування) в сумі 4 828 112, 11грн, пеню у розмірі 183 538, 15грн, три проценти річних у розмірі 35 523, 52грн, інфляційні втрати у розмірі 58 549, 28грн та суму судового збору у розмірі 31 735, 56грн. Повернуто з Державного бюджету України 50% судового збору у розмірі 31 735, 56грн, сплаченого до Господарського суду Харківської області згідно платіжної інструкції №858 від 27.11.2025. Клопотання Комунального підприємства "Чугуївтепло" про надання відстрочки виконання рішення суду задоволено частково. Надано Комунальному підприємству "Чугуївтепло" відстрочку у виконанні даного рішення до 24.06.2026.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що з наявних у матеріалах справи актів наданих послуг вбачається, що з урахуванням коригування величини річної замовленої потужності за період з серпня 2025 року по жовтень 2025 року позивачем були надані відповідачу послуги розподілу природного газу на загальну суму 4 828 112, 11грн. Доказів сплати відповідачем заборгованості за послуги з розподілу природного газу матеріали справи не містять.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, 3% річних та пені, суд першої інстанції встановив, що відповідні розрахунки позивачем здійснено арифметично вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Разом з тим, зваживши на фактичні обставини спору, взявши до уваги інтереси обох сторін, враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов'язання, з огляду на приписи статей 253, 509, 525, 526, 549, 551, 610, 611, 627, 629 Цивільного кодексу України, спираючись на принципи справедливості та розумності, місцевий господарський суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені на 50%.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для часткового задоволення клопотання представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у цій справі строком до 24.06.2026.
Відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2025 у справі №922/4209/25 в частині відстрочення виконання рішення суду до 24.06.2026 та відмовити відповідачу - Комунальному підприємству "Чугуївтепло" у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що скрутне фінансове становище відповідача, наявність у нього кредиторської заборгованості є результатом його господарської діяльності як самостійного суб'єкта господарювання, тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для беззаперечного зменшення пені. Введення воєнного стану на території України не свідчить про те, що боржник не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники або їх частина, керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі ЗСУ, тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, все, або частину рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час воєнного стану.
Позивач посилається на те, що не перебуває у кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто, такі обставини стосуються обох сторін договору.
Враховуючи викладене, позивач зазначає, що відповідачем не доведено належними доказами те, що причиною прострочення виконання грошового зобов'язання є обставини, які перебувають поза його волею, а його виконання перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача.
Апелянт вважає, що надання відстрочки від виконання рішення суду фактично позбавить позивача надходжень грошових коштів від відповідача, чим погіршить фінансовий стан позивача.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025, для розгляду справи №922/4209/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2025 у справі №922/4209/25. Призначено справу до розгляду на "17" лютого 2026 р. о 14:00 годині.
19.01.2026 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що матеріали справи не містять та скаржником не надано суду доказів на підтвердження того, що у випадку надання відстрочки, скаржник зазнає збитків або відстрочення виконання рішення суду іншим чином негативно позначається на можливості ведення ним власної господарської діяльності. Відповідач вважає, що судом першої інстанції були правомірно враховані надані відповідачем докази, пояснення та обґрунтування у їх сукупності щодо реальної загрози банкрутства базового підприємства з теплопостачання у регіоні і можливі у зв'язку з цим негативні наслідки.
Відповідач зазначає, що КП "Чугуївтепло" є основним джерелом теплопостачання у м. Чугуїв, знаходиться на території можливих бойових дій та продовжує виконувати соціально значущу роль забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Усе це обтяжується тим, що держава, надаючи певні гарантії щодо компенсації свого втручання у господарську діяльність відповідача та фактично ставши одним із учасників правовідносин, своєчасно не виконує взяті на себе гарантії за Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" по перерахунку заборгованості різниці у тарифах та витрати та/або витрат, понесених внаслідок воєнних дій.
З огляду на викладене, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 задоволено заяву Комунального підприємства "Чугуївтепло" про участь його представниці в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено судове засідання у справі №922/4209/25, призначене на "17" лютого 2026 р. о 14:00 годині, та усі наступні судові засідання провести за участю Комунального підприємства "Чугуївтепло" в особі представниці керівниці Петрової Наталії Давидівни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення з використанням власних технічних засобів заявника.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 17.02.2026 представник апелянта підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити.
Представниця відповідача проти доводів апеляційної скарги відмовити, просить рішення Господарського суду Харківської області 24.12.2025 залишити без змін.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається із доводів і вимог апеляційної скарги, позивач просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2025 у справі №922/4209/25 в частині відстрочення виконання рішення суду до 24.06.2026 та відмовити відповідачу - Комунальному підприємству "Чугуївтепло" у задоволенні клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду.
Отже, рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2025 у справі №922/4209/25 переглядається апеляційним господарським судом в частині відстрочення виконання рішення суду до 24.06.2026.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 01.07.2023 відповідачем було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу №200104FТ-1080-23.
Таким чином, відповідач приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 (далі - Договір).
Згідно з пунктом 2.1 Договору, Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Відповідно до пункту 6.1. Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з пунктом 8.2. Договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Тариф на послуги розподілу природного газу для Харківської філії позивача встановлено Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 №1944 "Про встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу" для Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" у розмірі 1, 99грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), що відповідно складає 2, 388грн (з урахуванням ПДВ).
Із врахуванням умов типового договору розподілу природного газу та норм Кодексу (п.5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ), споживачем було самостійно визначено плановий обсяг замовленої річної потужності.
Позивачем на виконання вищевказаних вимог Кодексу ГРС в акті приймання передачі природного газу №9935 від 30.09.2024 було повідомлено відповідача про фактичний обсяг споживання природного газу за попередній газовий рік, а саме: 8 101 119, 21м3, та одночасно повідомлено, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на 2025 календарний рік, а величина потужності, що розрахована для місячної оплати складає 675 093, 27 м3 (8 101 119,21 : 12 = 675 093,27 м3).
Разом з цим, при розрахунку річної замовленої потужності також слід врахувати, що згідно листа від 28.11.2024 №01-08/644 були приєднані додаткові точки обліку природного газу з плановим об'ємом замовленої річної потужності по точкам обліку природного газу 1 148784 м3, у зв'язку з чим, розмір річної замовленої потужності споживача на 2024 календарний рік склав 9 249 903, 21 м3, а величина потужності, що розрахована для місячної оплати становить 770 825, 27 м3 (9 249 903, 21 : 12 = 770 825, 27 м3).
Відповідно до листа Комунального підприємства "Чугуївтепло" від 20.08.2025 №04-01-30/441 споживачу було відкориговано величину річної замовленої потужності на 2025 рік по точках обліку природного газу, розташованих у Комунальному підприємстві "Чугуївтепло", на підставі чого сторонами підписано коригуючий акт №УХФ00000017 від 31.08.2025 на загальну суму коригування - 485 856,08 грн. (від'ємне значення) за - 203 457,32 м3 природного газу.
Отже, з урахуванням коригування величини річної замовленої потужності за 2025 рік, з серпня 2025 року місячна величина замовленої потужності складає 741759,95 м3.
На виконання вимог Кодексу ГРС та Договору сторонами було складено Акти наданих послуг, а саме:
1) Акт №УХФ00014567 від 31.08.2025, відповідно до якого у серпні 2025 року споживачу забезпечено цілодобовий доступ до розподілу 741759,95 м3 природного газу, вартість послуг склала 1 771 322, 76грн (741759,95 х 1,99 грн х 1,2 (ПДВ);
2) Акт №УХФ00016694 від 30.09.2025, відповідно до якого у вересні 2025 року споживачу забезпечено цілодобовий доступ до розподілу 741759,92 м3 природного газу, вартість послуг склала 1 771 322,69 грн. (741759,92 х 1,99 грн х 1,2 (ПДВ);
3) Акт №УХФ00018874 від 31.10.2025, відповідно до якого у жовтні 2025 року споживачу забезпечено цілодобовий доступ до розподілу 741759,94 м3 природного газу, вартість послуг склала 1 771 322,74 грн. (741759,94х 1,99 грн х 1,2 (ПДВ).
Всього за період з серпня 2025 року по жовтень 2025 року позивачем було надано споживачу послуги розподілу природного газу на загальну суму: 1 771 322,76 +1 771 322,69 +1 771 322,74 = 5 313 968,19 грн. з урахуванням ПДВ.
З урахуванням коригування величини річної замовленої потужності за період з серпня 2025 року по жовтень 2025 року споживачу надані послуги розподілу природного газу на загальну суму: 5 313 968,19 - 485 856,08= 4 828 112,11 грн.
Акти наданих послуг та коригувальний акт підписані з боку відповідача без зауважень.
Відповідач проти наявності заборгованості за Договором в сумі 4 828 112, 11грн не заперечує та визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач також визнав позов в частині нарахування 3% річних та інфляційних.
При цьому, позивач не заперечує проти зменшення судом першої інстанції нарахованої позивачем пені на 50%.
Спірним питанням між сторонами у справі стало відстрочення виконання судом рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості строком на 6 місяців.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про відстрочення виконання рішення та посилається на наступні обставини, які унеможливлюють негайне виконання рішення у даній справі.
Комунальне підприємство "Чугуївтепло" не є фактичним споживачем послуги. Підприємство створено згідно з рішенням Чугуївської міської ради №1414-V від 27.05.2008. Відповідно до пункту 2.1 Статуту підприємства, основною метою його діяльності є задоволення потреб населення та інших категорій споживачів в забезпеченні тепловою енергією.
КП "Чугуївтепло" внесено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури, яке виконує функції на задоволення виробничої потреби у підготовці до опалювального сезону.
КП "Чугуївтепло" є основним джерелом теплопостачання у м. Чугуїв та обслуговує 156 житлових будинків, що становить понад 9 тисяч особових рахунків споживачів-фізичних осіб, 21 об'єкти бюджетної та соціальної сфери, до складу яких входять 3 медичних заклади, 6 шкільних закладів та 11 дитячих садків. Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста.
Місцезнаходження Комунального підприємства "Чугуївтепло": Харківська обл. Чугуївський р-н, місто Чугуїв, вул. Зачепила Олександра, будинок 15.
Отже, підприємство знаходиться на території можливих бойових дій та продовжує виконувати соціально значущу роль забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Велика кількість українців опинилася у дуже складних життєвих обставинах і поки не може сплатити за спожиті житлово-комунальні послуги.
При цьому, господарська діяльність відповідача з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою: сума дебіторської заборгованості споживачів перед КП "Чугуївтепло" станом на 01.11.2025 складає 54 768 600 грн, з яких заборгованість населення 50 052 200грн, що в свою чергу приводить до виникнення кредиторської заборгованості по розрахункам за поставлені енергоносії на виробництво теплової енергії, яка станом на 01.11.2025 становить 153 127 900 грн. Відповідач зазнає постійних збитків та втрат, зумовлених впровадженим мораторієм на підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію. Введення воєнного стану впливає на спроможність своєчасного проведення розрахунків відповідачем та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.
Стабільно збитковий стан відповідача підтверджується копією звіту про фінансовий стан (баланс) підприємства станом на 30.06.2024, відповідно до якого нерозподілений прибуток (непокритий збиток) становить 57 100 тис.грн, копією звіту про фінансовий стан (баланс) підприємства станом на 30.09.2024, відповідно до якого нерозподілений прибуток (непокритий збиток) становить 61 289 тис. грн., копією звіту про фінансовий стан (баланс) підприємства станом на 31.12.2024, відповідно до якого нерозподілений прибуток (непокритий збиток) становить 60 247 тис. грн., копією звіту про фінансовий стан (баланс) підприємства станом на 30.06.2025, відповідно до якого нерозподілений прибуток (непокритий збиток) становить 80 552 тис. грн., копією звіту про фінансовий стан ( баланс) підприємства станом на 30.09.2025, відповідно до якого нерозподілений прибуток (непокритий збиток) становить 84 538 тис. грн., копіями звітів про фінансові результати підприємства за перше півріччя 2025 року та за 9 місяців 2025 року.
Згідно Інформації по отриманим і розподіленим коштам, що надходять на небюджетний рахунок відповідно до Постанови від 19 липня 2022 р. №812 у розрахунковому періоді з травня 2025 року по листопад 2025 року, за період з травня 2025 року по листопад 2025 року на рахунок відповідача було розподілено 5 603 941, 86 грн.
Як стверджує відповідач, цих коштів об'єктивно недостатньо для проведення розрахунків не тільки по зобов'язанням з позивачем, а і по іншим зобов'язанням, у тому числі і по виплаті заробітної плати.
Заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати станом на 01.11.2025 складає 3 158 690, 54 грн. згідно довідки від 11.12.25 №02/714 та копії звітів про заборгованість з оплати праці за період з 01.07.25 по 01.11.25.
Як стверджує відповідач, у зв'язку із зазначеним, враховуючи значимість послуг, які надає підприємство, відповідач неодноразово звертався з запитами до місцевого бюджету для отримання допомоги та виділенні бюджетних коштів для виплати зарплат працівникам, що також підтверджується копіями листів від 12.08.25 №01-07/428, від 02.09.25 №01-07/461, від 15.10.25 №01-07/561, від 06.11.25 №01-07/626.
Відповідач посилається на те, що заборгованість з різниці в тарифах виникла на підставі вимог Закону України №2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", згідно якого забороняється підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Статтею 2 Закону України № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" були надані гарантії суб'єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою статті 1 цього Закону, а саме компенсується:
- заборгованість з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що підлягає врегулюванню на умовах та в порядку, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення";
- витрати та/або втрати, понесені внаслідок воєнних дій та з метою запобігання настанню гуманітарних кризових ситуацій, до яких відносяться витрати на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрати від зменшення кількості абонентів та/або обсягу наданих послуг, втрати від зниження рівня розрахунків, що утворилися (утворяться) за періоди з 1 лютого 2022 року по останнє число шостого місяця після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Статтею 3 Закону України № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" передбачений механізм гарантій і компенсацій, а саме фінансування компенсацій, передбачених статтею 2 цього Закону, здійснюється за рахунок видатків державного бюджету за цільовим призначенням, що передбачаються Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".
Відповідач наголошує, що станом на момент звернення з даною заявою сума заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію не змінилась, та гроші з Державного бюджету не надійшли, хоча тарифи значно зросли.
Як вказує відповідач, з липня 2021 року він не отримує відшкодування різниці в тарифах з державного бюджету. Сума погоджена територіальною комісією з узгодження заборгованості з різниці в тарифах, та за період з 01.06.2021 по 30.09.2025 становить 145 379 248, 00грн.
Судова колегія звертає увагу й на наявність соціальних гарантій наданих державою без належних механізмів компенсації збитків відповідачу, а саме:
1) Постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 5.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" у відповідності до якої до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
- нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації);
- припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації);
- стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.
2) Вимоги Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 05.10.2016, а саме пункту 7 статті 48 Закону, де вказано, що у разі якщо заборгованість за виконавчим провадженням не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, то звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, якщо такого не має, то повертає виконавчий документ без виконання згідно пунктів 2, 9 статті 37 Закону.
Окрім того, відповідач вказує, що з 2023 року він бере участь разом з органом місцевого самоврядування у реструктуризації заборгованості за природний газ та електричну енергію згідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", виконав у 2023 році вимоги постанови Кабінету Міністрів України №812 від 19.07.2022 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" (надалі - Положення 2) та відкрив рахунки, про що свідчить договір про перерахування коштів №1.
Починаючи з 2023 року відповідно до п.п. 7 пункту 3-1 Положення 2, залишок грошей, що залишається у відповідача згідно встановлених нормативів розподілу грошей затверджених Положенням 2 складає лише 35% від отриманих грошей на спецрахунок, що не дає можливості ні тільки розрахуватися з позивачем, а ще є причиною проблем по виконанню фінансових зобов'язань перед іншими кредиторами.
На даний час відповідач має значні збитки та знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що підтверджується доданими до його заявами фінансовими звітами (баланси), які підтверджують наявність значних збитків підприємства від надання послуг теплопостачання з причин зростання дебіторської заборгованості населення та держави.
За приписом статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Тобто, в розумінні наведеної норми, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відстрочення є правом суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.
Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін; господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №3910/1180/19 та 03.09.2020 у справі №3905/30/16.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.
Згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 із змінами, Чугуївська територіальна громада увійшла до означеного переліку.
З початком введення в Україні воєнного стану Чугуївська територіальна громада, на території якої розташовано Комунальне підприємство "Чугуївтепло" з перших днів знаходилась в зоні активних бойових дій.
Виходячи з обставин даної справи, судова колегія доходить висновку, що негайне стягнення коштів з відповідача навіть якщо і може забезпечити виконання рішення у даній справі, однак, з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність боржника, яка направлена на забезпечення вирішення соціально важливих питань населення та відновлення нормального життя людей в найбільш постраждалих від військової агресії районах України, або зможе призвести до банкрутства підприємства боржника, що також не бути сприяти можливості виконання рішення у справі.
Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що скрутне фінансове становище відповідача, наявність у нього кредиторської заборгованості є результатом господарської діяльності відповідача, як самостійного суб'єкта господарювання, оскільки у даному випадку не можна вважати боржника у повному обсязі самостійним суб'єктом господарювання, бо назване підприємство створено для задоволення потреб споживачів шляхом здійснення основної діяльності і його платоспроможність залежить від надходжень грошових коштів саме від населення у вигляді оплати на надані послуги.
Разом з тим, має місце фактичне втручання у господарську діяльність державою через норми права, які зобов'язують божника: надавати теплопостачання споживачам, а саме населенню за цінами, що існували до початку воєнного стану в Україні; забороняють стягнення боргів, нараховувати неустойку, інфляційні, 3% річних, виселення або зупинення у наданні теплопостачання. Усе це обтяжується тим фактом, що держава, надаючи певні гарантії щодо компенсації свого втручання у господарську діяльність божника та фактично ставши один з учасником правовідносин своєчасно не виконує узяті на себе гарантії за Законом України №2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" по перерахунку заборгованості різниці у тарифах та витрати та/або втрат, понесених внаслідок воєнних дій.
Інститут відстрочення судового рішення існує як раз для того, щоб з урахуванням фінансового стану боржника та стягувача, пропорційності їх інтересів, об'єктивності та винятковості обставин, що ускладнюють або виключають можливість негайного виконання судового рішення, надати можливість боржнику виконати свій обов'язок не ставши при цьому банкрутом у силу тих скрутних обставин, які наразі виникли через війну.
Поза увагою апеляційного господарського суду не можуть залишитись доводи боржника, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29.07.2022 №2479-IX, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
З 27.07.2023 дія мораторію згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2479 зберігається щодо підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.
Відповідач застосовує тарифи з урахуванням вказаного законодавчого обмеження.
Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що місцевим господарським судом не було враховано баланс інтересів, оскільки посилання апелянта на те, що сторони перебувають в однакових умовах військового стану, не може вважати обґрунтованими. Дійсно, військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні негативно впливає на обидві сторони цього спору. Однак, ступінь цього впливу є різним.
Основною метою діяльності КП "Чугуївтепло" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, є єдиним джерелом теплопостачання в м. Чугуїв Харківської області.
Відповідач в тяжких умовах воєнного стану виконує вкрай важливу роль у життєдіяльності міста Чугуїв, забезпечуючи життєво необхідними послугами з постачання теплової енергії та гарячої води об'єкти соціальної сфери, сфери охорони здоров'я, військові об'єкти, житлові будинки, суб'єктів господарювання.
Поряд з цим, відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність саме в зоні бойових дій.
Не може залишитись поза увагою суду обставина, яка ускладнює виконання судового рішення на даний час - загроза банкрутства базового підприємства з теплопостачання у регіоні і можливі у зв'язку з цим негативні наслідки, як для навколишнього природного середовища, так і для споживачів житлово-комунальних послуг.
При цьому, матеріали справи не містять та позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що у випадку надання відстрочки, він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі.
Відстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.
Негайне виконання рішення може привести до збільшення суми боргу та неможливості боржником виплачувати заробітну плату, підтримувати технологічний процес по наданню якісного теплопостачання та до зупинки діяльності підприємства, яку у подальшому не можна бути відновити без залучення додаткових значних грошових сум.
Суд враховує заперечення позивача, проте, оцінивши всі наведені обставини та надані відповідачем до заяви докази, суд доходить висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та унеможливлюють сплату боржником заборгованості на користь стягувача на теперішній час, що є підставою для відстрочення виконання судового рішення у даній справі.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2025 у справі №922/4209/25 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2025 у справі №922/4209/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 23.02.2026.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко