ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"23" лютого 2026 р. Справа № 918/314/25
Головуючий суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Петухов М.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026
(ухвалене о 14:55 год. у м. Рівному, повний текст складено 23.01.2026)
у справі № 918/314/25 (суддя Качур А.М.)
за позовом заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Дубенської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в сумі 185 350 грн 98 коп.
Господарський суд Рівненської області рішенням від 20.01.2026 у справі № 918/314/25 позов задовольнив. Визнав недійсними додаткові угоди № 5, № 6, № 7 від 30.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №4155-ВЦ від 15.02.2022 укладеного між Управлінням освіти Дубенської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія". Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Управління освіти Дубенської міської ради кошти в сумі 185 350 грн 98 коп. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Рівненської обласної прокуратури 12 112 грн судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 у справі № 918/314/25 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" апеляційний господарський суд зазначає, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, відповідно до п.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, із вимог апеляційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 у справі № 918/314/25 в повному обсязі, а тому йому за подання апеляційної скарги на вказане рішення слід було сплатити судовий збір у розмірі 14 534 грн 40 коп., а саме:
3 (кількість вимог немайнового характеру) х 3 028 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) = 9 084 грн (судовий збір за немайнові вимоги до суду першої інстанції);
185 350 грн 98 коп. x 1,5% = 2 780 грн 26 коп., що становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому 3 028 грн, де 1,5% - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 3 028 грн - 1 розмір прожиткового мінімуму на 2025 рік для працездатних осіб;
9 084 грн + 3 028 грн = 12 112 грн (загальна сума судового збору, що підлягала сплаті за подання позовної заяви без урахування понижуючого коефіцієнту);
12 112 грн х 150 % х 0,8 = 14 534 грн 40 коп.;
Отже, скаржнику слід подати докази сплати судового збору в розмірі 14 534 грн 40 коп.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, скаржнику необхідно подати до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 14 534 грн 40 коп.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.01.2026 у справі №918/314/25 - залишити без руху.
2. Зобов'язати скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" усунути, протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду докази сплати судового збору у розмірі 14 534 грн 40 коп. в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір".
3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач Петухов М.Г.