79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" лютого 2026 р. Справа №909/704/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Замлинський С.С.
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу фірми "Dorolis" Dorota Lis" від 01.12.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/3521/25)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 (суддя Горпинюк І.Є.)
у справі № 909/704/25
за позовом ФОП Рубич Людмили Іванівни
до відповідача фірми "Dorolis" Dorota Lis"
про стягнення 46 750 польських злотих (PLN) заборгованості за поставлений товар
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Фізичної особи - підприємця Рубич Людмили Іванівни ( далі - ФОП Рубич Л.І., позивач ) до фірми "Dorolis" Dorota Lis" (далі - фірма "Dorolis", відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 46 750 польських злотих (PLN).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за контрактом №1 від 25.11.2024 в частині повної оплати поставленого позивачем товару.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі №909/704/25 позов задоволено. Стягнуто з фірми "Dorolis" на користь ФОП Рубич Л.І. заборгованість за поставлений згідно з контрактом № 1 від 25.11.2024 товар у розмірі 46 750 польських злотих (PLN), судовий збір у розмірі 6 223,12 грн та витрати на оплату послуг перекладача і засвідчення перекладу у розмірі 19 800 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач на виконання умов контракту поставив відповідачу товар на загальну суму 61 275 PLN, а відповідач оплатив отриманий товар лише частково в сумі 14 525 PLN. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 46 750 PLN та підлягає стягненню в судовому порядку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Фірма "Dorolis" подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі №909/704/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апелянта обґрунтовані невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що позивач дійсно поставив відповідачу товар за контрактом на загальну суму 61 275 PLN, а відповідач частково оплатив такий товар в сумі 14 525 PLN. Решта суми не сплачена, оскільки позивачем поставлено товар неналежної якості, про що складено відповідний акт, та такий підлягає заміні на товар належної якості, про що відповідач неодноразово повідомляв позивача. Також, позивачем на вимогу відповідача не надано сертифікат якості поставленого товару.
Окрім того, апелянт зазначає, що позивачем не доведено настання строку оплати товару та не вжито заходів досудового врегулювання спору, оскільки позивач звернувся до суду без обов'язкового попереднього направлення претензії відповідачу.
ФОП Рубич Л.І. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі №909/704/25 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, позивач зазначає, що апелянт не заперечує ні факту поставки йому товару, ні наявності заборгованості в розмірі 46 750 PLN, що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 10.06.2025. Доводи відповідача про неналежну якість поставленого товару документально не підтверджені та вперше заявлені в апеляційній скарзі, а контракт не містить положень, які б пов'язували виникнення обов'язку з оплати товару в залежність від надання сертифікату його якості.
Посилання апелянта на недотримання досудового порядку врегулювання спору позивач вважає юридично неспроможними, оскільки обов'язковий претензійний порядок для даної категорії спорів законом не передбачений.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 справу №909/704/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 апеляційну скаргу фірми "Dorolis" залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фірми "Dorolis" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі №909/704/25 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.02.2026.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.01.2026 задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 17.02.2026.
В судове засідання 17.02.2026 з'явився представник позивача ( в режимі відеоконференції).
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
17.02.2026 на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду надійшов електронний лист з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату після 02.03.2026 у зв'язку з неможливістю представника відповідача - адвоката Юхименка Г.А. прибути в судове засідання з особистих причин та наявністю у керівника відповідача - Dorota Lis наміру взяти участь в судовому засіданні у цій справі.
Однак, вказаний лист не містить кваліфікованого електронного підпису, що підтверджується довідкою головного спеціаліста відділу організаційно-правового забезпечення суду від 17.02.2026.
Відповідно до ч.2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду ( ч.4 ст. 170 ГПК України).
З огляду на наведене, клопотання про відкладення розгляду справи залишено судом апеляційної інстанції без розгляду.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 17.02.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом.
25.11.2024 між ФОП Рубич Л.І. (далі - продавець) та фірмою "Dorolis" в особі директора Dorota Lis (далі - покупець) укладено контракт № 1 (далі - Контракт) відповідно до п. 2.1. якого продавець продає, а покупець купує на умовах даного договору пиломатеріал з деревини хвойних порід (ялина, ялиця), продукцію з деревини у вигляді профільованого погонажу з деревини хвойних порід та інші вироби з деревини хвойних порід (далі - товар).
Згідно з п. 2.2. Контракту асортимент, кількість, розмір, ціна, сорт, одиниця виміру товару, узгоджується сторонами контракту і вказується в Інвойсі.
Відповідно до п. 4.1. Контракту ціна товару встановлюється в PLN (польських злотих), та вказується в Інвойсі.
Згідно з п.п. 5.1., 5.2. Контракту покупець зобов'язується провести оплату за товар в PLN. Оплата проводиться на основі Інвойса та повного пакету документів що підтверджують митне оформлення товару. По домовленості сторін можлива передоплата. Оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.
Згідно з п. 5.4. Контракту всі збори, включаючи комісію банків, податки і митні витрати на території країни "продавця" оплачуються "продавцем", а всі збори, включаючи комісію банків, податки і митні витрати на території країни "покупця" та комісія банків кореспондентів пов'язані з виконанням даного контракту, оплачуються "покупцем".
Пунктом п. 6.1. Контракту сторони погодили, що умови поставки вказуються в Інвойсі згідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).
Згідно з п.п. 7.1.-7.3. Контракту прийом товару по кількості та якості здійснюється покупцем у місці його знаходження. Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, якщо її здійснено відповідно до умов цього договору. Якщо товар не відповідає вимогам по якості покупець має право протягом 14 днів з моменту одержання товару виставити продавцю претензію.
Відповідно до п.10.1. Контракту сторони приймають міри для того, щоб всі спори, котрі можуть виникнути по предмету даного договору врегульовувалися шляхом взаємних переговорів. В іншому випадку, вони підлягають розгляду згідно законодавства країни позивача.
Відповідно до п. 11.4. Контракту такий діє з моменту підписання сторонами до повного виконання взятих на себе обов'язків обома сторонами Контракту.
На виконання взятих на себе зобов'язань за Контрактом позивач поставив відповідачу товар на суму 61 275,00 польських злотих (PLN), а саме: 29.11.2024 позивач передав відповідачу товар на суму 14 525,00 PLN та 17.12.2024 позивач передав відповідачу товар на суму 46 750,00 PLN, що підтверджується наявними в матеріалах справи електронними вантажними митними деклараціями та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 002420 від 17.12.2024.
Отриманий товар покупець оплатив частково в сумі 14 525,00 польських злотих (PLN), а саме: 02.12.2024 на рахунок продавця перераховано кошти в сумі 11 880,00 PLN, комісія за переказ коштів - 120,00 PLN; 09.12.2024 на рахунок продавця перераховано кошти в сумі 2475,00 PLN, комісія за переказ коштів - 50,00 PLN.
В матеріалах справи наявний рахунок № 2 INVOICE від 16.12.2024 на суму 46 750,00 PLN, однак докази його оплати відсутні.
За змістом підписаного сторонами акта звірки взаємних розрахунків за період з 25.11.2024 по 10.06.2025 розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 46 750,00 PLN.
Вказані обставини слугували підставою для звернення ФОП Рубич Л.І. до суду з позовом у цій справі про стягнення з фірми "Dorolis" 46 750,00 PLN заборгованості.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі Контракту, який за своїм змістом є договором поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з п.п. 5.1., 5.2. Контракту покупець зобов'язується провести оплату за товар в PLN. Оплата проводиться на основі Інвойса та повного пакету документів що підтверджують митне оформлення товару. По домовленості сторін можлива передоплата. Оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.
За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 61 275 PLN, однак оплатив такий лише частково в сумі 14 525 PLN ( вказані обставини поставки та оплати відповідачем також визнаються у апеляційній скарзі), вимога позивача про стягнення з відповідача 46 750 PLN відповідає законодавчим вимогам та обставинам справи.
Щодо покликання апелянта на поставку позивачем товару неналежної якості колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу ( ч.1 ст. 675 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Пунктами 7.1., 7.3. Контракту сторони погодили, що прийом товару по кількості та якості здійснюється покупцем у місці його знаходження. Якщо товар не відповідає вимогам по якості покупець має право протягом 14 днів з моменту одержання товару виставити продавцю претензію.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості позивачем подано суду належні та допустимі докази поставки товару та його прийняття відповідачем. Як зазначалось вище, вказані обставини відповідач визнає.
Водночас, апелянтом не подано суду жодних доказів, які б підтверджували невідповідність поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару вимогам щодо його якості. Докази звернення відповідача до позивача з претензіями щодо якості товару або з вимогами про його заміну у порядку, визначеному Контрактом або ЦК України, в матеріалах справи відсутні.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що Контрактом не передбачено надання продавцем сертифікату якості на товар, про відсутність якого зазначає відповідач.
З огляду на наведене вказані вище доводи апелянта відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необгрунтовані.
Покликання апелянта на те, що позивачем не вжито заходів досудового врегулювання спору, судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки недотримання процедури досудового врегулювання спору, передбаченої законом, іншими нормативно-правовими актами чи договором, не позбавляє суб'єкта господарювання права на звернення до суду за вирішенням господарської спору, а суд відповідно не має права відмовити у вирішенні такого спору, посилаючись на недотримання процедури його досудового врегулювання.
Так, у рішенні від 09.07.2002 №15-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазнгачає, що в даному випадку продавець (постачальник) наділений можливістю реалізувати своє право в порядку частини першої статті 712 ЦК України на отримання від покупця за поставлений товар певної грошової суми, як шляхом пред'явлення досудової вимоги, так і шляхом безпосереднього звернення до суду з відповідним позовом.
Відтак, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для звільнення його від обов'язку оплати отриманого від позивача товару та не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у цій справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу фірми "Dorolis" Dorota Lis" від 01.12.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/3521/25) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2025 у справі №909/704/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 23.02.2026
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.