Іменем України
20 лютого 2026 року
м. Харків
справа № 619/3309/25
провадження № 22-ц/818/761/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2025 року, постановлене під головуванням судді Нечипоренко І.М., -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Золочівського районного суду Харківської області від 05.01.2017 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
У обґрунтування позову зазначено, що аліменти він сплачував регулярно. Проте, у його житті відбулися значні зміни: 21.12.2018 він одружився і у нього ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_6 . Він є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині в/ч НОМЕР_1 . Стабільно сплачує аліменти у виконавчому провадженні ВП №53644765 у розмірі частини, а згідно судового наказу №459/3525/22 від 13.08.2024 року - у розмірі 1/3 від його доходу. Фактично на даний час у нього на утриманні перебувають троє дітей, водночас порушується принцип рівності забезпечення та утримання дітей, адже на першу дитину стягується 25 % від його заробітку (доходу), а на утримання двох інших дітей -п о 16%. З огляду на те, що сукупний відсоток аліментів, що повинні стягуватися з позивача перевищує 50% його доходу, не стягнута сума переходить у заборгованість зі сплати аліментів. Зазначену заборгованість він не може повноцінно сплатити з огляду на проходження військової служби, необхідність купувати одяг, ліки, сплачувати комунальні платежі. Крім того, він витрачає кошти на придбання речей, амуніції та іншого необхідного для військової служби.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Золочівського районного Харківської області від 05.01.2017 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист Золочівського районного суду Харківської області від 06 січня 2017 року по справі № 622/1505/16-ц - відкликано з виконання.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що позивачем не надано доказів розміру його доходу станом на час ухвалення першого рішення про стягнення аліментів, та/або доказів зменшення такого доходу станом на момент звернення до суду, з яких би вбачалися дані щодо суми всіх доходів позивача за відповідний період. Також позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження значного погіршення його майнового стану, з яких можна було б зробити висновок, що його майновий стан не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання трьох дітей, у визначеному рішеннями судів розмірі, у тому числі, що його доходів, за виключенням утриманих аліментів, не вистачає для забезпечення його потреб. Зазначає, що позивач є працездатною особою, отримує стабільний дохід. Вказує, що станом на час звернення позивача з позовом до суду про зменшення розміру аліментів, він мав заборгованість перед відповідачем у сумі 55369,06 грн. Зазначає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції надав перевагу лише аргументам позивача.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що Одним з мотивів апеляційної скарги є те, що Позивач має заборгованість перед Відповідачем в сумі 55369,06 гривень, хоча і стверджував протилежне. Між тим, звертає увагу, що станом на 20.10.2025 у Позивача відсутня будь-яка заборгованість зі сплати аліментів на користь Відповідачки, що підтверджується розрахунком заборгованості. Щодо розміру доходу за весь період, звертаю увагу що матеріальний стан особи зводиться не лише до розміру його доходу у певний період, а й до інших життєвих обставин, витрат, зобов'язання по утриманню інших осіб, проходження військової служби, тощо. На переконання сторони Позивача, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно досліджених доказів.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що після визначення судовим рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 05.01.2017 розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сімейний стан позивача змінився, що на підставі положень статті 192 СК України, є підставою для зміни розміру аліментів.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що 13.12.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який розірвано рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 06.03.2017 у справі №622/1504/16-ц (а.с. 12-13).
Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 (а.с. 14).
На підставі рішення Золочівського районного суду Харківської області від 05.01.2017 у справі №622/1505/16-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця починаючи з 13.12.2016 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 17-19).
На підставі вказаного рішення видано відповідний виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження №53644765 (а.с. 15).
21.12.2018 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_8 , яка змінила прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 від 21.12.2018 (а.с. 20).
ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивача народилася донька ОСОБА_10 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 (а.с. 21), а ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася донька ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_5 (а.с. 22).
29.12.2022 Червоноградським міським судом Львівської області видано судовий наказ по справі №459/3525/22, яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_12 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини доходу платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 22.12.2022 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 23).
Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що аліменти сину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 він сплачував регулярно. Проте, у його житті відбулися значні зміни: 21.12.2018 він одружився і у нього ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_6 . Він є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині в/ч НОМЕР_1 . Стабільно сплачує аліменти у виконавчому провадженні ВП №53644765 у розмірі частини, а згідно судового наказу №459/3525/22 від 13.08.2024 року - у розмірі 1/3 від його доходу.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів.
Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Утримання інших осіб впливає на матеріальне становище утримувача.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 має на утриманні доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання яких на підставі судового наказу Червоноградського міського суду Львівської області від 29.12.2022 стягнуто з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_12 аліменти у розмірі 1/3 частини доходу платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 22.12.2022 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 192 СК України зміна сімейного стану є підставою для зменшення розміру аліментів.
Тому висновок суду про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що народження двох дітей у позивача після стягнення аліментів на спільну дитину безумовно свідчить про зміну сімейного стану платника аліментів.
Виходячи з вищевикладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідність утримання неповнолітніх дітей, погіршує майновий стан позивача.
Отже, колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання до 1/6 частини від всіх видів заробітку позивача, з урахуванням вимог ст. 182 СК України, є обґрунтованим.
Посилання відповідача на те, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються на її користь з позивача на утримання їх сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачем не доведено погіршення його матеріального стану та неспроможність сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, раніше визначеному рішенням суду і необхідності зменшення їх розміру - не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках,передбаченихст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: О.Ю. Тичкова
О.В. Маміна