Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/113/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 401/233/26 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
16.02.2026 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2026 року, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Павлівка Світловодського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, яка має середню освіту, не заміжньої, проживаючої зі співмешканцем ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, яка має трьох малолітніх дітей, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 10 червня 2024 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання звільнена з випробувальним терміном та встановленням іспитового строку 1 рік. Відповідно до ст. 89 КК України є особою, що не має судимості,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з 18 години 32 хвилини 27 січня 2026 року, визначено розмір застави у 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень,
За участі сторін кримінального провадження:
Прокурора - ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2026 року відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів. Визначено розмір застави у 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Рішення мотивовано тим, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що згідно ст.12 КК України віднесено до тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя оцінив суворість можливого покарання ОСОБА_7 та визнав за реальну небезпеку можливість її ухилення від правосуддя, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, продовжувати злочину діяльність.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2026 року відносно ОСОБА_7 та ухвалити нову, обравши більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що жодним доказом не підтверджено, що ОСОБА_7 зможе переховуватися від слідства та суду. Підозрювана не має на меті цього робити та розуміє, що при переховуванні вона сама собі нашкодить.
Також вказує, що органом розслідування вже проведено огляди місця події та вилучено речі, які є доказами у кримінальному провадженні, тому сховати або спотворити ці речі вона не має можливості.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, зазначає, що свідками є працівники правоохоронного органу та на яких підозрювана не зможе здійснювати вплив.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'якіший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, подану стороною захисту апеляційну скаргу без задоволення, зваживши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані в повному обсязі.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Встановлено, що 29 січня 2026 року старший слідчий СВ ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Світловодського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 .
Із змісту клопотання вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121070000065 від 27 січня 2026 року, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, з метою збуту, особливо небезпечних психотропних речовин.
27 січня 2026 року о 18 годині 32 хвилини ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України.
28 січня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної покладається необхідність запобігання можливості: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, продовження злочинної діяльності.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчим суддею місцевого суду враховано обставини провадження, характер обвинувачення, особу підозрюваного. Оцінено суворість можливого покарання ОСОБА_7 . Стороною обвинувачення доведена об'єктивна необхідність тримання підозрюваної під вартою.
За наслідками дослідження матеріалів клопотання, характеризуючих даних підозрюваної, колегією суддів не виявлено доказів того, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що могло б свідчити, що застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, забезпечить належну процесуальну поведінку.
Слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України наявні. Запобігти вказаним ризикам, які встановлені та продовжують існувати в разі застосування іншого запобіжного заходу, неможливо.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної.
Колегія суддів наголошує, що на даній стадії, не можуть оцінюватись докази в їх сукупності для встановлення наявності або відсутності в діях особи складу злочину та належність, допустимість доказів цього, обставини на які посилається захисник, будуть встановлюватись і досліджуватись під час судового розгляду в сукупності з усіма зібраними на досудовому слідстві доказами.
Додані до клопотання матеріали дають змогу встановити наявність обґрунтованих підстав про можливість вчинення злочину ОСОБА_7 . Межі розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу визначені в ст. 196 КПК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Жодних доказів про те, що підозрювана не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи захисника про необґрунтованість оскаржуваної ухвали є безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань про застосування запобіжних заходів.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження.
Беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому доводи апеляційної скарги є безпідставними і їх необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2026 року відносно ОСОБА_7 , якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з визначенням розміру застави у 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень- без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4