Справа № 354/1623/25
Провадження № 33/4808/148/26
Категорія ст. 124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк О. М.
Суддя-доповідач Повзло
18 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Маланчина Л.Е. та представника потерпілого Демиденко В.А.,
розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Маланчина Любомира Емільовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08 січня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає: АДРЕСА_1
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (ві сімсот п'ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір,
Судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2025 року 09:15:00 с. Татарів, вул. Незалежності водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TIGUAN номерний знак НОМЕР_1 , перед початком зміни напрямку руху, а саме поворот ліворуч, не переконалась, що транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 розпочав маневр обгону, внаслідок чого допустила зіткнення. Автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Чим порушила п. 10.2. ПДР - Інші Порушення ПР, порушення правил виїзду на дорогу з житлової зони, дворів, стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій; п. 14.3. ПДР - Водій транспортного засобу, якого обганяли, створив перешкоду обгону шляхом підвищення швидкості чи іншими діями.
Своїми діями ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 14.3. та п. 10.2. ПДР України, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Адвокат Маланчин Л.Е. в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутню події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Зазначає, що працівники поліції не вірно вказали пункт ПДР, який порушила ОСОБА_1 , оскільки остання не порушувала п. 10.2 ПДР України. Крім того суд першої інстанції встановив порушення ОСОБА_1 п. 14.3 ПДР, але таке також не є вірним і не відповідає кваліфікації обставин.
Вказує, що на схемі ДТП не зафіксовано місце зіткнення автомобілів, не зафіксовано слідової інформації, не зафіксовано місце розташування уламків, а також відсутні сліди гальмування. Вказані порушення не дозволяють відтворити всі обставини події.
Також вказує, що працівники поліції не допитали як свідків дружину і сина ОСОБА_2 , які були очевидцями події.
Звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно відхилив надані йому докази, а саме фотозніми з яких можна зробити висновок про характер і напрямок зіткнення з подальшими ушкодженнями, які підтверджують що в діях ОСОБА_1 немає порушень ПДР, що стали причиною ДТП.
В судове засідання апеляційного суду з'явились адвокат Маланчин Л.Е., якому роз'ясненні права, передбачені ст. 271 КУпАП і який просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутню події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в діях ОСОБА_1 та представник потерпілого ОСОБА_3 , якому роз'яснені права, передбачені ст. 270 КУпАП, який просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв про зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, вирішуючи апеляційну скаргу по суті вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вважаю, що суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП цих вимог закону дотримано належним чином.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2025 року серії ЕПР1 № 543021 (а.с. 1) 17 грудня 2025 року 09:15:00 с. Татарів, вул. Незалежності водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TIGUAN номерний знак НОМЕР_1 , перед початком зміни напрямку руху, а саме поворот ліворуч, не переконалась, що транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 розпочав маневр обгону, внаслідок чого допустила зіткнення. Автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Чим порушила п. 10.2. ПДР - Інші Порушення ПР, порушення правил виїзду на дорогу з житлової зони, дворів, стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій; п. 14.3. ПДР - Водій транспортного засобу, якого обганяли, створив перешкоду обгону шляхом підвищення швидкості чи іншими діями, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Твердження апелянта про те, що працівники поліції не вірно вказали пункт ПДР, який порушила ОСОБА_1 , оскільки остання не порушувала п. 10.2 ПДР України є слушним, разом з тим суд першої інстанції в оскаржуваній постанові вказав, що розглядаючи матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 , шляхом дослідження доказів встановив, що водій рухалась прямою дорогою, жодним чином не виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, та не з'їжджаючи з дороги, відтак не допустила порушень пункту 10.2 ПДР України. Однак, з аналізу матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 , та її представника, суд встановив, що водій ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 14.3 ПДР України, внаслідок чого відбулось зіткнення з транспортним засобом марки TOYOTA LAND CRUISER номерний знак НОМЕР_2 .
Вважаю, такий висновок суду вірним і таким, що відповідає обставинам справи, а твердження апелянта про те, що суд першої інстанції невірно встановив порушення ОСОБА_1 п. 14.3 ПДР не є слушним.
Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення працівники поліції вказали, що ОСОБА_1 перед початком зміни напрямку руху, а саме поворот ліворуч, не переконалась, що транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER розпочав маневр обгону, внаслідок чого допустила зіткнення. Вказане відповідає п. 10.1 ПДР згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. А тому зазначення працівниками поліції в протоколі п. 10.2 ПДР можна розцінювати, як очевидну помилку.
З план-схеми дорожньо-транспортної пригоди по автодорозі Н-09 сполучення Мукачево-Львів в с. Татарів по вул. Незалежності, 225 км. о 09:15 год. 17 грудня 2025 року (а.с. 2) вбачається ділянка дороги, на якій сталась дорожньо-транспортна пригода, дорожня обстановка, розташування транспортних засобів марки VOLKSWAGEN TIGUAN номерний знак НОМЕР_1 та марки TOYOTA LAND CRUISER номерний знак НОМЕР_2 та їх пошкодження, що підписана ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 , які підтвердили правильність даних внесених до схеми місця ДТП та факт пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП транспортними засобами.
Твердження апелянта про те, що на схемі ДТП не зафіксовано місце зіткнення автомобілів, не зафіксовано слідової інформації, не зафіксовано місце розташування уламків, а також відсутні сліди гальмування не впливає на доведеність вини ОСОБА_1 та здійснення нею ДТП.
Крім того суддя при прийнятті рішення бере до уваги всі наявні в матеріалах справ докази та досліджує їх в своїй сукупності, сукупністю доказів по справі можна відтворити подію ДТП, тому не зазначення вказаних відомостей в схемі не є підтвердженням безпідставності складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с. 3) він зазначає, що водій автомобіля марки VOLKSWAGEN TIGUAN номерний знак НОМЕР_1 , їхавши попереду, почав займати праве положення на смузі руху, при цьому не вмикаючи поворотів. Подумавши, що останній зупиняється, він, увімкнувши лівий поворот, почав об'їжджати даний автомобіль зліва, однак водій почав робити лівий поворот не увімкнувши перед цим покажчик лівого повороту. Внаслідок цього він почав гальмувати, але відбулося зіткнення.
З письмових пояснень ОСОБА_1 (а.с. 4) вбачається, що коли вона увімкнула показчик лівого повороту, подивилася у дзеркала заднього виду, переконалась, що її маневр буде безпечним та почала здійснювати поворот ліворуч, у цей час відчула удар у задню частину її автомобіля.
Такі пояснення є очевидно неспроможними, оскільки відбулося зіткнення, відповідно автомобіль TOYOTA LAND CRUISER знаходився позаду транспортного засобу VOLKSWAGEN TIGUAN під керуванням ОСОБА_1 .
Той факт, що працівники поліції не допитали дружину і сина ОСОБА_2 не впливає на можливість встановлення обставин події.
Долучені фото з місця ДТП свідчать про те, що зіткнення відбулося на смузі зустрічного руху, відповідно авто TOYOTA LAND CRUISER знаходилось в стані обгону.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить правильність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та порушила вимоги п. 14.3. ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським ВП №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим сержантом поліції Стефанюком І.І. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП підписаний ним та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час апеляційного розгляду не здобуто підстав вважати, що цей протокол складено з порушенням ст. 256 КУпАП, ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердила, що їй роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та дала пояснення на окремому аркуші.
Також звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу та свідчить про відповідальність за його зміст.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно п. 14.3 ПДР України водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, встановлено, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Взаємне розташування транспортних засобів на дорозі з вказаними механічними пошкодженнями, що вбачається з схеми ДТП та показань учасників, які містяться в матеріалах справи, підтверджують те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TIGUAN номерний знак НОМЕР_1 , перед початком зміни напрямку руху, а саме поворот ліворуч, не переконалась, що транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 розпочав маневр обгону, внаслідок чого допустила зіткнення.
З'ясувавши фактичні обставини справи, доходжу висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_1 ПДР України, причому ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, об'єктивно спроможна була уникнути зіткнення з автомобілем при виконанні нею цих Правил дорожнього руху.
Твердження водія ОСОБА_1 про порушення Правил дорожнього руху водієм водієм автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 не суперечать відомостям, які є в матеріалах справи, однак предметом розгляду в межах даної справи є те порушення, що ставиться у вину згідно з протоколом саме ОСОБА_1 .
Підстав для скасування постанови судді суду першої інстанції та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за результатами апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Маланчина Любомира Емільовича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло