Єдиний унікальний номер 727/15273/25
Номер провадження 2/725/4575/25
17.02.2026 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд м. Чернівців у складі:
головуючого судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Департамент надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради, ОСОБА_3 про надання дозволу на реєстрацію дитини без згоди батька, -
У грудні 2025 року позивач звернулась до Шевченківського районного суду м.Чернівці з вище вказаним позовом, який за підсудністю був переданий на розгляд Чернівецькому районному суду м.Чернівців. Просила надати їй дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона та її мати, ОСОБА_3 , яка також є власником житла за адресою АДРЕСА_1 звертались до Департаменту надання адміністративних послуг міської ради із заявами про реєстрацію місця проживання малолітньої доньки та відповідно онучки ОСОБА_4 , 2021 року народження, за адресою АДРЕСА_1 . Однак, зважаючи на відсутність згоди батька дитини та документів, що її замінюють, їм було відмовлено у вчиненні реєстраційної дії на підставі частини третьої статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Зазначала, що батько дитини перебуває за кордоном, не підтримує спілкування з нею, а тому вона об'єктивно ге може отримати його згоду на реєстрацію місця проживання дитини, натомість відсутність зареєстрованого місця проживання доньки порушує права дитини.
На вказану заяву надійшли пояснення третьої особи Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради в яких представник третьої особи вирішення спору залишив на розсуд суду з урахуванням інтересів дитини та вимог чинного законодавства. При цьому, зазначив, що наявність судового рішення про надання дозволу на реєстрацію дитини без згоди батька усуне правові перешкоди для вчинення реєстраційної дії та сприятиме захисту інтересів малолітньої дитини.
В судове засідання позивач не з'явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити. Не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Справа слухалась у відсутності відповідача, який не з'явився в судове засідання незважаючи на те, що вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за останнім відомим місцем проживання. Про причини своєї неявки суд не повідомив і не подав відповідної мотивованої заяви про відкладення розгляду справи, а також відзиву чи заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
Крім того, зі змістом процесуальних рішень у даній справі сторони могли знайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/ , а також інформація щодо даної справи розміщується на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за наступною веб-адресою сторінки: http://ptr.cv.court.gov.ua/sud2408/, де в розділі «Громадянам» містяться відомості щодо стадії розгляду та дати призначення судових засідань у даній справі, про що також сторонам було повідомлено в ухвалі про відкриття провадження по справі.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
У своїй постанові від 29 січня 2020 року у справі № 5015/1763/12 Верховний Суд вказав на те, що сам факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належною адресою, самостійно зазначеною стороною у справі, та яка повернулася в суд у зв'язку з неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Оскільки відповідач, вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив та не направила відзиву, а позивач не заперечувала проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, за наслідками розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , та відповідно до копії свідоцтва про народження позивач та відповідач є батьками дівчинки (а/с 15).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на праві власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 та остання зверталась із заявою до Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання за вказаною адресою її онучки ОСОБА_4 , при цьому зазначала про неможливість надання згоди батька.
Натомість, зважаючи на відсутність згоди батька дитини та документів, що її замінюють, головним спеціалістом відділу ведення реєстру тергромади ДНАП Коропатніцькою А.В. було відмовлено у вчиненні реєстраційної дії на підставі частини третьої статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Відповідно до письмових пояснень представника ДНАП, вказаний орган не наділений повноваженнями здійснювати оцінку причин відсутності такої згоди чи аналізувати характер сімейних відносин між батьками. Згідно з вимогами законодавства, вирішення спорів щодо місця проживання дитини є виключною компетенцією суду або органів опіки та піклування. Відтак, відсутність згоди батька була розцінена органом реєстрації як подання заяви з неповним пакетом документів, що згідно з підпунктом 3 пункту 87 Порядку є підставою для відмови у вчиненні реєстраційної дії.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Згідно з ч.4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Згідно частини 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
За вимогами ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016року №207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Відповідно до п. 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України 22.11.2012р. №1077, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вноситься до заяви одного з них. При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно - довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. У разі якщо місце проживання другого з батьків зареєстровано в межах обслуговування адміністративно - територіальної одиниці територіального підрозділу, яким розглядається заява про реєстрацію місця проживання дитини, інформація перевіряється цим територіальним підрозділом або надається адресно - довідковим підрозділом відповідного територіального органу ДМС.
Пунктом 3.3 Порядку передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/ дітей з реєстрації місця проживання.
Відповідно до п.26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02.03.2016 року №207, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Відповідно до Порядку реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 року №1077 (із змінами та доповненнями), реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації з попереднього місця проживання, але якщо батьки дитини, яка не досягла 14 років, проживають за різними адресами, для реєстрації її місця проживання разом з одним із батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.
За наслідками розгляду справи встановлено, що позивач позбавлена можливості зареєструвати місце проживання своєї малолітньої дитини, оскільки відсутня згода на це відповідача.
Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Оскільки відсутність реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактичним місцем проживання зі своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров'я та соціальний захист, а тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька підлягають задоволенню.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, т. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 29, 242 ЦК України, ст. 160 СК України, Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України 22.11.2012р. №1077, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.