Справа №1-187-11
12 січня 2011 року Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючого судді Бородія В.М.,
при секретарі Домшевській Г.В.,
за участю прокурора Ковальської О.В.,
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, дітей немає, працює в ТОВ «Юрист-Р» на посаді начальника відділу комерційної нерухомості, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України,-
ОСОБА_2, перебуваючи на посаді головного спеціаліста сектору по обстеженню підприємств та організацій КП «Поділ-благоустрій», будучи, згідно посадової інструкції головного спеціаліста, службовою особою, в силу наділених організаційно-розпорядчих обов'язків, одержав хабара за наступних обставин:
Згідно з наказом №58-К від 30.11.2009 року, ОСОБА_2 був призначений на посаду головного спеціаліста сектору по обстеженню підприємств та організацій КП «Поділ-благоустрій».
Відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста - керівника сектору підприємств та організацій КП «Поділ-благоустрій», ОСОБА_2 був наділений наступними правами та обов'язками:
п. 2.4. Організовувати та проводити перевірки стану підприємств та організацій прилеглої до них території, наявності дозвільної документації.
п. 2.5. Узагальнювати підсумки обстеження стану підприємств та організацій, оформляти акти, тимчасові дозволи, здійснювати контроль за своєчасним усуненням виявлених недоліків.
п. 2.6. Контролювати стан зовнішнього вигляду та вимагати від власників підприємств та організацій постійної підтримки його у належному санітарно-технічному стані.
Таким чином, він був наділений організаційно-розпорядчими обов'язками та був службовою особою.
Головний спеціаліст сектору по обстеженню підприємств та організацій КП «Поділ-благоустрій» ОСОБА_2 спільно з інспектором 1-ї категорії цього підприємства ОСОБА_3, який знаходився в його підпорядкуванні, 17.11.2010 року під час проведення перевірки автомийки, розташованої по АДРЕСА_3, виявили порушення правил благоустрою території у місті Києві, яке виявилось у відсутності належної дозвільної документації для розміщення та функціонування автомийки.
Цього ж дня ОСОБА_3, під керівництвом ОСОБА_2, було підготовлено повідомлення власнику автомийки ОСОБА_4 про необхідність протягом трьох днів прибути з дозвільною документацією до КП «Поділ-благоустрій».
Під час здійснення перевірки, останні по телефону домовились зустрітись із власником автомийки ОСОБА_4 наступного дня.
18.11.2010 року, близько 12 години, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за ініціативою та під керівництвом першого, знову прибули за вказаною адресою, де ОСОБА_2 виписав повторне повідомлення власнику автомийки ОСОБА_4 про необхідність протягом трьох днів прибути з дозвільною документацією до КП «Поділ-благоустрій» Під час спілкування з ОСОБА_4, ОСОБА_2 повідомив їй, що результатами перевірки буде накладення на неї, як власниці автомийки, штрафу у розмірі 1224 грн.
В подальшому, в цій же розмові, у ОСОБА_2 з корисливих мотивів виник умисел на отримання хабара.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4, що можна уникнути подальшого проведення перевірки, як з його боку, так і з боку його підлеглих на протязі наступного року, а отже і її результатів у вигляді штрафу за умови передачі йому 800 грн., тим самим виявив намір одержати від ОСОБА_4 хабар.
ОСОБА_4 відправилася за обумовленою сумою грошових коштів. В цей же час ОСОБА_2 вирішив, що обумовленої суми грошових коштів у розмірі 800 грн.(за умови належності ОСОБА_4 прилеглого приміщення шиномонтажу, в якому він також виявив порушення, а саме: відсутність належної для його функціонування документації) є недостатньо, та прийняв рішення збільшити суму за не доведення перевірки до кінця та не проведення подальших перевірок ним та його підлеглими протягом наступного року до 1000 грн. В цей же час, в телефонній розмові з ОСОБА_4, ОСОБА_2 повідомив їй своє рішення про збільшення суми, на що вона дала згоду.
У подальшому, 18.11.2010 року, близько 15 години, головний спеціаліст сектору по обстеженню підприємств та організацій КП «Поділ-благоустрій» ОСОБА_2, умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою, перебуваючи в автомобілі «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, яким він керує за дорученням, що був припаркований на проїздній частині по АДРЕСА_3, за не доведення перевірки до кінця та не проведення подальших перевірок ним та його підлеглими протягом наступного року автомийки та шиномонтажу, що розташовані за вказаною адресою із порушенням правил благоустрою території у місті Києві, одержав від ОСОБА_4 незаконну грошову винагороду в сумі 100 доларів США (станом на 18.11.2010 офіційний курс Національного банку України до 100 доларів США складав 793,7700 гривень).
Передавши вказані грошові кошти, ОСОБА_4 вийшла із автомобіля, щоб забрати з каси шиномонтажу ще 200 грн., які в подальшому передати ОСОБА_2
Однак, після виходу ОСОБА_4 з вказаного автомобіля, ОСОБА_2 був затриманий працівниками ВДСБЕЗ Подільського РУ ГУ МВС України.
ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для одержання хабара, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, і ним одержано лише його частину.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2, свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України, визнав у повному обсязі, визнав усі фактичні обставини вчинення злочину, запевнив, що злочин вчинив вперше, і у вчиненому щиро кається.
Він також дав показання, що спільно з інспектором 1-ї категорії цього підприємства ОСОБА_3, який знаходився в його підпорядкуванні, 17.11.2010 року під час проведення перевірки автомийки, розташованої по АДРЕСА_3, вони виявили порушення правил благоустрою території у місті Києві, яке виявилося у відсутності належної дозвільної документації для розміщення та функціонування автомийки.
Цього ж дня ОСОБА_3 під його керівництвом було складено повідомлення власнику автомийки ОСОБА_4 про необхідність протягом трьох днів прибути з дозвільною документацією до КП «Поділ-благоустрій», яке було залишено працівнику автомийки.
Під час здійснення перевірки, він по телефону домовився зустрітися з ОСОБА_4 наступного дня.
18.11.2010 року він виписав повторне повідомлення власнику автомийки ОСОБА_4 про необхідність протягом трьох днів прибути з дозвільною документацією до КП «Поділ-благоустрій» Під час спілкування з ОСОБА_4, він повідомив їй, що за результатами перевірки буде накладено на неї штрафу у розмірі 1224 грн.
В подальшому, він з ОСОБА_4 домовились , що можна уникнути подальшого проведення перевірки, як з його боку, так і з боку його підлеглих протягом наступного року, а отже і її результатів у вигляді вказаного штрафу за умови передачі йому 800 грн.
У подальшому сума хабара була збільшена до однієї тисячі гривень у зв»язку з виявленими порушеннями в приміщенні шиномонтажу, який також належав ОСОБА_4
18.11.2010 року, близько 15 години, він, перебуваючи в автомобілі «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1, що був припаркований на проїздній частині по АДРЕСА_3, одержав від ОСОБА_4 незаконну грошову винагороду в сумі 100 доларів США.
Передавши вказані грошові кошти, ОСОБА_4 вийшла із зазначеного автомобіля, щоб забрати з каси шиномонтажу ще 200 грн., які за попередньою домовленістю, в подальшому передати ОСОБА_2
Однак, після виходу ОСОБА_4 з автомобіля, він був затриманий працівниками Подільського РУ ГУ МВС України.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на одержання службовою особою у будь-якому вигляді хабара за не виконання в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч.2 ст.15, 1 ст.368 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.368 КК України, що злочини передбачені ч.1 ст. 368 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості, особу винного, який, окрім скоєного, характеризується виключно позитивно.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_2 та сприяння слідству та суду встановленню обставин злочину, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_2, не встановлено.
Враховуючи конкретні обставини справи, розмір хабара, враховуючи особу винного, стан здоров»я його матері, його виключно позитивну характеристику до скоєння злочину, наявність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність будь-яких обтяжуючих покарання обставин, поведінку підсудного в суді, яка свідчить про щире каяття, переживання за скоєне, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 може повністю виправитись і перевиховатися при засудженні його до покарання у виді штрафу.
З врахуванням характеру вчиненого злочину, ступеню його тяжкості, суд вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади.
Суд безпосередньо заслухавши підсудного, його відношення до скоєного, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчинення ОСОБА_2 нових злочинів.
Оскільки кошти в сумі 100 доларів США, які були вилучені у ОСОБА_2, передавались як хабар з метою його викрити, їх належить передати ОСОБА_4, оскільки це її власні гроші, які передавались працівникам міліції. У зв»язку з цим суд не може звернути ці кошти в доход держави відповідно до п.4 ч.1 ст. 81 КПК України.
Судом також взято до уваги, що нова редакція Цивільного Кодексу України 2004 року та Кримінально - процесуальний кодексу України на сьогоднішній день не передбачають стягнення вартості безпідставно набутого майна, якщо таке майно не виявлено. Інших коштів здобутих злочинним шляхом, окрім тих, які необхідно повернути заявниці ОСОБА_4, у підсудного не виявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.368 КК України і призначити йому покарання у виді однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права займати посади пов»язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов»язків в усіх державних установах та організаціях, а також підприємствах з державною та комунальної формою власності строком на один рік.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_2 без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання у місті Києві.
Стягнути з ОСОБА_2 одну тисячу сто двадцять шість гривень 08 копійок судових витрат на проведення хімічної експертизи по справі ( Отримувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України у місті Києві, ГУ ДКУ у Київській області, розрахунковий рахунок № 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 ( Послуги експерта, код послуги 11023).
Речові докази по справі :
Грошові кошти, а саме 100 доларів США, що передавались ОСОБА_2 з метою його викриття, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Подільського району міста Києва, повернути ОСОБА_4 як законному володільцю.
Диктофон «Олімпус», який зберігається в кімнаті речових доказів прокуратури Подільського району міста Києва, після знищення наявної на ньому інформації, повернути ОСОБА_4 як законному володільцю.
Відеокасету із записом огляду місця події - знищити.
Папку записувач з документами, яка зберігається в кімнаті речових доказів прокуратури Подільського району міста Києва, передати ОСОБА_2 як законному володільцю.
Ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_2, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Подільського району міста Києва , знищити.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом 15 діб з часу його проголошення через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя В.М.Бородій.