ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___________
Справа №521/15543/25
Пр. №2/521/910/26
23 лютого 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Сегеди О.М.,
при секретарі - Жулего М.І.,
за участю:
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву представника позивачапро повернення до стадії підготовчого провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації замість частки у спільному майні,
встановив:
У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації замість частки у спільному майні.
Ухвалою суду від 05 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року заяву представника позивача про витребування доказів було задоволено.
Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року по справі закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.
23 лютого 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_2 діючого на підставі ордеру від 01 вересня 2025 рокупро повернення в підготовче провадження.
В обгрунтування поданої заяви зазначив, що вирішення позову ОСОБА_2 потребує проведення судової експертизи для з'ясування наявності технічної можливості виділу її частки,визначення порядку користування спільним майном тощо.
Вказував, що скільки в силу ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зазначений висновок має враховуватися при вирішенні цієї справи, наведене зумовлює необхідність уточнення позовних вимог ОСОБА_2 , зокрема, шляхом визначення способу захисту її прав (виділ в натурі належної їй частки, визначення порядку користування спільним майном тощо).
Представник позивача, діючий на підставі ордеру від 01 вересня 2025 року в судове засідання не з'явився про дату, час і місце слухання справи повідомлялися судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України.
Представник відповідача діючий на підставі ордеру від 03 листопада 2025 року, в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про повернення до стадії підготовчого провадження.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ст. 10 ЦПК України).
Однією з засад цивільного судочинства є змагальність сторін та рівність учасників справи в правах щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ст.12 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Чинний Цивільний процесуальний кодекс України не має положень, які б дозволяли суду повернутися зі стадії судового розгляду на стадію підготовчого провадження.
Представник позивача звертає увагу суду на те, що Верховний Суд неодноразово зазначав про можливість повернення до попередньої стадії судового процесу у судах першої інстанції. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.
В даному контексті суд також зважає на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справах "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007, ТОВ «Фріда» проти України, заява №24003/07, п. 33, від 08.12.2016).
При цьому складовою правової визначеності в розумінні практики ЄСПЛ є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року)».
Таким чином, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. В той же час, надмірна гнучкість щодо норм процесуального законодавства спричиняє непередбачуваність його застосування в кожному конкретному випадку, що є непропорційним переслідуваній меті, не відповідає принципу верховенства права та спричиняє, серед іншого, й порушення права особи на справедливий суд.
В даному випадку, означені представником позивача у заяві мотиви повернення до стадії підготовчого провадження не можуть вважатися судом виключними в контексті можливості анулювання вимог стадійності загального позовного провадження.
В той же час, порушення правил стадійності цивільного процесу з наведених представником позивача міркувань може призвести до затягування розгляду справи в суді.
За таких обставин, враховуючи, закриття підготовчого провадження по даній справі, тривалість перебування справи в провадженні суду, наявність достатнього часу для вчинення дій з метою правильного розгляду справи, відсутність законодавчо визначених підстав для повернення на стадію підготовчого провадження, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про повернення на стадію підготовчого провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 126, 196, 189, 197, 258-260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації замість частки у спільному майні - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23 лютого 2026 року.
Суддя О.М. Сегеда