09.12.2010 року Справа № 3/86-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А.(доповідача)
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Кривицький П.С., представник, довіреність № 169 від 24.11.10;
від позивача: Михнюк О.А., представник, довіреність № 146 від 25.12.09;
від відповідача: Колобова С.Б., представник, довіреність № 16 від 07.04.10;
від відповідача: Вихрист В.Г., представник, довіреність № 17 від 07.04.10;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року у справі № 3/86-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»
до товариства з обмеженою відповідальністю -наукового центру «Трубосталь»
про стягнення 49 927 грн.73 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року у справі № 3/86-10 (суддя Юзіков С.Г.) в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.
Рішення мотивовано недоведеністю позову.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване ним рішення та задовольнити позов.
Скаржник посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не надана належна оцінка доказам, що привело до помилкового висновку суду про те, що відповідачем під час ремонту автомобіля позивача встановлено взаємозамінні свічки запалювання.
Висновок господарського суду про те, що працівники позивача мали можливість замінити на автомобілі встановлені відповідачем свічки запалювання не ґрунтується на доказах і на думку скаржника є лише припущенням.
Також скаржник вважає порушенням норм процесуального права відхилення судом висновку судового експерта без належного мотивування цього у рішенні суду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає оскаржуване рішення законними та обґрунтованими, оскільки позивач не довів факт неякісного ремонту автомобіля відповідачем та те, що це могло вплинути на безпечність транспортного засобу та пожежі на ньому.
Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апелянта, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Як вбачається з позовної заяви, предметом вимог позивача є стягнення на його користь збитків, спричинених пожежею автомобіля Volkswagen, держномер НОМЕР_1, яка сталася в результаті утворення у просторі між лівою стороною паливного бака і вихлопною трубою вибухонебезпечної бензино - повітряної суміші з наступним її займанням при контакті з високонагрітою металевою поверхнею вихлопної труби.
Позивач зазначав, що у причинному зв'язку з надмірним нагріванням елементів вихлопної системи знаходиться не функціональний стан системи запалювання автомобіля (збої в іскроутворенні у вигляді зменшення потужності іскри). Така робота двигуна автомобіля пов'язана, на думку позивача, з неякісним ремонтом автомобіля відповідачем, а саме встановленням неналежних свічок запалювання на його автомобіль.
До складу збитків в розмірі 42 927 грн. 73 коп. позивач включив:
- 4 432 грн. 45 коп. з ПДВ, сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»на користь товариства з обмеженою відповідальністю -наукового центру «Трубосталь», за технічне обслуговування та ремонт автомобіля Volkswagen PASSAT B5 державний НОМЕР_1, згідно платіжним дорученням №1897 від 19.06.2009 року на суму 4 285 грн. 85 коп. з ПДВ та №2277 від 08.07.2009 року на суму 146 грн. 60 коп. з ПДВ.
- 8 280 грн. з ПДВ, сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, за проведення експертного комплексного пожежно-технічного електротехнічного автотоварознавчого дослідження, згідно рахунку інституту №18533 від 22.06.2009 року.
- 250 грн., відрядні затрати товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»на відрядження водія автомобіля ОСОБА_1 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, для дачі пояснень стосовно пожежі автомобіля і надання документів по пожежі автомобіля Volkswagen PASSAT В5, державний НОМЕР_1.
- 29 965 грн. 28 коп., сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»на користь ТОВ «Гранд Авто», за ремонт і відновлення автомобіля Volkswagen PASSAT В5 державний НОМЕР_1, згідно рахунку ТОВ «Гранд Авто»№СС00021687 від 21.07.2009 року.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю - науковий центр «Трубосталь»відповідно до договору №211 від 19.03.2009 року здійснювало технічне обслуговування, шиномонтажні роботи та роботи з ремонту автомобілів позивача (а.с.13).
Відповідно до акту приймання виконаних робіт від 17.04.2009 року ним було проведено ряд робіт на автомобілі Фольцваген, держномер НОМЕР_1 на загальну суму 12 012,89 грн. (а.с.14-15). Вказані роботи прийняті позивачем без заперечень, автомобіль перебував в експлуатації.
Частиною першою статті 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Виходячи з положень даної норми, вина відповідача у спричиненні позивачу збитків є обов'язковою умовою для його відповідальності.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Відповідно до ст.32 цього ж кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2009 року сталася пожежа автомобіля Volkswagen держномер НОМЕР_1 (а.с.16-17).
Головним доказом позивача щодо причини пожежі та вини в цьому неякісного ремонту автомобіля є висновок експертного комплексного пожежно -технічного електротехнічного та автотоварознавчого дослідження від 14.10.2009 року, який проведено Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз за ініціативою ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб»(а.с.25-44), який підтверджено в судовому засіданні в суді першої інстанції експертом.
Слід зазначити, що господарський суд надав належну оцінку даному доказу та дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем вини відповідача в спричиненні йому збитків, завданих пожежею.
До такого ж висновку дійшла і колегія суддів при розгляді апеляційної скарги, оскільки причиною пожежі експерт зазначив утворення у просторі між лівою стороною паливного бака і вихлопною трубою вибухонебезпечної бензино - повітряної суміші з наступним її займанням при контакті з високонагрітою металевою поверхнею вихлопної труби. А причиною надмірного нагрівання елементів вихлопної системи є не функціональний стан системи запалювання автомобіля (збої в іскроутворенні у вигляді зменшення потужності іскри).
Однак належних і допустимих доказів того, що збої в іскроутворенні у вигляді зменшення потужності іскри пов'язані з роботою свічок запалювання кат.№101000051 АА, які були встановлені при виконання відповідачем умов договору № 211 від 19.03.2009 року матеріали справи не містять.
Відповідно до п.5.2 договору № 211 від 19.03.2009 року відповідач гарантував товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»,
що якість запасних частин та паливно-мастильних матеріалів відповідає технічним характеристикам, зазначеним фірмою -виробником товару.
Позивач у своєму позові не заперечував якість встановлених свічок запалювання, а стверджував про недопустимість заміни свічки фірми BOSCH кат.101000063 АА на свічки кат.№101000051 АА. Однак як зазначено в експертному дослідженні концерном Volkswagen для двигуна НОМЕР_2 1,8/110 кВт АWТ рекомендуються свічки кат. № 101000063 АА NGK PFR6Q. Використання інших свічок може викликати: поганий запуск двигуна; погану роботу холодного двигуна, перебої в займанні повітряно-бензинової суміші; погану реакцію на “газ”, втрату потужності двигуна; втрату потужності на високій швидкості або при навантаженні (а.с.30).
Таким чином, доводи скаржника про наявність прямого причинного зв'язку між діями відповідача по неналежному ремонту автомобіля та їх наслідками у вигляді пожежі автомобіля є недоведеними.
Тому висновок господарського суду про відмову в позові є законним та обґрунтованим.
Керуючись викладеним, ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2010 року у справі № 3/86-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського Суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 11.01.2011 року.