Справа № 507/312/26
Провадження № 1-кс/507/113/2026
"21" лютого 2026 р. Слідчий суддя Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання- ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026162360000042 від 09.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Любашівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, депутатом не обирався, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до ст. 89 КК України, не маючого судимість, військовослужбовця військової служби, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді тимчасово виконуючого обов'язків за посадою навідника 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», -
Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
В обгрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026162360000042 від 09.02.2026 року, за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
В ході досудового розслідування установлено наступне.
Згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до указу Президента України ОСОБА_8 . Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 р. № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-ІX введено воєнний стан на всій території України, який був неодноразово продовжений та діє по теперішній час.
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 304 від 28.10.2025 р. ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення та призначено на посаду тимчасово виконуючого обов'язків за посадою навідника 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».
Відтак, з 28.10.2025 р., тобто з моменту призначення на посаду тимчасово виконуючого обов'язків за посадою навідника 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно ст. ст. 9, 11, 13, 16, 20-22, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо, допустив їх порушення вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби та проходячи військову службу на посаді тимчасово виконуючого обов'язків за посадою навідника 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в умовах воєнного стану у невстановленому досудовим розслідуванні місці та у невстановлений час, вступив в попередню злочинну змову з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_11 , а як спосіб досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вирішили пригрозити застосуванням фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_11 .
Для реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 заздалегідь розподілили між собою ролі, згідно яких ОСОБА_9 та ОСОБА_5 повинні були вчинити фізичне насильство до ОСОБА_11 для подолання опору, а ОСОБА_10 в цей час мала контролювати, щоб їх неправомірні дії ніким не були помічені, з метою заволодіння майном потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на здійснення розбійного нападу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, 08.02.2026 р. в період часу з 17:30 по 21:00 годин, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , відімкнули хвіртку вказаного домоволодіння, відчинили її та незаконно проникли на територію. У подальшому ОСОБА_10 , відповідно до визначеної ролі, контролювала, щоб їх неправомірні дії ніким не були помічені, а ОСОБА_5 та ОСОБА_9 через незамкнуті вхідні двері, відкрито проникли до літньої кухні, де в одній із кімнат перебував господар - ОСОБА_11 . В цей час, ОСОБА_9 , згідно заздалегідь узгоджених ролей, наніс останньому декілька ударів по голові, а ОСОБА_5 заткнув ротову порожнину ОСОБА_11 рукавичкою, що призвело до втрати свідомості потерпілим, через реально сприйняту погрозу застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я, тим самим подавили його опір. Надалі ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 заволоділи майном останнього, а саме: грошовими коштами в загальній сумі близько 15 000 гривень, більш точної суми при досудовому розслідуванні встановити не надалось можливим, а також іншим майном, що знаходилось в житловому будинку потерпілого, а саме: телевізором марки SAMSUNG 40 FG000 серійний номер OMCQ3HJYB00533 діагональ 40, одною пачкою цукерки «MERCI»; двома пачками цукерок марки «UPS» 150g; одною банкою консерви марки «MARINERO FILETYZ MAKREU»; одною банкою консерви «MARINERO SLEDZ», одною пачкою натурального кофе марки «DALLMAYR CLASSIC INTTENS», що знаходилось в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Після вчинення нападу, ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 покинули місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном потерпілого на власний розсуд.
19.02.2026 року о 21:07 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
20.02.2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Старший слідчий вказує, що наявні ризики, передбачені 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечать у повній мірі запобіганням вищевказаних ризикам.
Позиція учасників судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи, обґрунтувала наявність ризиків, вказала на неможливість застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу.
Слідчий клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотання.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Мотиви суду.
Згідно ч. 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої йому підозри у вчиненні вказаного злочину.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Характер та обставини вчиненого злочину, який інкримінуються ОСОБА_5 свідчить про наявність реального ризику, що за відсутності менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний перебуваючи на волі матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчинення злочину який кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту підозрюваному ОСОБА_5 та обмеження його конституційних прав, у даному випадку є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого -вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_5 враховуються обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність ризиків, передбачених пунктами п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому слідчий суддя вважає недостатнім для запобігання зазначеним ризикам застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне не визначати підозрюваній розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, оскільки йому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, до ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026162360000042 від 09.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Любашівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, депутатом не обирався, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до ст. 89 КК України, не маючого судимість, військовослужбовця військової служби, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді тимчасово виконуючого обов'язків за посадою навідника 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без права внесення застави .
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту затримання, тобто з 21 години 07 хвилини 19 лютого 2026 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 21 годині 07 хвилин 20 квітня 2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 23 лютого 2026 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1