Вирок від 23.02.2026 по справі 520/8542/17

Справа № 520/8542/17

Номер провадження 1-кп/504/61/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Доброславського районного суду Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017160480002889 від 18.07.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця за національністю, працюючого експедитором МП «РОКАДА», одруженого, з вищою освітою, який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, вчинених за наступних обставин.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у тому, що у березні місяці 2017 у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання наркотичних засобів без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в березні 2017 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_8 при невстановлених слідством обставинах, в невстановленому місці, незаконно придбав невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, який почав зберігати за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , для особистого вживання без мети збуту.

Так, 09.03.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2017 року з метою відшукування та вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, предметів, заборонених до обігу, був проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору, яка відповідно до висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 454-Х являється психотропною речовиною обіг якої обмежений - амфетамін. Кількісний вміст амфетаміну в порошкоподібній речовині становить 0,205 г.

Крім того, згідно висновку експерта № 628-Х від 12.07.2017 року за результатами проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, надані на дослідження таблетки зеленого кольору масою 0,3885г та 0,4047г містять - особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА (3,4- метилендіоксиметамфетамін). Кількісний вміст МДМА в таблетках становить 0,1456г та 0,1202г відповідно. А також надані на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору масою 0,3645г 0,0442г, містять психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін. Кількісний вміст амфетаміну становить 0,1530 г. та 0,0156 г. відповідно.

Після чого, 09.03.2017, ОСОБА_8 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України та доставлений до СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області для з'ясування обставин кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

На підтвердження пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення та підтвердження викладених в обвинувальному акті обставин, стороною обвинувачення було надано:

1.Витяг з ЄДРСР про реєстрацію кримінального провадження № 12017160480002889 від 18.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 309 КК України;

2.Постанову прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про виділення матеріалів досудового розслідування якою постановлено виділити із матеріалів кримінального провадження 12016160480003476 від 16.08.2016 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_8 за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та зареєструвати їх Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017160480002889.

3.Перелік документів, які підлягають виділенню з матеріалів кримінального провадження №12016160480003476 до матеріалів кримінального провадження № 12017160480002889.

4.Копію рапорту оперуповноваженого УВБ в Одеській області ДВБ НП України капітана поліції ОСОБА_10 від 16.08.2016 року;

5.Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2017 року справа № 520/2780/17 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 , з метою відшукання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, обладнання для виготовлення та упаковки наркотичних засобів, психотропних речовин, хімічного посуду, електронних ваг, фасувального матеріалу, мобільних телефонів, сим-карт операторів мобільного зв'язку, карт банківських рахунків, комп'ютерної техніки, чорнових записів, та інших речей і предметів що є речовими доказами, та мають значення для кримінального провадження;

6.Протокол обшуку від 09.03.2017 року квартири АДРЕСА_3 , який було санкціоновано ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2017 року справа № 520/2780/17, у якому перелічено виявлені та вилучені під час обшуку предмети;

7.Протокол огляду речових доказів та інших предметів від 09.03.2017 року;

8.Постанова про визнання речових доказів та передачу їх та зберігання від 28.04.2017 року;

9.Квитанцію про отримання на зберігання речових доказів вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №000792 від 28.04.2017 року;

10.Довідку про витрати на проведення експертизи на суму 660,30 грн.;

11.Висновок експерта № 454-Х від 10.03.2017 року у відповідності до якого надана на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору, яка знаходиться в полімерному пакеті з пазовим замком, є психотропною речовиною обіг якої обмежено - амфетамін. Кількісний вміст амфетаміну в порошкоподібній речовині становить 0,205 г.;

12.Постанову про визнання речових доказів та їх передачу на зберігання від 10.03.2014 року ;

13.Квитанцію про отримання на зберігання речових доказів вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №000737 від 10.03.2017 року.

14.Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.03.2017 року справа № 520/2949/17 про надання дозволу на проведення обшуку в гаражі, який знаходиться на відстані 20 метрів від будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою відшукання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, обладнання для виготовлення та упаковки наркотичних засобів, психотропних речовин, хімічного посуду, електронних ваг, фасувального матеріалу, мобільних телефонів, сим-карт операторів мобільного зв'язку, карт банківських рахунків, комп'ютерної техніки, чорнових записів, та інших речей і предметів що є речовими доказами, та мають значення для кримінального провадження.

15.Протокол обшуку від 09.03.2017 року за адресою АДРЕСА_2 , яким фактично зафіксовано проведення обшуку в гаражному приміщенні та автомобілі «Ніссан» державний номерний знак НОМЕР_1 який знаходився всередині гаражного приміщення на відстані 20 метрів від квартири АДРЕСА_3 . Вказаний протокол містить зауваження присутньої під час обшуку ОСОБА_11 , яка вказала, що обшук було проведено без пред'явлення ухвали суду.

16.Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.03.2017 року справа № 520/3018/17 якою накладено арешт на речі, які вилучені під час обшуку 09.03.2017 гаражу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , під час розслідування кримінального провадження №12016160480003476 від 16.08.2016 року, а саме: ваги електронні з залишками речовини білого кольору, печатки прямокутної форми в кількості 2 штук, печатки круглої форми у кількості 2 штук, пістолет «Форд-14Р», набої у кількості 10 штук калібру 9мм, поліетиленовий пакет з застібкою з залишками порошкоподібної речовини білого кольору, поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною, купюра номіналом 5 гривень звернута у трубочку з залишками порошкоподібної речовини, компакт-диск з залишками порошкоподібної речовини білого кольору, мобільний телефон марки «Samsung Duos» imei: НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_3 з сім картками мобільного оператора «Київстар», флеш-карту «GOOGRAM»-16gb, флеш-карту «Apaсer», флеш-карта чорного кольору з зеленим ободком, автомобільні номера НОМЕР_4 , паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , сім карта мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_5 , відеокамеру марки «Sony Handycam» з серійним номером SNID: 80503823925, ноутбук Acer серійний номер SNID: 80503823925, автомобіль марки «Ниссан» з державними номерами НОМЕР_1 .

17.Протокол огляду речей та документів від 20.02.2017 року яким слідчий зафіксував огляд речей, які були вилучені 09.03.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 06.03.2017 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 .

18.Довідку про витрати на проведення експертизи на суму 4164,16 грн.;

19.Висновок експерта №628-Х від 12.07.2017 року у відповідності до якого надана на дослідження порошкоподібна речовина кремового кольору, масою 185,2г, яка знаходиться в прозорому полімерному контейнері прямокутної форму, та порошкоподібна речовина кремового кольору масою, яка знаходиться в металевій банці круглої форми з написом «...GORBUSCHA KAVIAR...» 238,8г містить суміш речовин органічної природи, схожу на сухе молоко. Яка наркотичні засоби, психотропні речовині, їх аналоги та прекурсори не містить. Надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору масою 307,0г, яка знаходиться в полімерному пакеті з застібкою «zip-lock» наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не містить. Надані на дослідження таблетки зеленого кольору масою 0,3885г та 0,4047г містять - особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін). Кількісний вміст МДМА в таблетках становить 0,1456г та 0,1202г відповідно. На поверхні наданих на дослідження компакт-диску, грошової купюри номіналом 5 (п'ять) гривень та електронних вагів виявлені сліди амфетаміну. Встановити кількісний вміст амфетаміну не надається можливим у зв'язку з тим, що його менше значення невизначеності кількісного методу.Надані на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору масою 0,3645г 0,0442г, містять психотропну речовину обіг якої обмежено амфетамін. Кількісний вміст амфетаміну становить 0,1530г та 0,0156г відповідно. Надана на дослідження прозора масляниста рідина жовтого кольору об'ємом 10 мл. наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не містить.

20.Постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 15.07.2017 року.

21.Квитанцію про отримання на зберігання речових доказів вилучених стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №000803 від 15.07.2017 року.

22.Протокол затримання ОСОБА_8 від 09.03.2017 року

23.Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.03.2017 року у справі від 520/2956/17 про арешт майна якою серед іншого накладено арешт на майно виявлене та вилучене під час проведення обшуку 09.03.2017 року за ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2017 за місцем мешкання ОСОБА_8 АДРЕСА_4 , проведений обшук в ході якого виявлено та вилучено:

-паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 ,

-чорнові записи на 2 аркушах.

-оригінал розписки від 11.12.2015 р.,

-оригінал довіреності ААД № 159739, бланк довіреності від 28.08.2013 року,

-довіреність на ім'я ОСОБА_12 № 1788,

-печатка ПП «Шаклін»,

-ноутбук «Lenovo» с зарядним пристроєм,

-картка мобільного оператора НОМЕР_6 ,

-1 скляна ампула 10 мл з рідиною жовтого кольору,

-картонна коробка в якій знаходяться грошові кошти в сумі 2000 доларів США,

-патрони калібру 9 мм, в кількості 7 штук,

-мобільний телефон «SAMSUNG» IMEI НОМЕР_7 ,

-портмоне з грошовими коштами 180 доларів США, 2300 гривен,

-банківська карта «ПриватБанк» № НОМЕР_8 ,

-банківська карта «ПриватБанк» № НОМЕР_9 ,

-мобільний телефон «NOKIA» з сім картою «Лайфселл»,

-мобільний телефон «ХІОМІ»

- банківська карта «РайфайзенБанк» на ім'я ОСОБА_13 ,

- ключі від автомобілю «Ниссан Максима» з брелоком - сигналізації,

- флеш карта синього кольору,

- фасувальні конверти білого кольору в кількості 19 штук.

- один пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору.

- пластиковий контейнер з порошкоподібною речовиною білого кольору.

- металева коробка з порошкоподібною речовиною білого кольору.

24.Запит щодо наявність судимостей ОСОБА_8 .

25.Довідки медзакладів про відсутність ОСОБА_8 на наркологічному обліку.

26.Паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , картка фізичної особи платника податків на ім'я ОСОБА_8 та закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_8 .

Обвинувачений ОСОБА_8 інкриміноване йому правопорушення не визнав у повному обсязі, пояснив, що в 2017 році був затриманий при виході із будинку свого проживання в селі Фонтанка. Співробітники поліції звинуватили його викрадені людей, членстві у злочинній організації, торгівлі наркотиками. Показали ухвалу на проведення обшуку в квартирі та не дочекавшись адвоката почали проведення обшуку, під час обшуку в квартирі було дуже багато людей, які вільно переміщувались. Співробітники поліції знайшли ключі, виходили з цими ключами з квартири, він контролювати нічого не міг. В процесі обшуку в середині квартири нічого забороненого не знайшли, після чого слідчий вирішив провести обшук гаражу без ухвали слідчого судді. Коли, обвинувачений разом зі слідчим та основною групою людей які приймали участь у проведенні обшуку підійшли до гаражу, він уже був відчинений та автомобіль, який був всередині гаражу, було знято з сигналізації. В автомобілі співробітниками поліції було вилучено робочі документи печатки, а також зіп-пакети з невідомою речовиною компакт-диск та банкноту згорнуту у трубочку із залишками невідомої речовини, походження вказаних речей йому не відомо в автомобіль він їх не клав. Стверджує, що жодних наркотичних засобів не вживає та не вживав.

Будучи допитаним в судовому засіданні в свідок ОСОБА_14 пояснив, що в 2017 році у день проведення обшуків у ОСОБА_8 він перебував біля ТРЦ «Рив'єра» в с. Фонтанка де до нього підійшли працівники поліції та запропонували прийняти участь у слідчих діях у якості понятого на що він дав свою згоду. Точних обставин проведеного обшуку він не пам'ятає, та не зміг підтвердити справжність свого підпису на протоколі обшуку від 09.03.2017 року. Разом з тим свідок повідомив, що під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 у банці зі спортивним харчуванням було знайдено, сховані у суміші, пакетики із застібкою із невідомою речовиною. Також ОСОБА_14 , повідомив, що під час проведеного обшуку було знайдено та вилучено таблетки, де конкретно вони були знайдені він не пам'ятає.

Позиція сторін кримінального провадження

Прокурор вважає вину ОСОБА_8 доведеною але враховуючи те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.309 КК України у 2017 році, строк притягнення його до кримінальної відповідальності передбачений ч.1 ст.49 КК України сплив. Просила суд звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України за ст. 309 ч.1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні заперечував повністю. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 просив виправдати ОСОБА_8 у зв'язку з недоведеністю його винуватості. Обвинувачений та його захисник заперечували проти закриття кримінального провадження з підстав спливу строків давності.

Відповідно до ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Таким чином, суд продовжує розгляд кримінального провадження у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 посилався на те, що обвинувачення є необґрунтованим та таким, що базується на неналежних та недопустимих доказах. Сторона захисту наполягала на повній невинуватості підзахисного та просила суд ухвалити виправдувальний вирок. Захисник ОСОБА_9 наголошував, що обвинувачений заперечує придбання, зберігання та вживання наркотичних засобів. Стверджував, що речовини які були надані на експертні дослідження обвинуваченому не належали та у нього не вилучалась, а справу фактично фальсифікували. Вказував на те, що частина заборонених речовин з'явилась уже після проведення обшуку у квартирі обвинуваченого під час огляду речових доказів у кабінеті слідчого, іншу частину психотропних речовин (амфетамін у двох пакетах), на думку сторони захисту, було підкинуто працівниками поліції під час проведення незаконного обшуку гаражу, скориставшись вільним доступом за наявність ключів від гаражу та авто. Метою дій правоохоронців, за версією захисту, було затримання підзахисного як нібито члена банди наркоторговців. Також захисник вказував на відсутність у протоколі обшуку від 09.03.2017 року відомостей про відшукання та вилучення саме того полімерного пакету з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, який був предметом експертного дослідження. Зазначив, що у матеріалах справи фігурує «порошкоподібна речовина білого кольору», у той час коли експерт отримав від слідства для дослідження речовину «рожевого кольору», що ставить під сумнів ідентичність вилученого об'єкта та об'єкта проведення експертизи. Вказував на допущені порушення пакування та ідентифікації речових доказів, зазначаючи, що на упаковках речових доказів відсутні підписи всіх осіб, які брали участь у процесуальній дії (зокрема, самого слідчого, що проводив обшук, та інших учасників). Крім того, захист вказував, що на бірках пакетів міститься підпис понятого ОСОБА_14 , якого фактично не було під час проведення обшуку. Звертав увагу суду, на те, що протокол огляду речей датується 20 лютого 2017 року, хоча самі речі були вилучені лише 09 березня 2017 року. Що на переконання сторони захисту свідчить, що огляд фактично не проводився або документи складалися заднім числом.

Окрім того, захисником подано клопотання про визнання недопустимими доказів у кримінальному провадженні, а саме просив суд визнати недопустимими доказами, на які суд не може посилатися при ухваленні судового рішення, наступні речові докази та документи:

-полімерний пакет з пазовим замком, в верхній частині якого є стрічка червоного кольору, всередині якого знаходиться порошкоподібна речовина рожевого або білого кольору, масою 0.41 гр. який був упакований в пакет з біркою на якій міститься запис « Полімерний пакет, чорного кольору, верхня частина якого зав'язана ниткою білого кольору, вільні кінці якої склеєні паперовою етикеткою на якій є пояснювальний текст « Опечатаний Слідчий СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП. Місце вилучення вул. Гагаріна, 8 кв. 2. Підстава вилучення ОСОБА_8 поліетиленовий пакет з порошкообразною речовиною. Вміст пакету : білого кольору Поняті (підпис) 2 ( підпис) Спеціаліст» В подальшому об'єкт дослідження разом первинною упаковкою поміщений в додатковий полімерний пакет експертної служби № 2983372 на якому є пояснювальний текст « Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА Об'єкт дослідження 1 до висновку експерта № 454-Х від 10.03.2017 по к/п № 12016160480003476 від 16.08.2016 Інф про об'єкт порошкоподібна речовина для Одеської місцевої прокуратури № Судовий експерт ( підпис) ОСОБА_15 »;

-висновок експерта № 454-Х від 10.03.2017 року, за результатами експертизи проведеної старшим судовим експертом сектору фізико-хімічних досліджень відділу дослідження матеріалів, речовин і виробів Одеського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_15 ;

-протокол обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 від 09 березня 2017 року;

-протоколом огляду речей і документів від 20 лютого 2017 року;

-полімерний пакетик з застібкою та червоною смугою в верхній частині, який містить дві таблетки зеленого кольору 0.3885 г та 0,4047 г.;

-компакт-диск;

-грошову купюру номіналом 5 (п'ять) гривень;

-електронні ваги;

-поліетиленовий пакет з червоною стрічкою та поліетиленовий пакет з фіолетовою стрічкою з порошкоподібною речовина білого кольору масою 0,3645г. та 0,0442г.

-протокол обшуку в гаражі, який знаходиться на відстані 20 метрів від будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться у користуванні ОСОБА_8 1986 року народження, від 09 березня 2017 року.

-протокол огляду речей і документів від 20 лютого 2017 року;

-висновок експерта № 628-Х від 12.07.2017 року, за результатами експертизи проведеної судовим експертом сектору фізико-хімічних досліджень відділу дослідженя матеріалів, речовин і виробів Одеського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_16 .

Обґрунтовуючи подані клопотання про визнання доказів недопустимими захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 посилається на численні порушення, помилки та неточності допущені співробітниками правоохоронних органів під час проведення досудового розслідування.

Мотиви суду та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до ч.3 ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

В силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно з положеннями ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази та безпосередньо оцінивши їх, суд приходить до висновку, що вони не підтверджують вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України виходячи з такого.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 встановлено, що кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень статей 3, 8 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із статтею 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права за свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 9 КПК України на слідчого, прокурора покладений обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.ч. 2, 6 ст. 22 КПК України).

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

За змістом ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин. Обов'язковими елементами складу злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Оцінивши у сукупності наявні у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, в порядку ст.94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи із засад справедливості, виваженості та неупередженості, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч.1 ст. 309 КК України, не знайшло своє підтвердження в ході судового провадження, враховуючи наступне.

Статтею 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України та ч.4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі. Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого - воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Частиною першою статті 236 КПК України передбачено, що ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

Отже, з аналізу вищевказаних статей вбачається, що обшук проводиться слідчим чи прокурором, відповідно ними мають бути складені процесуальні документа за результатами проведення обшуку, також слідчий або прокурор може залучити для проведення обшуку інших учасників кримінального провадження у тому числі і співробітників оперативних підрозділів.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2017 року справа № 520/2780/17 надано дозвіл на проведення обшуку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 , з метою відшукання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, обладнання для виготовлення та упаковки наркотичних засобів, психотропних речовин, хімічного посуду, електронних ваг, фасувального матеріалу, мобільних телефонів, сим-карт операторів мобільного зв'язку, карт банківських рахунків, комп'ютерної техніки, чорнових записів, та інших речей і предметів що є речовими доказами, та мають значення для кримінального провадження.

Отримавши вищевказаний дозвіл слідчим СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 09.03.2017 року у період часу з 12:15 по 16:40 годину було проведено обшук адресою АДРЕСА_2 . Під час вказаної слідчої дії були присутні обвинувачений ОСОБА_8 , ОСОБА_18 (зі слів обвинуваченого матір), ОСОБА_19 (зі слів обвинуваченого дружина), ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 (процесуальна роль яких у протоколі не відображена) та двох понятих: ОСОБА_24 , 1990 року народження та ОСОБА_14 , 1993 року народження. В ході проведення обшуку, у відповідності до наданого суду протоколу, було виявлено та вилучено наступні речі та документи:

-Паспорт громадина України на ім'я ОСОБА_8 серії НОМЕР_10 ;

-два аркуші чорнових записів скріплених степлером;

-один аркуш «Розписка» від 11.12.2015 року;

-три бланки довіреностей;

-ноутбук марки «Lenovo» IdeaPad чорного кольору GBD2652302 - та зарядний пристрій;

-одну картку мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_11 з написами ручкою чорного кольору;

-одну ампулу 10 мл. з рідиною в середині жовтого кольору з написом «Pharma Sust 300» без слідів пошкодження;

-одну коробку з написом «Innovation flavours davidov» розміром 4*2 см. В якій знаходиться купюри номіналом 100 доларів США у кількості 20 шт.;

-Сім патронів з вибитим написом 9 мм GGG 223 Rem;

-Один мобільний телефон «Samsung» La'Fleur чорного кольору imei НОМЕР_7 ;

-Кришка від мобільного телефону самсунг без ушкоджень;

-Карта накопичувач «Transcend» 4GB синього кольору;

-Одна купюра номіналом 100 гривень;

-Дев'ятнадцять пустих конвертів розміром 30*12 см. білого кольору;

-Один поліетиленовий пакет з сипучою речовиною білого кольору, вагою приблизно 500 грам;

-Контейнер пластиковий місткістю 1000мл. в середині якого знаходиться сипучий білий порошок, контейнер заповнений до середини;

-Одна коробка металева з написом «Gorbusha Caviar» з пластиковою кришкою в середині якої речовина білого кольору сипуча - порошок.

Виявлене та вилучене майно у відповідності до протоколу обшуку було упаковано в 6 поліетиленових пакетів чорного кольору, та скріплені підписами учасників.

Оцінюючи зазначений протокол, суд доходить до висновку про недопустимість його як доказу виходячи з наступного.

Протокол за формою та змістом не відповідає вимогам ч. 1-6 ст. 104 так як повно і об'єктивно не відображає хід та результати слідчої дії.

Так у протоколі зазначено, що обшук проводився у квартирі АДРЕСА_3 , яка складається з двох спалень, коридору, кухні і санвузлу. З матеріалів справи вбачається, що фото та відео фіксація під час проведення обшуку не здійснювалась у зв'язку з чим без належного опису та схеми приміщення не можливо встановити хід слідчої дії, послідовність дій, отримані у ході процесуальної дії відомості, місцезнаходження вилучених речей та документів та способу їх ідентифікації .

Суд вважає протокол обшуку від 09.03.2017 року неналежним доказом, оскільки з нього не можливо поза розумним сумнівом встановити у яких приміщеннях проводився обшук, де у приміщені знаходяться спальні №1, № 2 та кухня, як вони між собою пов'язані, де саме у приміщеннях знаходились описані та вилучені речові докази. Протокол не містить відомостей та схем взаємного розташування приміщень обмежившись їх класифікацією № 1, № 2 та кухня. Визначені приміщення не містять внутрішнього опису та опису місця знаходження виявлених та вилучених речових доказів.

Неналежними фіксуванням та збиранням речових доказів суд вважає зазначення у протоколі обшуку проведення обшуку у приміщенні спальні визначеного під №2 без уточнення конкретного місця вилучення поліетиленового пакету з сипучою речовиною білого кольору. Крім того неналежним доказом є вилучення речей з визначенням приблизної ваги, як то 500 грам.

Недопустим доказом є обшук також у приміщенні кухні, оскільки матеріали не містять жодного уточнення місця знаходження такого речового доказу, як контейнер пластиковий місткістю 1000 мл. у середині якого знаходився сипучий білий порошок, заповнений до середини, та металеву коробку з написом «Gorbusha Caviar» з пластиковою кришкою в середині якої речовина білого кольору сипуча - порошок без зазначення ваги.

Суд наголошує, що відсутність детального опису місцезнаходження речових доказів та визначення їх індивідуальних ознак у вигляді чіткої ваги не може бути належними, допустимими та переконливими доказами вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно п.1 ч.2 ст.87 КПК України, суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних, дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Основним способом фіксації результатів обушку є складання протоколу та додатків до нього. Протокол повинен повно і об'єктивно відображати хід і результати слідчої (розшукової) дії.

Частинами 1 - 6 статті 104 КПК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Протокол складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп'ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності - понятих.

Кримінальний касаційний суд Верховного суд у постанові від 24.09.2020 року у справі № 306/2629 вказав, якщо у протоколі обушку відсутні ідентифікаційні ознаки вилученого, що прямо корелює з вказаними фактами та обставинами справи, то це є недопустимим доказом.

Згідно Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, яка введена в дію відповідно наказу від 27.08.2010 року N? 51/401/649/471/23/125 ГПУ, МВС,ДПАУ,СБУ,ВСУ, Державної судової адміністрації України - Про затвердження та введення в дію вищевказаної Інструкції, вказано, що у протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуальні ознаки, а також місце, де відповідний об'єкт був виявлений.

У випадку вилучення вищевказаних: поліетиленового пакету з сипучою речовиною білого кольору приблизною вагою 500 грам, пластикового контейнеру місткістю 1000мл. в середині якого знаходився сипучий білий порошок та металевої коробки з написом «Gorbusha Caviar» з пластиковою кришкою в середині якої речовина білого кольору сипуча - порошок, вимоги КПК України та вищевказаної інструкції повністю проігноровані, що свідчить про грубе порушення діючого законодавства та інших підзаконних актів, та робить такі докази недопустимими. КПК України передбачає обов'язок не лише фіксації в протоколі безпосередньо ходу слідчої дій, а й чіткого опису всіх речей та документів, які вилучаються за наслідками її проведення. Якщо ж вилучення речей відбудеться без здійснення їх опису, або такий опис буде надто узагальненим такі речі не матимуть доказового значення.

Крім того, згідно ст.236 КПК України «Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого домоволодіння особи» - другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених речей та документів, вручається особі у якої проведено обшук. Така вимога слідчим не була виконана протокол не містить відомостей про вручення його другого примірника ОСОБА_8 повнолітньому членові його сім'ї або його представникові. Графа “Один примірник протоколу обшуку отримав» залишилась незаповненою. Не надано до суду також акту про відмову від отримання другого примірнику зазначеного протоколу.

Таким чином, судовим розглядом справи не встановлено, що другий примірник протоколу обшуку було вручено особі у якої проводився обшук, у зв'язку з чим суд констатує про наявність грубих порушень діючого законодавства при проведені обшуку приміщення та грубого порушення прав та свобод ОСОБА_8 , у зв'язку з чим суд застосовує концепцію «отруйного дерева», та вважає недопустимими усі отримані докази у результаті проведеного обшуку 09.03.2017 року.

Все вказане свідчить про грубі порушення діючого законодавства при проведені обшуку, грубі порушення прав та свобод саме ОСОБА_8 що свідчить про наявність підстав для застосування концепції «отруєного дерева», що тягне за собою недопустимість усіх доказів отриманих в результаті проведеного обушку.

Також 09.03.2017 року слідчим СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 у період часу з 17:40 по 19:25 годину було проведено обшук в гаражі який розташований на відстані 20 метрів від будинку за адресою АДРЕСА_5 . Під час вказаної слідчої дії були присутні обвинувачений ОСОБА_8 , ОСОБА_18 (зі слів обвинуваченого матір), ОСОБА_19 (зі слів обвинуваченого дружина), ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 (процесуальна роль яких у протоколі не відображена) та двох понятих: ОСОБА_24 , 1990 року народження та ОСОБА_14 , 1993 року народження. В ході проведення обшуку, у відповідності до наданого суду протоколу, вхід до гаражу було здійснено шляхом добровільного відкриття дверей гаражу власником ОСОБА_8 та у ході обшуку гаражу було виявлено автомобіль марки «Нісан» номерний знак НОМЕР_1 сірого кольору в якому було виявлено та вилучено:

- електронні ваги із залишками порошкоподібної речовини білого кольору, які було виявлено в бардачку зазначеного автомобіля;

- на задньому сидінні автомобіля було виявлено та вилучено печатки в кількості 2х штук прямокутної форми та дві печатки круглої форми;

- на задньому сидінні виявлено пристрій для відстрілу гумових куль «Форт -14Р» № НОМЕР_12 та набої в кількості 10 шт., калібр 9 мм;

- в бардачку автомобіля в підлокітнику було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з червоною смужкою біля замку з залишками порошкоподібної речовини білого кольору;

- на панелі приладів у бардачку виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з порошкоподібно речовиною з фіолетовою смужкою біля замка, а також купюра номіналом 5 грн. яка скручена в трубочку з залишками порошкоподібної речовини білого кольору та компакт диск з залишками порошкоподібної речовини білого кольору;

- із салону автомобіля було виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung» Duos imei № НОМЕР_2 , № НОМЕР_13 , чорного кольору, в середині якого встановлені сім карти операторів мобільного зв'язку «КиївСтар»;

- із салону автомобіля було виявлено та вилучено дві флеш-карти «GoodRam Twister 16GB» та «Apacer»;

- із салону автомобіля було виявлено та вилучено флеш-карту чорного кольору корпус з зеленим обідком;

- з багажнику автомобіля виявлено та вилучено автомобільні номери НОМЕР_4 ;

- з салону автомобіля виявлено та вилучено паспорт України серії НОМЕР_14 на ім'я ОСОБА_8 та картка мобільного оператора «Київстар» із номером НОМЕР_5 ;

- в ході обшуку гаража виявлено та вилучено відеокамеру марки «SONY» HANDYCAM, серійний номер відеокамери 1018380 «Sony Handy cam» яка поміщена в чохол чорного кольору;

- в ході обшуку гаража виявлено та вилучено ноутбук ACER SNID:80503823925 чорного кольору та зарядний пристрій до ноутбука ACER та поміщено в чохол чорного кольору;

- в ході обшуку гаража виявлено та вилучено автомобіль «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 срібного кольору

Перераховане в протоколі майно упаковано в поліетиленові пакети з номерами №1-8 скріплені підписами учасників та опечатані.

Надаючи оцінку протоколу обшуку приміщення гаражу від 09.06.2017 року який було проведено слідчим СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 у період часу з 17:40 по 19:25 годину, суд констатує недопустимість такого доказу з огляду на наступне.

Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачено ч. 3 ст. 233 КПК України. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний після здійснення таких дій невідкладно звернутися post factum до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що проведення невідкладного обшуку у приміщенні гаражу та машині під час слідчих дій у контексті приписів ст. 30 Конституції України та ч. 3 ст. 233 КПК України є неприпустимим, оскільки під час судового розгляду справи по суті не було встановлено, що під час проведення слідчих дій існували обставини пов'язані із необхідністю рятуванням життя людей, майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб.

Слід звернути увагу, що протокол обшуку не є самостійним доказом у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд установлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення вказаної слідчої дії - обушку (у цьому випадку ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обушку), не є документами у розумінні ч.2 ст.99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних слідчим фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення обушку (ухвала слідчого судді) повинні досліджуватися судом під час розгляду кримінального провадження по суті з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті вказаної слідчої дії - обшуку житла.

По-перше, йдеться про кримінальну процесуальну діяльність слідчого, дізнавача, прокурора до постановлення ухвали слідчого судді щодо проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку (ст. 30 Конституції України), яка реалізується на підставі ч. 3 ст. 233 КПК. Отже, очевидною є підпорядкованість законодавчо визначеної мети невідкладного обшуку - врятування майна вирішенню і розв'язанню тих завдань, про які йдеться в ст. 2 КПК.

По-друге, в аспекті виконання завдань кримінального провадження термін «врятування» означає усувати за грозу смерті, знищення; захищати існування; оберігати, укривати від шкідливого, небажаного, небезпечного впливу життя людей та майна. Телеологічне тлумачення безсумнівно вказує на такі підстави невідкладного обшуку, як реальна загроза того, що предмет, який розшукується та підлягає вилученню, може бути знищено через зволікання з його відшуканням, відповідно - метою такого відшукання є запобігання знищенню об'єктів, що можуть мати значення речових доказів.

Приписи ч. 3 ст. 233 КПК передбачають можливість проникнення до житла (іншого володіння) в процесі здійснення кримінальної процесуальної діяльності для розслідування кримінальних правопорушень. Відповідно, під час проникнення можуть проводитися необхідні процесуальні дії, спрямовані на рятування майна, серед іншого, об'єктів матеріального світу, які мають або можуть мати ознаки речових доказів під час проведення обшуку. У ситуації, коли слідчому чи прокурору стає відомо про можливе знищення майна, яке може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, застосовуються положення ч. 3 ст. 233 КПК щодо його врятування, які є підставою для невідкладного проникнення до житла (іншого володіння).

Проведення обшуку (огляду) житла чи іншого володіння особи без рішення суду в невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей чи майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з дотриманням обмежень і умов, передбачених законодавством (статтями 214, 233, 237 КПК), не порушує засади недоторканності житла чи іншого володіння особи.

З метою належного вирішення завдань, визначених у ст. 2 КПК, їх розв'язання, а також нейтралізації загроз з боку суб'єктів протиправної поведінки чи інших осіб, які діють на їх користь, у ч. 3 ст. 233 КПК з метою реалізації правоохоронюваних інтересів установлено спеціальні правила. Неможливість забезпечити збереження доказів без їх негайного відшукання і вилучення обумовлює невідкладну необхідність вжиття передбачених КПК процесуальних заходів з метою врятування (збереження) відповідного майна, зокрема шляхом проведення обшуку до отримання ухвали слідчого судді. При цьому висока ймовірність протягом короткого часу знищення таких доказів зумовлює невідкладність вжиття заходів з метою їх збереження.

Про наявність у сторони обвинувачення обґрунтованих побоювань того, що майно може бути знищеним, може свідчити як наявність у слідчого та прокурора відповідних даних, що воно може бути знищене, з огляду на відомості, отримані оперативним шляхом, з повідомлень свідків, потерпілих, підозрюваних чи з інших належних та допустимих джерел, які вказують, що майно може бути знищено, так і специфіка розвитку подій у розслідуванні кримінального провадження, коли, наприклад, один із співучасників кримінального правопорушення був затриманий, то побоювання того, що його затримання може змусити інших співучасників знищити речові докази, стають досить реальними. Викриття кримінального правопорушення створює очевидну і реальну загрозу (високу ймовірність) швидкого знищення речових доказів третіми особами (співучасниками, родичами або друзями підозрюваного тощо), зацікавленими в унеможливленні ефективного розслідування. Водночас дотримання порядку попереднього отримання дозволу слідчого судді на проведення обшуку (який включає складання та подання до суду вмотивованого клопотання, його розподіл автоматизованою системою, прийняття до провадження слідчим суддею, проведення судового засідання та складання за його результатами ухвали) зумовлює відповідні можливості для знищення доказів особами, яким відомо про факт затримання правопорушника, у проміжок часу, витраченого на виконання передбачених у законі ординарних процедур. Зазначена обставина з високою вірогідністю може позбавити сторону обвинувачення можливості належно реалізувати передбачені ст. 93 КПК повноваження щодо збирання доказів задля виконання завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).

ОП ККС ВС у своїй постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 466/525/22 виходить із того, що проникнення до житла чи іншого володіння особи є альтернативою попередньому отриманню ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук у ситуаціях, коли існують обґрунтовані побоювання, що за цей час майно буде знищено в разі дотримання ординарного порядку. Необхідність віднайти і вилучити об'єкти, які можуть бути речовими доказами, в контексті ч. 3 ст. 233 КПК є виправданою, якщо існують обґрунтовані підстави до припущення про наявність реальної загрози знищення майна.

У клопотанні, доданих матеріалах, в ухвалі слідчого судді, постановленій post factum, має йтися про мету (намагання, прагнення) зберегти речові докази від прогнозованої втрати, за наявності обґрунтованого припущення про існування реальної загрози їх знищення. У клопотанні про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК, доданих матеріалах, має бути вказано, які саме обставини до моменту проникнення свідчили, що дотримання ординарного порядку може спричинити втрату майна, що існує реальна конкретна загроза такої втрати, знищення, зазначено, чому загроза небезпідставно сприймається як реальна.

В контексті проведення обшуку без попередньо отриманого судового дозволу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує в низці своїх рішень, зокрема в справах Kuzminas v. russia (заява № 69810/11 від 21 грудня 2021 року, § 22), K.S. and M.S. v. Germany (заява № 33696/11 від 6 жовтня 2016 року, § 42), Tortladze v. Georgia (заява № 42371/08 від 18 березня 2021 року, § 57), що мета виявити речові докази, які можуть бути корисними для кримінального розслідування серйозного злочину послідовно визнається Судом законною, позаяк вона переслідує інтереси громадської безпеки і пов'язана із запобіганням злочинам та захистом прав інших осіб.

Разом із тим, ЄСПЛ вважає вагомим те, аби невідкладні обставини, на які посилалися органи влади, вирішивши провести обшук без рішення суду, дійсно підтверджувалися матеріалами справи та конкретними обставинами, й в цілому виправдовували таку терміновість з боку правоохоронних органів. Крім того, важливим є як дотримання процесуальних гарантій під час проведення такого обшуку та судовий контроль за його законністю post factum, так і забезпечення заявникові можливості оскаржувати докази, здобуті в такий спосіб, в межах кримінального провадження проти нього. Недотримання таких вимог має наслідком констатацію ЄСПЛ відповідного порушення статей 6 та / або 8 Конвенції.

Відсутність попереднього судового ордеру може бути компенсована наявністю судового перегляду post factum законності та необхідності відповідного заходу. Перегляд національними судами заходу, що порушує статтю 8 Конвенції, забезпечує відповідний засіб правового захисту для зацікавленої особи за умови, що суддя ефективно перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного заходу і, за необхідності, виключає з кримінального провадження зібрані докази(див. рішення у справі Brazzi v. Italy, no. 57278/11, §§ 44-45, від 27 вересня 2018 року).

Вимога про наведення мотивів для проведення обшуку саме невідкладно, безпосередньо пов'язана з ефективністю наступного судового контролю. Якщо слідчим суддею в порядку судового контролю або судом під час перевірки допустимості доказів не буде встановлено (підтверджено) наявності підстав для невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, результати відповідного обшуку (без попереднього дозволу суду) слід вважати такими, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частиною 2 ст. 235 КПК передбачено, що ухвала про дозвіл на проведення обшуку повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбаченим цим Кодексом. Приписами ст. 234 КПК визначені обставини, які підлягають дослідженню слідчим суддею під час вирішення питання про обшук, який ще не було проведено органами досудового розслідування.

Водночас під час розгляду питання про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 вказаного Кодексу слідчий суддя, крім зазначених обставин, має перевірити, чи дійсно були наявні підстави для невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, деталізувати у своєму рішенні питання про необхідність проведення обшуку за невідкладних обставин та вилучення конкретних предметів. Недотримання таких стандартів ЄСПЛ сприймає як ситуацію, коли відсутність попереднього судового дозволу на проведення обшуку не була компенсована наявністю судового перегляду ex post facto (див., рішення в справі Tortladze v. Georgia (no. 42371/08, § 65, 18 березня 2021 року).

Також ЄСПЛ дійшов висновку про відсутність ефективного ретроспективного судового перегляду у справі Gutsanovi v. Bulgaria (№ 34529/10, § 223, ECHR 2013 (extracts), оскільки суддя, який розглядав протоколи обшуку і виїмки, просто підписав їх, не вказавши жодних конкретних причин для свого схвалення. Серед іншого, ці обставини призвели до висновку, що обшук і виїмка не були проведені відповідно до закону, а отже, порушили вимоги ст. 8 Конвенції.

В справі Kuzminas v. russia (№ 69810/11) від 21 грудня 2021 року (§ 25) ЄСПЛ зазначив, що, оскільки окрім постанови слідчого про проведення обшуку та протоколу обшуку, жодних інших документів з матеріалів слідства не було надано судді, який здійснював перегляд, суддя не мав можливості оцінити ані ступінь обґрунтованої підозри, яку органи влади мали відносно заявника до проведення обшуку в його квартирі, ані терміновість та необхідність проведення обшуку без попереднього судового рішення.

Отже, вмотивування ухвали про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК наявністю підстав, які не передбачені вказаною нормою та не підтверджуються матеріалами справи, не може вважатися обґрунтованим у розумінні п. 1 ст. 6 та п. 2 ст. 8 Конвенції.

Постановивши ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.03.2017 року про надання дозволу на проведення обшуку ех post factum, слідчий суддя виходив із того, що обшук було проведено без попереднього судового дозволу, з метою врятування майна, а отже вважав, що мав місце невідкладний випадок. Натомість із тексту ухвали вбачається, що клопотання про проведення обшуку в гаражі, який знаходиться на відстані 20 метрів від будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було обґрунтовано лише метою відшукання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, обладнання для виготовлення та упаковки наркотичних засобів, психотропних речовин, хімічного посуду, електронних ваг, фасувального матеріалу, мобільних телефонів, сим-карт операторів мобільного зв'язку, карт банківських рахунків, комп'ютерної техніки, чорнових записів, та інших речей і предметів що є речовими доказами, та мають значення для кримінального провадження. Згідно зазначеної ухвали звертаючись до слідчого судді із клопотання про надання дозволу на проведення обшуку прокурор своє клопотання обґрунтовував необхідністю досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування даного кримінального провадження, метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речових доказів, зокрема для отримання відомостей, котрі є необхідними для належної кваліфікації вчиненого діяння, розкриття правопорушення та проведення необхідних експертиз, аж ніяк не може бути належною метою проникнення до приватного майна особи без отримання попереднього дозволу (санкції) суду. У зазначеному клопотанні прокурора не йшлося про мету (намагання, прагнення) зберегти речові докази від прогнозованої втрати, за наявності обґрунтованого припущення про існування реальної загрози їх знищення.

У клопотанні про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК, доданих матеріалах, має бути вказано, які саме обставини до моменту проникнення свідчили, що дотримання ординарного порядку може спричинити втрату майна, що існує реальна конкретна загроза такої втрати, знищення, зазначено, чому загроза небезпідставно сприймається як реальна.

Водночас такі вимоги слідчим чи прокурором дотримано не було. Окрім того суду не було надано оформленого у формі мотивованої постанови рішення слідчого про проведення невідкладного обшуку в гаражі, який знаходиться на відстані 20 метрів від будинку за адресою: АДРЕСА_2 ., який знаходиться в користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не дозволяє суду, безпосередньо, перевірити її вмотивованість та визначити мету проникнення до приміщення без ухвали слідчого судді. Більш того така постанова, вочевидь не складалась, оскільки відсутня у переліку матеріалів, які були виділені з матеріалів кримінального провадження №12016160480003476 до матеріалів кримінального провадження № 12017160480002889.

Окрім того, обшук у протоколі обшуку від 09 березня 2017 року який було проведено слідчим СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 у період часу з 17:40 по 19:25 годину фактично зафіксовано обшуки двох окремих об'єктів - гаражу та автомобілю тобто дві окремі слідчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України, під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Отже проникнення до іншого володіння особи, у даному випадку транспортного засобу марки «Нісан» державний номер НОМЕР_1 , є окремою процесуальною дією яка мала б бути зафіксована окремим протоколом обшуку та потребувала легалізації(отримання дозволу на проведення обшуку ех ОСОБА_25 ) шляхом звернення до слідчого судді з мотивованим клопотанням слідчого чи прокурора.

Відповідно до висновку Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 462/3127/2 невідкладності проведення обшуку з метою унеможливлення знищення доказів, фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, збереження усієї доказової бази - не відноситься до переліку невідкладних підстав.

Окрім того, протоколу обшуку приміщення гаражу від 09.06.2017 року який було слідчим СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 у період часу з 17:40 по 19:25 годину містить аналогічні протоколу обшуку квартири та уже перераховані судом недоліки, щодо повноти його заповнення та зазначення індивідуальних ознак вилучених речей, та що особливо важливо в контексті пред'явленого обвинувачення - точної ваги вилучених речовин.

Також слідчим не була виконана вимога КПК про вручення особі у якої проводився обшук другого примірнику протоколу, сам протокол не містить відомостей про вручення його другого примірника ОСОБА_8 повнолітньому членові його сім'ї або його представникові. Графа “Один примірник протоколу обшуку отримав» залишилась незаповненою. Не надано до суду також акту про відмову від отримання другого примірнику зазначеного протоколу. Таким суд доходить висновку, що другий примірник протоколу обшуку не вручено особі у якої проводився обшук.

Все вказане свідчить про грубі порушення діючого законодавства при проведені обшуку, грубі порушення прав та свобод обвинуваченого ОСОБА_8 що свідчить про наявність підстав для застосування концепції «отруєного дерева», що тягне за собою недопустимість усіх доказів отриманих в результаті проведеного 09.03.2017 року обушку в гаражі, який знаходиться на відстані 20 метрів від будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Надаючи оцінку дослідженому судом протоколу огляду речових доказів від 09.03.2017 року суд зазначає таке.

09.03.2017 року слідчим СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 в приміщенні службового кабінету УВБ в Одеській області в присутності понятих ОСОБА_26 , ОСОБА_27 було проведено огляд речових доказів та предметів виявлених та вилучених 09.03.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 06.03.2017 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . та гаражі який розташований навпроти вищевказаного будинку на відстані 20 метрів. До огляду залучений експерт ОСОБА_28 Одеського НДЕКЦ МВС України. Об'єктом огляду були:

- банківська карта «ПриватБанк» № НОМЕР_8 ;

- банківська карта «Raiffeisen Bank Aval» № НОМЕР_15 ;

- банківська карта «Otpbank» № НОМЕР_16 на ім'я ОСОБА_29 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_8 , марка «Nissan maxima» та ключі від вищевказаного автомобіля з брелком сигналізації;

-дозвіл № НОМЕР_17 для пристрою для відстрілу патронів гумовими кулями на ФОРТ- 14-Р № НОМЕР_18 , що знаходиться в політурці коричневого кольору з надписом Міністерство внутрішній справ;

-довіреність (оригінал) від 25.09.2010 року № ВРВ № 475208;

-довіреність (оригінал) від 28.08.2013 № ВТК 751457;

-бланк довіреності № 159739 зі штампом та печаткою ЧП «Шаклин» вул. Бабеля, 10 кв. 8.;

-розписка (оригінал) від імені ОСОБА_30 про відсутність матеріальної заборгованості від 11.12.2015 року;

-чорнові записи з рукописним та печатним текстом на 3 аркушах;

-мобільний телефон «Нокиа» в корпусі чорного кольору ІМЕІ № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 з сім картою оператора мобільного зв'язку «Лайф» № НОМЕР_21 , з слідами використання, корпус має значні потертості та подряпини;

-мобільний телефон «Самсунг» в корпусі чорного кольору, верхня частина вид вітається уверх , ІМЕІ 3 НОМЕР_22 , без сім карти;

-мобільний телефон «МІ» в корпусі золотистого кольору;

-мобільний телефон «Самсунг» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ № НОМЕР_2 , № НОМЕР_13 , має значні ушкодження екрану, містить сім карти операторів мобільного зв'язку «КиївСтар» № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 ;

-пластикова карта з під сім карти оператора «КиївСтар» № НОМЕР_6 , та карта з сім картою на цей же номер;

-цифровий носій « Transcend» НС 4 Gb - який не містить інформацію, яка має доказове значення по кримінальному провадженню;

-макбук «Леново» S10-3 в корпуси чорного кольору, при огляді файлів та папок встановлено, що макбук ймовірно належить жінці (дружині ОСОБА_31 ), в них утримується науково - медична документація, сімейні фото та інша інформація, що має доказового значення у кримінальному провадженні;

-флеш карти в кількості 3 штук, на яких міститься інформація яка не має доказового значення по кримінальному провадженні;

-поштові конверти білого кольору в кількості 19 штук;

-штамп в корпусі червоного кольору з відбитком «Державна Санітарно- епідеміологічна служба України. ГУ «Держсанепідслужби на водному транспорті»;

-штамп в корпусі синього кольору «ЧП СЕ-АЛ Єкспедиторский отдел № 1 тел. 0634638031»;

-печатка в корпусі синього кольору « м. Київ МП «Рокада»;

-печатка в корпусі синього кольору «м. Одеса ТОВ ОСОБА_32 для Документів»;

-ноутбук ACER SNID:80503823925 чорного кольору та зарядний пристрій до ноутбука ACER та поміщено в чохол чорного кольору - на якому міститься інформація, яка не має доказового значення по кримінальному провадженні;

-автомобільний номер Д/ НОМЕР_25 ;

-картка мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_5 ;

-відеокамера марки «SONY» HANDYCAM, серійний номер відеокамери

-1018380 «Sony Handy cam» та поміщено в чохол чорного кольору;

-пластиковий контейнер білого кольору (прозорий) з кришкою з порошкоподібною речовиною світло-коричневого кольору, структура однорідна;

-скляна пляшечка прозора з рідиною світло-жовтого кольору, укупорена кришкою синього кольору з паперовою біркою з надписом «PHARMA» SUST 300;

-металева банка з надписом «Gorbuscha Kaviar» з порошкоподібною речовиною світло - коричневого кольору (кремова) структура однорідна, при огляді внутрішньої речовини в ній знаходяться два пакетики с застібками в одному з них знаходиться речовина білого кольору, порошкоподібна, в іншому дві однакові пігулки, круглої форми ярко- зеленого кольору, на одному з боків пігулок є в відбиток візерунка;

--диск (електронний носі) та грошова купюра номіналом 5 гривень з нашаруванням та залишками порошкоподібної речовини білого кольору;

- електронні ваги на робочій частині яких є залишки речовини білого кольору;

- -два поліетиленові пакети с застібками с залишками речовини білого кольору, порошкоподібна;

-сім патронів з вибитим написом , 9 мм GGG 2 Rem;

-пристрій для відстрілювання гумовими кулями «Форд-14 Р» № ВІО12506 та

набої в кількості 10 шт., калібр 9 мм;

Також у відповідності до протоколу огляду від 09.03.2017 року в зв'язку з необхідністю призначення експертизи по дослідженню наркотичних засобів, психотропних речовин, проведено відбір зразку, а саме вилучено один пакет з застібкою в якому міститься порошкоподібна речовина білого кольору, з металевої склянки(?) в якій містилась порошкоподібна речовина з написом.

У відповідності до пункту 9 уже згаданої Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, яка введена в дію відповідно наказу від 27.08.2010 року N? 51/401/649/471/23/125 ГПУ, МВС,ДПАУ,СБУ,ВСУ, Державної судової адміністрації України, вказано, що усі вилучені предмети, цінності і документи пред'являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об'єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі. Якщо протокол з описом предметів і цінностей, які вилучаються, з якихось причин на місці скласти неможливо (наприклад, у зв'язку з їх значною кількістю), вони упаковуються і опечатуються з доданням бірок з написами, які засвідчують вищеназвані особи. Подальший огляд і опис проводиться за місцем дізнання, досудового слідства в присутності понятих (бажано тих самих), що брали участь у їх вилученні, з відображенням у протоколі цілісності печаток та засвідчених підписами написів на упаковці, в яку були поміщені вилучені об'єкти. Якщо до огляду вилучених предметів і цінностей виявиться можливим залучити тих же понятих, які були присутні і при вилученні, то вони повинні засвідчити, що провадиться огляд та опис цих самих об'єктів, що були раніше вилучені.

У наданому до суду протоколі огляду речових доказів та предметів від 09.03.2017 року складеному слідчим СВ Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_17 в приміщенні службового кабінету УВБ в Одеській області в присутності понятих ОСОБА_26 , ОСОБА_27 жодним чином не зафіксовано цілісності печаток та засвідчувальних підписів написів на упаковці, в яку були поміщені вилучені під час обшуку за місцем мешкання, в гаражі та автомобілі ОСОБА_8 об'єкти, що не дозволяє, поза розумним сумнівом, встановити, що з моменту їх упакування та до моменту їх огляду слідчим у службовому кабінеті було збережено їх незмінність та забезпечено неможливість доступу до цих об'єктів сторонніх осіб.

Недотримано у протоколі огляду речей також вимог, щодо повноти його заповнення та зазначення індивідуальних ознак вилучених речей, зокрема - точної ваги вилучених речовин.

Зазначене не дозволяє суду стверджувати, що виявлені під час огляду речових доказів у службовому кабінеті слідчого при огляді внутрішнього вмісту металевої банки з надписом «Gorbuscha Kaviar» - два пакетики с застібками в одному з них знаходиться речовина білого кольору, порошкоподібна, в іншому дві однакові пігулки, круглої форми яскраво зеленого кольору, дійсно містились у зазначеній банці на саме на момент проведення обшуку квартири ОСОБА_8 .

Зазначене, безумовно тягне за собою, неможливість прийняття як доказів у справі виявлених під час огляду речових доказів двох пакетиків с застібками в одному з них знаходиться речовина білого кольору, порошкоподібна, в іншому дві однакові пігулки, круглої форми яскраво зеленого кольору, на одному з боків пігулок є в відбиток візерунка.

Також суд визнає недопустимим наданий суду протокол огляду речей та документів від 20.02.2017 року яким слідчий зафіксував огляд речей, які були вилучені 09.03.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 06.03.2017 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки його дата вочевидь не відповідає дійсності та окрім того зазначений протокол є похідним до протоколів обшуків проведених 09.03.2017 року які уже були визнані судом недопустимими.

Відповідно до п.п. 4, 5 п. 3.2 рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі, та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини та використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 ст. 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України.

Визнавши недопустимими доказами протоколи обшуків від 09.03.2017 року, суд згідно ч. 6 ст. 9 КПК враховує правову концепцію «отруєного дерева» (або «ефект доміно»), яка знайшла своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ (справи «Гефген проти Німеччини» (Gafgen v. Germany), від 30.06.2008); «Яременко проти України» (Yaremenko v. Ukraine), від 30.04.2015), згідно якої визнання одного доказу недопустимим має наслідком невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі («отруєне дерево дає отруйні плоди»), тобто матеріали, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу, самі є недопустимими як докази.

Враховуючи, що висновки експертів, а саме: висновок експерта № 454-Х від 10.03.2017 року, висновок експерта № 628-Х від 12.07.2017 року є похідними доказами, здобутими саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, а саме у протоколах обшуку від 09.03.2017 року, які визнані судом недопустимим на підставі п.1 ч.2 ст.87 КПК України, вищезазначені висновки експертів не можуть бути прийняті судом, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Суд також звертає увагу на невідповідність допущену при складанні висновку експерта № 454-Х від 10.03.2017 року щодо наданого об'єкту дослідження, а саме експертом вказано, що до експертної установи надано полімерний пакет з пазовим замком, в верхній частині якого є стрічка червоного кольору, всередині якого знаходиться порошкоподібна речовина, рожевого кольору, масою 0,41г - об'єкт 1. В резолютивній частині висновку експерта йдеться про порошкоподібну речовину білого кольору. Порошкоподібна речовина рожевого кольору під час обшуку чи огляду, згідно наданих суду доказів не вилучалась.

Також суд не приймає до уваги свідчення ОСОБА_14 який не був послідовний у наданих суду показах, не пам'ятає обставин проведеного обшуку у якому він брав участь у якості понятого, та не зміг підтвердити справжність свого підпису на протоколі обшуку від 09.03.2017 року.

Окрім того, ухвалою від 12.02.2020 року було визначено стороні обвинувачення, в особі групи прокурорів в кримінальному провадженні №12017160480002889 - строк для подання до суду доказів у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_8 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, а саме визначено забезпечити явку свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_24 до 29 квітня 2020 року.

При цьому явку до суду свідка ОСОБА_14 було забезпечено лише 15.10.2024 року, тобто із суттєвим пропуском встановленого судом строку.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Таким чином судом, визнано недопустимими наступні надані стороною обвинувачення докази:

-протокол обшуку від 09.03.2017 року квартири АДРЕСА_3 , який було санкціоновано ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2017 року справа № 520/2780/17, у якому перелічено виявлені та вилучені під час обшуку предмети;

-Протокол огляду речових доказів та інших предметів від 09.03.2017 року;

-Висновок експерта № 454-Х від 10.03.2017 року;

-Протокол обшуку від 09.03.2017 року за адресою АДРЕСА_2 , яким фактично зафіксовано проведення обшуку в гаражному приміщенні та автомобілі «Ніссан» державний номерний знак НОМЕР_1 який знаходився всередині гаражного приміщення на відстані 20 метрів від квартири АДРЕСА_3 .

-Протокол огляду речей та документів від 20.02.2017 року яким слідчий зафіксував огляд речей, які були вилучені 09.03.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 06.03.2017 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 .

-Висновок експерта №628-Х від 12.07.2017 року.

Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_33 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309КК України стороною обвинувачення не надано і у зв'язку з тривалим розглядом вказаної справи суд приходить до висновку, що всі можливості отримання будь-яких достовірних доказів за минуванням часу на даний час вичерпані.

Окремої уваги, враховуючи сукупність допущених недоліків та помилок під час здійснення досудового розслідування, заслуговує викладене у пред'явленому на розгляду суду обвинувальному акті формулювання обвинувачення у придбанні та зберіганні невстановленої кількості особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу. При цьому за результатами досудового розслідування та судового розгляду не було відшукано та встановлено жодних ознак придбання та зберігання вказаної в обвинувальному акті особливо небезпечної наркотичної речовини - канабісу, у розмірах достатніх для порушення кримінальної справи та притягнення ОСОБА_8 до відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України. При суд вважає недопустимою розмитість сформульованого обвинувачення в частині «невстановленої кількості» речовини оскільки саме кількість речовини у даному випадку виступає фактором розмежування між адміністративною (Стаття 44. КУпАП) та кримінальною (ч.1 ст. 309 КК України) відповідальністю.

Задля розв'язання завдань, визначених ст. 2 КПК України, зміст та форма кримінального провадження, яким відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого КК України, повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, визначених в ст. 7 КПК України, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність. В силу ч. 3 ст. 62 Конституції України та положень ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Тобто зазначена конституційна норма та процесуальна норма, передбачена ст. 17 КПК України, на відміну від ст. 86 КПК України, передбачають неможливість використання недопустимих доказів саме для обґрунтування обвинувачення.

Системне тлумачення зазначених норм дає підстави до висновку, що докази, отримані стороною обвинувачення з істотним порушенням процесуального порядку, й визнані на цій підставі недопустимими, не можуть бути покладені в основу його обвинувачення, проте інформація з цих джерел може використовуватись для обґрунтування невинуватості виправданого. Позбавлення сторони захисту такого права призводить до покладення на неї негативних наслідків порушень закону, допущених стороною обвинувачення при отриманні доказів, що виправдовують осіб.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, що проголошено однією з засад кримінального провадження, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю у відповідності до ст. 3 Основного Закону України.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, як випливає із змісту ст. 21 Конституції України.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінальної справи та оцінивши кожний зібраний під час досудового розслідування докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів обвинувачення з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Згідно з ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» усі сумніви відносно доведеності звинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Якщо зібрані у справі докази не підтверджують звинувачення і усі можливості збирання доказів вичерпані, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку, що ОСОБА_8 повинен бути виправданий, на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень.

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченими злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Суду «Капо проти Бельгії» № 4291/98 від 13 січня 2005 року.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється судом у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 не обирався.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні віднести на рахунок держави

Долю речових доказів у провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 370-371, 373-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується особа.

Речові докази: пакет експертної служби МВС України №2983372 з об'єктом дослідження, пакети експертної служби МВС України № 4216137, 2452391, 2958016, 2958015 з об'єктами дослідження передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Київського ВП у місті Одесі ГУНП в Одеській області -знищити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2017 року по справі №520/3018/17 (провадження №1-кс/520/613/17), а саме, печатки прямокутної форми в кількості 2 (двох) штук, печатки круглої форми у кількості 2 (двох) штук, пістолет Форд-14Р, набої у кількості 10 (десяти) штук калібру 9 мм, мобільний телефон марки «Samsung Duos» imei: НОМЕР_2 , imei: НОМЕР_13 із сім картами мобільного оператора «Київстар», флеш-карту «GOOGRAM»-16gb, флеш-карту «Арасег»,флеш-карта чорного кольору з зеленим ободком, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , сім карта мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_5 , відеокамеру марки «Sony Handycam», з серійним номером 1018380, ноутбук Acer серійний номер SNID: 80503823925, автомобіль марки «Ниссан» з державними номерами НОМЕР_1 .

Витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1