Справа № 946/1115/26
Провадження № 1-кс/946/356/26
20 лютого 2026 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
19.02.2026 року ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якою просить: визнати бездіяльність слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінальних правопорушень суддями від 17 лютого 2026 року - незаконною та протиправною; зобов'язати уповноваженого слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за Заявою від 17 лютого 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 366 КК України; зобов'язати уповноважений орган надати заявниці витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей.
19.02.2026 року дана скарга в порядку ст. 35 КПК України розподілена і передана до розгляду слідчому судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області - ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Так, у скарзі ОСОБА_2 зазначила, що 17 лютого 2026 року ОСОБА_2 (далі - заявниця) подала заяву про вчинення кримінальних правопорушень суддями (далі - Заява) до Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області. Заява була направлена електронною поштою о 18:17 год. 17 лютого 2026 року. У зазначеній Заяві викладено обставини, які містять достатні підстави вважати, що 10 суддями Ізмаїльського міськрайонного суду, Одеського апеляційного суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вчинено кримінальні правопорушення, передбачені статтями 364 (зловживання владою або службовим становищем) та 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Зокрема, у Заяві зазначено, що зазначені судді протягом 2022-2026 років систематично постановляли завідомо неправосудні рішення у справі № 500/2395/18, відмовляючи у забороні використання (експлуатації) плавзасобу - порому ВИЛ-0224-К (так званий «пором «Кислицький»»), незважаючи на доведений факт підроблення документів, на підставі яких зазначений плавзасіб перебуває у незаконному володінні відповідачів. Внаслідок систематичних відмов у вжитті ефективних заходів забезпечення позову предмет спору - пором ВИЛ-0224-К - станом на 16 лютого 2026 року фізично знищений та перетворений на стаціонарну інженерно-технічну споруду, що підтверджено листом Адміністрації судноплавства від 17 лютого 2026 року № 2499/03-1/15-26. Станом на дату подання цієї скарги заявниця не отримала від Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) або будь-яке повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР за Заявою від 17 лютого 2026 року, незважаючи на те, що з моменту подання Заяви минуло більше 24 годин.
Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язанні заявити самовідвід.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Також слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 5 ст. 9 КПК, якими визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 49).
Стосовно об'єктивного критерію в цьому ж рішенні далі Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45) (п. 53).
Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об'єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об'єктивним критерієм та призводить до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Як встановлено слідчим суддею, у скарзі від 19.02.2026 року мова йде про внесення до ЄРДР відомості за, нібито, фактом вчинення злочинів, зокрема суддями Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Таким чином, та обставина, що скарга знаходиться на розгляді у слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 та вимоги скарги стосуються суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які працюють в одній установі із слідчим суддею, що може за об'єктивним критерієм викликати недовіру не тільки у ОСОБА_2 , а й у стороннього спостерігача, а тому зазначена практика Європейського суду з прав людини має бути застосована у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене та з метою недопущення сумніву, щодо об'єктивного та неупередженого розгляду вищевказаної скарги, слідчий суддя дійшов висновку про те, що під час розгляду даної скарги слідчим суддею ОСОБА_1 у сторонніх спостерігачів та учасників кримінального провадження є об'єктивно обґрунтовані підстави вважати, що зазначені обставини можуть позначитися на безсторонності слідчого судді ОСОБА_1 , і вказане є об'єктивним критерієм недотримання безсторонності суду, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовно підриває довіру, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Таким чином, є доцільним задовольнити заявлений самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.35, 75-82 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву від 19 лютого 2026 року слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 про самовідвід - задовольнити.
Прийняти самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Справу № 946/1115/26 (провадження № 1-кс/946/356/26) за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, направити до канцелярії суду з кримінальних справ Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого слідчого судді відповідно до вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1