23.02.2026
Єдиний унікальний №500/2879/13-к
Провадження №5/497/1/26
23.02.26 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград заяву засудженого ОСОБА_4 в кримінальній справі № 31201200072 про вирішення сумнівів і суперечностей, що виникають при виконанні вироку в порядку ст.ст.537, 539 КПК України, -
04.02.2026 року до суду поштовим листом надійшла заява ОСОБА_4 про вирішення сумнівів і суперечностей, що виникають при виконанні вироку.
В обґрунтування заяви ОСОБА_4 стверджує, що він засуджений вироком Болградського районного суду Одеської області від 01.08.2026 року. На думку засудженого в тексті вироку початок строку відбування покарання вказано 11.03.2012 року (дата складання протоколу затримання в Рені). Однак фактичне затримання та позбавлення волі відбулося 07.03.20212 року в м.Одеса, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та показами правоохоронців. У матеріалах кримінальної містяться протоколи слідчих дій від 08.03.2012 року (ВООП, допит, відібрання біозразків), які проводилися з ним в м.Рені, коли він вже перебував під вартою, але ще не мав офіційного статусу підозрюваного. Неправильне зазначення дати затримання є такою суперечністю, яка вирішується згідно п.14 ч.1 ст.537 КПК України.
Ухвалою суду від 09.02.2026 року призначено судовий розгляд заяви ОСОБА_4 в режимі ВКЗ Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань №4» (а.с.8).
В судовому засіданні:
-засуджений підтримав заяву, наполягав на її задоволенні, просив дослідити матеріали кримінальної справи та перерахувати строк його затримання з 11.03.2012 року
- захисник - адвокат ОСОБА_5 не прибув, надіслав лист про те, що його повноваження як захисника на підставі доручення БВПД -закінчилися (а.с.11-13);
-прокурор - ОСОБА_3 стверджував, що судом під час розгляду справи по суті досліджувалися усі докази, в тому числі щодо фактичного затримання засудженого, і судами всіх інстанцій цим доводам була надана оцінка, що знайшло своє відображення як у вироку, так і в наступних судових рішеннях. Вирок суду відносно ОСОБА_4 переглядався і в апеляційному порядку і в касаційному порядку, втім в цій частині був залишений без змін, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання засудженого.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи засудженого ОСОБА_4 , приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Як зазначено у ч.ч.1, 2 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку відповідно до пункту 14 частини першої статті 537 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив вирок.
Відповідно до абзацу 3 п.2 ч.4 ст. 374 КПК України в резолютивній частині вироку зазначаються: початок строку відбування покарання.
В провадженні Болградського районного суду Одеської області перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3, ст.ст.115 ч.2 п.п.1, 6, 304 ч. 2 КК України.
Вироком Болградського районного суду Одеської області від 01 серпня 2016 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3, 115 ч.2 п.п.1, 6, 304 ч.2 КК України та на підставі санкцій цих статей призначено покарання:
- за ст.185 ч.1 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
-за ст.185 ч.2 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
-за ст.185 ч.3 КК України - 5 (п?ять) років позбавлення волі;
-за ст.304 ч.2 КК України - 5 (п?ять) років позбавлення волі;
-за ст.115 ч.2 п.п.1,6 КК України - довічне позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, остаточно покарання ОСОБА_4 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворішим покаранням у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього його майна, яке є його власністю в дохід держави.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вирку в законну силу залишити тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з дня його фактичного затримання з 11 березня 2012 року (т.2 а.с.42).
На підставі ст.72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення за період з 11 березня 2012 року по день постановлення вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі.
Наявні в матеріалах кримінального провадження копія протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (т.2 а.с.42 ) та копія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 12.03.2012 року (т.2 а.с.50-52) підтверджують обставини затримання ОСОБА_4 11.03.2012 року та обрання 12.03.2012 року відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Як вбачається з резолютивної частини вироку Болградського районного суду Одеської області від 01.08.2016 року ОСОБА_4 визнано винуватим і остаточно призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з 11 березня 2013 року
Отже, з резолютивної частини вироку чітко вбачається строк покарання за вчинення злочинів, передбачених ст.185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3, 115 ч.2 п.п.1, 6, 304 ч.2 КК України, а також з якого моменту обчислювати строк покарання та дія застосування забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд звертає увагу заявника, що в межах кримінального провадження, за наслідками розгляду якого судом ухвалено вирок від 01.08.2016 року, визначено дату з якої обчислюється строк відбування покарання.
Жодний інший документ на підтвердження факту затримання ОСОБА_4 саме 07.03.2012 року - в матеріалах кримінальної справи №31201200072 від 06.03.2012 року, Єдиний унікальний номер судової справи №500/2879/13-к - відсутній.
Саме, усі документи, що наявні в матеріалах цієї кримінальної справи, були досліджені судом, та взяті до уваги, і покладені в основу судового рішення.
Будь-яких інших доказів, щодо затримання ОСОБА_4 в інший час в іншому місці, про які стверджує засуджений, під час розгляду справи суду надані не були.
Вирок Болградського районного суду Одеської області від 01.08.2016 року, був переглянутий в апеляційній і касаційній інстанціях.
В своїй апеляційній скарзі, а також в цілому ряді клопотань, адресованих суду апеляційної інстанції, засуджений вказував на той факт, що він нібито був затриманий 07.03.2012 року (т.4 а.с.235-236, т.6 а.с.8-9, 10, 11, 12, 13-14, 17-18, 19, 20-22, 39-40)
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.03.2017 року (т.5 а.с.68-70) апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 задоволено частково, та вирок Болградського районного суду Одеської області від 01.08.2016 року в частині призначення покарання змінено.
Вирішено вважати засудженим ОСОБА_4 : по ст.115 ч.2 п.п.1,6 КК України з застосуванням ст.69 КК України до довічного позбавлення волі без конфіскації майна; за ст.304 КК України до 5 років позбавлення волі, за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, за ст.185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі. Вважати засудженим ОСОБА_4 на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш сурових покарань більш строгим у вигляді довічного позбавлення волі без конфіскації майна.
В іншій частині вирок суду залишити без змін (т.5 а.с.68-70).
Таким чином, судом апеляційної інстанції були перевірені доводи ОСОБА_4 щодо його затримання 07.03.2012 року, а не 11.03.2012 року, з якими суд не погодився, та в цій частині вирок суду залишено без змін
У подальшому захисником засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 19.06.2017 року було подано касаційну скаргу (т.5 а.с.113-115), засудженим ОСОБА_4 - 14.08.2017 року (т.5 а.с.125-127), а також ряд клопотань (т.5 а.с.190, 192, 195, 198-199, 205-206, 214) та скарги в доповнення до касаційної скарги (т.5 а.с.165-166), в яких засуджений окрім інших доводів, також посилався саме на обставини його затримання 07.03.2012 року.
Ухвалою Колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (т.5 а.с.236-241) касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діяла в інтересах засудженого ОСОБА_4 задоволено частково.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Вирок Болградського районного суду Одеської області від 01 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 березня 2017 року змінено та на підставі ч. 5 ст.74, п. 3 ч. 1 ст.49 КК України звільнено ОСОБА_4 від покарання, призначеного за ч. 1 ст.185, ч. 2 ст.185 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено засудженому ОСОБА_4 покарання у виді довічного позбавлення волі без конфіскації майна.
В решті судові рішення щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Тобто суд касаційної інстанції також не прийняв до уваги твердження засудженого про його затримання нібито 07.03.2012 року, та в цій частині залишив попередні судові рішення без змін.
Виконання судових рішень (зокрема вироків) регламентовано Розділом VІІІ КПК України.
Так, ст.532 КПК України передбачено, що вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили. Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Відповідно до вимог ст.535 КПК України судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Таким чином, вирок Болградського районного суду Одеської області від 01.08.2016 року відносно ОСОБА_4 за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3, 115 ч.2 п.п.1, 6, 304 ч. 2 КК України, в частині визначення моменту, з якого слід рахувати початок строку відбування покарання, не містить сумнівів та протиріч, оскільки чітко визначає, що «Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з дня його фактичного затримання з 11 березня 2012 року», що було також підтверджено судовими рішеннями апеляційної і касаційної інстанції.
Положення розділу VІІІ КПК України в повній мірі регламентують порядок виконання такого вироку, і судом встановлено, що відсутні всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні названого вироку суду.
З огляду на те, що питання, яке поставлено перед судом засудженим ОСОБА_4 не потребує вирішенню, в задоволенні даного клопотання слід відмовити, оскільки вказаний вище вирок уточнень не потребує, а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви засудженого ОСОБА_4 про уточнення вироку суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.537,539 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про вирішення сумнівів і суперечностей, що виникають при виконанні вироку Болградського районного суду Одеської області від 01.08.2016 року в порядку ст.ст.537, 539 КПК України, в частині уточнення початку строку відбуття покарання - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1