Номер провадження: 22-ц/813/4794/26
Справа № 946/1432/23
Головуючий у першій інстанції Пащенко Т. П.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
19.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,
перевіривши в порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» про зобов'язання припинити будь-які нарахування на квартиру, виключити квартиру із списку реєстрів абонентів, зобов'язати скласти акт фактичної відсутності приладів опалення, зобов'язати зафіксувати факт відключення квартири від централізованого опалення, визнати недійсною суму заборгованості,,-
встановив:
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.12.2025 зазначений вище первісний позов - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послугу з централізованого опалення в розмірі 18053,98 (вісімнадцять тисяч п'ятдесят три гривні дев'яносто вісім копійок) гривень та за послугу з обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення (банк/рах. НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 05514413) в сумі 801,08 (вісімсот одна гривня вісім копійок) гривень
У задоволенні зустрічного позову - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, у строк передбачений ст. 354 ЦПК України, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою апеляційного суду від 22.01.2026 залишена без руху. Запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, що зазначені в тексті цієї ухвали. Роз'яснено скаржнику, що якщо в зазначений строк недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, то апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Згідно із ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Копію вказаної ухвали апеляційного суду від 22.01.2026 у порядку, передбаченому п.3 ч.6 ст. 272 ЦПК України, скаржник отримав 03.02.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067090084469.
10.02.2026 на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив заяву, до якої долучив апеляційну скаргу з уточненими вимогами. Також скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення в частині первісного позову посилаючись на положення ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України "Про судовий збір", яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але недовше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Умови, визначені у пункті 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.
Отже, скаржником не наведені обставини, які б свідчили про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Таким чином, вказаний закон чітко розмежовує, що від сплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів, у той час як у цій справі скаржниця є відповідачем за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_2 пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами скаржниці щодо можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у цій справі дотриманий.
Таким чином, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення в частині первісного позову задоволенню не підлягає.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становив 2684 грн.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення в частині первісного позову скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4026 грн. (2684грн*1*150%=4026 грн.) та надати до Одеського апеляційного суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, які слід перерахувати за наступними банківськими реквізитами:
Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Хаджибейський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний державний орган України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідні документи, які підтверджують сплату вказаних коштів, мають бути надані в оригіналі до Одеського апеляційного суду.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки, з огляду на зазначене, ОСОБА_2 не усунуті недоліки в повному обсязі, визначені в ухвалі Одеського апеляційного суду від 22.01.2026, отже апеляційний суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги задля надання скаржником квитанції про сплату судового збору у розмірі 4026 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто скарга залишається без руху, про що повідомляється скаржник і йому надається строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 грудня 2025 в частині первісного позову.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 грудня 2025 року визначених в ухвалі Одеського апеляційного суду від 22 січня 2026 року, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали суду.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги протягом вказаного терміну апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.С. Сєвєрова
Судді: Л.М. Вадовська
О.М. Таварткіладзе