Справа № 766/2476/24
н/п 2/766/1006/26
(ЗАОЧНЕ)
30.01.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участю секретаря Сивкович О.А.
розглянувши в залі суду в м. Херсоні у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
АТ «Сенс Банк», в особі свого представника, звернулося в лютому 2024 року до Херсонського міського суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 18749,75 дол. США, з яких: 16013,33 дол. США - заборгованість за кредитом; 2736,42 дол. США - заборгованість за відсотками, та судовий збір у розмірі 10581,44 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.06.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2103/0608/45-025, за умовами якого кредитором надано позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 20000,00 дол. США.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, яким є ОСОБА_1 , що випливають з основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 24.06.2008 року між кредитодавцем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 2103/0608/45-025-Р-1.
25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року, перейшло до ПАТ «Дельта Банк».
У свою чергу, ПАТ «Дельта Банк» відступило право вимоги за Кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року ПАТ «Альфа Банк» на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року.
Отже, внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора, а саме ПАТ «Альфа Банк» набуло статусу нового кредитора/стягувача за Кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року, позичальником за яким виступає ОСОБА_1 .
12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту АТ «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. Окрім того, 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, а саме змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 17.08.2023 року утворилась заборгованість за кредитом № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року, у відповідачів виникла заборгованість у загальному розмірі 18749,75 дол. США, з яких: 16013,33 дол. США - заборгованість за кредитом; 2736,42 дол. США - заборгованість за відсотками.
У зв'язку із зазначеним позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.03.2024 року прийнято до провадження справу за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися повторно, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, зокрема шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик до суду за адресою реєстрації місця проживання відповідачів.
Відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 82-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка».
Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалися. Документів, що підтверджують поважність причин їх відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст.223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст.130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідачі належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст.280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Судом було встановлено, що 24.06.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2103/0608/45-025, за умовами якого кредитором надано позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 20000,00 дол. США.
Згідно п. 1.1. Договору, банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 20000,00 дол. США на строк по 24 червня 2038 року включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором. Кредит надається позичальнику лише після: укладання іпотечного договору про іпотеку об'єкта нерухомості, зазначеного в п. 1.4 цього договору; виконання позичальником умов п. 5.7. та 5.12 цього договору; сплати позичальником одноразової комісії за перевірку документів, передбаченої п. 3.4 договору.
У відповідності до п. 1.2 Договору, кредит надається банком у готівковій формі через касу банку або у безготівковій формі на підставі заяви позичальника з метою подальшої конвертації суми отриманого кредиту у національну валюту України та здійснення розрахунків за договором купівлі-продажу, зазначеним у п. 1.4 цього договору.
Відповідно до п. 1.3 Договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладанні цього договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися без укладання додаткового правочину до цього договору, у випадку і в порядку, встановленому п. 6.1, п. 8.4 цього договору.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, яким є ОСОБА_1 , що випливають з основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 24.06.2008 року між кредитодавцем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 2103/0608/45-025-Р-1.
Відповідно до п. 1 Договору поруки, поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту/кредитної лінії згідно з кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року в сумі 20000,00 дол. США, строком до 24.06.2038 року, з процентною ставкою 11,90% річних за їх використання.
Згідно п.п. 2 та 3 Договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами. Відповідальність поручителя за цим договором обмежується сумою кредиту, визначеною згідно з основним зобов'язанням, нарахованими процентами, пенями, комісіями та іншими платежами, передбаченими основним зобов'язанням.
У відповідності до п. 4 Договору поруки, у разі невиконання позичальником умов основного зобов'язання в строк, поручитель погашає суму кредиту, нараховані проценти та штрафні санкції за несвоєчасне повернення позичальником коштів, наданих в межах основного зобов'язання та процентів за користування кредитом за першою вимогою банку протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання поручителем надісланої банком письмової заяви про невиконання позичальником своїх зобов'язань, передбачених основним зобов'язанням, надісланою банком за адресою, зазначеною у реквізитах поручителя в цьому договорі, або повідомлених поручителем згідно п. 9 Договору.
25.06.2010 року між АТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року, за умовами якої погоджено викласти п. 1.3 кредитного договору в наступній редакції: «З дати підписання цієї Додаткової угоди до Договору позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 11,9 (одинадцять цілих і дев'ять десятих) % річних. Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладанні цього договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися без укладання додаткового правочину до цього договору, у випадку і в порядку, встановленому п. 6.1, п. 8.4 цього договору».
25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року, перейшло до ПАТ «Дельта Банк».
Відповідно до Акту приймання-передачі прав вимоги до Договору купівлі-продажу Прав вимоги від 25.05.2012 року та Додатку до цього акту, ПАТ «Сведбанк» передало, а ПАТ «Дельта Банк» прийняло право вимоги до боржників згідно Додатку, у тому числі й за кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року, укладеному з ОСОБА_1 .
У свою чергу, ПАТ «Дельта Банк» відступило право вимоги за Кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року ПАТ «Альфа Банк» на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги від 15.06.2012 року.
Відповідно до Акту приймання-передачі прав вимоги до Договору купівлі-продажу Прав вимоги від 15.06.2012 року та Додатку до цього акту, ПАТ «Дельта Банк» передало, а ПАТ «Альфа-Банк» прийняло право вимоги до боржників згідно Додатку, у тому числі й за кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року, укладеному з ОСОБА_1 .
Отже, внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора, а саме ПАТ «Альфа Банк» набуло статусу нового кредитора/стягувача за Кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року, позичальником за яким виступає ОСОБА_1 .
12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту АТ «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. Окрім того, 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, а саме змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Станом на час розгляду справи судом ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором не виконав, заборгованість не сплатив. Відомості про виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у суду на час розгляду справи відсутні.
Згідно з наданих позивачем розрахунків щодо заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року, станом на 17.08.2023 року, становить 18749,75 дол. США, з яких: 16013,33 дол. США - заборгованість за кредитом; 2736,42 дол. США - заборгованість за відсотками.
На спростування зазначених розрахунків банку відповідачами доказів та контррозрахунку не надано.
Проаналізувавши у сукупності надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Фактичні обставини справи на підставі поданих та досліджених судом доказів вказують на те, що банк виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти в повному обсязі, які прийняті позичальником від банку.
Обставини укладення кредитного договору на умовах, визначених у ньому, отримання грошових коштів та часткового виконання зобов'язання ОСОБА_1 підтверджено під час судового розгляду справи.
Факт виконання АТ «Сведбанк» прийнятих на себе за кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року зобов'язань підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 , за період з 24.06.2008 по 25.05.2012 року.
Окрім цього, відповідачами не представлено контррозрахунку заборгованості, а розрахунок заборгованості за договором свідчить про те, що під час дії договору мало місце прострочення сплати позичальником чергових платежів по кредиту та процентів за користування кредитом в рамках укладеного кредитного договору. Залишок боргу за тілом кредиту, що обліковується за позичальником ОСОБА_1 становить 16013,33 дол. США. Останній платіж на виконання кредитного зобов'язання внесено у червні 2011 року.
Дослідивши надані позивачем докази, перевіривши їх, оцінивши у сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, суд приходить до наступних висновків.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) викладено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.
Правовий аналіз норм статей 261, 530, 631 ЦК України вказує на те, що у разі порушення позичальником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України протягом всього часу до закінчення строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що залишилася, разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені щомісячні платежі, прострочення яких мало місце під час дії договору. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.
Доказів погашення заборгованості позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 як первісному, так і новому кредитору АТ «Сенс Банк» після передачі права вимоги за кредитним договором матеріали справи не містять та відповідачами не надано.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
Отже, в межах заявлених позивачем позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним зобов'язанням, яка складається із залишку боргу за тілом кредиту та відсотками.
Щодо заявлених вимог до поручителя ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі,що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку, що у законі передбачено три способи визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги).
Зважаючи на наведене, строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права,а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам в частині вимог до поручителів судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.
17.08.2023 року АТ «Сенс Банк», який є правонаступником ПАТ «Сведбанк», за вих. № 2/17, направлено на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогу про усунення порушень. Зі змісту вказаного документа вбачається, що позивачем повідомлено відповідачам про факт переходу права вимоги за кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року, а також необхідності погашення заборгованості за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 18749,75 дол. США, з яких: 16013,33 дол. США - заборгованість за кредитом; 2736,42 дол. США - заборгованість за відсотками, на вказані у вимозі реквізити.
На підтвердження направлення зазначеної вимоги на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позивачем надано список рекомендованих поштових відправлень № 1/17.08.2023 ОСОБА_3 та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 18.08.2023 року.
Оскільки вимогу про усунення порушень на адресу відповідачів було направлено 18.08.2023 року, а із даною позовною заявою представник АТ «Сенс Банк» звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області 20.02.2024 року, позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до поручителя із вимогою, встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Таким чином, вимоги АТ «Сенс Банк» до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 18749,75 дол. США, з яких: 16013,33 дол. США - заборгованість за кредитом; 2736,42 дол. США - заборгованість за відсотками.
Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З меморіального ордеру № 229487340 від 12.02.2024 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 10581,44 грн., які підлягають стягненню у рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто по 5290,72 грн. з кожного.
На підставі ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 625, 626, 629, 1050, 1054 ЦК України,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 2103/0608/45-025 від 24.06.2008 року у розмірі 18749 (вісімнадцядцять тисяч сімсот сорок дев'ять) доларів США 75 центів США, з яких: 16013 (шістнадцять тисяч тринадцять) доларів США 33 центів США - заборгованість за кредитом; 2736 (дві тисячі сімсот тридцять шість) доларів США 42 центів США - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 5290 (п'ять тисяч двісті дев'яносто) гривень 72 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 5290 (п'ять тисяч двісті дев'яносто) гривень 72 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Сторони по справі :
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100 ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 30.01.2026 року.
СуддяЯ. В. Шестакова