"10" січня 2011 р. Справа № 8/136
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М. за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
прокурора Першотравневого району м.Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці
До приватного підприємця ОСОБА_1
Про примусове стягнення податкового боргу в сумі 27000,78 грн.
За участю представників:
Від позивача - Василик І.С. - представник
Від відповідача -ОСОБА_1 - підприємець, ОСОБА_3 -представник
В засіданні приймав участь прокурор відділу облпрокуратури -Мельничук Н.І.
СУТЬ СПОРУ: Постановою господарського суду Чернівецької області від 18.07.2007 року задоволено позовні вимоги прокурора Першотравневого району м.Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці до приватного підприємця ОСОБА_1 про примусове стягнення податкового боргу в сумі 27000,78 грн., в тому числі податок на додану вартість склав 13825,75 грн., з яких 24,43 грн. пені, податок з доходів найманих працівників склав 531 грн. та податок з доходів фізичних осіб склав 12644,03 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 року зазначену постанову залишено без змін.
Постановою Вищого адміністративного суду від 05.10.2010 року скасовано постанову та ухвалу судів першої та апеляційної інстанцій та направлено справу на новий розгляд.
Ухвалою суду від 01.12.2010 року відкрито провадження у справі та судове засідання призначено на 14.12.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що вказаний податковий борг відповідачем добровільно не сплачений, а тому, у відповідності до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) борг підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 14.12.2010 року розгляд справи відкладено на 10.01.2011 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.
Відповідач в свою чергу надав письмові пояснення, в яких заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивач пропустив визначений п.п. 15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону № 2181-ІІІ для примусового стягнення податкового боргу.
В судовому засіданні позивач та прокурор підтримали свої вимоги в повному обсязі та просять задовольнити позов, відповідач в свою чергу просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд
27.03.2002 року позивачем проведено документальну перевірку діяльності відповідача за період з 01.01.2000р. по 31.01.2002р., якою виявлено порушення ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість», ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян», ст.9 Закону України № 320/94-ВР від 22.12.1994р. «Про державний реєстр фізичних осіб». За результатами перевірки донараховано прибуткового податку з доходів від підприємницької діяльності в сумі 12721,44 грн., донараховано прибуткового податку з громадян в сумі 177 грн. та донараховано податку на додану вартість в сумі 11130,80 грн., про що складено відповідний акт.
За наслідками проведеної перевірки позивачем прийнято рішення про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства №38/17-115/2441809925/611р від 29.03.2002 року, яким відповідачеві донараховано податку на додану вартість в сумі 11130,80 грн., штраф по ПДВ в сумі 2977,20 грн., прибуткового податку з доходів від підприємницької діяльності в сумі 12721,44 грн., прибуткового податку з громадян в сумі 177 грн., штраф у подвійному розмірі від суми донарахованого прибуткового податку з громадян в сумі 354 грн.
Вказане рішення було отримане відповідачем 01.04.2002 року. Цим же рішенням відповідача було зобов'язано протягом 10 днів з дня отримання рішення перерахувати донараховані суми податків та застосовані штрафні санкції. На момент розгляду справи вищезазначене рішення виконане або оскаржене не було.
За таких обставин справи, у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Враховуючи приписи даної норми права, у відповідача існує узгоджене 11.04.2002р. податкове зобов'язання у сумі 27000,78 грн. Внаслідок несплати податкового зобов'язання у відповідача утворився податковий борг у сумі 27000,78 грн.
Згідно підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Підпунктом 15.2.1. пункту 15.2 статті 15 Закону передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Враховуючи вище викладене, позивач мав право стягнути податковий борг протягом 1095 днів (3 років) починаючи з 11.04.2002 року по 11.04.2005 року, тоді як позов про стягнення податкового боргу заявлено 26.06.2007 року.
Керуючись ст.ст. 71,86,94,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 185, ч. 1-2 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Гушилик