29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" січня 2011 р.Справа № 20/2040-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітрейд” м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 9619,70 грн.
суддя С.В. Гладій
представники сторін:
від позивача: Фесок С.М. -за довіреністю від 01.11.2010р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення 9619,70 грн. заборгованості, з яких 7272,70 грн. основного боргу за отриманий товар відповідно до договору поставки №ПГП-102 від 15.07.2009р., 1372,26 грн. штрафних санкцій (пеню), 734,54 грн. нарахувань інфляції, 240,20 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду від 22.11.2010 року суддею Гладієм С.В. порушено провадження у справі №20/2040-10. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами, підтвердженням чого є витяг з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
В судове засідання 11 січня 2011 року відповідач за викликом не з'явився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав. Крім того, в попередньому судовому засіданні 09.12.2010р. представник відповідача проти позову не заперечував.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Між ТзОВ „Стрейд” (позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір поставки №ПГП -102 від 15.07.2009р. на поставку товару, за умовами якого (п.1 Договору) Постачальник зобов'язався поставити на умовах договору продукцію (товар), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлений за цим договором товар.
Позивач по накладним № СТ-0002235 від 14.10.2009р. на суму 16305,70 грн. та №СТ-0002236 від 14.10.2009р. на суму 12556,80 грн. поставив відповідачу товар всього на суму 28862,50 грн.
Відповідно до п.2.4 договору поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу 21 календарних днів з моменту поставки товару.
Відповідач частково провів позивачу оплату на суму 9000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 156 від 10.03.2010р. на суму 500 грн., 177 від 19.03.2010р. на суму 500 грн., 219 від 09.04.2010р. на суму 1000 грн., 241 від 16.04.2010р. на суму 1000 грн., 259 від 23.04.2010р. на суму 1000 грн., 274 від 30.04.2010р. на суму 1000 грн., 288 від 07.05.2010р. на суму 1000 грн., 300 від 14.05.2010р. на суму 1000 грн., 351 від 04.06.2010р. на суму 1000 грн., 463 від 16.07.2010р. на суму 1000 грн., а також 25.01.2010р. повернув частково товар позивачу на суму 12589,80 грн., що підтверджується накладною повернення №0013.
Відповідач за отриманий товар в сумі 7272,70 грн. з позивачем не розрахувався.
На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 7272,70 грн..
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 7272,70 грн.
Відповідно п.5.2 даного договору у разі несвоєчасної оплати товару в порядку передбаченому п.2.4 договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми, простроченої до оплати, за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виконання зобов'язання.
Позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 1372,26 грн. за період з 05.11.2009р. по 05.11.2010р. в сумі 1372,26 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 05.11.2009р. по 05.11.2010р. в розмірі 240,20 грн. та нарахувань інфляції за період з листопада 2009р. по листопад 2010р. в розмірі 734,54 грн.
В зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 9619,70 грн. в т.ч.: 7272,70 грн. основного боргу, 1372,26 грн. пені, 240,20 грн. 3% річних, 734,54 грн. індексу інфляції.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та передав відповідачу товар на загальну суму 28862,50 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов'язку по його оплаті в строк встановлений Договором виконав частково на суму 21589,80 грн..
На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 7272,70 грн.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).
Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.
Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно п.5.2 даного договору у разі несвоєчасної оплати товару в порядку передбаченому п.2.4 договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми, простроченої до оплати, за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виконання зобов'язання.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.
Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1372,26 грн. пеню за період з 05.11.2009р. по 05.11.2010р..
В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача пені, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 743,41 грн. за період з 05.11.2009р. по 05.05.2010р., у зв'язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені. В позові, в частині стягнення з відповідача нарахувань пені на суму 628,85 грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
На підставі цього позивачем від простроченої суми заявлено до стягнення з відповідача 734,54 грн. - нарахувань інфляції та 240,20 грн. - 3% річних за період з 05.11.2009р. по 05.11.2010р..
Також, позов в частині стягнення з відповідача 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 218,18 грн. за період з 05.11.2009р. по 05.11.2010р., у зв'язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені. В позові, в частині стягнення з відповідача нарахувань 3% річних на суму 22,02 грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Позов в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції в сумі 734,54 грн. підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сітрейд” (АДРЕСА_2, код 33613232) -7272,70 грн. (сім тисяч двісті сімдесят дві гривни 70 коп.) основного боргу, 743,41 грн. (сімсот сорок три гривни 41 коп.) пені, 218,18 грн. (двісті вісімнадцять гривень 18 коп.) 3% річних, 734,54 грн. (сімсот тридцять чотири гривни 54 коп.) нарахувань інфляції, 95,10 грн. (дев'яносто п'ять гривень 10 коп.) витрат по оплаті державного мита та 220,03 грн. (двісті двадцять грн.03 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову в частині стягнення пені в сумі 628,85 грн. та 3% річних в сумі 22,02 грн. відмовити.
Суддя С.В. Гладій