29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" січня 2011 р.Справа № 20/2052-10
За позовом Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" м. Хмельницький
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення заборгованості у сумі 560,36 грн., з якої 531,22 грн. основного боргу, 21,31 грн. борг внаслідок інфляційних процесів, 7,83 грн. - 3% річних
Суддя Гладій С.В.
За участю представників сторін:
позивача: Якимчук В.В. представник за довіреністю № 449 від 31.03.2010 р.
відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача суму 560,36 грн., з якої 531,22 грн. основної заборгованості за надані послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів у відповідності до укладеного між сторонами договору №3575 від 07.10.2008р., 21,31 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 7,83 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідно до укладеного між сторонами договору, щомісячно відповідачу виставлялися до оплати рахунки за надані послуги згідно затверджених тарифів. Вказує, що відповідач здійснює оплату несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушує вимоги чинного законодавства та умови укладеного договору.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав повністю та наполягав на його задоволені, мотивуючи тим, що позов заявлений обґрунтовано та підтверджений наявними в матеріалах справах доказами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи рекомендованим листом, проте письмового відзиву на позов не подав, представника в судове засідання не направив, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи, господарським судом встановлено наступне:
Між Хмельницьким комунальним підприємством „Спецкомунтранс” (виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір №3575 від 07.10.2008р. відповідно до умов якого споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги по вивезенню твердих побутових відходів, накопичених на об'єктах споживача на умовах цього договору (п.1.1 договору).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 договору загальний обсяг перевезень відходів (на місяць) згідно норм накопичення для споживачів всіх форм власності та приватних підприємців (крім бюджетних установ) складає - 2,15 куб. м., тариф на вивіз 1 куб.м. затверджений органами місцевого самоврядування на дату укладення договору складає 22,45 грн., середньомісячна вартість послуг становить 8,05грн..
Пунктами 3.1,3.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плату за послуги по вивезенню твердих побутових відходів Споживач вносить на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач може застосовувати авансові платежі у розмірі 50% від суми щомісячної плати.
Умовами договору на замовника покладено обов'язок своєчасно у встановлений даним договором термін оплачувати надані послуги (п.4.2.2. договору).
Відповідно п. 7.1. цей договір набирає чинності з дня його підписання, та вважається дійсним, якщо однією із сторін не буде заявлено про відмову з поважних причин від цього договору або його перегляд.
Позивач та Відповідач досягли згоди з усіх істотних умов Договору, що підтверджено підписами сторін на договорі.
На виконання умов зазначеного договору позивач надавав відповідачу послуги по вивезенню твердих побутових відходів, що підтверджується рахунками.
Відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 02.11.2010р. у нього виник перед позивачем борг в сумі 531,22грн. згідно поданого розрахунку.
Крім цього, позивачем нараховано до стягнення 21,31 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 7,83 грн. 3% річних.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Положеннями ст. 173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Відповідно до п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір №3575 від 07.10.2008р. про надання послуг з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, відповідно до умов якого споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги по вивезенню твердих побутових відходів, накопичених на об'єктах споживча на умовах цього договору.
Як слідує із матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору надавав відповідачу послуги по вивезенню твердих побутових відходів, що підтверджується рахунками. Відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 02.11.2010р. у нього виник перед позивачем борг в сумі 531,22 грн., що підтверджується поданими в матеріали справи рахунками за надані послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів. Доказів про погашення відповідачем заборгованості суду не подано.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем правомірно проведено розрахунок та заявлено до стягнення інфляційних витрат у сумі 21,31 грн. (за період прострочення з 01.12.2009р. по 30.09.2010р.) та 7,83 грн. 3% річних згідно поданого розрахунку.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 531,22грн. основного боргу, 21,31 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 7,83 грн. 3% річних обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, ст.ст. 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" м. Хмельницький до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення заборгованості у сумі 560,36 грн. задоволити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1) на користь Хмельницького комунального підприємства „Спецкомунтранс” м. Хмельницький, вул. Толстого, 1 (код 03356565) 531,22грн. (п'ятсот тридцять одна гривня 22 коп.) заборгованості, 21,31грн. (двадцять одна гривня 31 коп.) інфляційних, 7,83грн. (сім гривень 83 коп.) 3% річних, 102грн. (сто дві гривні) державного мита, 236грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ
Суддя С.В. Гладій