79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.01.11 Справа№ 4/121
Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Мір Снабженія” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №02/12/618 від 02 грудня 2009 року
Товариство з обмеженою відповідальністю „Мір Снабженія” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з урахуванням уточнень просить суд стягнути з відповідача 3524,45 грн. основного боргу, 174,65 грн. інфляційних нарахувань, 86,41 грн. - 3% річних та 504,41 грн. пені за договором купівлі-продажу №02/12/618 від 02 грудня 2009 року. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита, витратна інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та з урахуванням уточнень 1000,00 грн. вартості послуг адвоката.
Представник позивача повідомила суд про її неможливість прибути в судове засідання через зайнятість в іншій справі.
Відповідач вдруге про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що є докази у справі. Проте відзиву, заперечень чи спростувань позовних вимог відповідач суду не надав, про причини суд не повідомив.
Отже, суд забезпечив відповідачу можливість скористатись наданими законом процесуальними правами, подати суду відзив та докази в обґрунтуванняє своєї позиції. Тому суд ухвалює розглядати справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України -за наявними у справі матеріалами.
Розглянув матеріали справи, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з матеріалами справи товариство з обмеженою відповідальністю „Мір Снабженія” (продавець) і фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (покупець) 02 грудня 2009 року уклали договір купівлі-продажу № 02/12/618 за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти його і оплатити. Пунктом 1.5. договору визначено, що датою продажу товару є дата в накладній на передачу товару. Пунктом 2.1.1. визначено строк оплати вартості отриманої партії товару -впродовж трьох календарних днів з моменту поставки товару. За кожний день прострочення платежу покупцю нараховується штрафна неустойка в розмірі 0.6% від суми неоплаченого товару (п.5.2.).
На виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 02/12/618 від 02 грудня 2009 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 3524,45 грн., що підтверджено видатковою накладною № 453864 від 17 березня 2010 року. В силу п. 2.1.1. договору відповідач повинен був впродовж трьох календарних днів з моменту поставки товару, тобто до 20 березня 2010 року оплатити позивачу 3524,45 грн. вартості отриманого товару.
На підставі п.5.2. договору на прострочену суму грошового зобов'язання нараховано пеню в сумі 504,41 грн., а на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України -174,65 грн. інфляційних нарахувань, 86,41 грн. - 3% річних.
Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В силу ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Як встановлено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Станом на дату розгляду спору суду не надано ні доказів оплати стягуваної суми, ні заперечень чи спростувань позовних вимог.
Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача 3524,45 грн. основного боргу, 174,65 грн. інфляційних нарахувань, 86,41 грн. - 3% річних та 504,41 грн. пені за договором купівлі-продажу №02/12/618 від 02 грудня 2009 року.
Щодо заяви позивача про стягнення з відповідача в числі інших судових витрат, витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 1000,00 грн., суд констатує наступне.
Як визначено статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач оплатив адвокату ОСОБА_2 1360,00 грн. за надання правової допомоги по стягненню суми боргу за договором купівлі-продажу № 02/12/618 від 02 грудня 2009 року. Надання послуг адвокатом проводилося на підставі угоди №49/1 про надання адвокатських послуг від 29 червня 2010 року, в якій вказано, що означена сума включає й надання послуг у майбутньому, зокрема, підготовка документів, клопотань, скарг, відгуків, пояснень та подання їх в усі судові інстанції; надання послуг на стадії виконавчого провадження.
Зі змісту статті 44 ГПК України випливає, що суд може покласти на відповідача лише ті судові витрати, що понесені позивачем при розгляді справи судом першої інстанції.
Надані ж послуги адвоката в даній справі - це підготовка позовної заяви, розрахунку позовних вимог, клопотання про збільшення позовних вимог та пояснення про відмову надати оригінали документів для огляду в судовому засіданні і про неможливість прибути в судове засідання. На думку суду, 1000,00 грн. адвокатських послуг, які позивач просить покласти на відповідача, є надмірно великою. При цьому суд не заперечує права позивача на власний розсуд оплачувати надані йому адвокатські послуги, проте це не породжує автоматично обов'язку суду покладати їх на відповідача в повному обсязі, як понесені судові витрати при розгляді справи. Суд покладає на відповідача 500,00 грн. понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката. Решту судових витрат суд повністю покладає на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Мір Снабженія” (Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське, вул. Свободи, 5-а; ідентифікаційний код 30823084) -3524,45 грн. основного боргу, 174,65 грн. інфляційних нарахувань, 86,41 грн. - 3% річних та 504,41 грн. пені та судові витрати: 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 500,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гриців В.М.