Справа № 367/2205/25
Провадження №2/367/291/2026
про залишення без руху
19 лютого 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М., вирішуючи питання про прийняття до свого провадження та призначення до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
03 березня 2025 року ухвалою суду за вказаним позовом було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання по справі.
Згідно розпорядження керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ № 164 від 14.01.2026 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності було призначено до повторного автоматичного розподілу у зв'язку із відрахуванням зі штату Ірпінського міського суду Київської області з 04.12.2025 судді Лещенко О.В. у зв'язку із закінченням строку відрядження.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 справу передано на розгляд судді Третяк Я.М.
Відповідно до ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про прийняття справи до свого провадження та підготовчого засідання по справі.
Разом з тим, під час розгляду справи судом було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просить суд визнати за ним майнові права на об'єкт будівництва - квартиру, зазначаючи вартість такої квартири, яка згідно договору, становить 530370,00 грн.
При цьому, позивачем не вказано ціну позову та зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру.
Суд вважає за необхідне зауважити, що визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно, передбачено статтею 176 ЦПК України, якою, зокрема п. 2 ч. 1 встановлено, що у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2025 року, становить 3028 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як уже було заначено вище, позивачем фактично заявлено вимогу саме майнового характеру, а саме: визнання майнових прав на об'єкт будівництва - квартиру. Поряд з цим, як зазначає позивач, а також вбачається з копії долученого договору від 04.03.2016 загальна вартість квартири на день укладення договору становила 530370,00 грн. Відтак, позивачу при зверненні до суду з вказаним позовом необхідно було сплатити 5303,70 грн. судового збору.
При цьому, до позовної заяви було долучено лише копію платіжної інструкції від 25.02.2025 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., фактично як за позовну вимогу немайнового характеру. Тож, позивачу необхідно додатково сплатити ще 4092,50 грн. судового збору, відповідно до вищевказаних вимог закону.
Окрім того, суд звертає увагу, що копія ордеру на надання правничої допомоги, виданого адвокатським об'єднанням «КРІДЕНС ПАРТНЕРС» на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 2/25 від 23.01.2025, не містить підпису керівника адвокатського об'єднання.
Таким чином, поданий на підтвердження наявності повноважень на представництво інтересів ордер не відповідає вимогам пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, так як у ньому не заповнені усі обов'язкові графи.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 260, 261 ЦПК України, суддя
Прийняти до свого провадження цивільну справу № 367/2205/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки позову не будуть усунені у встановлений судом строк, позовна заява відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я. М. Третяк