2/130/416/2026
130/3444/25
"18" лютого 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля.,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Представник позивача АТ «Універсал банк» звертається до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 5 серпня 2023 року в сумі 46017,34 грн, а також 3028 грн судових витрат. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідачка свої зобов'язання щодо повернення кредиту не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
На підтвердження позовних вимог представник позивача надав розрахунок заборгованості, виписку по рахунку відповідачки, копію анкети-заяви відповідачки до Договору про надання банківських послуг, копії довідок, копію паспорту споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank.
Позиція відповідача
Відповідач надала клопотання, в якому просила врахувати її матеріальне становище та розстрочити виконання рішення на 24 місяці, оскільки не має змоги сплатити всю суму одразу.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 10 листопада 2025 року (а.с. 1).
В прохальній частині позовної заяви представник позивача просить справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та вказав, що в разі неявки в судове засідання відповідачки, АТ «Універсал Банк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та ухвалення судом заочного рішення .
В порядку частини сьомої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 13 листопада 2025 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 14 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (а.с. 50).
Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками було надіслано відповідачці рекомендованим листом за адресою місця реєстрації відповідачки (а.с. 49).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, надісланий судом пакет документів 22 листопада 2025 року вручено особисто відповідачці ОСОБА_1 (а.с. 52).
3 грудня 2025 року надходить клопотання від відповідачки (а.с. 53).
Отже, відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи, судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації нею права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Цивільного процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи встановлено, що 5 серпня 2023 року ОСОБА_1 підписала анкету - заяву до договору про надання банківських послуг. Своїм підписом відповідач підтвердила, що ця заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідачка шляхом підписання вказаної анкети повідомила також, що ознайомилася з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірник у мобільному додатку. Анкета-заява підписана ОСОБА_1 власноручно. Підписавши Анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилась та отримав примірники вищезазначених документів у мобільному додатку. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 41600 (а.с. 18).
До матеріалів позову представник позивача надав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank (а.с. 25-31).
Паспортом споживчого кредиту зазначаються правові аспекти кредитного договору (а.с. 34-36).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вищезазначеним договором станом на 5 жовтня 2025 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 46017,34 грн, яка складається з тіла кредиту в сумі 46017,34 грн, заборгованість за відсотками 0 грн, заборгованість за пенею 0 грн, штрафні санкції 0 грн (а.с. 11-13).
Відповідно до виписки про рух коштів по картці, відповідачка користувалась кредитними коштами (а.с. 15-17).
Згідно із копією довідки про наявність рахунку від 5 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 є власником картки № НОМЕР_1 , тип картки - Картка Чорна, статус картки - Активна до 05/30 (а.с.23).
Відповідно до довідки про розмір встановленого ліміту, ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 5 серпня 2023 року за карткою № НОМЕР_2 , 05.08.2023 о 17:48:26 год встановлено кредитний ліміт в розмірі 1000 грн, який 23 грудня 2023 року збільшився до 45000 грн та 1 липня 2024 року зменшився до 41600 грн (а.с.24).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі, платіжної системи МаsterСагd, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.
Згідно з підпунктом 2.3. пунктом 2 Умов, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором.
Відповідно до пункту 2.4 Умов, своїм підписом в Анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, паспорту споживчого кредиту, прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.
Пунктом 2.12 Умов визначено, що клієнт уклавши договір, шляхом підписання Анкети-заяви, підтверджує, що клієнт до укладення ним договору був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту тощо, як це вимагає законодавство про споживче кредитування, та отримав відповідні документи від банку і погоджується з ними. Клієнт підтверджує, що вказана інформація була надана клієнту у повному обсязі. Клієнт розуміє зміст вказаної інформації та підтверджує факт належного її надання клієнту банком.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною статті 634 Цивільного кодексу України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною другою статті 1054, частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Судом встановлено, що відповідач погодилась на умови кредитування шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг своїм підписом. Відповідач активно користувалася встановленим їй кредитним лімітом. Коли на картковому рахунку закінчились кошти, відповідачка продовжила користуватися карткою, що призвело до утворення овердрафту.
Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачкою узятих на себе зобов'язань за договором про надання банківських послуг щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.
Стосовно заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 129 - 1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Вказане закріплено і в статті 18 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
За приписами частини першої статті 267 Цивільного процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 435 Цивільного процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
В той же час, згідно з частиною п'ятою статті 435 Цивільного процесуального кодексу України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25 вересня 2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №810/4643/18 зазначив, що це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин а справи, зокрема, суб'єктного складу сторін у справі, зобов'язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов'язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов'язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов'язок чи зобов'язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Так, відповідач просить врахувати, що вона є матір'ю малолітньої дитини, офіційно не працює, не має власного житла та орендує однокімнатну квартиру, чоловік працює не офіційно та має нестабільний дохід, а тому розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці.
Проаналізувавши всі обставини справи, вивчивши надане відповідачкою клопотання, суд не вбачає за можливе задовільнити дану заяву оскільки, оскільки відповідачкою не надано до клопотання жодних доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається, крім того, надане клопотання не містить підпису відповідачки та відомостей про направлення його копії стороні позивача, що є порушенням вимог статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Висновки суду
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, з відповідача, в силу частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 3028 грн (а.с. 6).
Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд -
Позов Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 5 серпня 2023 року в сумі 46 017 (сорок шість тисяч сімнадцять) грн 34 коп, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення залишити без задоволення.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: Акціонерне товариство "Універсал Банк" 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ