про залишення позовної заяви без руху
20 лютого 2026 року Київ № 320/6813/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо нездійснення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних із 24.07.2024 до 05.01.2025 (згідно з реєстром, що додається до позову у вигляді Додатку № 58);
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (згідно з реєстром, що додається до позову у вигляді Додатку № 59);
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних із 24.07.2024 до 05.01.2025 (згідно з реєстром, що додається до позову), датою фактичного подання на реєстрацію.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Суд установив, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо нездійснення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних із 24.07.2024 до 05.01.2025 (згідно з реєстром, що додається до позову у вигляді Додатку № 58).
З аналізу доданого до позовної заяви Додатку № 58 суд установив, що реєстр податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, складається із 22 816 податкових накладних, однак позовні вимоги містять лише загальне посилання на додаток до позовної заяви, без зазначення реквізитів податкових накладних, реєстрацію яких не здійснено. У порядку усунення зазначеного недоліків позивач має чітко зазначити реквізити усіх 22 816 податкових накладних, реєстрацію яких не здійснено.
Також позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (згідно з реєстром, що додається до позову у вигляді Додатку № 59).
З аналізу доданого до позовної заяви Додатку № 59 суд установив, що позивач оскаржує 458 рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, однак позовні вимоги містять лише загальне посилання на додаток до позовної заяви, без зазначення реквізитів оскаржуваних рішень. Також суд установив, що під час формування реєстру оскаржуваних рішень позивачем зазначено окремі рішення з датами майбутніх періодів (зокрема рішення за 27.10.2026, 27.10.2027, 27.10.2028, 27.10.2029, 27.10.2030, 27.10.2034, 27.10.2039 та 27.10.2042) У порядку усунення зазначеного недоліків позивач має чітко зазначити реквізити усіх 458 оскаржуваних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних.
У зобов'язальній частині позовних вимог позивач просить Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних із 24.07.2024 до 05.01.2025 (згідно з реєстром, що додається до позову), датою фактичного подання на реєстрацію.
З аналізу доданого до позовної заяви Додатку № 58 суд установив, що реєстр податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, складається із 22 816 податкових накладних, однак позовні вимоги містять лише загальне посилання на додаток до позовної заяви, без зазначення реквізитів податкових накладних, реєстрацію яких не здійснено.
У порядку усунення зазначеного недоліку позовної заяви позивач має чітко зазначити реквізити усіх 22 816 податкових накладних, реєстрацію яких позивач просить здійснити. Також у порядку усунення недоліків позовної заяви позивач має обґрунтувати оскарження 458 рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних і необхідність реєстрації решти з 22 816 податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, без оскарження рішень про відмову у їх реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).
Відповідно до частин першої і другої статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Дослідивши матеріали справи, суд установив, що до позовної заяви не додано усіх документів щодо обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема усіх оскаржуваних 458 рішень про відмову в реєстрації податкових накладних (до суду надано 31 оскаржуване рішення, з яких тричі повторюється рішення № 13392448/36940442), усі спірні 22 816 податкові накладні, реєстрацію яких зупинено, а також квитанції про зупинення реєстрації усіх спірних податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, подані пояснення та додані до них документи.
У порядку усунення зазначеного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені та належної якості копії усіх документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, разом із копіями для відповідачів.
Також згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - у сумі 3 028 гривень).
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що в ній одночасно заявлено 46 090 вимог немайнового характеру. Сума судового збору за звернення позивача з вимогами немайнового характеру становить 122 710 016,00 грн ((46 090 х 3 328,00 грн) х 0,8). Позивач надав до суду докази сплати судового збору на суму 6 656,00 грн.
Таким чином, зазначений недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про доплату судового збору.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів із дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДК ЛЛІР" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.