Рішення від 20.02.2026 по справі 320/45953/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року справа №320/45953/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Сервіс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог Сервіс» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0103590/0706 від 16.09.2024.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пролог Сервіс», за результатами якої складено акт перевірки від 20.05.2024 №49337/Ж5/26-15-07-01-19/42423986.

ТОВ «Пролог Сервіс» скористалося своїм правом, встановленим пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, та подало заперечення від 31.05.2024 №306 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 31.05.2024 №52677/6) на акт перевірки від 20.05.2024 №49337/Ж5/26-15-07-01-19/42423986 та додаткові документи.

За результатами розгляду заперечень позивача Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження.

За наслідками проведення відповідачем документальної позапланової перевірки складено акт перевірки від 08.07.2024 №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986.

Позивач не погоджується із висновками акта перевірки, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам.

Позивач вказує, що виготовлений ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» на замовлення ТОВ «Пролог Сервіс» товар (душова установка - котел швидкісного нагріву води (КШНВ)) за технічними умовами, кількістю повністю відповідає товару, що було реалізовано ТОВ «Югсталь».

Надання ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» послуг згідно укладеного договору підтверджується податковими накладними, зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, ТОВ «Пролог Сервіс» правомірно включено до складу податкового кредиту за період лютий 2024 року суму ПДВ у розмірі 4 560 807 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 16.01.2025.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 підготовче судове засідання відкладено на 30.01.2025.

16.01.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку подання відзиву на позовну заяву.

У наданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в ході проведеної позапланової документальної виїзної перевірки не підтверджено показники податкового кредиту, задекларованого в податковій декларації з ПДВ за лютий 2024 року у загальній сумі 4 560 807 грн.

Відповідач зазначив, що доводи позивача про відповідність придбаного та реалізованого товару не відповідає дійсності, і саме ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» є виробником «установка душова мобільна».

Таким чином, на переконання відповідача, оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято правомірно, адже первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

21.01.2025 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник позивача, окрім іншого, наголошує на пропуск відповідачем строку подачі відзиву на позовну заяву.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 підготовче судове засідання відкладено на 11.03.2025.

11.03.2025 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв'язку з технічними несправностями системи ВКЗ. Призначено наступне підготовче судове засідання на 26.03.2025.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 підготовче судове засідання відкладено на 10.04.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 клопотання представника відповідача б/н б/д про поновлення строку на подання відзиву у справі задоволено; продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву Головного управління ДПС у м. Києві на позовну заяву, - на 5 (п'ять) календарних днів; прийнято до розгляду відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві у справі №320/45953/24 б/д б/н, який поданий до суду 16.01.2025.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.05.2025.

У судове засідання 13.05.2025 представники сторін не з'явилися. Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 розгляд справи відкладено на 01.07.2025.

У судове засідання 01.07.2025 з'явились представник позивача та представники відповідача. Враховуючи клопотання представника позивача про перехід в письмове провадження, протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

10.07.2025 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано додаткові пояснення у справі, в яких позивач, серед іншого, зазначає, що душові установки - котли швидкісного нагріву води (КШНВ) (Продукція) виготовлялись згідно Технічних умов ТУ У 27.5-42423986-001:2023 «Установка душова мобільна», які, в свою чергу, повністю відповідають вимогам ТС А01XI.07148-259:2020(01), затвердженим Міністерством оборони України та чинними з 27.08.2020.

Продукція, яка була виготовлена ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» на замовлення та на підставі дозвільних документів ТОВ «Пролог Сервіс» була реалізована ТОВ «Югсталь».

В подальшому, ТОВ «Югсталь» на підставі Договору №286/3/23/387 від 26.10.2023, укладеним із Міністерством оборони України про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України), поставило товар (Душові установки - котли швидкісного нагріву води) до Міністерства оборони України.

Заперечення щодо якості або невідповідності вимогам нормативних документів відсутні.

Таким чином, доводи контролюючого органу про невідповідність виробленого та реалізованого товару не відповідають дійсності.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог Сервіс» (ідентифікаційний код 42423986, адреса: 03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, буд. 9-Г, оф. 236) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.08.2018, номер запису 10681020000051884.

ТОВ «Пролог Сервіс» з 01.09.2020 є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер: 424239826503.

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ «Пролог Сервіс» станом на період, за який проводилась перевірка, було 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі службового посвідчення від 04.04.2024 КВ №003211 та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 01.04.2024 №2053-п головним державним інспектором відділу перевірок у сфері державного управління та оборони управління податкового аудиту інших галузей економіки Головного управління ДПС у м. Києві Шумуновим Артуром, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Сервіс» (код ЄДРПОУ 42423986) з питань законності декларування від?ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2024 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень 2022 року, липень, жовтень, листопад, грудень 2023 року, січень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2024 №9064879901).

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пролог Сервіс» складено акт №49337/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 від 20.05.2024, яким встановлено порушення: пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, підпункту «г» пункту 198.5 та пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХГУ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 11 883 655 грн., в тому числі за лютий 2024 року на суму 11 883 655 грн., а також порушення пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 ПК України, а саме: підприємством не складено та не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) зведену податкову накладну на вартість товарів, які були придбані з ПДВ, та використані в операціях, що не пов'язані з господарською діяльністю.

ТОВ «Пролог Сервіс» подано до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки та додаткові документи листом №306 від 31.05.2024 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 31.05.2024 №52677/6).

За результатами розгляду заперечень, Головне управління ДПС у м. Києві прийнято рішення про проведення документальної позапланової перевірки з питань, що стали предметом оскарження.

На підставі направлень від 25.06.2024 №14451/26-15-07-06-01-17, №14452/26-15-07-06-01-17 та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 12.06.2024 №4123-п, головним державним інспектором відділу перевірок у сфері державного управління та оборони управління податкового аудиту інших галузей економіки Головного управління ППС у м. Києві Шумуновим Артуром та Янченком Михайлом, відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України та, враховуючи незгоду ТОВ «Пролог Сервіс» з висновками акта перевірки №49337/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 від 20.05.2024, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Пролог Сервіс» (код ЄДРПОУ 42423986) з питань, що стали предметом оскарження.

Копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 12.06.2024 №4123-п направлено 13.06.2024 засобами поштового зв?язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0600930546388 на податкову адресу підприємства: 03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 9-Г, оф. 236. Поштове відправлення за №0600930546388 вручено ТОВ «Пролог Сервіс» 15.06.2024.

Направлення на перевірку вручено 25.06.2024 головному бухгалтеру ТОВ «Пролог Сервіс» ОСОБА_1 .

Перевірка проводилась у період з 25.06.2024 по 01.07.2024.

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пролог Сервіс» складено акт №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 від 08.07.2024 (далі - акт №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986), яким встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 4 732 264 грн., в тому числі за лютий 2024 року на суму 4 732 264 гривень.

Не погоджуючись із актом №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986, ТОВ «Пролог Сервіс» подало до ГУ ДПС у м. Києві заперечення від 15.07.2024 №321 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 15.07.2025 №65714/6) та додаткові документи.

Головним управлінням ДПС у м. Києві, листом «Про розгляд заперечення» від 24.07.2024 №14428/Ж12/26-15-07-06-01-09, повідомлено ТОВ «Пролог Сервіс», що заперечення від 15.07.2024 №321 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 15.07.2025 №65714/6) на Акт перевірки долучені до матеріалів перевірки.

На підставі акта №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 Головним управлінням ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 №0079464/0706, яким встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, в результаті чого позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 4 732 264 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Пролог Сервіс» звернулось до Державної податкової служби України із скаргою №25/07-24-1 від 25.07.2024 (вх. ДПС України від 25.07.2024 №28697/6).

За результатами розгляду даної скарги ДПС України прийнято рішення №27581/6/99-00-06-01-04-06 від 12.09.2024, яким скаргу ТОВ «Пролог Сервіс» задоволено частково, а саме: податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 №0079464/0706 скасовано в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 171 457 грн, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

В подальшому, на підставі акта №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 та рішення ДПС України №27581/6/99-00-06-01-04-06 від 12.09.2024, Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 16.09.2024 №0103590/0706, яким встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, в результаті чого позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 4 560 807 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 16.09.2024 №0103590/0706, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

За правилами, визначеними в пункті 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку; під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

На підставі зазначеного, у цьому пункті наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.3 статті 86 ПК України регламентовано, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до абзацу десятого підпункту 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв'язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти висновку, що однією з підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є подання платником податків контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу.

При цьому така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали предметом оскарження.

Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення від 04.04.2024 НОМЕР_1 та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 01.04.2024 №2053-п ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 ПК України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Пролог Сервіс» з питань законності декларування від?ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2024 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за вересень 2022 року, липень, жовтень, листопад, грудень 2023 року, січень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2024 №9064879901).

За результатами вказаної перевірки складено акт №49337/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 від 20.05.2024, яким встановлено порушення: пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, підпункту «г» пункту 198.5 та пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХГУ, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 11 883 655 грн., в тому числі за лютий 2024 року на суму 11 883 655 грн., а також порушення пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 ПК України, а саме: підприємством не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведену податкову накладну на вартість товарів, які були придбані з ПДВ, та використані в операціях, що не пов'язані з господарською діяльністю.

Надалі, як встановлено судом із матеріалів справи, ТОВ «Пролог Сервіс» подало до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення на акт перевірки та додаткові документи листом №306 від 31.05.2024 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 31.05.2024 №52677/6).

Розглянувши заперечення ТОВ «Пролог Сервіс» №306 від 31.05.2024 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 31.05.2024 №52677/6), ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пролог Сервіс» з питань, що стали предметом оскарження, за результатами якої складено акт №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Пролог Сервіс» пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від?ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 4 732 264 грн., в тому числі за лютий 2024 року на суму 4 732 264 гривень.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач наголошує на невідповідність акта перевірки №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 дійсним обставинам, що може свідчити про упереджене ставлення працівників ГУ ДПС у м. Києві до платника податків.

Так, позивач зазначає, що у вступній частині акту перевірки вказано, що журнал реєстрації перевірок платника податків не надавався. Проте, зазначена інформація не відповідає дійсності, адже головним державним інспектором відділу перевірок у сфері державного управління та оборони управління податкового аудиту інших галузей економіки ГУ ДПС у м. Києві Шумуновим Артуром та Янченком Михайлом, якими і проводилась перевірка, власноруч здійснено записи у журналі реєстрації перевірок №1 ТОВ «Пролог Сервіс», де зазначено: номер посвідчення посадової особи, дату його видачі, строк перевірки, а також міститься підпис посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві.

Також, в акті перевірки №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 не зазначено об'єкт оподаткування - орендований офіс за адресою: м. Київ, пр. Науки, 76, хоча повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, форма №20-ОПП подавалася ТОВ «Пролог Сервіс» 18.06.2024.

Окрім того, не відповідають дійсності і доводи контролюючого органу про ненадання до перевірки документів щодо проведення інвентаризації під час проведення перевірки, зокрема наказів, інвентаризаційних описів.

Надаючи правову оцінку зазначеним недолікам акта №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (далі - Порядок №727), акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №727 встановлено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №727 вступна частина акта (довідки) документальної перевірки має містити, зокрема, інформацію про наявність журналу реєстрації перевірок платника податків та вчинення в ньому запису про проведення перевірки.

Судом встановлено, що у вступній частині акта №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 зазначено, що журнал реєстрації перевірок платника податків не надавався.

Водночас, в матеріалах справи наявна копія журналу реєстрації перевірок №1 ТОВ «Пролог Сервіс», в якому наявний запис уповноважених осіб ГУ ДПС у м. Києві Шумунова Артура та Янченка Михайла про проведення позапланової документальної перевірки у період з 25.06.2024 по 01.07.2024.

Водночас, у постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19 Верховний Суд, застосувавши норми підпунктів 17.1.6, 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 58.1 статті 58, пунктів 86.1, 86.7, 86.8 статті 86 ПК, дійшов висновку, що акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Верховний Суд також зазначив, що сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта. Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, й не є обов'язковим рішенням суб'єкта владних повноважень.

За висновком Верховного Суду, акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Суд зазначає, що невірне відображення в акті перевірки інформації про наявність журналу реєстрації перевірок платника податків та вчинення в ньому запису про проведення перевірки є технічною помилкою, допущеною ГУ ДПС у м. Києві, яка не впливає на суть виявленого та зафіксованого у вказаному акті перевірки порушення.

На переконання суду, наявність технічних помилок в акті перевірки, які не впливають на суть встановленого порушення, не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акта перевірки.

Суд враховує, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі №820/2300/18, від 30.04.2020 у справі №810/384/16, від 17.03.2020 у справі №808/4140/15, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, в яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Щодо тверджень позивача про не зазначення в акті №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 об?єкта оподаткування - орендований офіс, за адресою м. Київ, пр. Науки, 76, а також невідповідність доводів контролюючого органу про ненадання до перевірки документів щодо проведення інвентаризації, під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом із акта №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986, в пункті 2.8. вказаного акта зазначено відомості про загальну площу приміщень (згідно з правовстановлювальними документами), що на початок перевірки використовувались у господарській діяльності ТОВ «Пролог Сервіс», а саме: м. Київ, вул. Пшенична, 4а (договір зберігання від 16.11.2021 №16.11.21, укладений між ТОВ «Пролог Сервіс» та ТОВ «Сейф Логістік»); м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34 (договір суборенди нежитлового приміщення від 19.08.2023 №633, укладений між ТОВ «Пролог Сервіс» та ТОВ «Корчуватський Комбінат», предмет договору - нежитлове приміщення 56 кв. м.); м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34 (договір суборенди нежитлового приміщення від 05.04.2023 №654, укладений між ТОВ «Пролог Сервіс» та ТОВ «Корчуватський Комбінат», предмет договору - нежитлове приміщення 44,6 кв.м.); м. Київ, проспект Науки, 76 (офіс 2) (договір оренди нежитлового приміщення від 14.07.2021 №М/2021/О/18, укладений між ТОВ «Пролог Сервіс» та ТОВ «Мітіс», предмет договору - нежитлове приміщення 61,9 кв.м.); м. Київ, вул. Глушкова Академіка, 9-Г (договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2023 « 2023/ПС, укладений між ТОВ «Пролог Сервіс» та ТОВ «Пролог Інвестмент», предмет договору - нежитлове приміщення 100 кв.м.).

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом відображено в акті перевірки об'єкт оподаткування - орендований офіс, за адресою м. Київ, пр. Науки, 76, про який платником податків 18.06.2024 було подано повідомлення про об?єкти оподаткування, або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, форма №20-ОПП.

Також, в пункті 2.12. акта №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 зазначено інформацію про результати проведеної під час перевірки на виконання підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України, інвентаризації активів з метою підтвердження факту їх придбання.

Так, у вказаному пункті зазначено наступне: «Головним управлінням ДПС у м. Києві на ТОВ «Пролог Сервіс» направлено лист «Про проведення інвентаризації» від 25.06.2024 №11972//26-15-07-06-01-09.

Крім того, у зв'язку з наявністю у ТОВ «Пролог Сервіс» складу за адресою: м. Хмельницький, вул. Р.Шухевича, 6, та з метою залучення посадових осіб ГУ ДІС у Хмельницькій обл. до проведення інвентаризації, Головним управлінням ДПС у м. Києві направлено до ГУ ДПС у Хмельницькій обл. лист «Про проведення інвентаризації ТОВ «Пролог Сервіс» від 20.06.2024 №9054/7/26-15-07-06-01-08. Відповідь від ГУ ДПС у Хмельницькій обл. надійшла листом від 27.06.2024 №925/7/22-01-07-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 27.06.2024 №9136/7) з матеріалами інвентаризації майна та товарно-матеріальних цінностей станом на 27.06.2024.

ТОВ «Пролог Сервіс» надано до перевірки: наказ від 26.06.2024 №2-ІНВ «Про призначення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації»; інвентаризаційні описи запасів на 27.06.2024 по адресах: - м. Київ, проспект Науки, 76 на суму 82 100 грн.; - м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34 на суму 736 899 грн. грн.; - м. Київ, проспект Глушкова, 9-г на суму 2 331 803 грн.; - м. Хмельницький, вул. Р. Шухевича, 6 на суму 26 428 880 грн. (товар знаходиться на відповідальному зберіганні в складському приміщенні ТОВ «Дел Пост» (код 37098256) згідно договору «Про надання послуг зберігання та додаткових складських послуг від 01.11.2023 №01-11/23-ВЗ»).

За результатами проведеної інвентаризації надлишки та нестачі не встановлено.».

Таким чином, судом встановлено, що доводи позивача про не зазначення в акті №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 об?єкта оподаткування - орендований офіс, за адресою м. Київ, пр. Науки, 76, та невідповідність висновків контролюючого органу про ненадання до перевірки документів щодо проведення інвентаризації, під час проведення перевірки, не підтверджено матеріалами справи.

Окрім того, позивач, мотивуючи протиправність дій відповідача, зазначає, що відповідач вийшов за межі предмету перевірки, призначеної відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Так, порушення щодо не підтвердження показників податкового кредиту, задекларованого в декларації з ПДВ за лютий 2024 року на суму 171 457 грн, у зв?язку з неврахуванням скаржником уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2022 року, яким зменшено рядок 20.3 та рядок 21 на суму 171 457 грн (поданий до ГУ ДПС 21.02.2024), не були встановлені актом від 20.05.2024, не викладались в запереченнях платника податку до нього та не були предметом розгляду заперечень.

Суд зазначає, що вказані обставини були досліджені ДПС України при розгляді скарги ТОВ «Пролог Сервіс» №25/07-24-1 від 25.07.2024 (вх. ДПС України від 25.07.2024 №28697/6).

За результатами розгляду даної скарги ДПС України прийнято рішення №27581/6/99-00-06-01-04-06 від 12.09.2024, яким скаргу ТОВ «Пролог Сервіс» задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.07.2024 №0079464/0706 в частині встановленого порушення, яке виходить за межі предмету перевірки.

Таким чином, суд вважає, що обставини, які були предметом адміністративного оскарження і за результатами якого рішення контролюючого органу було скасовано, не можуть бути повторно досліджені судом в межах цієї справи, у зв'язку з чим відповідні доводи позивача є безпідставними та підлягають відхиленню.

Отже, суд констатує, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Пролог Сервіс» проведена ГУ ДПС у м. Києві в порядку, у спосіб та в межах наданих йому повноважень. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Щодо суті встановленого перевіркою порушення.

Судом встановлено, що за результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Пролог Сервіс» пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 ПК України, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, в результаті чого позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 4 560 807 грн.

Так, у акті №83460/Ж5/26-15-07-06-01-19/42423986 зазначається, що товар, який було придбано ТОВ «Пролог Сервіс» у ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» за технічними умовами не відповідає товару, який було реалізовано ТОВ «Югсталь».

Щодо господарських відносин між ТОВ «Пролог Сервіс» та ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект», та ТОВ «Югсталь, судом встановлено наступне.

05.07.2023 між ТОВ «Пролог Сервіс» (Покупець) та ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» (Постачальник) укладено договір поставки №20230507 (далі - Договір №20230507).

Згідно з пунктом 1.1. Договору №20230507 Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах зазначених у даному договору.

Пунктом 1.2. Договору №20230507 визначено, що найменування, асортимент, кількість і ціна товару, включаючи ПДВ, визначаються у відповідних рахунках на оплату та у видаткових накладних.

Згідно з видатковою накладною №PH-0000169 від 11.09.2023 та рахунком фактурою №СФ-0000187 від 05.07.2023 ТОВ «Пролог Сервіс» отримано від ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» товар (Душові установки - котли швидкісного нагріву води (КШНВ)) у кількості 2 шт., загальна вартість товару становить 156 000,00 грн в т.ч. ПДВ - 26 000,00 грн.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною №09-11-002 від 11.09.2023.

Оплату проведено згідно платіжних інструкцій №829 від 07.07.2023 та №899 від 15.08.2023.

За результатами господарських відносин ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» було зареєстровано в ЄРПН податкові накладні №8 від 07.07.2023 та №6 від 15.08.2023.

Також, 17.10.2023 між ТОВ «Пролог Сервіс» (Замовник) та ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» (Виконавець) укладено договір №1017/23 про виконання робіт з виготовлення продукції (далі - Договір №1017/23).

Згідно з пунктом 1.1. Договору №1017/23 Виконавець на підставі замовлення Замовника, із власного матеріалу зобов'язаний виробити продукцію - установки душові мобільні, перелічені у Специфікаціях до Договору (далі - «Продукція»), та передати її Замовнику, а Замовник зобов'язаний надати Виконавцю необхідну документацію та інформацію для виконання цього Договору, прийняти належним чином виготовлену Продукцію та оплатити і вартість.

Виконавець зобов'язаний виготовити Продукцію самостійно або із залученням Виконавцем субпідрядників. У разі залучення субпідрядників Виконавець залишається повністю відповідальним перед Замовником за результат їхньої роботи (пункт 1.2. Договору №1017/23).

Пунктом 1.3. Договору №1017/23 визначено, що Виконавець відповідає за неналежну якість використовуваних ним матеріалів і устаткування для виготовлення Продукції, а також за наслідки використання матеріалів або устаткування, обтяженого правами третіх осіб. Продукція виготовляється згідно Технічних умов ТУ У 27.5-42423986-001:2023 «Установка душова мобільна».

Пунктом 2.2. Договору №1017/23 визначено, що Виконавець зобов'язується виробити певну партію Продукції протягом терміну, що погоджений у Додатку (Специфікації).

Відповідно до пункту 3.3. Договору №1017/23 факт поставки Продукції підтверджується підписаними Сторонами Актами приймання - передачі Продукції та виконаних робіт.

Специфікацією №1 від 17.10.2023 до Договору №1017/23 Сторони погодили: Найменування Товару - Душова установка - котел швидкісного нагріву води (КШНВ); кількість 200 шт.; вартість продукції - 10 872 000,00 грн.

Специфікацією №2 від 08.11.2023 до Договору №1017/23 Сторони погодили: Найменування Товару - Душова установка - котел швидкісного нагріву води (КШНВ); кількість 299 шт.; вартість продукції - 16 253 640,00 грн.

Відповідно до пункту 5 Специфікацій №1 від 17.10.2023 та №2 від 08.11.2023 до Договору №1017/23, продукція виготовляється згідно Технічних умов ТУ У 27.5-42423986-001:2023 «Установка душова мобільна», та має відповідати вимогам ТC A01XI.07148-259:2020(01), що затверджені Міністерством оборони України та чинні з 27.08.2020.

Сторони погодили додаткові вимоги (покращення) до Продукції, що не передбачені TC A01XT.07148-259:2020 (01), а саме: пофарбування котла твердопаливного вогнетривкою фарбою чорного кольору, що не лущиться та не змінює колір; додаткова фіксація насоса на конструкції у вигляді кронштейна; наявність алюмінієвого шильдика на баку накопичувальному з QR - кодом - посиланням на відео інструкцію; додаткові шланги для переливу води. (пункт 6 Специфікацій №1 від 17.10.2023 та №2 від 08.11.2023 до Договору №1017/23).

Факт виконання ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» робіт за Договором №1017/23 підтверджується наступними видатковими накладними:

№PH-0000221 від 06.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 72 шт, вартість робіт - 3 913 920,00 грн в т.ч. ПДВ - 652 320,00 грн;

№PH-0000228 від 07.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 24 шт, вартість робіт - 1 304 640,00 грн в т.ч. ПДВ - 217 440,00 грн;

№PH-0000225 від 07.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 48 шт, вартість робіт - 2 609 280,00 грн в т.ч. ПДВ - 434 880,00 грн;

№PH-0000234 від 08.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 72 шт, вартість робіт - 3 913 920,00 грн в т.ч. ПДВ - 652 320,00 грн;

№PH-0000229 від 08.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 24 шт, вартість робіт - 1 304 640,00 грн в т.ч. ПДВ - 217 440,00 грн;

№PH-0000232 від 09.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 16 шт, вартість робіт - 869 760,00 грн в т.ч. ПДВ - 144 960,00 грн;

№PН-0000230 від 09.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 32 шт, вартість робіт - 1 739 520,00 грн в т.ч. ПДВ - 289 920,00 грн;

№PH-0000233 від 11.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 72 шт, вартість робіт - 3 913 920,00 грн в т.ч. ПДВ - 652 320,00 грн;

№PH-0000236 від 13.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 72 шт, вартість робіт - 3 913 920,00 грн в т.ч. ПДВ - 652 320,00 грн;

№PH-0000237 від 14.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 48 шт, вартість робіт - 2 609 280,00 грн в т.ч. ПДВ - 434 880,00 грн;

№PH-0000238 від 14.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 19 шт, вартість робіт - 1 032 840,00 грн в т.ч. ПДВ - 172 140,00 грн;

Факт транспортування товару підтверджується актами здачі-приймання робіт щодо організації перевезення вантажу: №1206.4 від 06.12.2023, №76 від 07.12.2023, №1208.3 від 08.12.2023, №1209.1 від 09.12.2023, №77 від 11.12.2023, №1211.4 від 11.12.2023, №ОУ-0000102 від 11.12.2023, №1212.5 від 12.12.2023, №ОУ-0000103 від 12.12.2023, №78 від 13.12.2023, №1213.4 від 13.12.2023, №ОУ-0000104 від 13.12.2023, №1213.5 від 14.12.2023, №79 від 15.12.2023 та товаро-транспортними накладними: №Р221/1 від 06.12.2023, №Р221/2 від 06.12.2023, №Р221/3 від 06.12.2023, №Р228 від 07.12.2023, №Р225/1 від 07.12.2023, №Р225/2 від 07.12.2023, №Р234/1 від 08.12.2023, №Р234/2 від 08.12.2023, №Р234/3 від 08.12.2023, №Р229 від 08.12.2023, №Р232 від 09.12.2023, №Р230 від 09.12.2023, №Р233 від 11.12.2023, №Р233/1 від 11.12.2023, №Р233/2 від 11.12.2023, №Р236/1 від 13.12.2023, №Р236/2 від 13.12.2023, №Р236/3 від 13.12.2023, №Р237/1 від 14.12.2023, №Р237/2 від 14.12.2023, №Р238 від 14.12.2023.

Оплату виконаних робіт проведено згідно наступних платіжних інструкцій: №1045 від 19.10.2023 на суму 6 300 000,00 грн; №1095 від 09.11.2023 на суму 9 418 500,00 грн; №1125 від 23.11.2023 на суму 1 686 000,00 грн; №1152 від 05.12.2023 на суму 2 520 570,00 грн; №1172 від 12.12.2023 на суму 1 038 960,00 грн, №1178 від 14.12.2023 на суму 692 640,00 грн; №1188 від 18.12.2023 на суму 692 640,00 грн; №1189 від 18.12.2023 на суму 461 760,00 грн; №1190 від 18.12.2023 на суму 230 880,00 грн; №1217 від 26.12.2023 на суму 1 038 960,00 грн; №1221 від 27.12.2023 на суму 1 038 960,00 грн; №1224 від 27.12.2023 на суму 274 170,00 грн; №1223 від 27.12.2023 на суму 692 640,00 грн; №1222 від 27.12.2023 на суму 1 038 960,00 грн.

За результатами господарських відносин ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» було зареєстровано в ЄРПН податкові накладні: №17 від 19.10.2023, №6 від 09.11.2023, №21 від 23.11.2023, №5 від 05.12.2023, №11 від 08.12.2023, №12 від 09.12.2023, №20 від 13.12.2023, №25 від 14.12.2023, №26 від 15.12.2023.

Придбаний ТОВ «Пролог Сервіс» у ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» товар в подальшому був реалізований ТОВ «Югсталь за договором поставки №10/0111 від 01.11.2023 (далі - Договір №10/0111).

Предметом Договору №10/0111 є проточні чи акумуляційні водонагрівачі та занурювані електричні нагрівачі (39715100-8) (Душові установки - котли швидкісного нагріву води (КШНВ) (пункт 1.1. Договору №10/0111).

Згідно з пунктом 1.3. Договору №10/0111 товар має вимогам ТС А01XI.07148-259:2020 (01). ДСТУ та ГОСТи застосовуються в частині, яка не суперечить ТС А01X1.07148-259.2020 (01).

Відповідно до пункту 3.1 Договору 10/0111 ціна цього Договору становить 33 399 000,00 грн у т.ч. ПДВ - 5 566 500,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 30.11.2023 до Договору №10/0111 Сторони погодили найменування, кількість, вартість Товару, стоки поставки, а саме: найменування товару - проточні чи акумуляційні водонагрівачі та занурювані електричні нагрівачі (39715100-8) (Душові установки - котли швидкісного нагріву води (КШНВ); нормативні або/та технічні документи (Технічні умови), що встановлюють основні вимоги до товару та контрольний зразок - ТС А01X1.07148-259.2020 (01); строки (терміни) поставки - до 15.12.2023 (включно); загальна кількість, яку необхідно постачати - 500; ціна за одиницю товару в грн. з врахуванням маркування тари (упаковки), вант. робіт у місцях завантаження та транспортних витрат (без ПДВ) - 52 266,66; ціна товару в грн. з врахуванням маркування тари (упаковки), вант. робіт у місцях завантаження та транспортних витрат (без ПДВ) - 26 133 330,00. ДСТУ та ГОСТи застосовуються в частині, яка не суперечить ТС А01X1.07148-259.2020 (01).

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними: №87 від 06.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 72 шт., вартість товару - 4 515 839,42 грн, в т.ч. ПДВ - 752 639,90 грн; №89 від 07.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 72 шт., вартість товару - 4 515 839,42 грн, в т.ч. ПДВ - 752 639,90 грн; №91 від 08.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 72 шт., вартість товару - 4 515 839,42 грн, в т.ч. ПДВ - 752 639,90 грн; №92 від 11.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 72 шт., вартість товару - 4 515 839,42 грн, в т.ч. ПДВ - 752 639,90 грн; №93 від 12.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 72 шт., вартість товару - 4 515 839,42 грн, в т.ч. ПДВ - 752 639,90 грн; №94 від 13.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 72 шт., вартість товару - 4 515 839,42 грн, в т.ч. ПДВ - 752 639,90 грн; №95 від 14.12.2023, відповідно до якої кількість товару - 68 шт., вартість товару - 4 264 959,48 грн, в т.ч. ПДВ - 710 826,58 грн.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними: №Р87/1 від 06.12.2023, №Р87/2 від 06.12.2023, №Р87/3 від 06.12.2023, №Р89/3 від 07.12.2023, №Р89/2 від 07.12.2023, №Р91/1 від 08.12.2023, №Р91/2 від 08.12.2023, №Р91/3 від 08.12.2023, №Р92/2 від 11.12.2023, №Р92/3 від 11.12.2023, №Р92/1 від 11.12.2023, №Р93/1 від 12.12.2023, №Р93/2 від 12.12.2023, №Р93/3 від 12.12.2023, №Р94/1 від 13.12.2023, №Р94/2 від13.12.2023, №Р94/3 від 13.12.2023, №Р95/1 від 14.12.2023, №Р95/2 від 14.12.2023, №Р95/3 від 14.12.2023.

За результатами господарських відносин ТОВ «Пролог Сервіс» зареєстровані податкові накладні в ЄРПН: №5 від 06.12.2023, №6 від 07.12.2023, №7 від 08.12.2023, №8 від 11.12.2023, №9 від 12.12.2023, №10 від 13.12.2023, №11 від 14.12.2023.

Висновок контролюючого органу щодо завищення ТОВ «Пролог Сервіс» суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 4 560 807,00 грн ґрунтується та наступному: «Згідно наданих до перевірки документів, покупцем Душових установок - Котел швидкого нагріву води (КШНВ) в кількості 500 шт. є ТОВ «Югсталь» (код 37941143). До перевірки надано договір поставки від 01.11.2023 №10/0111 укладений між ТОВ «Югсталь») та ТОВ «Пролог Сервіс». Предметом договору є проточні чи акумуляційні водонагрівачі та занурювані електричні нагрівачі (39715100-8) (Душові установки - котли швидкісного нагріву води (КШНВ), які повинні відповідати вимогам ТC A01XJ.07148-259.2020 (01).

До перевірки також надані ТТН, де зазначено адресу розвантаження: м. Харків, вул. Переможців, 6-а. ТОВ «Югсталь» (код 37941143) перебуває на обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області. Згідно поданих повідомлень про наявні об?єкти оподаткування у ТОВ «Югсталь» відсутні складські, офісні та інші об?єкти за адресою: м. Харків, вул. Переможців, 6-а.

Також, ТОВ «Пролог Сервіс» до перевірки надано: 1) декларацію №36 про відповідність виробу ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» ТУ У 27.5-42423986-001:2023, де виробником зазначено ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект». 2) протокол випробувань від 26.04.2023 №2023.191.04.26.16, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.06.2023 №12.2-18-1/7087, сертифікат відповідності від 26.04.2023 на Душові установки - котли швидкісного нагріву води (КШНВ), які повинні відповідати вимогам ТС А01XJ.07148-259.2020 01. В перелічених документах виробником зазначено ТОВ «Пролог Сервіс».».

Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган дійшов висновку про те, що товар, який було придбано у ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» за технічними умовами не відповідає товару, що було реалізовано ТОВ «Югсталь».

Також, ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що акти здачі-приймання робіт щодо організації перевезення вантажу та ТТН не містять обов'язкової інформації про зміст та обсяг господарської операції, неможливо встановити точну адресу розвантаження товару та ідентифікувати отримувача товарів.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом приписів пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому, пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом положень абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 198.6 статті 198 ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абзацом 1 пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в підпункті 1.2 пункту 1, підпункті 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення №88).

Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону №996-ХІV та пункту 2.3 Положення №88, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно із статтею 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону №996-ХІV.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Щодо висновку контролюючого органу про невідповідність технічним умовам товару, придбаного у ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект», що було реалізовано ТОВ «Югсталь», суд зазначає наступне.

Як встановлено судом із матеріалів справи, ТОВ «Пролог Сервіс», замовляючи виконання робіт з виготовлення продукції у ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект», висунув вимогу про те, що продукція виготовляється згідно Технічних умов ТУ У 27.5-42423986-001:2023 «Установка душова мобільна» та має відповідати вимогам ТC A01XI.07148-259:2020(01), що затверджені Міністерством оборони України та чинні з 27.08.2020.

Таким чином, вироби, які були виготовлені ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» на замовлення ТОВ «Пролог Сервіс» одночасно повинні були відповідати ТУ У 27.5-42423986-001:2023 «Установка душова мобільна» та ТC A01XI.07148-259:2020(01).

Варто зауважити, що Технічні умови ТУ У 27.5-42423986-001:2023 «Установка душова мобільна» розроблені та затверджені ТОВ «Пролог Сервіс». Зазначені Технічні умови повністю узгоджуються та не суперечать ТC A01XI.07148-259:2020(01).

Враховуючи викладене, зазначення у декларації №36 про відповідність виробу, який виготовлявся ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» на замовлення ТОВ «Пролог Сервіс» ТУ У 27.5-42423986-001:2023, не робить виріб таким, що не відповідає ТC A01XI.07148-259:2020(01), що затверджені Міністерством оборони України та чинні з 27.08.2020.

Водночас, відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на сформовану судову практику відносно того, що виробником товару вважається особа, яка фактично виготовила такий товар.

Так, відповідач зазначив, що у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №754/12184/16-ц суд звернув увагу на визначення «виробника» у контексті захисту прав споживачів. Суд зазначив, що відповідно до статті 1 Закону №1023-XII, виробник - це особа, яка виготовляє або імпортує товар, і саме вона несе відповідальність за дефекти товару.

Окрім того, відповідач навів постанову Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №761/21135/15-ц та зазначив, що у цій справі Верховний Суд також підкреслив, що під виробником розуміється особа, яка безпосередньо здійснює виготовлення товару, навіть якщо цей товар виготовляється за замовленням іншої особи.

Також, відповідач посилався на постанову Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №438/3223/16-ц. У цьому рішенні Суд уточнив, що якщо товар виготовляється на замовлення, то виробником вважається не той, хто замовив виготовлення, а саме сторона, яка фактично виготовила товар, а у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №821/117/17 Суд підтвердив, що навіть у разі замовлення товару на виготовлення, виробником залишається та особа, яка фактично здійснює виробничий процес.

Враховуючи наведені правові позиції, відповідач дійшов висновку, що виробник - це особа, яка безпосередньо здійснює виготовлення товару чи послуги, навіть якщо це робиться за замовленням іншої особи (замовника). Замовник може мати інші обов?язки, зокрема, стосовно контролю за якістю продукції, але безпосереднім виробником буде виконавець, а тому саме ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» є виробником товару (Душові установки - котли швидкісного нагріву води (КШНВ)).

Суд критично оцінює посилання відповідача на зазначену судову практику, оскільки наведені ним конкретні реквізити судових справ не відповідають дійсності. Перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що зазначені рішення судів у вказаних справах відсутні. Таким чином, доводи відповідача ґрунтуються на недостовірних даних та не підтверджуються жодними належними й допустимими доказами.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII) виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар.

Абзац сьомий частини першої статті 1 Закону України від 15.01.2015 №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі - Закон №124-VIII) регламентує, що виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг).

Аналогічне за змістом визначення виробника наведено у статті 1 Закону України від 02.10.2010 №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі - Закон №2736-VI), а саме: виробник - це фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію.

Таким чином, під поняттям «виробник товарів» слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2016 у справі №804/7004/13-а.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що саме ТОВ «Пролог Сервіс» вважається виробником товару, виготовленим за його замовленням ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект».

Вказане також підтверджується протоколом випробувань від 26.04.2023 №2023.191.04.26.16, висновком санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.06.2023 №12.2-18-1/7087, сертифікатом відповідності від 26.04.2023 на Душові установки - котли швидкісного нагріву води (КШНВ), які повинні відповідати вимогам ТС А01XJ.07148-259.2020 01, в яких виробником зазначено ТОВ «Пролог Сервіс».

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що виготовлений ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» товар (Душові установки - котли швидкісного нагріву води (КШНВ)) на замовлення ТОВ «Пролог Сервіс» за технічними умовами та кількістю повністю відповідає товару, який було реалізовано ТОВ «Югсталь».

Щодо посилань податкового органу на неналежне оформлення актів здачі-приймання робіт щодо організації перевезення вантажу та товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 (далі - Правила №363) від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 11.5 Правил №363 у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для пред'явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.

Судом встановлено, що в товарно-транспортних накладних №09-11-002 від 11.09.2023, №Р221/1 від 06.12.2023, №Р221/2 від 06.12.2023, №Р221/3 від 06.12.2023, №Р228 від 07.12.2023, №Р225/1 від 07.12.2023, №Р225/2 від 07.12.2023, №Р234/1 від 08.12.2023, №Р234/2 від 08.12.2023, №Р234/3 від 08.12.2023, №Р229 від 08.12.2023, №Р232 від 09.12.2023, №Р230 від 09.12.2023, №Р233 від 11.12.2023, №Р233/1 від 11.12.2023, №Р233/2 від 11.12.2023, №Р236/1 від 13.12.2023, №Р236-/2 від 13.12.2023, №Р236/3 від 13.12.2023, №Р237/1 від 14.12.2023, №Р237/2 від 14.12.2023, №Р238 від 14.12.2023, №Р87/1 від 06.12.2023, №Р87/2 від 06.12.2023, №Р87/3 від 06.12.2023, №Р89/3 від 07.12.2023, №Р89/2 від 07.12.2023, №Р91/1 від 08.12.2023, №Р91/2 від 08.12.2023, №Р91/3 від 08.12.2023, №Р92/2 від 11.12.2023, №Р92/3 від 11.12.2023, №Р92/1 від 11.12.2023, №Р93/1 від 12.12.2023, №Р93/2 від 12.12.2023, №Р93/3 від 12.12.2023, №Р94/1 від 13.12.2023, №Р94/2 від13.12.2023, №Р94/3 від 13.12.2023, №Р95/1 від 14.12.2023, №Р95/2 від 14.12.2023, №Р95/3 від 14.12.2023 наявна повна інформація про автомобіль, автомобільного перевізника, водія, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункти навантаження та розвантаження, кількість місць та масу вантажу. Перелічені товарно-транспортні накладні містять підписи відповідальної особи вантажовідправника, вантажоодержувача та водія.

Таким чином, із вказаних товарно-транспортних накладних можна чітко встановити зміст та обсяг господарської операції, точну адресу розвантаження товару та ідентифікувати отримувача товарів, а тому доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Окрім того, суд зазначає, що товарно-транспортна накладна не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника).

В свою чергу, помилки в заповненні товарно-транспортних накладних чи інші недоліки не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Стосовно твердження відповідача про те, що у ТОВ «Югсталь» відсутні складські, офісні та інші об?єкти за адресою: м. Харків, вул. Переможців, 6-а, яка зазначена в товарно-транспортних накладних як адреса розвантаження, суд зазначає наступне.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Переконання контролюючого органу про те, що контрагенти постачальника позивача не мали достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного нездійснення господарських операцій, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів та дослідження первинних документів.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.01.2018, від 15.05.2018, від 11.09.2018 у справах № 826/1398/14, №810/4391/16, №804/4787/16 відповідно.

Суд звертає увагу на те, що принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України. Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічну правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Суд зазначає, що податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер та не вважається належним доказом у розумінні процесуального Закону.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 20.03.2018 у справі № 804/939/16.

У контексті наведеного суд зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивачем надано належно оформлені первинні документи та інші документи, складені в межах вчиненої господарської операції, які, в сукупності, свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарської операції та використання придбаного товару в межах господарської діяльності позивача, що є підставою для формування платником податкового кредиту.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, в ході судового розгляду відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів, і не довів в повному обсязі правомірність своїх рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1822 від 01.10.2024.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 30 280,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.09.2024 №0103590/0706.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Сервіс» (ідентифікаційний код: 42423986, місцезнаходження: 03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, буд. 9-Г, оф. 236) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд 33/19) судовий збір у розмірі 30 280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.