20 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/7923/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.03.2024 №UA101000/2024/000086/2.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення відповідача про коригування митної вартості безпідставне, оскільки не доведено правомірність застосування резервного методу при визначенні митної вартості, а зазначені в рішення митниці причини не є належним доказом невірного визначення митної вартості декларантом. Заявлена позивачем митна вартість є реальною, підтвердженою належними доказами та не спростована відповідачем. Відтак, на думку позивача, у Житомирської митниці не було достатніх правових підстав для коригування митної вартості автомобіля.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач - Житомирська митниця надіслала до суду відзив на позовну заяву , у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. На думку митного органу, розбіжності в наданих до митного органу документах є суттєвими, та викликають сумніви щодо пов'язаності зазначених документів з транспортним засобом, що імпортувався.
Відповідно до положень ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
25.03.2024 позивачем подано до Житомирської митниці митну декларацію №24UAI01030002983U8 з метою проведення митного оформлення придбаного у компанії Gold Motors транспортного засобу: легковий автомобіль марки - BMW, модель - ХЗ, номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, номер двигуна - Н/В, загальна кількість місць - 5, робочий об'єм циліндрів двигуна - 1995 см (колісна формула - 4x4, тип кузова - універсал, призначення - для перевезення пасажирів, автомобіль має аварійні пошкодження (передній бампер, переднє ліве крило, передня ліва фара), такий що був у використанні, країна виготовлення - ОЕ, країна походження - ОЕ, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2017, дата першої реєстрації - 31.03.2017.
Для підтвердження митної вартості транспортного засобу відповідачу надано наступні документи:
- інвойс № 6М230928-02 від 28.09.2023:
- довідка про витрати на доставку від 22.03.2024;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від ІЗ.11.2023;
- експортна декларація №2023479029352 від 06.12.2023;
- фото транспортного засобу.
Як зазначив позивач, митний орган зазначених документів не врахував та дійшов необгрунтованих висновків про наявність підстав для формування картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №СА101030/2024/000041 від 26.03.2024 та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UА101000/2024/000086/2 від 26.03.2024.
Згідно картки відмови №UА101030/2024/000041 від 26.03.2024 митна декларація не може бути оформлена, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару №1 не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги ст. 52.53 МК України. У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UА101000/2024/000086/2 від 26.03.2024 дані графи 12,45,47 не можуть бути використані для здійснення митного контролю та митного оформлення товару, а крім того це, у свою чергу, призвело до несплати встановлених митним законодавством платежів у повному обсязі, чим порушено вимоги ст. 266, 289 і 293 МК України та ст. 57 ПК України.
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UА101000/2024/000086/2 від 26.03.2024 наведено вичерпний перелік підстав коригування митної вартості товару, поданого до митного оформлення разом із митною декларацією №240А101030002983U8 від 25.03.2024:
1. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме документи №023479029352 від 06.12.2023, №2820-202311-019501 від 13.11.2023, проіменований декларантом як «кабінет» та додатково наданий документ проіменований декларантом як «аукціонний лист».
2. Дані документи не можуть бути використані для підтвердження митної вартості, гак як вони складені іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.
3. До митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару.
4. У зв'язку із відсутністю у митниці відомостей про місце укладання правочину купівлі - продажу, митниця позбавлена можливості перевірити числові значення складової митної вартості - витрат на транспортування.
5. Не подані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.
Митним органом, серед іншого, митна вартість товару визначена за резервним методом, мотивуючи це тим, що методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.
Відповідач здійснив коригування митної вартості товару до 13967,21 доларів внаслідок чого сума митних платежів збільшена на 89973,84 грн.
Вважаючи рішення митного органу незаконним та необгрунтованим, прийнятим відповідачем без достатніх правових підстав та без урахування поданих документів на підтвердження митної вартості товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 52 МК України передбачено, що заявления митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій етапі 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу):
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За вимогами частин 1 -3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. З ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За приписами частин 4. 6 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартісна товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Судом встановлено, що позивачем до митного оформлення надано інвойс №GM230928-02 від 28.09.2023, довідку про витрати на доставку від 22.03.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 2820-202311-019501 від 13.11.2023 та експортну декларацію № 2023479029352 від 06.12.2023. У згаданих товаросупровідних документах зазначено характеристики товару: марка та модель автомобіля, номер кузова, рік виробництва, ціну.
Відповідачу надано усі необхідні документи, які не мали розбіжностей та належним чином ідентифікували оцінюваний товар. Вказані документи містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавались обчисленню, підтверджували усі складові заявленої митної вартості імпортованого товару.
Однією із підстав визначення митної вартості за резервним методом є неподання декларантом до митного оформлення документа про оплату оцінюваного товару.
Оплату за транспортний засіб BMW ХЗ позивач здійснив готівкою у сумі, що вказана у інвойсі №GM230928-02 від 28.09.2023, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Факт оплати товару підтверджується тим. що товар переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України, що встановлено відповідачем у оскаржуваному рішенні, адже відповідач констатує, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов'язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.
У постанові від 03.04.2018 у справі №809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв'язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.
Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Щодо посилання відповідача на неподання банківського платіжного документа зазначаємо, що така вимога не могла бути виконана з об'єктивних причин, так як товар оплачувався готівкою без банківських платежів.
Слід зазначити, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, зокрема, рахунку-фактури (інвойсу), який є достатнім для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості Імпортованого товару.
Відповідно до п. З ч. 2 ст. 53 МК України документом, який підтверджує митну вартість товарів є рахунок-фактура (інвойс).
У постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 міститься висновок про те. що інвойс є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю. У наданому до митного оформлення позивачем інвойсі №GM230928-02 від 28.09.2023 міститься вся необхідна інформація для визначення ми гної вартості товару за ціною договору.
Митним органом під час здійснення митного контролю до інвойса №GM230928-02 від 28.09.2023 жодних зауважень не визначено, встановлено, що документ містить усі відомості щодо ціни, що фактично сплачена, оскільки на інвойсі № GM230928-02 від 28.09.2023 проставлений штамп Житомирської митниці. Штамп митниці підтверджує факт офіційного митного оформлення і проходження митного контролю, а тому, стверджуємо, що відповідач безпідставно та за відсутності належного обгрунтування здійснив коригування митної вартості за резервним методом.
Компанія Gold Motors не зверталась до позивача з будь-якими листами, повідомленнями-вимогами чи претензіями щодо невиконання зобов'язання з оплати транспортного засобу BMW ХЗ (VIN - НОМЕР_3 ), що підтверджує факт оплати товару.
Надані відповідачу товаросупровідні документи та факт отримання задекларованого автомобіля позивачем підтверджують реальність експортно-імпортної операції та повне і належне виконання сторонами зобов'язань, обумовлених інвойсом № GM230928-02 від 28.09.2023.
Разом з тим, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
У постанові Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 260/695/19 міститься висновок про те, що за наявності документів, що достовірно підтверджують митну вартість задекларованого товару, сама по собі оплата готівкою коштів та проставлення про це відмітки на інвойсі за відсутності доказів підроблення відомостей та недоведеності обставин порушення вимог законодавства при придбанні певного товару недодання до митного оформлення касового ордеру, касового чеку чи іншого документа про прийняття визначеної суми готівкою не може класифікуватися як обставина, що свідчить про штучне формування показників митної вартості.
Варто зазначити, що оплата готівкою здійснена внаслідок обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022, п. 14 якої встановлена заборона уповноваженим установам здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків- нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах.
При цьому, спосіб здійснення оплати за поставлений товар (готівковий, безготівковий) не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №420/18880/21.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги позиції Верховного суду, стверджуємо, що неподання до митного оформлення документа про оплату оцінюваного товару у даному випадку жодним чином не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Крім того, слід зазначити, що серед підстав коригування митної вартості, що вказані у оскаржуваному рішенні визначено неподання декларантом додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару.
Декларант для підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення надала наступні документи:
1) інвойс № GM230928-02 від 28.09.2023;
2) довідка про витрати на доставку від 22.03.2024;
3)свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №2820-202311-019501 від 13.11.2023;
4) експортна декларація № 2023479029352 від 06.12.2023;
Враховуючи приписи ч. З ст. 53 МК України та положення ч. 4 ст. 54 МК України, відповідач безпідставно витребовував у декларанта відповідний перелік документів, визначений ч. 3 ст. 53 МК України, оскільки відомості документів, наданих на виконання вимог ч. 2 ст. 53 МК України належним чином підтверджують ціну, що фактично сплачена за товар.
Під час проведеної 25.03.2024 письмової консультації декларант додатково надала аукціонний лист від 28.09.2023, а 26.03.2024 також додатково надано переклад інвойса №GM230928-02 від 28.09.2023.
При цьому, документи, які витребовував митний орган просто відсутні, не надані експортером та не оформлені імпортером, оскільки не передбачались умовами конкретної поставки.
Відповідач належним чином не дослідив відомості наданих документів та протиправно витребував перелік документів, які з об'єктивних обставин не могли бути поданими.
Декларант надав вичерпний перелік документів на підтвердження заявленої митної вартості та обґрунтування визначення вартості оцінюваного товару за першим методом, однак відповідачем це не враховано та всупереч ст. 53 МК України не взято до уваги.
Водночас, варто зазначити, що відповідач вказав, що документи, подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що фактично сплачена затовар, а саме експортна декларація № 2023479029352 від 06.12.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 13.11.2023, документ «кабінет» та додатково наданий документ «аукціонний лист».
Інформація про вартість товару у розмірі 6 800 доларів зазначена у графі «ціна» інвойса № GM230928-02 від 28.09.2023. При цьому, сторонами узгоджено та інвойсом засвідчено, що вказана у ньому ціна за автомобіль BMW ХЗ VIN - НОМЕР_3 у розмірі 6 800 доларів є фактичною і правильною.
Згідно із п. 7 ч. З ст. 53 МК України, митна декларація країни відправлення є додатковим документом, який подається на письмову вимогу митного органу, однак декларантом зазначений документ подано до митного оформлення самостійно для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Відповідно до відомостей експортної декларації № 2023479029352 від 06.12.2023 вартість транспортного засобу BMW ХЗ, 2017 року, VIN - НОМЕР_1 становить 6 800 доларів США, тобто відповідає ціні, що визначена як фактична і правильна інвойсом № GM230928-02 від 28.09.2023.
Відповідач вказав, що розбіжності щодо ціни, що фактично сплачена містить також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 13.1 1.2023.
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу містить відомості про марку, модель, рік випуску, ідентифікаційний номер, реєстраційний номер, тип пального та інщі технічні характеристики. Щодо ціни товару, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу як товаросупровідний документ не містить жодної інформації про ціну. Цей документ лише підтверджує право власності на транспортний засіб та його легальну реєстрацію. Щодо технічних характеристик, які дають змогу ідентифікувати задекларований транспортний засіб свідоцтво про реєстрацію № 2820-202311-019501 від 13.11.2023 не містить розбіжностей із іншими документами, що подані до митного оформлення.
Стосовно тверджень відповідача про розбіжність, виявлену у документах «кабінет» та аукціонного листа вказуємо, що відомості про ціну, що фактично сплачена за товар містяться у інвойсі № GM230928-02 від 28.09.2023, оскільки це розрахунково-платіжний документ, в якому виставляються суми до сплати покупцю, даний документ підтверджує заявлену митну вартість згідно п. З ч. 2 ст. 53 МК України, а підтверджують відомості інвойса № GM230928-02 від 28.09.2023 дані експортної декларації № 2023479029352 від 06.12.2023, документа, що підтверджує митну вартість товару згідно п. 7 ч. 3 ст. 53 України. Вказані документи надані декларантом відповідачу, враховуючи вимоги ст. 53 МК України, як документи, що мають ключове значення для митного оформлення товару. Згадані документи містять повну інформацію про товар, умови поставки та його ціну, що узгоджена сторонами, внаслідок проведеного аукціону. Беручи до увагу усталену практику Верховного Суду, що викладена у постанові № 2040/6019/18 від 05.05.2022, слід зазначити, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
Поміж іншого, відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000086/2 від 26.03.2024 як підставу для коригування визначив відсутність у митниці відомостей про місце укладення правочину купівлі-продажу у зв'язку з чим митниця позбавлена можливості перевірити числові значення складової митної вартості - витрат на транспортування.
В інвойсі № GM230928-02 від 28.09.2023 наявна інформація про порт відплиття (відправки) - Інчхон (порт на Корейському півострові). Корея.
Варто відзначити, що для підтвердження витрат на транспортування декларант надав відповідачу довідку про витрати на доставку від 22.03.2024, де зазначено, що витрати на доставку легкового автомобіля марки BMW, модель ХЗ, номер кузова W В A WZ5105 Н0 M3 6315 до державного кордону України склали 2000 доларів США. Повідомлено, що під час транспортування транспортного засобу страхування не здійснювалось. Довідка про витрати на доставку від 22.03.2024 засвідчена підписом одержувача товару.
Відомості вищенаведених документів належним чином підтверджують маршрут слідування задекларованого транспортного засобу, що з невідомих причин не встановлено відповідачем.
Крім того, у графі 12 «Код країни відправлення/експорту» рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000086/2 від 26.03.2024 та у графі 15 «країна відправлення/експорту» митної декларації №24UA101030003060U0, що оформлена внаслідок прийняття оскаржуваного рішення зазначена республіка Корея.
Митним органом, у свою чергу, не встановлено факту приховування від митного контролю відомостей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що подані до митного оформлення документи не можуть бути використані для підтвердження заявленої митної вартості, так як вони складені іноземною мовою.
У конкретному випадку, декларант під час проведення письмових консультацій із митним органом додатково надав переклад інвойса №GM230928-02 від 28.09.2023, оскільки зазначений документ міститься серед переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України, як такий, що підтверджує заявлену митну вартість товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митною оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Інвойсом № GM230928-02 від 28.09.2023 визначено, що ціна товару у розмірі 6 800 доларів є фактичною і правильною.
Інвойс № GM230928-02 від 28.09.2023 містить чіткі відомості про найменування оцінюваною транспортного засобу, ідентифікаційний номер, вартість товару.
При цьому, відповідач не вказав, яким чином переклад свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу допоміг би йому встановити дані, що підтверджують правильність визначення митної вартості, адже свідоцтво про реєстрацію взагалі не містить інформації про вартість оцінюваного товару, вказаний документ дає змогу ідентифікувати транспортний засіб, оскільки містить відомості про марку, модель, рік випуску, ідентифікаційний номер, реєстраційний номер, тип пального та інші технічні характеристики автомобіля. У свідоцтві про реєстрацію № 2820-202311-019501 від 13.11.2023 відомості про модель, марку та ідентифікаційний номер оцінюваного автомобіля зазначені англійською мовою, а інформація щодо дати першої реєстрації, року випуску вказана арабськими цифрами, що дає змогу перевірити відомості, що зазначені у митній декларації, однак відповідач безпідставно класифікував документ, який підтверджує легальність реєстрації транспортного засобу до категорії документів, що підтверджують вартість товару.
Крім того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 2820-202311-019501 від 13.1 1.2023, як і інвойс № GM230928-02 від 28.09.2023 містить штамп Житомирської митниці, що підтверджує факт офіційного митного оформлення і проходження митного контролю, що свідчить про легальний ввіз товару через митний кордон.
Що стосується відсутності перекладу експортної декларації № 2023479029352 від 06.12.2023 слід зазначити, що згідно приписів ч. 3 ст. 53 МК України, експортна декларація є додатковим документом, що підтверджує заявлену митну вартість.
У експортній декларації №2023479029352 від 06.12.2023 англійською мовою вказано модель, марку та ідентифікаційний номер задекларованого транспортного засобу, арабськими цифрами зазначена вартість товару, що імпортується, що відповідає ціні, вказаній у інвойсі № GM230928-02 від 28.09.2023 - 6 800 доларів.
За таких обставин, суд зазначає про відсутність необхідності у перекладі вказаного документа українською мовою, адже вищезгаданих відомостей достатньо, щоб зробити висновок про те, що експортна декларація стосується задекларованого транспортного засобу та підтверджує заявлену митну вартість.
Варто відмітити, що інвойс № GM230928-02 від 28.09.2023 та експортна декларація № 2023479029352 від 06.12.2023 не містять розбіжностей щодо ціни, що фактично сплачена за товар.
Стосовно застосування відповідачем резервного методу для визначення митної вартості товару
У оскаржуваному рішенні № UA101000/2024/000086/2 від 26.03.2024 зазначено лише про неможливість застосування методів визначення митної вартості 2а і 26 у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та відсутністю основи для віднімання та додавання вартості на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим, а також джерело інформації, що не дає піде гав вважати таке рішення обгрунтованим та мотивованим у контексті норм п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.
У Постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 міститься висновок про те. що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідачем не наведено підстав незастосування другого-п'ятого методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, оскільки представниками митниці не надано інформації щодо наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як того вимагають положення ч. 4 ст. 57 МК України.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Для розрахунку митної вартості імпортованого товару застосовано резервний метод, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № 24 UA205140011520U9 від 16.02.2024: «легковий автомобіль бувший у використанні марки - BMW. модель - ХЗ, кількість - 1 шт, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016; кузов - НОМЕР_4 , тип кузова - універсал, тип двигуна - дизельний, об'єм - 1995 см3. потужність двигуна - 140 kW, кількість місць - 5. колісна формула - 4x4, призначення - пасажирський для використання по дорогах загального користування, категорія транспортного засобу - МІ, виробник - «BMW» DE. торговельна марка - BMW - 13 967,21 доларів США за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1 994 року.
У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000086/2 від 26.03.2024 вказано, що джерелом інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є цінова база ЄАІС ДМСУ.
Згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення ми гної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Відповідач надав опис схожого товару за МД № 24UA205140011520U9 від 16.02.2024, однак не відомо за яким методом здійснено митне оформлення схожого транспортного засобу, які документи подавались під час розмитнення, митним органом не враховано різницю технічного стану транспортних засобів.
Посилаючись на схожий транспортний засіб при коригуванні митної вартості за резервним методом, відповідач не врахував наявність у оцінюваного автомобіля BMW ХЗ аварійних пошкоджень переднього бамперу, переднього лівого крила, передньої лівої фари. У описі схожого товару за МД № 24UA205140011520U9 від 16.02.2024 відсутні відомості про наявність аварійних пошкоджень у автомобіля.
Між тим, відповідач мав можливість надати опис схожого товару і здійснити коригування за резервним методом, однак не обґрунтував чому коригування митної вартості не здійснено за методом 26 - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000086/2 від 26.03.2024 міститься інформація про те, що митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в АСМО «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Постанова Верховного Суду від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 містить висновок про те. що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не (достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 міститься позиція, що відповідає практиці Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) про те, що автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Наявність у відповідача інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість та операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
При здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом митному органу надано всі необхідні та достатні документи, передбачені ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, що є порушенням норм чинного МК України та є наслідком безпідставного прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 26.03.2024 №UA101000/2024/000086/2.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Питання розподілу судових витрат вирішується відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись статями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Житомирської митниці (вул.Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 26.03.2024 №UA101000/2024/000086/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211, 20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 лютого 2026 року.
Суддя Р.М.Шимонович