про зміну способу і порядку виконання судового рішення
20 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/24356/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леміщака Д.М, розглянувши у письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 позов задоволено.
До суду надійшла заява від ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання рішення у справі на стягнення з ГУ ПФУ в Житомирській області компенсації втрати доходів в зв'язку з порушенням строків виплати підвищення до пенсії.
В обґрунтування поданої заяви позивач указує, що рішення суду, що ухвалено в цій справі та набрало законної сили, в частині виплати заборгованості, протягом тривалого часу відповідачем не виконується з посиланням на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, чим порушуються пенсійні права позивача та право на виконання рішення суду.
Відповідач своїм правом на подання заперечень не скористався, заперечень на заяву до суду не надав.
Судом призначено розгляд заяви на 17.02.2026.
У судове засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не прибули.
Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України не прибуття у судове засідання учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, не перешкоджає такому судовому розгляду.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за їх відсутності та без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом установлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 позов задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати підвищення до пенсії, нарахованого на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі № 240/754/19, за період з 17.07.2018 по 30.11.2021 по день фактичної виплати 18.10.2024.
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за період з 17.07.2018 по 30.11.2021 нараховано та не виплачено суму 172236,92 грн на виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву позивача, суд зауважує на таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом із тим, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1 та 3 названої правової норми за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою, зокрема для встановлення або зміни способу або порядку виконання, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнена самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Тобто компенсація нараховується за невиплачені (несвоєчасно виплачені) доходи, у тому числі пенсії та підвищення до пенсії, але сама ця виплата має компенсаторний характер (відшкодовує втрати купівельної спроможності через затримку), а не соціальну функцію пенсійного забезпечення. Отже, вона не є самостійним видом пенсійної чи соціальної виплати в розумінні законів про пенсійне або соціальне забезпечення, тобто не належить до кола виплат, передбачених статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Д.М. Леміщак