про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
17 лютого 2026 р. Справа № 120/1819/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до гарнізонної військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до гарнізонної військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте разом із позовом не подано документа, який би підтверджував сплату судового збору.
Водночас у позовній заяві йдеться про необхідність звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій. Наведене розцінено судом як клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, зважаю на таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом із тим вказана норма має бланкетний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору.
Водночас правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII).
У статті 22 цього Закону йдеться про те, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про те, чи потрібно сплачувати судовий збір за звернення до суду з позовом особі, яка має статус учасника бойових дій, слід враховувати предмет та підстави позову, а також встановити, чи стосується таке звернення захисту прав таких осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3551-XIІ викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 560/4971/21, від 26 травня 2022 року у справі № 640/14577/20, від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21 та багатьох інших.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.
Так, предметом оскарження у поданому позові визначено рішення гарнізонної військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, що оформлене свідоцтвом про хворобу від 10 листопада 2025 року № 2025-1111-12, в частині встановлення причинного зв'язку захворювання ОСОБА_1 .
З огляду на викладене слід дійти висновку, що звернення до суду не обумовлене порушенням прав позивача як учасника бойових дій, оскільки спір пов'язаний із незгодою з рішенням відповідача, яким, на думку представниці позивача, невірно встановлено причинний зв'язок захворювання, а не з порушенням соціальних прав позивача, а відтак відсутні підстави стверджувати, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
За наведених обставин клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 гривні.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1331,20 гривень.
Як свідчить зміст поданої позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру. При цьому позовна вимога зобов'язального характеру є похідною від основної позовної вимоги, у зв'язку із чим позивач мав би оплатити судовий збір за звернення до суду з однією немайновою вимогою.
Варто також врахувати й те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, з огляду на те, що позовна заява подана в електронній формі (через систему "Електронний суд"), тому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1064,96 гривень (1331,20 гривень * 0,8).
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1064,96 гривень за звернення до суду із вимогою немайнового характеру.
Наведене свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам частини 3 статті 161 КАС України.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 1064,96 гривень.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,
Клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до гарнізонної військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович