Справа № 643/2440/26
Провадження № 1-кс/643/1514/26
16.02.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові клопотання слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 22025220000000795 від 21.07.2025 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Борова Харківської обл., громадянина України, одруженого, з вищою економічною освітою, офіційно не працевлаштованого, інваліда 2 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України,
11.02.2026 слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, у кримінальному провадженні № 22025220000000795 від 21.07.2025.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованою підозрою про те, що у період не пізніше 28 березня 2023 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було завербовано до кола джерел інформації співробітників федеральної служби безпеки російської федерації, а також військових формувань рф, та поставлено завдання направлене на збір та передачу відомостей про дислокацію та переміщення особового складу військової техніки ЗС України та інших військових формувань, які входять до складу Сил оборони України, збір розвідувальних даних щодо місць та наслідків вогневих уражень представниками рф об'єктів на території м. Харкова та Харківської області, відомостей про суспільно-політичну, економічну обстановку у Харківському регіоні та Україні в цілому, а також інших відомостей, що можуть бути використані під час здійснення обстрілів із різних видів озброєння та планування бойових дій збройними формуваннями рф на території Харківської області.
В подальшому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що для виконання завдань зі збору вищевказаних відомостей, злочинну діяльність необхідно здійснювати спільно з іншими особами, та, розуміючи переваги вчинення задуманого ним кримінального правопорушення-злочину у групі осіб, у період не пізніше 20 червня 2023 року, перебуваючи на території держави-агресора рф, використовуючи додаток для спілкування «Telegram» залучив до вказаної протиправної діяльності громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав та території Ізюмського району Харківської області.
При цьому, ОСОБА_7 довів ОСОБА_5 до відома мету здійснення протиправної діяльності у вигляді надання представникам іноземної держави - держави-агресора рф, що задіяні у здійсненні збройної агресії проти України, допомоги в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України.
Так, у період не пізніше 20 червня 2023 року ОСОБА_5 погодився на вказану пропозицію та розпочав вчинення протиправних дій, здійснюючи збір відповідних відомостей та їх подальшу передачу ОСОБА_7 за допомогою облікового запису, прив'язаного до номеру мобільного телефону НОМЕР_1 у додатку для спілкування «Telegram», з метою їх подальшої передачі представникам держави-агресора рф, що задіяні у здійсненні збройної агресії проти України.
Вищевказані протиправні дії ОСОБА_5 здійснював до 02 травня 2024 року.
Так, у вказані періоди часу, отримані від ОСОБА_5 відомості ОСОБА_7 , використовуючи свій обліковий запис, зареєстрований у додатку для спілкування «Telegram» за номером мобільного телефону НОМЕР_2 , передав представникам фсб рф, а також іншим особам з числа представників рф, для використання під час здійснення обстрілів із різних видів озброєння та планування бойових дій збройними формуваннями рф на території Харківської області.
Відомості, що були зібрані ОСОБА_5 та передані ОСОБА_7 , відповідають дійсності, а передача вищевказаної інформації щодо розміщення, переміщення особового складу, озброєння та військової техніки Сил оборони України, використання об'єктів для потреб Сил оборони України у розпорядження держави-агресора дозволяє проводити заходи направлені на нанесення шкоди військовим частинам (підрозділам) Збройних сил України, іншим військовим формуванням, залученим до відсічі збройної агресії російської федерації, здійснювати розвідувально-підривну діяльність проти України, з метою нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, а її розголошення завдає шкоду обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України.
18.11.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
18.11.2025 року о 12 год. 19 хв. ОСОБА_5 фактично затримано слідчим у м. Харків, в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
19.11.2025 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 16.01.2026.
09.01.2025 постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 18.02.2025.
13.01.2026 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова стосовно ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 18.02.2026.
12.02.2026 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова стосовно ОСОБА_5 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 18.05.2026.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що ризики, заявлені та встановлені судом під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 не зменшились.
У зв'язку з викладеним, стосовно підозрюваного ОСОБА_5 доцільно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити клопотання, з підстав зазначених у ньому.
Захисник в судовому засіданні зазначив, що заявлені стороною обвинувачення ризики є недоведені. Вказав, що у ОСОБА_5 незадовільний стан здоров'я, який ще більше погіршився у період тримання під вартою. Відтак, просив змінити застосований до підозрюваного запобіжний захід на домашній арешт.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Вказав, що інкриміновані йому дії не носять ідеологічний характер, а ризики заявлені прокурором не доведені.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, встановив таке.
Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000795 від 21.07.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання, слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України);
- наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п. 2 ч. 3 ст.199 КПК України).
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
18.11.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
19.11.2025 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
13.01.2026 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова стосовно ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 18.02.2026.
12.02.2026 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова стосовно ОСОБА_5 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 18.05.2026.
Надані стороною обвинувачення докази у їх обсязі свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, яка обґрунтовується доказами, зокрема: відповідь 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях № 78/2/2/1-2981 від 24.07.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.10.2025; протокол огляду речей, документів і комп'ютерних даних від 03.11.2025; відповідь УВ (с) «Схід» №17/5/3-740 від 05.11.2025; протоколом обшуку від 18.11.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 ; відповідь 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях № 78/2/2/1-5130 від 30.10.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 ,, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення підозрюваним інкримінованого злочину.
Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» § 88, «Erdagozv. Turkey» § 51, «Cebotari v. Moldova» § 48 «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Щодо наявності ризиків, слідчий суддя зазначає таке.
Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.
До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з'явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув'язнення особи. (Panchenko v. russia, § 106).
Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв'язки та будь-які інші зв'язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
Вказані підстави враховані у національному законодавстві.
Зокрема, згідно ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше, його репутацію та інші обставини.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час хоча і зменшились, проте продовжують існувати.
Так, ОСОБА_5 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, за який йому може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, маючи право на перетин державного кордону в період дії воєнного стану як інвалід ІІ групи, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, ОСОБА_5 достовірно розуміє суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, а отримавши копії окремих матеріалів кримінального провадження та усвідомивши перелік можливих свідків, яким відомо про вчинення інкримінованого йому злочину, а також експертів у вказаному провадженні та інших підозрюваних має реальну можливість впливати на останніх, які в свою чергу, можуть відмовитись від надання показань або надати неправдиві покази, не тільки під час досудового розслідування, а й під час судового розгляду.
Крім того, ОСОБА_5 достовірно розуміє суть злочину та передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, відтак може мати реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема ОСОБА_5 зможе відновити доступ до власних облікових записів у додатку для спілкування Telegram після чого видалити або змінити зроблені ним публікації, видалити або змінити історію листування з іншими особами, змінити окремі ідентифікаційні ознаки облікового запису, а також, будучи обізнаним про форми та методи досудового розслідування, попередити та проінструктувати інших осіб, причетних до вчинення вищевказаних злочинів, з метою уникнення ними кримінальної відповідальності. Вказані дії призведуть до часткової втрати доказів вини останнього та інших осіб, а також до необхідності проведення додаткових досліджень, експертиз, слідчих і процесуальних дій, що буде перешкоджати кримінальному провадженню, в тому числі, перешкоджанню здійснення швидкого та об'єктивного досудового розслідування.
Також, ОСОБА_5 здійснював вищевказані протиправні дії, у тому числі, з ідеологічних мотивів, в умовах воєнного стану, що дає підстави вважати про його негативну налаштованість до суверенітету та незалежності України, національної безпеки України, а також протягом тривалого періоду часу, спільно з іншими особами, що в сукупності з фактом його проживання в регіоні активних дій Збройних Сил України спрямованих на здійснення відсічі збройної агресії рф, свідчить про обґрунтовану можливість продовження вчинення ним дій зі збору та передачі інформації про переміщення та дислокацію підрозділів сил оборони України, представникам рф, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема проти основ національної безпеки України.
Так, з метою закінчення досудового розслідування органу досудового розслідування необхідно виконати низку слідчих та процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, зокрема: отримати результати 2 судових комп'ютерно-технічних експертиз з 4 відділу (з дислокацією у м. Дніпро) судово-експертної лабораторії 4 центру (Центру судових експертиз і спеціальних експертиз) ІСТЕ СБУ, щодо мобільних телефонів, які перебували у користуванні у ОСОБА_5 ; отримати результати судової комп'ютерно-технічної експертизи з 4 відділу (з дислокацією у м. Дніпро) судово-експертної лабораторії 4 центру (Центру судових експертиз і спеціальних експертиз) ІСТЕ СБУ, щодо мобільного телефону, який перебував у користуванні у ОСОБА_8 ; отримати результати судової лінгвістичної експертизи в 2 сектору (з дислокацією в місті Харків) 3 відділу судово-експертної лабораторії 4 центру (Центру судових і спеціальних експертиз) ІСТЕ СБУ щодо змісту листування між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , зафіксованого під час проведення НСРД, та намірів осіб, що його здійснюють; отримати результати судової лінгвістичної експертизи в 2 сектору (з дислокацією в місті Харків) 3 відділу судово-експертної лабораторії 4 центру (Центру судових і спеціальних експертиз) ІСТЕ СБУ щодо змісту листування між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зафіксованого під час проведення НСРД, та намірів осіб, що його здійснюють; призначити додаткову судову лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу щодо листування ОСОБА_7 з представниками спеціальних служб рф, зокрема стосовно інформації, отриманої від ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , враховуючи дані та результати попередніх судових лінгвістичних експертиз; отримати медичну документацію стосовно ОСОБА_8 , що необхідна для проведення судової психіатричної експертизи; призначити судову психіатричну експертизу стосовно ОСОБА_8 ; провести огляд речей - мобільних телефонів за участі підозрюваних, для встановлення усіх обставин вчинення вищевказаних злочинів; встановити та допитати свідків; вирішити питання про повідомлення ОСОБА_8 про нову підозру за ч. 1 ст. 263 КК України; витребувати відомості, що характеризують особи підозрюваних; розсекретити матеріали, що стали підставою для проведення НСРД; виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На момент розгляду цього клопотання ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 12.02.2026 строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 18.05.2026.
Процесуальні дії, які необхідно виконати у кримінальному провадженні не можливо закінчити до спливу строку тримання ОСОБА_5 під вартою, а підстав для застосування до останнього іншого, більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя не знаходить з мотивів, зазначених вище.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваного інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану, з врахуванням всіх даних по особистості.
При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Крім цього, у судовому засідання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має проблеми зі здоров'ям, що свідчить про доцільність зобов'язати відповідальну службову особу Харківської міської медичної частини №27 філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально - виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях невідкладно організувати проведення медичного огляду підозрюваного та за наявності підстав - подальше лікування та надання медичних рекомендацій для організації режиму утримання. Також вбачається за необхідне зобов'язати уповноважену службову особу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» забезпечити режим утримання підозрюваного з урахуванням наданих медичних рекомендацій.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16.04.2026 включно, без визначення розміру застави.
У зв'язку із наявністю у підозрюваного скарг на стан здоров'я та наявність інвалідності, зобов'язати відповідальну службову особу Харківської міської медичної частини № 27 філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях невідкладно організувати проведення медичного огляду підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальше лікування та надання медичних рекомендацій для організації режиму утримання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 19.02.2026 о 16:35.
Слідчий суддя ОСОБА_9