20 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 440/545/25
адміністративне провадження № К/990/34276/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стародуба О.П.,
суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 (суддя Головко А.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 (судді П'янова Я.В., Присяжнюк О.В., Жигилій С.П.)
у справі № 440/545/25 за позовом Приватного підприємства "Август-Плюс" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними, скасування постанови.
Приватне підприємство "Август-Плюс" звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 50-ДПС від 13.12.2024 про накладення штрафу в сумі 320000 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення;
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області при виданні наказів від 15.10.2024 за № 3042-П, від 16.10.2024 за № 3067-П, від 16.10.2024 за № 3068-П, проведенні фактичних перевірок та складанні актів фактичних перевірок від 24.10.2024 (бланк № 005899), від 25.10.2024 (бланк № 005913, бланк № 005927).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючих органів щодо порушення ним вимог частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допущення до роботи працівників без укладення трудового договору є необґрунтованими, оскільки гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були оформлені на роботу згідно поданих ними заяв. Крім того, вважає, що фактична перевірка позивача була призначена та проведена Головним управлінням ДПС у Полтавській області безпідставно та з порушенням вимог податкового законодавства.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне підприємство "Август-Плюс" зареєстроване юридичною особою (код ЄДРПОУ 38742694); основний вид економічної діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
15.10.2024 Головним управління ДПС у Полтавській області видано наказ №3042-П "Про проведення фактичної перевірки", яким з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2 (наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи), 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального), 80.2.7 (наявність інформації, про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету) пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), визначено провести з 15.10.2024 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків Приватного підприємства "Август-Плюс" за місцем фактичного провадження діяльності: магазин "Маркетопт", що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17А, за період з 01.10.2023 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.
15.10.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області розпочато фактичну перевірку, за результатами якої складений акт фактичної перевірки від 24.10.2024 бланк №005899 реєстраційний номер №15142/16/31/РРО/38742694 від 24.10.2024, яким встановлено порушення роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівником, чим порушено статті 21, 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допущені до роботи без укладення трудового договору касира торгівельного залу ОСОБА_2 , продавця продовольчих товарів ОСОБА_1
16.10.2024 Головним управління ДПС у Полтавській області видано наказ №3067-П "Про проведення фактичної перевірки", яким з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2 (наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи), 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального), 80.2.7 (наявність інформації, про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету) пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), визначено провести з 17.10.2024 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків Приватного підприємства "Август-Плюс" за місцем фактичного провадження діяльності: магазин "Маркетопт", що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 1/49, за період з 01.10.2023 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.
17.10.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області розпочато фактичну перевірку, за результатами якої складений акт фактичної перевірки від 25.10.2024 бланк №005913 реєстраційний номер №15289/16/31/РРО/38742694 від 25.10.2024, яким встановлено порушення роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівником, чим порушено статті 21, 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допущено до роботи без укладення трудового договору касира торгівельного залу ОСОБА_3
16.10.2024 Головним управління ДПС у Полтавській області видано наказ №3068-П "Про проведення фактичної перевірки", яким з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2 (наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи), 80.2.5 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального), 80.2.7 (наявність інформації, про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету) пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), визначено провести з 17.10.2024 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків Приватного підприємства "Август-Плюс" за місцем фактичного провадження діяльності: магазин "Маркетопт", що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Халаменюка Олександра, 1, за період з 01.10.2023 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.
17.10.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області розпочато фактичну перевірку, за результатами якої складений акт фактичної перевірки від 25.10.2024 бланк №005927 реєстраційний номер №15316/16/31/РРО/38742694 від 28.10.2024, яким встановлено порушення роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівником, чим порушено статті 21, 24 Кодексу законів про працю України, а саме: допущено до роботи без укладення трудового договору касира торгівельного залу ОСОБА_4 .
13.12.2024 Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці на підставі актів фактичних перевірок Головного управління ДПС у Полтавській області №15289/16/31/РРО/38742694 від 25.10.2024, №15316/16/31/РРО/38742694 від 28.10.2024, №15142/16/31/РРО/38742694 від 24.10.2024 прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 50-ДПС, якою на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України вирішено накласти на Приватне підприємство "Август-Плюс" штраф у розмірі 320 000,00 грн.
Позивач не погодився із діями Головного управління ДПС у Полтавській щодо проведення фактичних перевірок та постановою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 50-ДПС від 13.12.2024 та оскаржив їх до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 50-ДПС від 13.12.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь Приватного підприємства "Август-Плюс" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4800,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що накази від 15.10.2024 № 3042-П, від 16.10.2024 № 3067-П, від 16.10.2024 №3068-П відповідають вимогам щодо відображення у них мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстав для проведення перевірки, такі накази не можуть вважатися оформленими з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такі накази не можна вважати протиправними, оскільки їх недоліки в розумінні статті 81 Податкового кодексу України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав. Податковий орган, здійснюючи перевірки відносно позивача на підставі наказів від 15.10.2024 № 3042-П, від 16.10.2024 № 3067-П, від 16.10.2024 №3068-П, діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та Кодексом законів про працю України.
Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на дату проведення заходу державного контролю згідно з наказом №139-К від 15.10.2024 ОСОБА_1 прийнята на роботу з 15.10.2024 на посаду продавця продовольчих товарів, згідно з наказом від 15.10.2024 №140-К ОСОБА_2 прийнята на роботу з 15.10.2024 на посаду касира торгівельного залу, згідно з наказом від 17.10.2024 №142-К ОСОБА_3 прийнята на роботу з 17.10.2024 на посаду касира торгівельного залу, згідно з наказом від 17.10.2024 №143-К ОСОБА_4 прийнята на роботу з 17.10.2024 на посаду касира торгівельного залу.
Суди також виходили з того, що позивачем були надані відповідачам та до суду копії трудових книжок працівників, повідомлень про прийняття на роботу працівників, витяги з табелю обліку робочого часу, відомості на виплату заробітної плати, платіжних інструкцій щодо перерахування ПДФО та єдиного соціального внеску.
Суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 були належно оформленими працівниками, чого не було враховано контролюючим органом при винесенні оскаржуваної постанови.
Також суди дійшли висновків, що відсутність повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов'язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач - Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Також покликається на те, що повідомлення про прийняття на роботу громадянок: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 доставлено до ГУ ДПС у Полтавській області (м.Кременчук) після встановлення посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області фактів фактичного допущення їх до роботи.
Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були допущені позивачем до роботи без оформлення трудових відносин, що підтверджується співставленням даних обставин з часом повідомлень про прийняття їх на роботу.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 380/1563/20, від 02.10.2024 у справі № 120/12494/23 та від 02.10.2024 у справі № 560/11269/23, від 17.04.2024 у справі № 560/3981/23.
Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні.
Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області в письмових поясненнях просить касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог скасувати, в цій частині ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише відповідачем і лише в частині задоволених позовних вимог, відтак касаційний перегляд судових рішень здійснюється лише в цій частині.
Відповідно до частин 1 статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Відповідно до частини 2 статті 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Відповідно до частини 1 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Відповідно до частини 2 статті 24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Відповідно до частини 2 статті 24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.
Відповідно до частини 4 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Відповідно до постанови КМУ від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Верховний Суд у постановах від 23.04.2020 у справі №440/45/19, від 24.09.2020 у справі №200/929/19-а, від 21.05.2021 у справі №183/6018/18 сформував висновки про те, що абзац 2 частини другої статті 265 КЗпП України не передбачає накладення штрафів за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про працевлаштування.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на час проведення відповідачем перевірки позивача з усіма працівниками, за фактичний допуск яких до роботи без оформлення трудових договорів щодо на позивача було накладено оскаржуваною постановою штраф, трудові договори були укладені, і такі договори та трудові книжки були надані редставникам відповідача, які проводили перевірку.
Відповідачем під час розгляду справи такі обставини не спростовані.
За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про те, що фактичний допуск зазначених працівників до роботи відбувся з попереднім оформленням з ними трудових договорів та постановили законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо повідомлення
Відповідно до частини четвертої статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом наведеної норми допуск працівника до роботи передбачає дві обов'язкові умови:
1. укладення трудового договору;
2. повідомлення про прийняття працівника на роботу уповноваженого органу.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 265 КЗпП в разі порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев'ятим цієї частини, юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
За змістом наведених норм фактичний допуск позивачем працівників до роботи без попереднього повідомлення про це уповноваженого органу є самостійним складом правопорушення, за що абзацом десятим частини другої статті 265 КЗпП передбачено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.
Оскаржувана у цій справі постанова не містить інформації, на підставі якого саме абзацу частини другої статті 265 КЗпП накладено штраф на позивача, хоча у її фабулі йдеться і про допуск працівника до роботи без укладення трудового договору і про допуск до роботи без повідомлення про це уповноваженого органу.
Водночас, розмір накладеного на позивача штрафу відповідає складу порушення передбаченого саме абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП.
Таким чином, оскаржуваною постановою штраф за порушення законодавства про працю, передбачене абзацом десятим частини другої статті 265 КЗпП, до позивача не застосовано.
За таких обставин доводи позивача про те, що фактичний допуск позивачем працівників до роботи відбувся без попереднього повідомлення про це уповноваженого органу також є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує.
В разі якщо відповідачем буде встановлено, що позивачем порушено вимоги законодавства про працю в частині допуску працівників до роботи без попереднього повідомлення про це центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це може бути підставою для винесення окремої постанови про накладення на нього штрафу в порядку та розмірах визначених статтею 265 КЗпП.
Покликання відповідача на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 380/1563/20 є безпідставним, оскільки спірним у цій справі було питання наявності саме трудових відносин між позивачем та його працівником.
Покликання відповідача на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 120/12494/23, 02.10.2024 у справі № 560/11269/23 та від 17.04.2024 у справі № 560/3981/23 також є безпідставним, оскільки на відміну від справи, яка розглядається, у цих справах судами було встановлено фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишенню без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №440/545/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
С.Г. Стеценко