20 лютого 2026 року
м. Київ
справа №160/28117/24
адміністративне провадження № К/990/5101/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №160/28117/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про виплату індексації грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки, доплати за службу в нічний час, доплати на період карантину, видачу уточненої довідки про розмір грошового забезпечення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просив:
- визнати протиправним ненарахування і невиплату індексації грошового забезпечення, зобов'язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року;
- визнати протиправним нарахування і виплату одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки, зобов'язати нарахувати і виплатити одноразову допомогу при звільненні, компенсацію за невикористані дні відпустки (за 2015 рік 4 доби, за 2016 рік 35 діб, за 2017 рік 15 діб, за 2018 рік 15 діб, за 2019 рік 35 діб, за 2020 рік 45 діб, за 2021 рік 45 діб, за 2022 рік 35 діб, за 2023 рік 42 доби) з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ№168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім'ям під час воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправним ненарахування і невиплату доплати за службу в нічний час, зобов'язати нарахувати і виплатити доплату за службу в нічний час за період з 07 листопада 2015 року до 25 грудня 2023 року;
- визнати протиправним ненарахування і невиплату доплати, передбаченої Постановою КМУ №375 від 29 квітня 2020 року «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців національної гвардії, державної прикордонної служби, посадових осіб державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, та протягом 30 днів з дня його відміни», зобов'язати нарахувати і виплатити доплату, передбачену Постановою КМУ №375 від 29 квітня 2020 року за грудень 2020 року і за період з березня 2021 року по липень 2023 року;
- визнати протиправним відмову зарахувати до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім'ям під час воєнного стану», зобов'язати підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області уточнену довідку про розмір грошового забезпечення (довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням індексації та додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім'ям під час воєнного стану».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року та прийнято нову постанову. Позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним ненарахування і невиплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
04 лютого 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №160/28117/24. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Спір у зазначеній справі виник щодо проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Водночас, Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.
Проте, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не зазначає.
Тобто, заявником у касаційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Щодо посилання відповідача на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що заявник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №160/28117/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про виплату індексації грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки, доплати за службу в нічний час, доплати на період карантину, видачу уточненої довідки про розмір грошового забезпечення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська