ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/51713.12.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ВЕРТУС»
Простягнення 363 230,44 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: Краковний І.В., дов. № 2 від 11.10.2010 р., Білик К.В., дов. № 2 від 11.10.2010 р.
Від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “ВЕРТУС” про стягнення 360 115, 20 грн. основного боргу, 1 260, 40 грн. трьох відсотків річних та 1 854, 84 грн. процентів за користування чужими коштами у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 40 від 02.08.2010 р.
Ухвалою суду від 21.10.2010 р. було порушено провадження у справі № 37/517 та призначено її розгляд на 29.11.2010 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2010 р. надав витребувані судом документи.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.10.2010 р., які підтверджують отримання Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “ВЕРТУС” 29.10.2010 р. та 03.11.2010 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.
Враховуючи наведене, з метою витребування додаткових доказів у справі, а також приймаючи до уваги нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 21.10.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи до 13.12.2010 р.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 10.12.2010 р. від відповідача надійшла заява про визнання позову та про розгляд справи без участі представника відповідача, яка судом була прийнята.
Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2010 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав довіреність на отримання матеріальних цінностей.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що позивач не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ВЕРТУС»(покупець) був укладений договір поставки товарів № 40 від 02.08.2010 р., відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти, а покупець приймає і сплачує їх вартість. Кількість, асортимент та ціна товару зазначається у видатковій накладній, що складається постачальником та підтверджується покупцем шляхом підписання на умовах даного договору. Видаткова накладна є специфікацією в розумінні статті 266 Господарського кодексу України.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 3.1. договору поставки товарів № 40 від 02.08.2010 р. встановлено, що ціна на товар формується постачальником кожний день і обумовлена сторонами на день поставки зазначається у видатковій накладній. Підписання покупцем (представником покупця) видаткової накладної підтверджує його згоду в кількості та ціні товару.
У відповідності до пункту 3.3. договору поставки товарів № 40 від 02.08.2010 р., постачальник має право відвантажити товар без попередньої оплати, а покупець зобов'язаний оплатити товар у термін, що не перевищує 10 (десять) банківських днів від дня відвантаження товару і переходу права власності на товар до покупця.
Судом встановлено, що на виконання умов договору 17.09.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ВЕРТУС»нафтопродукти, а саме, паливо пічне, на загальну суму 360 115,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000140 від 17.08.2010 р., яка підписана представниками та скріплені печатками сторін (копія в матеріалах справи).
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати поставленного товару у кількості та в строк, що обумовлені в п. 3.3 договору поставки № 40 від 02.08.2010 р., зокрема, до 31.08.2010 р., належним чином не виконав.
Актом звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ВЕРТУС»за договором № 40 от 02.08.2010 р., який підписаний представниками обох сторін, встановлено, що станом на 31.08.2010 р. заборгованість ТОВ «Торгівельна компанія «ВЕРТУС»перед ТОВ «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»становить 360 115,20 грн.
За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 360 115, 20 грн. основного боргу, 1 260, 40 грн. трьох відсотків річних та 1 854, 84 грн. процентів за користування чужими коштами у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 40 від 02.08.2010 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач не здійснив своїх обов'язків з оплати товару.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача в стосовно стягнення основного боргу у розмірі 360 115,20 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ВЕРТУС»суми основного боргу за договором поставки № 40 від 02.08.2010 р. визнається судом такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»просить суд також стягнути з відповідача 1 260,40 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 40 від 02.08.2010 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 1 260,40 грн. річних відсотків.
Також позивач просить стягнути з відповідача 1 854, грн. процентів за користування грошима за період прострочення за порушення договірного зобов'язання, посилаючись на частину 3 статті 692 Цивільного кодексу та на пункт п. 4.11. договору поставки № 40 від 02.08.2010 р., яким передбачено, що при несвоєчасній оплаті товару не зарахована грошова сума є сума, якою користується покупець та належить постачальнику, і за час користування постачальник має право нарахувати, а покупець в такому випадку зобов'язується сплатити відсотки за час користування коштами постачальника в розмірі 16 % річних.
Відповідно до ч. 3 статті 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Частина 3 коментованої статті надає продавцеві право у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України. Крім того, продавець має право пред'явити до покупця вимоги на підставі частини 2 статті 625 ЦК.
Стаття 536 Цивільного кодексу встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може бути визначений договором або законом.
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 692 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 1 854, грн. процентів за користування грошима за період прострочення з 01.09.2010-13.10.2010 р.
Вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»про включення до складу судових витрат витрати відповідача на плату послуг адвоката у розмірі 3 000,00 грн., то суд задовольняє дану вимогу з наступних підстав .
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті зазначеної норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія зазначеного Закону України поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наведено в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Пунктом 10 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02 5/78 від 04.03.1998 р. зі змінами та доповненнями встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, а саме угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Наданий суду Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»договір про надання адвокатських послуг від 11.10.2010 р., квитанція до прибуткового касового ордера та Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3187 підтверджують факт сплати відповідних послуг.
Враховуючи вище наведене, Господарський суд міста Києва визнає обґрунтованими вимогу позивача про відшкодування відповідачем витрат на адвокатські послуги у розмірі 3 000,00 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, також покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ВЕРТУС» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 11, ідентифікаційний код 36509321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «ЗЕМБУД-СЕРВІС»(03058, м. Київ, вул. Ніжинська, 29-Г, ідентифікаційний код 36039708) 360 115 (триста шістдесят тисяч сто п'ятнадцять) грн. 20 коп. основного боргу, 1 260 (одна тисяча двісті шістдесят гривень) грн. 40 коп. трьох відсотків річних, 1 854 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 84 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 632 (три тисячі шістсот тридцять дві) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення складено
21.12.2010 р.