20 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/14261/24 пров. № А/857/19905/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року (суддя Костюкевич С.Ф., ухвалене в м. Луцьку) у справі №140/14261/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій та бездіяльності протиправними зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 01.04.2024; визнання протиправною бездіяльності ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402; зобов'язання ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином оформити постанову від 15.03.2022 за результатами медичного огляду, шляхом складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402; визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів недостовірних відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити недостовірні відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про порушення ним правил військового обліку.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій та бездіяльності протиправними зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 та зобов'язання ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином оформити постанову від 15.03.2022 за результатами медичного огляду, шляхом складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 залишено без розгляду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю. Справу в частині позовних вимог до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відзиви на апеляційну скаргу відповідачі не подавали.
Оскільки клопотань про розгляд справи за їх участю від сторін не надходило, колегія суддів, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 ; має військове звання “молодший лейтенант», присвоєне наказом Міністерства оборони України від 15.10.2015 №796.
Згідно з довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №12 від 15.03.2022 ОСОБА_1 на підставі статті 13А графи ІІІ Розкладу хвороб за встановленим діагнозом: “Нецукровий діабет, середньої важкості, субкомпенсований» визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Як слідує з військового квитка серії НОМЕР_1 , позивач у Збройних Силах не служив, а 15.03.2022 виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина виключення з обліку - постанова ВЛК №12/449 від 15.03.2022 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 13А графи ІІІ до Положення №402-2008.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2024 штатною ВЛК ЦВЛК ЗС України прийнято постанову щодо ОСОБА_1 в наступному формулюванні: “ 1) враховуючи, порушення вимог пунктів 22.5. і 22.6. Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, (далі-Положення), постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.03.2022 №12/449 щодо молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 , 1994 року народження: “На підставі статті 13-а графи ІІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» - скасувати; 2) підлягає повторному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно вимог Положення.»
Окрім цього, згідно інформації з “Резерв +» відомості про проходження позивачем військово-лікарської комісії та виключення його з військового обліку відсутні у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, базі “Оберіг», при цьому у жовтні 2024 року ОСОБА_1 дізнався, що у військово-обліковому документі в електронній формі, який відтворюється в мобільному додатку “Дія» його відношення до військової служби (категорію) визначено як “Військовозобов'язаний», що перебуває “На обліку», крім того, містилася відмітка “Порушення правил військового обліку».
ОСОБА_1 19.10.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій покликаючись на норми Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» просив внести до однойменного державного реєстру інформацію щодо виключення його з військового обліку, виключення категорії “військовозобов'язаний».
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 16867 від 30.10.2024 позивача повідомлено, що рішенням Центральної військово-лікарської комісії від 01.04.2024 № 1679 рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 було скасоване. Для внесення змін в військово-обліковий документ військовозобов'язаного по ОСОБА_2 заяві, необхідна ОСОБА_3 обов'язкова присутність в ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до ст. 58 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». В наданих Вами документах відсутня копія свідоцтва про хворобу до довідки Ковельського ВЛК № 12 від 15.03.2022, яка має бути оформлена відповідно до встановленого зразка.
ОСОБА_1 , вважаючи, що відповідачі допустили порушення його прав, звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232), відповідно до частини першої статті 1 якого, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частинами п'ятою, сьомою статті 1 Закону № 2232 визначено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відтак, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402), відповідно до пунктів 1.2-1.3 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби. Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров'я (установам); визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій; формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) або з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія та ВЛК регіону. Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Як визначено підпунктами 2.3.1., 2.3.3. пункту 2.3. Положення № 402 ЦВЛК є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України та на неї, окрім іншого, покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти), розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи, а також прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
На виконання підпункту 2.3.4. пункту 2.3. Положення № 420, ЦВЛК зокрема має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; а також розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Підпунктами 2.5.1., 2.5.3. пункту 2.5. Положення № 420 визначено, що ВЛК ТЦК та СП належать до позаштатних постійно діючих ВЛК. До складу ВЛК ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.
Підпунктом 2.8.4. пункту 2.8. Положення № 420 передбачено, що на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення.
За змістом пунктами 3.1., 3.3., 3.4. Положення № 420, вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України “Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962. Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК. У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Відтак, здійснивши аналіз змісту вказаних норм суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ЦВЛК є найвищим керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, який має повноваження розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, що за результатами проходження медичного огляду військовозобов'язаного, 15.03.2022 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнята постанова №12/449 про непридатність до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку на підставі статті 13А графи ІІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
В подальшому, у зв'язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023202350000028 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, старшим слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні 31.10.2023 Центральній військово-лікарській комісії Міністерства оборони України був направлений лист № 11280/117/24/06-23 з вимогою переглянути постанови ВЛК при ТЦК та СП, в тому числі, і постанову стосовно позивача.
За результатами розгляду наданих документів, Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України 01.04.2024 згідно з протоколом № 1679 прийнято спірне у даній справі рішення про скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 № 12/449 від 15.03.2022 щодо непридатності до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку. Підставою для прийняття такого рішення відповідачем визначено порушення вимог пунктів 22.5, 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402, оскільки, замість свідоцтва про хворобу, яке затверджується штатною ВЛК, постанова оформлена в картці обстеження та медичного огляду, яка не була направлена на затвердження штатної ВЛК, відповідно, - не затверджена.
Слід зазначити, що 30.08.2023 Радою національної безпеки і оборони України було прийнято рішення, яке введено в дію Указом Президента України № 576/2023 від 12.09.2023, згідно з яким, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити утворення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською міською державними адміністраціями, до сфери управління яких належать заклади охорони здоров'я, у складі яких функціонують медико-соціальні експертні комісії та військово-лікарські комісії, робочих груп із перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Так, на виконання цього рішення, у ЦВЛК Збройних Сил України було створено робочу групу, яка здійснює перевірку обґрунтованості постанов позаштатних військово-лікарських комісій щодо непридатності військовозобов'язаних до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану. До робочої групи входять військовослужбовці медичної служби ЦВЛК ЗС України та військовослужбовці медичної служби ВЛК регіону. Такі військовослужбовці перебувають у робочій групі з певною черговістю (відбуваються ротації особового складу).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначив, що за запитом начальника Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у Волинській області, щодо правомірності прийняття постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 на молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 , 1994 року народження, згідно зі змістом ІІ розділу Протоколу засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 01.04.2024 № 1679, розглянуто наступні документи: картку обстеження та медичного огляду молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 15.03.2022 №12/449, висновок лікаря терапевта ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.03.2022, виписки з медичної карти стаціонарного хворого.
Позивач не був присутній та не викликався під час перегляду довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.03.2022 №12.
Виклик, присутність громадян стосовно яких переглядаються постанови позаштатних ВЛК Положенням не визначено.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, протоколом засідання ВЛК ЦВЛК ЗС України від 01.04.2024 № 1679 зазначено: “Молодший Лейтенант запасу ОСОБА_1 , 1994 року народження пройшов медичний огляд в ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.03.2022 № 12/449, та за встановленим діагнозом: “Нецукровий діабет, середньої важкості, субкомпенеований» прийнято постанову; на підставі статті 13-а графи III Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони Украйни від 14.08.2008 №402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 за №1109/15800, визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Зазначена постанова ВЛК оформлена в картці обстеження та медичного огляду від 15.03.2022 № 12/449 (довідка ВЛК на розгляд не надана).
При оформленні постанови ВЛК порушенні вимоги п. 22.5. і 22.6. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 щодо складання експертних документів і їх затвердження на офіцерів запасу. Замість свідоцтва про хворобу, яке затверджується штатною ВЛК, постанова оформлена в картці медичного обстеження та медичного огляду. Постанова ВЛК не надана на розгляд штатної ВЛК і відповідно не затверджена. Тому є підстави скасувати постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 на молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 від 15.03.2022 №12/449.».
Як слідує з постанови від 01.04.2024 щодо ОСОБА_1 штатною ВЛК ЦВЛК ЗС України вирішено: “ 1) враховуючи, порушення вимог пунктів 22.5. і 22.6. Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, (далі-Положення), постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.03.2022 №12/449 щодо молодшого лейтенанта запасу ОСОБА_1 , 1994 року народження: “На підставі статті 13-а графи ІІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» - скасувати; 2) підлягає повторному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно вимог Положення.»
Як вірно зазначено судом першої інстанції, на виконання підпункту 2.3.4. пункту 2.3. Положення № 420, ЦВЛК зокрема має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; а також розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що ЦВЛК ЗС України, яка є найвищим керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, мала повноваження переглянути, скасувати, затвердити, не затвердити, контролювати згідно з Положенням № 402 постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 за довідкою ВЛК від 15.03.2022 №12 з висновком “непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність процедурних порушень ЦВЛК ЗС України при прийнятті оскаржуваної постанови у вигляді протоколу № 1679 від 01.04.2024, яка прийнята за результатами перевірки постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 №12/449 від 15.03.2022, тому оскаржуване рішення ЦВЛК ЗС України відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже є таким, що не підлягає скасуванню. Таким чином, судом першої інстанції вірно не задоволено позовні вимоги в цій частині.
Відносно вимоги про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, слід зазначити, що у зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який згодом неодноразово продовжувався, та діє на даний час.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Слід зазначити, що 24.02.2022 Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України видав наказ №2 “Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» відповідно до підпункту 3 пункту 1 визначено призов на військову службу резервістів здійснювати з обов'язковим проходженням медичних оглядів за спрощеною процедурою.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закону №3543-ХІІ), згідно із статтею 1 якого мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Як визначено частиною восьмою статті 4 Закону №3543-ХІІ з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Абзацом другим частини першої та частинами третьою, п'ятою статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
За визначенням ч. 9, 10 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232 “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі також Закон № 2232) щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України.
Згідно з ч. 13 ст. 2 Закону № 2232 громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Також,частиною 10 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частина 10 ст.1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.
Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Також зазначений обов'язок визначено п.23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Зважаючи на наведене суд першої інстанції вірно вказав, що вищезазначені норми законодавства передбачають три випадки, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Останній день вказаного 60-денного строку для уточнення облікових даних припадав на 16.07.2024.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, зазначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Разом з тим суд першої інстанції вірно вказав, що , примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг», що за порушення правил військового обліку (система автоматично виявила 14.08.2024, номер звернення 12205) позивача було автоматично 10.10.2024 оголошено в розшук, строком до 09.10.2025, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг, який додається, у якому наявні відомості про порушення військового обліку - (ВО) ОСОБА_1 , де зазначено, зокрема у примітці реєстру, що ОСОБА_1 , який являється порушником військового обліку, перебуває у “розшуку» за несвоєчасне оновлення даних.
Як визначено п. 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Положеннями п.п. 1 розділу ІІ Положення визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно з п.п. 22.5, 22.6 розділу ІІ Положення свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється. Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК затвердженню у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).
Відтак, враховуючи викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що в умовах воєнного часу свідоцтво про хворобу складається на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а відтак відновлення позивача на військовому обліку було здійснено у зв'язку із порушенням відповідачем 2 вимог п. 22.5 Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2008 №402, зокрема: на офіцерів запасу, визнаних непридатними з виключенням з військового обліку у воєнний час має складатись свідоцтво про хворобу і подаватись на затвердження на штатну військово-лікарську комісію.
З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки рішення про виключення позивача з військового обліку було прийнято без дотримання чинного на той момент законодавства, то суд першої інстанції дійшов до правильного переконання про правомірність дій відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Враховуючи все викладене вище колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі №140/14261/24 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар