20 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/14261/24 пров. № А/857/17844/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року (суддя Костюкевич С.Ф., ухвалене в м. Луцьку) у справі №140/14261/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій та бездіяльності протиправними зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною і скасування постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 01.04.2024; визнання протиправною бездіяльності ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402; зобов'язання ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином оформити постанову від 15.03.2022 за результатами медичного огляду, шляхом складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402; визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів недостовірних відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити недостовірні відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про порушення ним правил військового обліку.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій та бездіяльності протиправними зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 та зобов'язання ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином оформити постанову від 15.03.2022 за результатами медичного огляду, шляхом складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду в частині позовних вимог до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та направити справу в цій частині вимог до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Оскільки клопотань про розгляд справи за їх участю від сторін не надходило, колегія суддів, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Так, приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку, що враховуючи, що позов до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій та бездіяльності протиправними зобов'язання вчинити дії подано до суду з пропуском встановленого законом строку, позивач не надав до суду доказів поважності його пропуску, суд приходить до висновку наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частинами першою- третьою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Зважаючи на наведене суд першої інстанції вірно вказав, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Відтак, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Також, у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від попередніх висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (щодо легалізації триваючого правопорушення у випадку залишення позовної заяви без розгляду).
Як вже було зазанчено, що ОСОБА_1 , серед іншого просить суд зобов'язати ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином оформити постанову від 15.03.2022 за результатами медичного огляду, шляхом складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402), положеннями якого врегульовано процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
Колегія суддів зазначає, що в редакції Положення № 402 станом на 16.04.2021 (діяло на момент виникнення спірних правовідносин) п. 2.1. передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Відповідно до п. 3.1. медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Згідно п. 22.5. Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що щодо ОСОБА_1 як на військовослужбовця, визнаного непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов'язане було скласти Свідоцтво про хворобу, як це передбачено, в тому числі, Положенням № 402, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.
Як вже зазначалось вище, частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом початком перебігу строку є день, коли особа дізналась або повинна була (могла) дізнатись про порушення свого права, а відтак, для визначення моменту виникнення права на звернення до суду важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники, що свідчать про презумпцію можливості та обов'язку особи цікавитись та бути обізнаною про свої права та стан їх дотримання з боку інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно з довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №12 від 15.03.2022 ОСОБА_1 на підставі статті 13А графи ІІІ Розкладу хвороб за встановленим діагнозом: “Нецукровий діабет, середньої важкості, субкомпенсований» визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, при цьому, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано позивачу свідоцтва про хворобу до вищевказаної довідки, як це передбачено п. 22.5. Положення № 402, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин. Відтак, позивач повинен був знати про порушення своїх прав при отриманні довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №12 від 15.03.2022.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, із цим позовом позивач в частині взаємопов'язаних позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 та зобов'язання ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином оформити постанову від 15.03.2022 за результатами медичного огляду, шляхом складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 звернувся до суду лише 05.12.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що прийняття ЦВЛК ЗСУ 01.04.2024 згідно з протоколом № 1679 рішення про скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 № 12/449 від 15.03.2022 щодо непридатності до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 в частині про визнання протиправною бездіяльності ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 та зобов'язання ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином оформити постанову від 15.03.2022 за результатами медичного огляду, шляхом складання Свідоцтва про хворобу за формою, наведеною у Додатку № 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 вірно залишено без розгляду.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі №140/14261/24 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Т. І. Шинкар