21.02.2026 Справа № 756/2498/26
Справа № 756/2498/26
Провадження № 1-кс/756/586/26
21 лютого 2026 року слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі, Грузія, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (зі слів),
який є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100050000036 від 08.01.2026 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України,
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, зокрема у тому, що на початку лютого 2026 року ОСОБА_9 звернулась до ОСОБА_5 із проханням допомогти її матері ОСОБА_10 уникнути відбування реального покарання, яке остання відбуває в ДУ «Конотопська виправна колонія №130» на підставі вироку Київського апеляційного суду від 04.06.2025 відповідно до якого, останній, призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки, так як ОСОБА_5 має змогу допомогти у вирішення такого питання, оскільки останній, має багато знайомих серед військовослужбовців ЗСУ та може посприяти вступу ОСОБА_10 до лав ЗСУ замість відбування покарання.
В подальшому ОСОБА_5 з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаний із вимаганням такої вигоди, висунув вимогу ОСОБА_9 про надання йому грошових коштів в сумі 10 000 доларів США для сприяння у звільненні її матері ОСОБА_10 з місць позбавлення волі, а саме: ДУ «Конотопська виправна колонія №130» та 8 000 доларів США для сприяння у зарахуванні її матері ОСОБА_10 на службу до лав ЗСУ після звільнення її з місць позбавлення волі.
Надалі, 19.02.2026, приблизно об 14 год. 00 хв., ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_9 в закладі харчування « Dominos Pizza », що за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 14, та на реалізацію свого злочинного наміру отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду, а саме обумовлену раніше суму у розмірі 18 000 доларів США.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, прокурор просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням підозрюваному застави 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 08.01.2026 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України (кримінальне провадження № 12026100050000036).
19.02.2026 о 14 год. 08 хв. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
20.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
20.02.2026 захиснику та підозрюваному було надано копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_9 від 07.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10.02.2026; протоколом огляду грошових коштів; протоколом вручення грошових коштів проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.02.2026; протоколом огляду грошових коштів від 20.02.2026; протоколом огляду предмету від 20.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 19.02.2026.; іншими матеріалами в їх сукупності.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Заслухавши виступ прокурора, який обґрунтовував обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України та зазначив про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків, думку захисника, яка посилаючись на недоведеність підозри та відсутність зазначених у клопотанні ризиків, просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, думку підозрюваного, який підтримав захисника, вивчивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства чи суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину в якому він підозрюється, з огляду на вірогідність переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Так, вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховую тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, його вік, стан здоров'я, майновий стан, матеріали, що його характеризують, вчинення даного злочину в умовах воєнного стану, що дає підстави вважати, що застосування останньому більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому вважаю за необхідне клопотання про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави у кримінальному провадженні з урахуванням ч. 5 ст. 182 КПК України, та покласти на ОСОБА_5 зазначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
Розмір застави щодо особи, що підозрюється чи обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину визначається від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо, суд встановить, що застава у значених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
За загальним правилом, визначеним ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого, а у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання уникнути правосуддя та будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, при визначенні розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 , з урахуванням обставин кримінального провадження, його майнового та сімейного стану, тяжкості вчиненого інкримінованого йому кримінального правопорушення, розміру неправомірної вимоги, суспільної небезпечності діяння, особи підозрюваного, приходжу до висновку, що відповідним та достатнім розміром застави є 1 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 000 грн. 00 коп., оскільки вказаний розмір застави є значним, достатнім і цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик втрати грошових коштів буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
При цьому, дані, що підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору в матеріалах клопотання відсутні, але разом з тим у судовому засіднні підозрюваний поскаржився на стан здоров'я.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з ч. 7 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Таким чином, враховуючи надану в судовому засіданні інформацію відносно стану здоров'я підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити невідкладне медичне обстеження ОСОБА_5 та з урахуванням встановленого стану здоров'я забезпечити безпечні умови утримання.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , закінчується 19 квітня 2026 року включно.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, - 1 000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйона триста двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Києва, МФО - 820172).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту місця його проживання (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю, суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, окрім, як під час спільної участі у процесуальних діях.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
У разі сплати підозрюваним застави, зобов'язати Оболонське УП ГУ НП у м. Києві поставити ОСОБА_5 на облік.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити невідкладне медичне обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та з урахуванням встановленого стану здоров'я забезпечити безпечні умови утримання.
Контроль за виконанням ухвали в частині додержання умов утримання в слідчому ізоляторі покласти на прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя