19.02.2026 Справа № 363/7135/25
19 лютого 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 17.08.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202511142000032, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Шамраївка Ульяновського району Кіровоградської області, з середньою освітою, працюючого слюсарем у ПП «Автомагістраль», який має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
встановив:
16 серпня 2025 року близько 21 години 00 хвилин у селі Гаврилівка Бучанського району Київської області ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області. Під час перевірки документів та спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, що підтверджено результатом огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager 6820» - 1,93‰. Після цього, з метою уникнення адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, діючи умисно, ОСОБА_4 запропонував та надав сержанту поліції ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 5000 гривень за непритягнення його до відповідальності, поклавши зазначені кошти на сидіння службового автомобіля поліції.
Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, щиро кається у вчиненому, показав суду, що 16.08.2025 року близько 21:00 у с. Гаврилівка Бучанського району Київської області був зупинений працівниками поліції під час керування автомобілем, під час перевірки у нього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Після чого, з метою уникнення адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, він запропонував поліцейському неправомірну вигоду в розмірі 5000 гривень, поклавши кошти на сидіння службового автомобіля. Обвинувачений щиро розкаюється у скоєному, засуджує свої дії, зробив висновки, та запевнив суд, що у майбутньому не буде вчиняти протиправних дій, просив суд врахувати його щире каяття призначати покарання у вигляді штрафу, він працює має можливість виконати таке покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, в судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також роз'яснено, що у такому випадку будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 369 КК України як пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду дії з використанням службового становища.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із зазначеної мети та принципів справедливості, співмірності й індивідуалізації, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню їх суспільної небезпеки та даним про особу винного. При виборі виду та міри покарання суд ураховує обставини, що його пом'якшують і обтяжують, а також загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.
Обвинувачений вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працює слюсарем у ПП «Автомагістраль», раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням обставин справи, даних про особу ОСОБА_4 , його ставлення до вчиненого, конкретних обставин кримінального правопорушення, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, спосіб його вчинення, мету та мотив діяння, а також те, що обвинувачений уперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та висловив жаль з приводу вчиненого, суд доходить висновку про необхідність призначення йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу.
Щодо вирішення долі речових доказів грошових коштів, які належать ОСОБА_4 , суд, керуючись вимогами ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, вважає, що вони підлягають спеціальній конфіскації.
Долю інших речових доказів належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371,374КПКУкраїни,суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази:
- грошові кошти у сумі 5000 гривень, у кількості 25 купюр, номіналом по 200 гривень, серійні номера: ЕА4565249; АМ9012882; ВЖ6629301; ЗГ3049795; ЕГ3580688; ГИ6346437; ЄЗ0552291; ЕЗ0902246; ЕГ6806021; АЛ9244006; ЕБ9884628; ЕИ4048066; ЕЖ3840416; ЄЖ8120520; ЗА4735729; ДЄ9880531; ЄБ5618409; ЗА4494438; ГЖ6558204; ЕЕ9536222; АР4624854; ЄЄ3828705; ЄЗ3261304; ЄЖ8759166; ЗВ2414758, які поміщено до спеціального пакету №WAR 1977534, передано на депозитний рахунок ГУ НП в Київській області, квитанція № 000135 - конфіскувати в дохід держави;
- два диски із записами відео із бодікамер, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1