20 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/42261/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року у справі №420/42261/25 про повернення позовної заяви позивачеві
ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.12.2025 ВП №78173160.
З огляду на те, що позовну заяву подано поза межами установленого процесуальним законодавством процесуального строку, без сплати судового збору та додатків до позову, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у справі №420/42261/25 позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху.
У подальшому, у зв'язку з не усуненням недоліків, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі №420/42261/25 позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 повернуто позивачу.
Не погодившись із вищеозначеною ухвалою суду першої інстанції позивачем безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення або відстрочення сплати судового збору - відмовлено.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі №420/42261/25 про повернення позовної заяви позивачеві - залишено без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.
16.02.2026 року на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у справі №420/42261/25, а також про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат на оплату судового збору.
Надаючи оцінку досліджуваному клопотанню суб'єкта владних повноважень про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у цій справі, апеляційний суд уважає за необхідне зазначити таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як слідує зі змісту положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті), а саме:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, із викладених норм убачається, що підставою для відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є майновий стан сторони. При цьому, при зверненні до суду із відповідним клопотанням особа повинна додати до нього належні докази на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Якщо таких доказів до суду не подано, то клопотання уважається необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
За наслідками дослідження клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 установлено, що скаржником до вказаного звернення не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вчинення ним усіх можливих дій з метою сплати судового збору за подання до апеляційного суду даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, здійснених відповідачем після залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір.
При цьому, скаржник не відноситься до осіб, перелік яких визначений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» і заявником не зазначено підстав, з якими чинне законодавство пов'язує звільнення від сплати судових витрат.
Слід зазначити, що маючи намір реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення суб'єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
За наслідками дослідження клопотання, колегія суддів зазначає, що суб'єктом владних повноважень наразі не вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у справі №420/42261/25 є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Надаючи оцінку клопотанню скаржника про продовження строку на усунення недоліків (надання додаткового строку на здійснення оплати судового збору), в системному зв'язку з положеннями чинного законодавства України, колегія суддів уважає за необхідне зазначити про таке.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Зі змісту положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема з апеляційною скаргою.
Обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Апеляційний суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи.
До того ж, ІНФОРМАЦІЯ_1 є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.
Маючи намір реалізації наданого права на апеляційне оскарження судового рішення суб'єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Причин, які унеможливлювали звернення до суду з належними чином оформленою апеляційною скаргою (в тому числі з наданням документа про оплату судового збору у повному обсязі) у встановлений законом строк та виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк суб'єкт владних повноважень не зазначає.
При цьому, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це установлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України установлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Отже, положеннями даної статті передбачено право суду продовжувати процесуальний строк.
На переконання судової колегії, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку для усунення недоліків апеляційної скарги і, як наслідок, не є поважною підставою для продовження процесуального строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
За таких обставин, у задоволенні клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги в частині сплати судового збору слід відмовити.
У відповідності до ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Згідно із ч.1 ст. 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і установлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
З урахуванням приписів ч.4 ст. 169 КАС України, в поєднанні з положеннями ч.2 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останнім не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
Оскільки визначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026 року недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року у справі №420/42261/25, з урахуванням положень ч.2 ст.298, п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.296, ст. 298 КАС України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у справі №420/42261/25 - відмовити.
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у даній справі - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року у справі №420/42261/25 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька