П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/638/24
Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:05.11.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Одеській області про:
- визнання протиправними дій ГУПФ України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 11 серпня 2023 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова №713);
- зобов'язання ГУПФ України в Одеській області нарахувати та виплатити з 11 серпня 2023 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн. відповідно до Постанови №713 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року позовні вимоги задоволені.
Вказане рішення набрало законної сили 30 квітня 2024 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року зобов'язано ГУПФ України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 26 липня 2024 року по справі №420/638/24 у 60-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали суду.
15 липня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення суду.
Обґрунтовуючи вищенаведений звіт відповідач зазначив, що ГУПФ України в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі №420/638/24 проведено 11 липня 2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн згідно з Постанови №713 з урахуванням раніше виплачених сум. (копія перерахунку пенсії додається). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2024 року становив 19 500,87 грн (копії перерахунків пенсії додаються). Сума доплати за період з 11 серпня 2023 року по 31 липня 2024 року з урахуванням фактично виплачених сум складає 23 354,84 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (копія розрахунків на доплату пенсії додаються) Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01 березня 2023 року по 28 лютого 2025 року в сумі 23 354,84 грн. буде здійснена після виділення коштів з Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Таким чином, нарахована позивачу сума різниці пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема ГУ ПФУ в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року відмовлено у прийнятті звіту ГУПФ України в Одеській області.
Зобов'язано ГУПФ України в Одеській області надати до суду у 90-то денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення суду від 28 березня 2024 року по справі №420/638/24.
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення (ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року) в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення. Розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права. З огляду на те, що ГУПФ України в Одеській області включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, необхідно дійти висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Станом на дату подання апеляційної скарги до суду відповідачем було вчинено дії у відповідності до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 року за №53/37389 (у редакції постанови правління Кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Фонду в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Крім того, апелянт наголосив, що в ГУПФ України в Одеській області відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Тобто, виплати пенсій здійснюються ГУПФ України в Одеській області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що не можна вважати фактично виконаним таке рішення шляхом перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині. Отже, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь ОСОБА_1 суми доплати за період з 01 березня 2023 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 23 354,84 грн. На підставі вищевикладеного та з урахуванням вказаних у звіті відповідачем обставин, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ України в Одеській області встановити новий строк подання звіту про виконання рішення суду від 28 березня 2024 року у справі №420/638/24, а саме у 90-то денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77, 381, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
З 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року №4094-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", яким ст. 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено ст.ст. 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно п.2 розд. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно ч.1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розгляд зазначеного звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ, в порядку письмового провадження, а також після виходу одного з членів колегії суддів із відпустки.
Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч.ч.2, 3 ст. 382-2 КАС України.
Згідно ч.ч.1-4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог ч.ч.2 та/або 3 ст. 382-2 КАС України.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст. 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм ч.5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Враховуючи вищенаведені приписи процесуального права, колегія суддів зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи.
Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 13 березня 2025 року у справі №640/16655/21.
Також, Верховний Суд в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20 зазначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови.
В свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
У взаємозв'язку із наведеним суд вважає за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов'язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.
При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у ч.5 ст. 382-З КАС України.
А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами ст. 382-3 КАС України.
Вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд повинен з'ясувати:
- чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи;
- чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано;
- чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.
Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту ч.ч.2, 5 ст. 382-3 КАС України.
ГУПФ України в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі №420/638/24 проведено 11 липня 2024 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн згідно з Постанови №713 з урахуванням раніше виплачених сум. (копія перерахунку пенсії додається). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2024 року становив 19 500,87 грн (копії перерахунків пенсії додаються). Сума доплати за період з 11 серпня 2023 року по 31 липня 2024 року з урахуванням фактично виплачених сум складає 23 354,84 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (копія розрахунків на доплату пенсії додаються) Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Відповідачем зазначено, що на лист ГУПФ України в Одеській області №2800-030101-9/55317 від 21.08.2025 року повідомлено, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Фонду, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Порядок здійснення з бюджету Фонду видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821.
При цьому, заявником зазначено, що виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01 березня 2023 року по 28 лютого 2025 року в сумі 23 354,84 грн. буде здійснена після виділення коштів з Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що судове рішення не виконано в повному обсязі, а тому наявні підстави для встановлення нового строку для подання звіту, а саме у 90-то денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали и.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.2 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 19 лютого 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.