П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39776/25
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.,
повний текст судового рішення
складено 22.12.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Інформаційні судові системи" про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (надалі- позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до державного підприємства "Інформаційні судові системи" (надалі- відповідач), в якому заявила такі позовні вимоги:
- визнати неправомірними дії Державного підприємства "Інформаційні судові системи" щодо відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих в Господарському суді Одеської області у справах про банкрутство: №916/3798/21, протокол від 17.10.2025 про призначення арбітражного керуючого Біличенка Віталія Олександровича; №916/4045/25 протокол від 04.11.2025 про призначення арбітражного керуючого ОСОБА_2 ; №916/4187/25 протокол від 04.11.2025 про призначення арбітражного керуючого Пашковського Андрія Анатолійовича; №923/266/19 протокол від 16.09.2025 про призначення арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича та скасувати відбір кандидатів на призначення арбітражних керуючих у зазначених справах про банкрутство;
- зобов'язати Державне підприємство "Інформаційні судові системи" здійснити повторне автоматичне визначення кандидатур арбітражних керуючих у справах №916/3798/21, №916/4045/25, №916/4187/25, №923/266/19 Господарського суду Одеської області з дотриманням принципів черговості, рівної кількості справ про банкрутство, з урахуванням навантаження кожного арбітражного керуючого;
- винести окрему ухвалу відносно Державного підприємства "Інформаційні судові системи" та надіслати відповідному органу досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 22 грудня 2025 року закрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції від 22.12.2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Закриваючи провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій Державного підприємства "Інформаційні судові системи" щодо відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих в Господарському суді Одеської області у справах про банкрутство №916/3798/21, №916/4045/25, №916/4187/25 та №923/266/19, позивач фактично підміняє предмет спору, надаючи йому вигляд адміністративного, тоді як у дійсності це є спір про незаконне втручання до автоматизованої системи розподілу, що може містити ознаки кримінального правопорушення статтею 376-1 Кримінального кодексу України, а тому розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів, а не належить до юрисдикції жодного іншого суду, і підстав для роз'яснення позивачеві до суду якої юрисдикції належить його вирішення немає.
Колегія суддів погоджується з правомірністю закриття судом першої інстанції провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.
Отже, звернення позивача до адміністративного суду із даним позовом викликано процесуальними діями Господарського суду Одеської області під час розгляду конкретних господарських справ, а законність таких процесуальних дій не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Той факт, що Державне підприємство "Інформаційні судові системи" в силу своїх функціональних задач здійснює адміністрування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка використовується при визначенні судом кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у конкретній господарській справі про банкрутство, не наділяє це підприємство владними-управлінськими функціями.
Як зазначає сам позивач в обґрунтування свого позову, визначення кандидатур арбітражних керуючих у вищевказаних справах із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи було здійснено з порушенням принципів черговості, рівної кількості справ про банкрутство, з урахуванням навантаження кожного арбітражного керуючого, що може містити ознаки правопорушення, передбаченого ст. 376-1 КК України.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що адміністративне судочинство не може використовуватися як альтернативний або попередній механізм кримінального переслідування, а також як спосіб ініціювання досудового розслідування поза межами процедур, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.311, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька