ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
17 лютого 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчої - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, в рамках кримінального провадження №1202516253520000127 від 26.02.2025 року, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
встановив:
Слідчий СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді з клопотанням, яке погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про застосування відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи подане клопотання слідча послалась на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України та в даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливе переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор та слідча підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Сторона захисту в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на те, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою, а в клопотанні про обрання запобіжного заходу, взагалі відсутнє обґрунтування та посилання на докази, якими прокурор може довести, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам. Окрім того, сторона захисту зазначила, що ризики на які посилається сторона обвинувачення не доведені та взагалі відсутні, натомість ОСОБА_6 має постійне місце проживання у м. Одесі, останній має цивільну дружину, є раніше не судимим. Посилаючись на зазначене, сторона захисту просить відмовити у задоволені клопотання слідчого.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 підтримав свого захисника та зазначив, що він має ряд захворювань, зокрема він страждає на психологічні розлади та перебуває більше трьох років на антидепресантах, з дитинства хворіє на туберкульоз закритої форми, а також в нього відсутня барабана перепонка.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні зазначеного клопотання слідчого, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Розглядом клопотання слідчого встановлено, що ОСОБА_6 був затриманий 16.02.2026 року, а 17.02.2026року його було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України, а саме в тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.12.2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території міста Одеси, більш точного місця не встановлено, використовуючи мережу «Інтернет» та програму - месенджер для мобільних телефонів «Telegram», вступив, з корисливих мотивів, у попередню змову з невстановленою слідством особою, з якою домовився незаконно збувати наркотичні засоби на території міста Одеси.
Так, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.12.2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання наркотичних засобів з метою збуту, та їх збут з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, при невстановлених обставинах, у невстановленої особи незаконно придбав невстановлену кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено- канабіс , яку в подальшому незаконно зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшого пересилання з метою збуту.
З метою конспірації своєї діяльності та виключення можливості спілкування з покупцями наркотичних засобів, ОСОБА_6 достеменно знаючи про кримінальну відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів, обрав спосіб вчинення збуту наркотиків шляхом проведення безконтактного замовлення, отримання грошових коштів та передачу наркотичних засобів через спеціально створені з цією метою веб-сайти у мережі Інтернет, а саме месенджера «Telegram». Збут наркотичних засобів ОСОБА_6 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, вирішили здійснювати шляхом пересилання через поштові відділення та поштомати ТОВ «Нова Пошта».
Продовжуючи вчиняти дії спрямовані на доведення свого прямого умислу до кінця, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, невстановленим способом перемістили раніше придбаний наркотичний засіб до невстановленого місця, де поклали його у полімерний фольговий пакет.
У подальшому, встановлено, що 29.12.2025 року о 15:17 год. ОСОБА_8 , замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи через месенджер «Telegram» шляхом написання повідомлення у телеграм каналі «Онлайн человек» наркотичний засіб за 2500 гривень, після чого отримав реквізити для оплати на криптогаманець «TW1Df ZmH7c 4aLmB rFmFo gg3RC 899uscNZ4».
Надалі, 29.12.2025 року о 16:40 год. ОСОБА_8 у ТЦ «Gagarin Plaza», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька 5/2, перерахував грошові кошти у розмірі 2500 через криптообмінник на криптогаманець «TW1Df ZmH7c 4aLmB rFmFo gg3RC 899uscNZ4».
В подальшому, для не викриття своєї спільної злочинної діяльності правоохоронним органом та маскування наркотичного засобу ОСОБА_6 помістив полімерний фольговий пакет у пакет ТОВ «Нова пошта», ТТН № 20451335804970, прийшов до поштомату № 26144 ТОВ «Нова Пошта», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Кіри Муратової, 28, де поставив коробку до ячейки поштомату, та здійснив відправлення наркотичного засібу, обіг якого обмежено - канабісу, на адресу, зазначену ОСОБА_8 , а саме: м. Одеса, вул. Сім'ї Глодан, 63/1, відділення «Нової пошти» №73, на ім'я ОСОБА_9 .
Надалі, 31.12.2025 року о 13:15 ОСОБА_8 отримав відправлення у відділенні «Нової пошти» №73 за адресою: м. Одеса, вул. Сім'ї Глодан, 63/1, в середині якого був полімерний фольговий пакет з речовиною рослинного походження.
Встановлено, що речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору масою 5,16 г є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу в висушеному стані становить 4,55г.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.01.2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території міста Одеси, більш точного місця не встановлено, використовуючи мережу «Інтернет» та програму - месенджер для мобільних телефонів «Telegram», вступив, з корисливих мотивів, у попередню змову з невстановленою слідством особою, з якою домовився незаконно збувати наркотичні засоби на території міста Одеси.
На виконання попередньої змови, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів з метою збуту шляхом на території міста Одеси, більш точного місця не встановлено, діючи повторно, незаконно придбав у невстановленої слідством особи наркотичні засоби, які незаконно зберігав з метою збуту у квартирі за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено, що 16.02.2026 року на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 10.02.2026 року в порядку ч. 2 ст. 234 КПК України слідчим слідчого відділення відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ., проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено:
- скляну прозору банку з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору.
Встановлено, що виявлена та вилучена в ході обшуку речовини рослинного походження в подрібненому стані сіро-зеленого кольору масою 50,03 г є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу в висушеному стані становить 44,18г.
Не погоджуючись із доводами сторони захисту щодо необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_6 підозри, слідчий суддя зазначає, що обґрунтованість підозри останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами провадження, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом врученню покупцю спеціального технічного засобу аудіо-, відео контролю особи; протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів; протоколом огляду учасника контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки і вручення грошових коштів; протоколом за результатом контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; висновками експерта; протоколами обшуку; протоколом огляду місця події, та іншими.
Слідчий суддя також враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Згідно із п.п. 34-36 рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Що стосується тверджень сторони захисту з приводу того, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження існування в даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зауважує на тому, що ризик це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій та запобіжний захід застосовується саме для запобігання ризиків, тобто до моменту їх настання. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який, в разі визнання його винуватим, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, з конфіскацією майна, що виключає звільнення його від відбування покарання з випробуванням, підозрюваний офіційно не працевлаштований, що в свою чергу свідчить про існування в даному кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, під впливом розуміння про можливе призначення покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям.
Також, слідчий суддя вважає, що в даному кримінальному провадженні існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливий незаконний вплив підозрюваним на свідків, показання яких вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину, з метою переконання свідків не давати викривальні його показання або викривлення показань.
При цьому, суд зауважує увагу сторони захисту на положення ч. 1 ст. 23 КПК України, які передбачають, що суд досліджує докази безпосередньо та показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, при цьому положення ч. 1 ст. 225 КПК України передбачають можливість отримання показань під час досудового розслідування в суді лише у виняткових випадках.
Окрім того, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування також доведено існування в зазначеному кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливого вчинення іншого аналогічного кримінального правопорушення, з огляду на те, що ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, тобто джерела його існування не відомо, при цьому останній отримував прибуток від незаконної діяльності.
Слідчий суддя також звертає увагу на суспільну небезпечність злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, яка визначається, насамперед, поширенням та згубним впливом наркоманії та токсикоманії на свідомість психічно нестійких людей, їх мораль і спосіб життя, що призводить до поступового занепаду, деградації особистості.
Так, на переконання слідчого судді, наркоманія та незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів належать до глобальних проблем сучасного світу. Цим явищам притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення, економіки та суспільства в цілому.
Водночас, слідчий суддя враховує посилання сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання у м. Одесі, цивільну дружину та є раніше не судимим, проте зауважує на тому, що вказані обставини не слугували стримуючим фактором щодо не вчинення останнім інкримінованого йому злочину, а тому не можуть бути беззаперечною обставиною, яка буде гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя приймає до уваги твердження підозрюваного ОСОБА_6 про наявність в нього ряду захворювань, зокрема психологічних розладів, туберкульозу закритої форми, проте зауважує на тому, що більша частина надана захисником медичних документів датована 2023 роком та будь-яких доказів, які б свідчили про критичний стан підозрюваного та вказували б на обставини, які відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України виключають можливість застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Разом з цим, відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в слідчому ізоляторі організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Положеннями наказу МЮ України та МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» визначено, що медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим.
Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
Частиною 1 ст. 206 КПК України передбачено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Враховуючи зазначені підозрюваним обставини щодо стану його здоров'я, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати начальника ДУ «Одеський слідчий ізолятор», здійснити у разі необхідності заходи щодо конвоювання філією ЦОЗ ДКВС України в Миколаївській та Одеській областях підозрюваного та проведення медичного обстеження та за потреби інтенсивного лікування підозрюваного ОСОБА_6 в медичній частині зазначеної установи та у разі необхідності - в спеціалізованих закладах МОЗ України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на відмінну від інших, більш м'яких запобіжних заходів, зможе запобігти назвами вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Також слідчим суддею враховується, що доцільність подальшого тримання під вартою підозрюваного буде перевірена через нетривалий час, в тому числі може бути перевірена за клопотанням сторони захисту в порядку ст.201 КПК.
Відповідно д ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Слідчий суддя, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявність доведених органом досудового розслідування ризиків, особу підозрюваного та його майновий стан, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням на підозрюваного у разі внесення застави певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Отже, враховуючи вищевикладене у всій сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, із визначенням розміру застави, в якості альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 176- 178, 183, 186, 193, 194- 197, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.04.2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу.
Підозрюваний ОСОБА_6 звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до прокурора, слідчого або суду за вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, засобів зв'язку;
- утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 днів та обчислюється з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто з 16.02.2026 року.
Строк дії ухвали становить до 16.04.2026 року, включно.
Зобов'язати начальника Філії ЦОЗ ДКВС України в Миколаївській та Одеській областях забезпечити організацію проведення необхідного медичного обстеження та лікування (за необхідності) підозрюваного ОСОБА_6 , у зв'язку із скаргами на стан здоров'я.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду, а підозрюваним, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/1825/26
Номер провадження № 1-кс/522/1066/26
Слідчий суддя - ОСОБА_1