ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/49223.12.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Поляріс Компані»
До Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк»в особі Київської міської філії Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк»
Третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство «Розмарин»
Провизнання недійсним договору кредиту № 21-18/138 від 29.12.2007р.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача не з'явились
Від відповідача Сердюк Б.Л.
Від третьої особи Сопов Т.М.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору кредиту № 21-18/138 від 29.12.2007р., між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поляріс компані».
Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 16.12.2010р.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство «Розмарин»подавала до суду зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляріс Компані»до Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк»в особі Київської міської філії Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк»про визнання недійсним цього ж договору кредиту № 21-18/138 від 29.12.2007р., між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поляріс компані».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010р. за № 05-5-4/14777 зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Розмарин»суд повернув без розгляду, оскільки останній будучі по справі № 4/492 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в порушення ст.60 ГПК України подав зустрічну позовну заяву. У відповідності до ч.1 ст.60 ГПК України, тільки відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
29.12.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поляріс компані»було укладено договір кредиту №21-18/138 від 29.12.2007р., згідно якого Відповідачем надано Позивачу грошові кошти в розмірі 2 500 000,00грн. зі сплатою 14% річних не пізніше 28 числа кожного дванадцятого місяця, починаючи з 28.12.2008р. та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 28.12.2010р.
Факт надання коштів підтверджується листом - запитом на кредит від 04.01.2007р. та меморіальним ордером №12-03 від 04.01.2007р.
Позивач стверджує, що підставою недійсності Договору кредиту є відсутність повноважень у Відповідача на укладення оспорюваного кредитного договору.
Позивач зазначає, що ні в тексті договору кредиту №21-18/138 від 29.12.2007р., ні в додатках до нього не зазначено про те, що Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», уповноважує будь-яку фізичну або юридичну особу укладати від свого імені цей договір.
На думку Позивача, посилання в преамбулі договору кредиту №21-18/138 від 29.12.2007р. на Статут невизначеного «Заставодержателя»та на невідомі протоколи, акти і документи, створює враження солідності підписаного договору, але не є правовою підставою і належними повноваженнями для підписання договору кредиту №21-18/138 від 29.12.2007р. між АКБ СР «Укрсоцбанк»,код ЄДРПОУ 00039019 і ТОВ «Поляріс компані».
Відповідно до ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України, якою прямо встановлено, що договір вважається укладеним у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Договір, що укладає юридична особа, підписується особами, вповноваженими на це її установчими документами, дорученням, законом або іншими актами цивільного законодавства, і скріплюється печаткою.
Печатка, яка затверджує підпис Заїки О.М. містить код ЄДРПОУ 09322018, в той час як Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»має код ЄДРПОУ 00039019.
Позивач також стверджує, що за спірним договором кредиту №21-18/138 від 29.12.2007р., ТОВ «Поляріс компані»не отримувало грошей з поточного рахунку АКБ СР «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на ч. 1 ст. 215 ГК України, якою встановлено, що підставою недійсності договору є недотримання в момент укладання договору стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої-третьої, п'ятої та шостої статті 203 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦКУ, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
Суду доведено, що на укладення кредитного договору № 21-18/138 від 29.12.2004р. було уповноважено Заступника керуючого КМФ Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»Заїку Олену Миколаївну, про що і зазначено в преамбулі договору.
Повноваження ОСОБА_1 підтверджуються довіреністю Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк»від 30.03.2007р. посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В., яка підтверджує обсяг повноважень на вчинення зазначених дій, на підставі якої діяв керівник структурного підрозділу Банку (довіреність зареєстрована в реєстрі за №1052).
Так, в п.1 даної довіреності чітко зазначено, що ОСОБА_1 має право укладати договори кредиту, в тому числі договори про надання кредитних ліній (відновлювальної, невідновлювальної, мультивалютної відновлювальної) договори кредиту за овердрафтом, тощо.
Суд також не приймає до уваги твердження Позивача стосовно того, що договір суперечить умовам п. 2 ст. 207 ЦК України, а саме, що він скріплений печаткою іншої юридичної особи, а саме -Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», з наступного.
Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Згідно положення про Київську міську філію АКБ «Укрсоцбанк»Київська міська філія є складовою частиною Банку без права юридичної особи. Відповідальність по зобов'язаннях, які виникають під час діяльності Київської міської філії, несе Банк.
П. 3.5 Положення про Київську міську філію АКБ «Укрсоцбанк»передбачено, що Київська міська філія користується печаткою і штампами з найменуванням Банку та своїм найменуванням із обов'язковим використанням емблеми Банку.
П.3.7..3 Положення про Київську міську філію «Укрсоцбанк»передбачено, що філія має право укладати від імені Банку договори з питань банківської діяльності, зокрема: на розрахунково-касове обслуговування, на надання кредитів в межах наданих Банком лімітів, та залучення депозитів від юридичних та фізичних осіб, проведення інших операцій , відповідно до наданого Банком дозволу на здійснення банківських операцій, погодженим з територіальним управлінням Національного Банку України. Тобто, Київська міська філія мала необхідні повноваження та право від імені Банку на укладення Кредитного договору №21-18/138 від 29.12.2007р.
У відповідності до ч. 1,2 ст. 28 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV, "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" - «1. Відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру. 2. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи:
ідентифікаційний код юридичної особи;
ідентифікаційний код філії, представництва;
повне найменування відокремленого підрозділу;
місцезнаходження відокремленого підрозділу;
види діяльності відокремленого підрозділу»
Пунктами 3.2.6, 3.2.7 Наказу МВС від 11.01.1999, № 17, "Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів" передбачено - «Підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.
Якщо в діяльності зазначених організацій недостатньо використання однієї печатки, то с припустимим - у відповідності з наказом, розпорядженням або рішенням по них -виготовлення додаткових печаток з цифрами "1", "2" і т. д., а також: простих круглих печаток та різних штампів для: секретаріатів; секретних відділів (спецчастини); канцелярії (загального відділу); управлінь справами; адміністративно-господарських управлінь (відділів); управлінь (відділів) кадрів; а також: інших, які передбачені статутом, положенням або наказом по цих підприємствах.
Управління справами і канцелярії, секретаріати мають право замовляти круглу печатку для пакетів.
Філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, зареєстрованих в Україні, інших організаційних форм підприємництва дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії».
Проаналізувавши вищезазначені норми, можна дійти висновку, що наявність на оспорюваному кредитному договорі відтиску печатки філії банку не суперечить жодному нормативно-правовому акту.
Виходячи з вищевикладеного, відсутні підстави стверджувати, що Кредитний договір був укладений з порушенням вимог ст. 207 ЦК України, так як він був підписаний уповноваженою особою, яка діяла на підставі довіреності та скріплений печаткою Київської міської філії «Укрсоцбанк», що є складовою частиною Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк».
Твердження Позивача, що ним не було отримано грошових коштів з поточного рахунку АКБ СР «Укрсоцбанк»також не приймаються судом, оскільки Кредитні кошти не видаються з поточного рахунку банку, а видаються з позичкового рахунку.
Пунктом 2.1. Договору кредиту визначено, що надання кредиту провадиться після укладення договорів вказаних у п. 1.3 та п.п. 3.3.3 цього Договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № 20637010855911 в КМФ АКБ СР «Укрсоцбанк»на поточний рахунок позичальника № 26006010855911 в КМФ АКБ СР «Укрсоцбанк», на підставі письмової заяви Позичальника.
Кредитні кошти були видані Позивачу у повному обсязі, що підтверджується листом-запитом на кредит від 04.01.2007 року та меморіальним валютним ордером № 12-03 від 04.01.2007 року.
Статтями 203, 207, 208, 209, 210, 638, 639, 640 ЦК України передбачені загальні вимоги для укладання правочину (договорів). Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, при підписанні Кредитного договору, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладання договору були дотримані, договір містить всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми його укладення, дійсність договору підтверджена його фактичним виконанням, а тому суд не вбачає підстав стверджувати про невідповідність їх умов вимогам законодавства, на що Позивач посилається у своїй позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що кредитний договір укладено відповідно до положень чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 31.12.2010р.