Справа 2-168/10
30 червня 2010 року с. Роздольне
Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Абеляшева О.В.,
при секретарі - Оголь О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» про розірвання договору оренди землі, відшкодування моральної шкоди, стягнення збитків, пені,
встановив:
ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» про розірвання договору оренди землі, відшкодування моральної шкоди, стягнення збитків, пені.
Вимоги мотивовані тим, що позивач є власником земельної ділянки, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку. Земельна ділянка була отримана позивачем у рахунок земельного паю. 06.10.2006 року між позивачем та ПСП «Чернишевське» укладено договір оренди землі. Згідно умов укладеного договору орендна плата встановлена в договорі у розмірі 900 грн. у рік. Згідно Указу Президента України розмір орендної плати при оренді землі, яка була отримана громадянами в рахунок земельного паю, не може бути менш ніж 3% від вартості землі на рік. Позивач звертався до відповідача з письмової пропозицією щодо зміни розміру орендної плати відповідно до Указу Президента України, однак, отримала відмову. Вважає, що відповідач порушує її права, як власника земельної ділянки. Також позивач доповнив свої позовні вимоги та вважає, що відповідач неналежним чином виконує свої договірні обов'язки, а саме несвоєчасно та не в повному обсязі зробив розрахунок з позивачем по орендній платі у зв'язку з чим він зазнав збитків у розмірі 455 грн., та слід стягнути пеню у розмірі 1,14 грн. Крім того, неналежним виконання договірних зобов'язань, відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду, яку позивач оцінює у 1000 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, проти позову заперечує та надав письмові заперечення на позов. У запереченнях пояснив, що правовідносини, які склалися між відповідачем та позивачем з приводу оренди землі регулюються Законом України «Про оренду землі». Відповідно до цього закону розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін. Указ Президента України щодо встановлення розміру орендної плати носить суто рекомендований характер. Крім того, відповідач згоден переглянути розмір орендної плати та збільшити її. Крім того, що стосується неналежного виконання своїх зобов'язань по договору, то відповідно до бухгалтерської довідки, відповідач має переплату перед позивачем по сплаті орендної плати у сумі 517 грн., 68 коп. Стягувати пеню законних підстав також не має. Що стосується відшкодування моральної шкоди, то її відшкодування не передбачено договором, якій укладено між сторонами, тому підстав для відшкодування шкоди немає.
Вислухавши представника позивача, дослідивши, наявні у справі матеріали, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню на наступних правових підстав.
Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки площею 12,6747 га., на території Ковильнівської сільської Ради АР Крим.
Відповідно до п. 4.1, укладеного 06 жовтня 2006 року між ПСП «Чернишевське» та ОСОБА_1, договору оренди землі, (надалі Договір) орендна плата становить 900 грн., у рік.
16.07.2009 року, позивач, звернулася до ПСП «Чернишевське» із заявою про перегляд розміру орендної плати відповідно до Указу Президента України, тобто у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, на що отримала відповідь від 31.07.2009 року від ПСП «Чернишевське» про те, що орендна плата буде переглянута по результатам фінансово-господарської діяльності підприємства за 2009 рік, однак, не на підставі Указу Президента України, а на підставі Закону України «Про оренду землі».
Згідно ст. 93 ч. 8 Земельного Кодексу України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Згідно ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.
Сторони, виражаючи вільне волевиявлення, уклали договір оренди землі, визначивши розмір орендної плати, а її невідповідність положенням Указу Президента України не суперечить Закону, оскільки Законом України «Про оренду землі» право встановлення розміру орендної плати надане сторонам у договорі.
Згідно ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону (тобто невиконання сторонами своїх обов'язків) та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Стаття 651 ЦК України, встановлює підстави для зміни або розірвання договору, недодержання у договорі оренди землі положень Указу Президента України щодо розміру орендної плати не є, на думку суду, підставою для його розірвання. Крім того, в даному випадку положення Указу Президента мають рекомендований характер, тобто передбачають можливість укладання договорів оренди на умовах встановлення орендної плати в межах 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки і не може розцінюватися як істотні порушення стороною договору, оскільки сторони, які його уклали не могли розраховувати на те, що Указом Президента у майбутньому буде підвищений розмір орендної плати.
Розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе лише за наявності одночасно чотирьох умов, зазначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України. Таким чином сама істотна зміна обставин не є підставою для розірвання договору. Крім того, відповідач не заперечує проти приведення договору у відповідність з обставинами, які, на думку позивача, суттєво змінились та згоден переглянути розмір орендної плати та збільшити її, у зв'язку з чим відсутні підстави для розірвання або зміни договору за рішенням суду.
Як зазначив позивач у доповненнях до позовної заяві, мало місце неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору, що виразилося у тому, що відповідач не сплатив орендну плату у терміни, встановлені в п. 4.3 Договору тобто після 31.12. кожного року.
Однак, представник відповідача не заперечував той факт, що у 2009 році мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором, оскільки остаточно орендна плата була внесена 16.02.2010 року, а не до 31.12.2009 року, як це передбачено договором. У підтвердження своїх доводів надав бухгалтерську довідку, відповідно до якої орендна плата за 2009 рік остаточно була перерахована позивачу у розмірі 455 грн., поштовим переводом 16.02.2010 р.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, стосовно переплати по Договору перед позивачем, оскільки відповідач не надав жодного доказу існування переплати.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 4.5 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 1,14 грн., пеню за прострочення строків сплати орендної плати за договором з 31.12.2009 року по дату звернення позивача з доповненим позовом до суду 25.01.2010 року.
Що стосується відшкодування позивачу моральної шкоди за порушення умов договору, суд вважає необхідним зазначити наступне, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Договором оренди землі, який був укладений між сторонами, такі правові наслідки як відшкодування моральної шкоди у разі невиконання зобов'язань по договору не передбачені, тому на думку суду, підстави відшкодування моральної шкоди у цьому випадку відсутні.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 130, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» про розірвання договору оренди землі, відшкодування моральної шкоди, стягнення збитків, пені, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 1 грн., 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 83 грн.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Роздольненський районний суд АР Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у порядку, визначеному ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя -