20 лютого 2026 р. Справа № 480/4300/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2025, суддя О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 16.10.25 року по справі № 480/4300/22
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд"
до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" (надалі - позивач, ТОВ "Урожай Трейд" ) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (надалі також відповідач), у якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення № 188418280706 від 21.06.2022 Головного управління державної податкової служби у Сумській області на суму 11 611 773,04 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 11 грудня 2023 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Постановою Верховного суду від 14.02.2024 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 скасовано, а справу № 480/4300/22 направлено на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
В подальшому, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" - задоволено. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 по справі № 480/4300/22 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" задоволено. Визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення № 188418280706 від 21.06.2022 Головного управління державної податкової служби у Сумській області на суму 11 611 773,04 грн.
26.01.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача, адвоката Кравця Р. Ю. про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай Трейд» судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, що становлять 82 400 (вісімдесят дві тисячі чотириста) гривень.
29.01.2026 від Головного управління ДПС у Сумській області до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, відповідно до змісту якого, відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу по справі № 480/4300/22 до співмірного та обґрунтованого розміру, з урахуванням лише витрат, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи заяви, матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Частиною першою статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За положеннями ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно з частинами 3, 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Таким чином документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми випливає, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
В іншому випадку на підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години роботи адвоката та час витрачений на певний вид послуги.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до заяви про ухвалення додаткового судового рішення представник позивача, адвокат Кравець Р. Ю. зазначив, що на виконання умов Договору про надання правничої допомоги №330 від 24.11.2023 року в рамках справи №480/4300/22 Адвокатським об'єднанням було надано Заявнику правничу допомогу, яка у суді апеляційної інстанції полягала у підготовці та поданні апеляційної скарги, а також участі у судових засіданнях 09.12.2025, та 20.01.2026. За всі попередні судові інстанції Адвокатським об'єднанням було підготовлено та подано касаційну скаргу, додаткові пояснення по справі, заперечення на заяву про виклик свідка, а також адвокатами Адвокатського об'єднання здійснювалось представництво інтересів позивача у судових засіданнях - 05.06.2024, 26.06.2024, 04.12.2024, 26.03.2025, 10.09.2025, 06.10.2025.
На підтвердження надання вказаних послуг представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 330 від 24.11.2023, рахунки на оплату №920 від 24.11.2023 року, №429 від 08.04.2024 року, №619 від 05.06.2024 року, №700 від 27.06.2024 року, №1225 від 04.12.2024 року, №217 від 26.03.2025 року, №248 від 04.04.2025 року, №665 від 10.09.2025 року, №716 від 08.10.2025 року, №765 від 23.10.2025 року,№885 від 09.12.2025 року, №31 від 20.01.2026 року.
Факт оплати Заявником рахунків підтверджується відповідними платіжними дорученнями: №2016 вiд 24.11.2023 року на суму 20000 грн., №697 вiд 09.04.2024 року на суму 6000 грн., №1097 вiд 05.06.2024 року на суму 4300 грн., №1229 вiд 27.06.2024 року на суму 4300 грн., №2511 вiд 04.12.2024 року на суму 4300 грн., №607 вiд 31.03.2025 року на суму 4300 грн., №672 вiд 08.04.2025 року на суму 2000 грн., №1826 вiд 11.09.2025 року на суму 4300 грн., №2056 вiд 10.10.2025 року на суму 4300 грн., №2184 вiд 23.10.2025 року на суму 20000 грн., №2630 вiд 09.12.2025 року на суму 4300 грн., №132 вiд 20.01.2026 року на суму 4300 грн.
Факт надання та отримання послуг, їх оплати також підтверджується підписаними Заявником та Адвокатським об'єднанням актами надання послуг: актом №404 від 09.04.2024 року на суму 6000 грн., актом №710 від 31.07.2024 року на суму 4300 грн., актом №717 від 27.09.2024 року на суму 4300 грн., актом №941 від 04.12.2024 року на суму 4300 грн., актом №165 від 26.03.2025 року на суму 4300 грн., актом №250 від 16.04.2025 року 2000 грн., актом №605 від 11.09.2025 року на суму 4300 грн., актом №610 від 10.10.2025 року на суму 4300 грн., актом №619 від 24.10.2025 року на суму 20000 грн., актом №796 від 09.12.2025 року на суму 4300 грн., актом №7 від 20.01.2026 року на суму 4300 грн..
Таким чином, відповідно до поданих рахунків, актів надання послуг та платіжних доручень вартість складання та подання апеляційної скарги склала 20000 грн., вартість складання та подання касаційної скарги склала 20000 грн., вартість складання та подання заперечень на заяву про виклик свідка склала 2000 грн, вартість складання та подання додаткових пояснень склало 6000 грн, вартість представництва у судових засіданнях склала 4300 грн. за кожне судове засідання.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд указав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів враховує, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.
Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що заявлені вимоги про стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай Трейд» судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, що становлять 82 400 грн. підлягають зменшенню, у зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що правова позиція позивача у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій не зазнавала суттєвих змін, а тому не було об'єктивної необхідності для професійного адвоката який надавав правову допомогу позивачу вдруге вивчати додаткові джерела права, судову практику зі спірних питань, тощо оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи.
Таким чином, правова позиція позивача вже була сформована до розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій, а доказів щодо додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії розгляду справи у суді першої інстанції, апеляційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається.
На переконання колегії суддів обізнаність адвоката у даній справі (супроводження в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції) істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення, складання апеляційної скарги не могло зайняти багато часу та зусиль адвоката, а отже, застосовуючи принципи співмірності, пропорційності та розумності, суд апеляційної інстанції вважає, розумно обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 15000,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, особливо, якщо мова йде про суб'єкта владних повноважень, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин (постанови Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 у справі № 820/4280/17, від 25.10.2019 у справі № 826/13270/16, № 826/841/17 від 05.09.2019).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню з прийняттям додаткової постанови про стягнення на користь позивача за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Чалий І.С. Подобайло З.Г.